Пам’яті Андрія Бріка присвячується…

Кряче чорний ворон на гіллі…

Не вернеться вже додому син її!

Не вернеться вже додому тато для хлоп’ят…

Не вернеться вже додому чоловік і брат…

Страшно плаче і ридає Дерманське село,

Бо везуть у домовині воїна з АТО.

Коридор  живий створили близькі і чужі,

Безліч квітів, сотні свічів, сльози – ручаї…

Наш герой упав на полі, як осінній лист.

Винні в цьому БТРи, куль невпинний свист…

Серце облилося кров’ю від великих втрат.

Полягло тоді з Андрієм ще кілька солдат.

Не вернуться вже живими хлопці молоді,

Та залишаться героями на рідній землі.

Не почують більше діти татка голосок,
Бо лежить у домовині, як отой листок.

Владислав Дудяк, учень  7-го класу

Дерманського навчально-виховного комплексу

«ЗОШ І ступеня — гімназія» Здолбунівської районної ради

    

Андрію Бріку присвячується…