Ігор Волошин народився 17 листопада 1985 року у місті Рівне.

Навчався у рівненській школі «Центр Надії». Закінчив Рівненський кооперативний економіко – правовий коледж та економічний факультет Національного Університету водного господарства.  Працював економістом у банку

Рівнянин був призваний до армії  ( указ Президента України від 6 травня 2014 року №454/2014 року «Про часткову мобілізацію») в добровільному порядку  Красногвардійсько – Кіровським ОРВК м. Дніпропетровськ 16 травня 2014 року.
Старший сержант Збройних Сил України, кулеметник 39 батальйону територіальної самооборони Дніпропетровська «Дніпро -2».
Загинув 28-річний Ігор Волошин  на блокпосту під селом Кам’янка Донецької області 21 липня 2014 року. Того дня о 19.40 до блокпосту сил АТО під’їхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався. Внаслідок вибуху  загинуло п`ять військових.
Похований 26 липня 2014-го у Рівному на кладовищі «Нове», поруч із героями Небесної сотні.

Указом Президента України від 14 листопада 2014 року “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Згідно рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р. Волошину Ігорю Анатолійовичу  було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».

 

 

 

Публікації про Волошина І. А.
Наш син жив звичайним хлопцем, а повернувся героєм, – батьки загиблого рівненського бійця

Батьки загиблого українського воїна старшого сержанта Ігоря Волошина Анатолій Андрійович та Наталія Олексіївна отримали орден «За мужність» ІІІ ступеня, яким нагороджений їхній син посмертно.

Слова співчуття з приводу втрати дитини та вдячність за виховання патріота і оборонця України висловили ТВО військового комісара Рівненського обласного військового комісаріата полковник Михайло Твердохліб та міський голова Рівного Володимир Хомко, повідомляє Олександр Гайн.

Також, учасники заходу вшанували пам`ять усіх загиблих воїнів хвилиною мовчання.

Наш син жив звичайним хлопцем, а повернувся величним героєм. Він вибрав свій шлях щоб не бути ні «кухонним» патріотом, ні «диванною» сотнею. Сьогодні моя змучена душа і плаче, і втішається, що Ігор бачить свою нагороду. Я вклоняюся йому і усім тим хлопцям, які продовжують боротьбу з агресором, – промовила мати героя Наталія Олексіївна.

Старший сержант Ігор Волошин проходив військову службу в 39-ому батальйоні територіальної оборони «Дніпро-2». Загинув воїн 21 липня 2014 року поблизу села Кам’янка на Донеччині. Того дня о 19.40 до блокпосту сил АТО під’їхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався. Внаслідок вибуху тоді загинуло п`ять військових, серед яких був рівнянин Ігор Волошин.

charivne.info

 

Наш син пішов, щоб повернулись інші

       Ми, батьки загиблого бійця, висловлюємо щиру подяку всім, хто нас підтримав у цей тяжкий час і розділив наше горе, а саме: органам обласної та міської влади м. Рівне, Рівненському обласному та міському військоматам; правлінню Рівненської облспоживспілки; голові Рівненської обласної профспілкової організації працівників споживчої кооперації; директорові та профспілковому комітетові Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу; всім небайдужим рівнянам.
Значну частину коштів ми надали на підтримку бойових побратимів сина – бійців 39-го батальону «Дніпро-2», які продовжують воювати за Україну в надскладних умовах. Завдяки підтримці благодійного фонду «Руєвит», місцевих підприємців та бізнесменів, друзів Ігоря, уже в четвер, 7-го серпня 2014 року в зону АТО відправили військову форму, продукти, воду, а також інші необхідні батальйону речі.
Ми, батьки Ігоря, переконані, що сьогодні саме той час, коли кожен із нас має перейнятися долею країни та проявити свою громадянську позицію: підтримати армію коштами, стати волонтером чи просто покласти свій посильний внесок до волонтерського кошика заради миру.
Допоможемо живим!

Наталія Волошина, мати загиблого

 

Мати загиблого Героя АТО стала волонтером: «Зроблю все, щоб сини інших матерів не загинули»

      28-річний командир відділення батальйону «Дніпро-2» Ігор Волошин загинув на блокпосту під селом Кам’янка Донецької області. За повідомленнями ЗМІ, терорист-смертник підірвав себе, коли до нього підійшли українські солдати для перевірки документів.
Нагадаємо, під час терористичної атаки на наш блокпост загинуло п’ятеро солдатів батальйону «Дніпро-2». Журналісти повідомили, що це був самопідрив смертника. Але товариші по службі і друзі Ігоря Волошина у це не вірять. Кажуть, швидше за все, водія вантажівки використовували «у темну». Попросили перевезти вантаж, де була захована вибухівка: вели машину до блокпосту, а потім дистанційно натиснули кнопку.
– Ігор був людиною слова, його поважали, – розповідає кращий друг загиблого солдата України Іван Чебукін. – Він дзвонив мені із зони АТО, розповідав, як там у них справи. Одного разу попросив передати своїй дівчині Каті квіти – волошки, а 20 липня за день до своєї смерті, сказав, що дають на три дні відпустку. Хотів познайомитися з батьками Каті, говорив, що досить йому вже холостякувати. А наступного дня його вбили…
Попрощатися з хлопцем прийшли сотні городян Рівного. Труну, покриту українським прапором, несли на руках бойові побратими.
– Складно було без сліз дивитися на маму Ігоря – це була її єдина дитина, – згадує Іван Чебукін. – Але вона дуже сильна жінка і Ігоря виховала таким – не скаржився, не боявся, не зраджував. Справжній друг, яких мало. Досі важко усвідомити, що ми з ним більше не побачимося. І що йому навіть не подзвониш…
До війни Ігор працював економістом у банку. На фронт пішов добровольцем. Мати загиблого Героя розповідає про сина з посмішкою крізь сльози: немов у розмові знову і знову проживає щасливі моменти, коли він був ще живим.
– Кожен мій день народження я розплющувала очі і бачила букет квітів: син тихенько встане вранці, сходить і занесе до мене в кімнату, – каже вона. – Це той тип людей, які економлять на собі, віддаючи все найкраще близьким. Скільки разів, пам’ятаю, потягну його на базар, щоб йому якусь обновку купити, а він мене умовить – і купуємо мені якусь кофточку. А він задоволений – посміхається, очі щасливі.
Мати Ігоря Волошина до останнього не знала, що син воює проти терористів у найгарячіших точках Донецької області: він розповідав, що стоїть зі своїм підрозділом на кордоні з Запорізькою областю.
– Я питаю: «Як там, синку?», а він: «Нудно, мамо, нічого не робимо. Дуже спокійно». Я не знала, що він на першому блокпосту від Донецька, – розповідає Наталя Олексіївна. – Він ніколи не скаржився, говорив, що дуже добре все. Тільки одного разу проговорився, коли зрадів, що їхньому підрозділу привезли намети і берци. Сказав: «Тепер заживемо!». Я запитала, мовляв, а де ж ти синку до цього спав? Він зітхнув, зрозумів, що вже треба говорити правду: «На землі, мамо».
У зону АТО хлопець екіпірувався за свої гроші, взяв трохи готівки з собою – на провізію. Але перша покупка, яку зробив, витративши практично всі гроші, – український прапор.
– Двадцятого липня він мені дзвонив, сказав, що дають відпустку на три дні, – згадує Наталя Олексіївна. – Я ж зраділа – свято! Син приїжджає… Я нікого так ще чекала, дивилася на годинник щохвилини. Щоб себе зайняти і до приїзду підготуватися, кухню побілила, голубців наготувала, їжі, яку він любить. Дзвонити йому не стала – у нас була домовленість, що він дзвонить, коли є можливість. Думаю, напевно, вже їде, скоро буде. А потім чоловік сказав, що нашого сина вбили. Йому повідомив комбат батальйону…
Наталія Олександрівна, каже, що тепер її завдання – допомагати хлопцям, українським солдатам на фронті. Займається волонтерством. Разом зі своїми однодумцями вже відправила три машини з провізією, формою, засобами захисту на фронт.
– Якщо наша допомога врятує хоч одного синочка і він приїде додому до матері живим – я буду знати, що я робила те, що треба, – каже вона. – Буду робити все, що можу, щоб сини інших матерів не загинули, а повернулися додому…

Кирилл Железнов

На будівлі “Центру надії” рівненському Герою відкрили меморіальну дошку (відео)

     На будівлі cпеціалізованої школи І-ІІІ ступенів “Центр надії” загиблому в АТО рівнянину Ігорю Волошину відкрили меморіальну дошку.voloshynmem

ошти на пам`ятку та, власне, ініціатором її встановлення є організація Спілки офіцерів. Право відкрити меморіальну дошку надали міському голові Володимиру Хомку, мамі загиблого військового Наталії Олексіївні та голові обласної організації Спілки офіцерів Анатолію Матвійчуку.

– Дуже прикро, що з життя йдуть такі молоді люди. Для мене вони ще діти, – каже мер Рівного Володимир Хомко. – Їх вже не повернеш. Але наша молодь прекрасна. Хочу висловити співчуття мамі, адже вона втратила найдорожче у своєму житті. І хочу їй подякувати, що виростила такого сина.

– За час існування нашої школи ми вдруге збираємось на скорботну хвилину, – ділиться директор “Центру надії” Олена Володимирівна. – Кілька років тому ми прийшли, щоб вшанувати першого директора Надію Франківну Миронович. А тепер ми вшановуємо її учня – Ігоря Волошина. Я впевнена, коли Ігор стояв на Майдані, і коли він поїхав на схід, він керувався громадянським обов`язком. 

Приємно відзначити, що маленькі дітки, які вишукувались у лінійку на патріотичний заклик “Слава Україні!” відповідали “Героям Слава!” та синхронно проспівали державний Гімн.

 

 

14 жовтня 2015 року в центрі Рівного поруч зі Свято – черниченко

Воскресенським собором та оберегом міста – колоною Богородиці – відкрили стелу пам’яті дев’ятнадцятьом Героям Рівного. Дошку пам`яті Героям АТО та Майдану облаштували на перехресті вулиць Соборної та 16 Липня. На дошці – світлини шістнадцятьох загиблих рівненських бійців АТО та трьох Героїв Небесної сотні.

 

 

 

 

 

Список публікацій

 

1. Ігор Волошин, 28 років, загинув під час АТО 21 липня 2014 року // Сім днів. – 2014. – 14 серп. – C. 2.

2. Садовник А. Поховали трьох загиблих [в зоні АТО на сході вояків з Рівненщини – Ігоря Волошина, Ігоря Черняка та Тараса Якимчука] / А. Садовник // Рівне вечірнє. – 2014. – 29 лип. – C. 1.

3. Лозовий Г. Рівненщина прощалася зі своїми героями [мешканці краю провели в останню путь своїх героїв Ігоря Волошина, Ігоря Черняка та Тараса Якимчука] / Г. Лозовий // Вільне слово. – 31 лип. – C. 1-2.

4. Садовник А. Поховали трьох загиблих [в зоні АТО на сході вояків з Рівненщини – Ігоря Волошина, Ігоря Черняка та Тараса Якимчука] / А. Садовник // Рівне вечірнє. – 2014. – 29 лип. – C. 1.

5. Лозовий Г. Рівненщина прощалася зі своїми героями [мешканці краю провели в останню путь своїх героїв Ігоря Волошина, Ігоря Черняка та Тараса Якимчука] / Г. Лозовий // Вільне слово. –  2014. – 31 лип. – C. 1-2.

6. Ігор Волошин, 28 років, загинув під час АТО 21 липня 2014 року // Сім днів. – 2014. – 14 серп. – C. 2.

7. Місто [Рівне] тепер має 16 нових Почесних громадян // Сім днів. – 2015. – 24 верес. – С. 2.

8. Усі загиблі герої АТО та Небесної сотні з Рівненщини // ОГО. – 2014. – 27 листоп. – С. 8 -9.

9. Про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Рівного” : рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р. // Сім днів. – 2015. – 1 жовтн. – C. 18.

10. Мошняга Л. Їх слава знайшла після смерті / Л. Мошняга // Сім днів. – 2015. – 15 жовт. – С.1,2.

11. У центрі Рівного – 19 Героїв АТО та Майдану // ОГО. – 2015. – 22 жовт. – С.11.

12. Батькам загиблого рівнянина [Ігоря Волошина] вручили орден «За мужність» // ОГО . – 2015. – 29 січ. – С.7.

13. Рівнянин, який служив у батальйоні Дніпропетровщини [Ігор Волошин], загинув у зоні АТО // Четверта влада : інформаційно – аналітичний портал

14. Під час виконання бойових завдань у зоні АТО загинув 29-річний рівнянин [І. Волошин]  // Телеканал Рівне 1.

15. Грищук Д. На будівлі “Центру надії” [загиблому в АТО рівнянину Ігорю Волошину] відкрили меморіальну дошку / Д. Грищук  // ЧаРівне інфо : інтернет портал

16. Мати загиблого Героя АТО [Ігоря Волошина] стала волонтером: «Зроблю все, щоб сини інших матерів не загинули» // depo.ua

17. «Наш син жив звичайним хлопцем, а повернувся героєм», – батьки загиблого рівненського бійця [І. Волошина] // ЧаРівне інфо : інтернет портал

18. Книга пам`яті загиблих // memorybook.org.ua

19. Волошин Ігор Анатолійович  // Вікіпедія : вільна енциклопедія

20. На будівлі “Центру надії” рівненському Герою відкрили меморіальну дошку (відео) // ЧаРівне інфо : інтернет портал

Волошин Ігор Анатолійович (17.11.1985 – 21.07.2014)