Арутюнян ГеоргійНародився Георгій Вагаршакович 4 липня 1960 року у місті Батумі Аджарської автономної республіки Грузії. Був громадянином Грузії. Мешкав у місті Рівному, де спочатку отримав вид на проживання, а згодом і громадянство України. Їздив на заробітки за кордон. Активно займався громадською діяльністю. Був партійним активістом, протягом кількох років працював у наметі всеукраїнського об’єднання “Свобода” та проводив активну агітаційну роботу, постійно відвідував усі загальноукраїнські патріотичні акції та заходи.

Був етнічним вірменином, але дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї нової Батьківщини, відчував біль своєї нової держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ’ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради української землі найцінніше – своє життя.

Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. 20 лютого 2014 року загинув біля Монументу Незалежності внаслідок вогнепального поранення, куля снайпера увійшла в ліву частину шиї і вийшла через праве плече. Тіло загиблого було перенесено до Михайлівського Злолотоверхого собору , згодом доставлене в Рівне каретою швидкої допомоги. Похований Георгій Арутюнян  у місті Рівне на Новому кладовищі.

Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Георгію Вагаршаковичу Арутюняну посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.

5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

3 червня 2014 року рішенням сесії Рівненської міської ради Георгію Арутюняну присвоєно звання “Почесний громадян міста Рівне” (посмертно) та нагороджено відзнакою “За заслуги перед містом” І ступеня (посмертно).

 

 

 

Публікації про Арутюняна  Г. В.
Історія Георгія Арутюняна

Георгій Арутюнян народився 6 лютого 1960 року в місті Батумі Аджарської автономної республіки в Грузії. У 1981 році переїхав на постійне проживання до міста Рівне. Більше двадцяти років працював у рівненському водоканалі. Активний учасник революції Гідності. З перших днів постійно перебував на Майдані Незалежності, це була вже третя його революція – до цього активно брав участь у Помаранчевій революції та революції Троянд в Грузії. З 2011 року був активним прихильником Всеукраїнського об’єднання «Свобода», майже два роки працював агітатором у партійному наметі, був членом Рівненської сотні самооборони Майдану, мав псевдо «Кавказ». Георгій мріяв назбирати коштів, щоби поставити пам’ятник на могилі своєї дружини українки Наталії та звозити друзів-однопар- тійців на свою Батьківщину до Вірменії. Ніколи не боявся смерті та вважав, що чоловік має зустріти її з гідністю в бою, боявся лишень залишити дітей на­призволяще – згадують його друзі. Власне так і сталося: вранці 20 лютого разом із побратимом він намагався втримати палаючу барикаду на Майдані Незалежності та захистити людей від снайперів, підкидаючи шини у вогонь. «Ранком ми разом із Кавказом сходами з боку Хрещатика пробиралися до стели на Майдані, беркутівці закидували нас світло-шумовими гранатами, а підійшовши ближче, Жора сказав, що стріляють снайпери і нам варто повертатися назад. Я поклав шини і почав відходити, а повернувшись за мить, побачив, що Кавказ взяв шини і побіг вперед до барикади, в цей момент він безмовно впав від кулі снайпера з Інститутської», – згадує свободівець з м. Дубно Юрій Коханець. Куля ввійшла в лівий бік шиї та вийшла з правого плеча, залишивши сиротами трьох доньок Георгія: Регіну, Калапсі та трирічну Ашхен, опіку над нею взяла її старша сестра по матері Анна Адамчук.

Автомобіль, що привіз тіла загиблих героїв Небесної Сотні, зустрічали на кордоні Рівненської області, незважаючи на ніч, колона автівок розтягнулася на кілька кілометрів.

Євгеній Іванішин,
керівник прес-служби Рівненської організації ВО «Свобода»

 

Георгій Арутюнян найбільше боявся залишити дітей напризволяще

«Вірмен за національністю, грузин за паспортом і українець в душі. Він був справжнім патріотом і сміливцем», – так згадує про Героя «Небесної сотні» Георгія Арутюняна його прийомна донька Аня. Збираючись на Майдан у перші ж дні протистояння, 53-річний чоловік сказав, що не сидітиме вдома тоді, коли молодь відстоює свою свободу та право на гідне майбутнє. Як і більшість активістів ЄвроМайдану, він також дістав прізвисько. Побратими згадують: над тим, як зватимуть Георгія, думати довго не довелося. Одразу ж нарекли його «Кавказом», оскільки мав незламний та героїчний характер.

Їдучи останнього разу до столиці, чоловік не повідомив рідним. Про те, що Георгія Арутюняна вбили під час зачистки Майдану, близькі дізналися зі стрічки новин на одному з телеканалів. Одразу ж кинулися переглядати фото в Інтернеті. Впізнали його по руках, що виглядали з-під ковдри біля Михайлівського Золотоверхого собору. Снайперська куля наздогнала українського грузина біля монумента Незалежності.

Усіх трьох Героїв «Небесної сотні» з Рівного поховали поруч 23 лютого на «Новому» кладовищі в Рівному. Коли тіла з розстріляними активістами везли з Києва, при в’їзді в обласний центр люди із запаленими свічками вишикувалися у коридор слави, який розтягнувся на кілька кілометрів.

Марія Мартинюк,
«Вісті Рівненщини»

 

 

У Рівному відкрили пам’ятну композицію «Небесній сотні»

doshkaНа Покрову 2014 року в Рівному на вулиці Соборній, поблизу органного залу, урочисто відкрили пам’ятну композицію Героям Небесної сотні. Над нею працювали ще з серпня. На стіні будинку зображена відома графіка нашого земляка, талановитого митця та художника Юрія Журавля. Композиція включає меморіальні дошки з портретами та іменами рівнян з «Небесної сотні». Панорамна композиція переходить в імітовані барикади. Проект розробляли Юрій Журавель спільно з рівненським дизайнером Олексієм Огнем.

 

Рівненських героїв Небесної сотні увічнили в бурштині

doshka2Рівненських героїв Небесної Сотні увіковічнили в картинах з бурштину. Намальовані та всипані бурштиновим каменем портрети загиблих земляків створили художники підприємства ДП «Бурштин України». Перед тим, як виготовити картини, майстри консультувалися із близькими загиблих про те, якими вони хочуть бачити своїх рідних. У музеї підприємства презентували картини трьох Героїв Небесної Сотні – Олександра Храпаченка, Валерія Опанасюка та Георгія Арутюняна.

 

 

черниченко14.10.2015р. День захисника Батьківщини і свято Покрови Пресвятої Богородиці. У Рівному, поблизу Свято-Воскресенського собору з ініціативи міської влади, урочисто відкрили дошку пам’яті героям Небесної Сотні та героям загиблим в АТО. Подія об’єднала всіх небайдужих рівнян та рідних загиблих. На урочистостях присутні  рідні та близькі наших захисників.

Непомняща А.

 

 

 

Список публікацій

1. Герої не вмирають // Вільне слово: Громадсько-політична газета. -Рівне, 2014. -№15/25 лют./. – C. 1-2

2. Садовник А. Загинули за європейську Україну // Рівне вечірнє: Обласна газета. – Рівне, 2014. -№15/25 лют./. – C. 1

3. Голик Ю. Герої не вмирають // Рівненська правда: тижневик. -Рівне, 2014. -N9/27 лют./. – C. 1, 5

4. Данилюк О. У Рівному поховали героїв Майдану // Ого: регіональна щоденна газета. -Рівне, 2014. -№7/27 лют./. – C. 4

5. Садовник А. Чотири герої. Посмертно // Рівне Експрес: Обласна газета. -Рівне, 2014. -№9/27 лют./. – C. 1

6. Рівне прощалося із загиблими бійцями “Небесної сотні” // Літопис Заходу: Рівненський тижневик. -Рівне, 2014. – №9/27 лют./. – C. 1-2

7. Тарасюк Н. Герої “Небесної сотні” : у Рівному попрощалися з [рівнянами Валерієм Опанасюком, Георгієм Арутюняном, Олександром Храпаченком] полеглими на Майдані // Вісті Рівненщини: Газета обласної Ради. -Рівне, 2014. – №9/28 лют./. – C. 1

8. Калько С. Герої Майдану стали Почесними містянами // Вільне слово: Громадсько-політична газета. – Рівне, 2014. -№41/5 черв./. – C. 2

9. Рівненські герої Небесної Сотні [Георгій Арутюнян, Валерій Опанасюк та Олександр Храпаченко] стали Героями України [згідно Указу Президента України, підписаного 21 листопада 2014 року] // ОГО: регіональна щоденна газета. -Рівне, 2014. -№46/27 листоп./. – C. 9

10. Мартинюк М. Спогад про розстріляних на Майдані [Олександра Храпаченка, Георгія Арутюняна, Валерія Опанасюка] // Вісті Рівненщини: Газета обласної Ради. -Рівне, 2015. -№7/20 лют./. – C. 3

11. Непомняща А. Рівненських Героїв Небесної сотні увічнили в бурштині // Льонокомбінат: рівненський тижневик. -Рівне, 2015. -№20/15 трав./. – C. 13

12. Арутюнян Георгій Вагаршакович// Вікіпедія : вільна енциклопедія

13.  Арутюнян Георгій Вагаршакович //OGO.UA

14. Арутюнян, Георгий Вагаршакович // Wikiwand

15. Арутюнян Георгій Вагаршакович // Небесна сотня

16.Ким був рівнянин Георгій Арутюнян, який загинув на Майдані // Четверта влада : інформаційно-аналітичний портал

 

Арутюнян Георгій Вагаршакович (04.07.1960 – 20.02.2014)