Куришко Ярослав Русланович    Куришко Ярослав Русланович народився 09.02.1994 року в с. Карасин Сарненського району Рівненської області. У 2000 році пішов у 1 клас Карасинської загальноосвітньої школи. З 2005 по 2011 роки прислуговував у Св. Василіївському храмі с. Карасин. Також у цей період навчався грі на акордеоні у Сарненській музичній школі. Після закінчення 9 класів перевівся у Стрільську загальноосвітню школу де закінчив 10 клас. У 2011 році закінчив 11 клас Сарненського районного ліцею «Лідер». У 2011-2012 роках навчався у Рівненській школі міліції, 2012-2013 роках проходив строкову службу у ВПС при Генеральному штабі м. Київ. Після закінчення строкової служби пішов служити за контрактом у Новоград-Волинську військову частину.

Стрілок 30-ї окремої механізованої бригади із Новоград-Волинського. Загинув 8 серпня 2014 року у ході ударно-пошукових дій БТГр бригади в районі с. Перемога Луганської області.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

 

 

Публікації про Куришко Я. Р.
Плач за Ярославом

Плач за Ярославом    Минулої п’ятниці Сарненщина прощалася з мужнім героєм, який загинув у битві під Донецьком у зоні АТО під час виконання бойових завдань, захищаючи рідну країну. Ярослав КУРИШКО був стрілком 30 окремої механізованої бригади з Новоград-Волинського, де з 2013 року служив за контрактом. Йому виповнилося лише 20. За такий короткий період свого життя юнак уже встиг пройти строкову військову службу, перед тим закінчивши школу міліції.
Востаннє віддати шану герою та оборонцю Батьківщини у Свято-Покровському кафедральному соборі Сарн зібралися минулої п’ятниці рідні, друзі та зовсім незнайомі люди, військові, керівники району та міста, представники громадських і благодійних організацій, працівники установ, підприємств та організацій, жителі села Карасин, звідки хлопець родом, району та міста, вчителі та учні Сарненського районного ліцею «Лідер», де Ярослав навчався в 11 класі. Сарненщина прощалася з героєм, молилася за нього та всіх загиблих, за мир і спокій в Україні.
Керуючий єпархією, високопреосвященніший Анатолій, митрополит Сарненський і Поліський у співслужінні духовенства єпархії очолив чин відспівування загиблого воїна Куришка Ярослава Руслановича, який виконував наказ Президента України Петра Порошенка захищати цілісність нашої держави. Це не перший воїн-поліщук, який поліг у зоні АТО. Він віддав своє життя за єдність люду Божого в нашій країні, яка називається Україна, наголосив митрополит Сарненський і Поліський. Голова райдержадміністрації Сергій Євтушок висловив глибоке співчуття родині загиблого й пообіцяв всіляку підтримку від влади району.
У храмі – тиша. Чути тільки, як схлипують жінки та дівчата. Не ховають сльози й чоловіки. Що сказати матері й де знайти слова, щоб утішити, коли горе – непоправне? Хіба таке можна пережити? Загальний плач скорботи піднімається, здається, до самого куполу, коли майже через годину солдати виносять труну з кафедрального собору. Молоді люди несуть вінки з написами. З честю проводять в останню путь героя, який віддав своє життя заради нашого. Траурна процесія в супроводі духового оркестру, до якої приєднується все більше людей, направляється до центральної площі міста. Звідти катафалк, а також автобус і машини з близькими та знайомими Ярослава їдуть у його рідне село Карасин, де й похоронили мужнього воїна.
Чому війна забирає найкращих? Скільки разів запитувала себе про це. Замість того, щоб повернутися до батьківської оселі на відпочинок, зовсім юного хлопця привезли в домовині й у вічній славі.
Після відспівування загиблого, напередодні похорону попросила розповісти, яким він залишився в пам’яті, його класного керівника Сергія Симончука (Сарненський районний ліцей «Лідер»).
– Ярослава Куришка любили всі без винятку. Хто хоча б трохи знав його, підтвердить мої слова, – пригадує вчитель, стримуючи відчай. – Дуже порядний був, прислужував у новозбудованому в 2009 році Свято-Василівському храмі в рідному селі,  де батько його трудиться старостою. Компанійський і веселий, одразу став душею ліцейського колективу, завжди підтримував друзів. Був щедрим і водночас відповідальним за тих, хто поряд.
А Михайло Мельник, директор Карасинської ЗОШ І-ІІ ступенів, знав Ярослава ще змалечку. В класі,   де навчалося 6 хлопців і одна дівчинка, був дуже сором’язливий. Згодом почав брати активну участь не тільки в житті школи, а й села. Займався легкою атлетикою, любив футбол, залишилось у нього й чимало грамот. Батьки юнака, Руслан Іванович і Наталія Миколаївна, виховували сина, як і доньку Ірину, в любові, намагалися дати їм всебічну освіту. Так, Ярослав учився також у музичній школі грі на акордеоні.
Автоматично заходжу на свою сторінку в «Однокласниках» і шукаю там карасинського хлопця. Ярослав створив так само свою, яку не встиг заповнити. 7 травня змінив фото, що залишилося єдиним, як і дівчина-подруга, група та гра. А 13 серпня під головною світлиною сторінки почали з’являтися скорботні слова та гасла «Слава Героям! Герої не вмирають!»
Як житиме тепер без нього родина, яка так пишалася турботливим сином? Хто зможе втішити її? І чи є більша біда для матері, ніж хоронити свою дитину? Намагаюся знайти відповіді на ці запитання й не можу. Йому б щасливим бути в оновленій країні, зізнатися в коханні тій, кого щиро та ніжно любив, і подарувати найріднішим людям на світі онуків. Та клята війна обірвала всі надії й сподівання, навіть не дала їм побачитися востаннє.
Ніхто не може втішити сім’ю в такому нещасті. Можемо лише плакати разом з тими, хто плаче… Розділімо між нами усіма цей біль.
Нехай тобі, Ярославе, й усім вам, нашим убієнним воїнам, небесним світлим пухом стелиться рідна земля. Герої не вмирають.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ЯРОСЛАВУ КУРИШКУ.
Слава герою!

Марія Кузьмич
Фото Василя Сосюка

Куришку Ярославу присвячується…

Кто спит, тот видит только сны,
Не зная от войны тревоги.
Вот кто-то крикнул: «Пацаны!»,
Вновь замерцали в небе звёзды.

В момент тот вспыхнул горизонт,
Российский «Град» мерцает в небе,
И мы не знаем: попадёт
Ещё хоть раз увидеть небо?

«Давай в окопы, все ложись», –
Приказы слышно капитана.
Мы здесь все боремся за жизнь
И за тебя, конечно, мама…

Сжимаю крепко автомат.
Что не поможет он, я знаю.
Мы выживем с тобою, брат?
Конечно, да, я отвечаю…

Совсем вблизи я слышу взрыв,
Земля с-под ног вдруг убежала,
Руками голову закрыв,
Лишь только вера нас держала.

Вот слышен крик. Братишка, ты?
Подполз к тебе я осторожно
И  вижу, что там все в крови,
За друга сжалось сердце больно.

В последний раз ты прошептал:
«Стал этот день последним боем,
Ты только маме сообщи,
Что умер сын её героем».

Кто спит, тот видит только сны,
Его храним мы в главной роли.
Герои вечны, и они
Живут в сердцах, не зная боли.

Мосійчук І.

Ярославу Куришко присвятили вірші

У понеділок, 9 лютого, в Карасинській ЗОШ І-ІІ ст. провели урочисту лінійку до річниці від дня народження Ярослава Куришка, який своїм подвигом прославив невеличке село на Сарненщині. Йому виповнився б 21 рік. Ярослав віддав своє життя, виконуючи обов’язок солдата-воїна, захищаючи рідну землю.
На захід запросили маму Ярослава – Наталію Куришко. Для когось із присутніх юнак був другом, однокласником, односельцем. Але спільним є те, що для усіх він -Герой. Лицар, який не ховався за спинами своїх товаришів, а дивився смерті прямо у вічі. В нашій пам’яті він залишиться отим молодим хлопчиною, який зростав на наших очах. Пишаємося тим, що Ярослав жив поряд із нами, ходив тими ж стежками, якими ходимо зараз, здобував знання в нашій школі.
У класі, де навчався, організували куточок пам’яті про воїна-героя. Не забули покласти квіти й до меморіальної дошки, встановленої ззовні приміщення. Йому присвятили вірші.

Ярославу

Як тяжко згадувать той час,
Рікою крові сплинув він для нас.
Одвічну тугу лишила за собою
Сердечна біль від втрати за тобою.
Лелієм згадку у своїй душі,
Адже так мало і багато ти нам залишив:
В душі – багато болю і тривоги,
Усмішок мало і життєвої дороги.

Надія Тверда,
вчитель Карасинської ЗОШІ-ІІ ст.

 

Почуй слова

Життя пройде, немов вода,
І зацвіте калина біля хати.
Стільки втрат принесла ця війна,
Але солдатів наших будем пам’ятати.
І матері ночами вже не сплять,
Бо серце не вмовкає.
А, може, він повернеться живим?
Вона ж того не знає.
Адже надія останньою вмирає.
Так і ти, Ярославе, пішов від нас,
Але твій промінь серця не погас.
Ми живем, пам’ятаєм і точно вже знаєм:
«Герої не вмирають!
Вони часточку себе в наших серцях залишають!».

Світлана Яковець, 9 клас

В серцях земляків – вічна пам’ять про Ярослава Куришка

Куришко мемНа 40-ий день після смерті солдата-контрактника 30-ї окремої механізованої бригади Ярослава Куришка зібралися його рідні, знайомі та односельчани, аби пом’янути героя та оборонця Батьківщини. Після панахиди в місцевому храмі відбулося відкриття меморіальної дошки у Карасинській ЗОШ І-ІІ ст., випускником якої був Ярослав Куришко.

     На заході були присутні заступник голови райдержадміністрації Руслан Серпенінов, в. о. військового комісара Сарненського РВК, підполковник DSCN2178 (Medium)Петро Луцишин, Карасинський сільський голова Микола Шкодич, місцеві жителі та учні школи. Після відкриття пам’ятну дошку освятили та поклали до неї квіти.

http://sarny-rda.gov.ua/node/124491

 

 

 

 

Він не хотів стати героєм, він просто любив Україну
8 серпня минув рік, як перестало битися хоробре серце справжнього сина України Ярослава Куришка.

Позаминулої неділі багато небайдужих людей села Карасин після па­нахиди в церкві прийшли до сільського клубу, щоб віддати шану герою. Майже всі присутні знали Ярослава. Хтось із дитинства, комусь закарбу­валися в пам’яті шкільні роки, а в чи­йомусь серці Ярослав залишиться молодим, красивим юнаком. А ще ми повинні пам’ятати його як героя, адже віддав найцінніше, що в нього було, – життя, аби ми з вами мали мирне небо над рідною землею.

Кажуть, люди сильні доти, доки відстоюють сильну ідею. Нині наше завдання – вберегти свою Батьківщину. Хлопці, які перебувають на сході, стали героями нашого часу. Не оминула війна й наше невеличке село, місцеві юнаки якого захищають кордони України в зоні АТО, серед них був і Ярослав.

Хрещений батько воїна Володимир Шкодич згадав про коротке життя Ярослава, адже знав хлопця з дитинства. Розповів присутнім про щасливі та радісні моменти звичайної української сім’ї, в якій народився юнак, а згодом лелека приніс ще й сестричку Іринку. Тетяна Куришко зі сльозами на очах розказала про деякі цікаві історії шкільних років Ярослава, подякувала батькам за виховання сина, наголосила, що гордиться тим, що саме їй випала честь бути його класним керівником. Від імені однокласників і товаришів із Сарненського районного ліцею «Лідер» теплими словами звернувся до присутніх Сергій Поліщук, низенько, до самої землі поклонився батькам за сина-героя. Також виступили голова районної ради Микола Драганчук і заступник голови РДА Руслан Серпенінов.

Військовий комісар Петро Луцишин повідомив, що 15 травня ц. р. своїм Указом Президент України Петро Порошенко звитягу земляка відзначив державною нагородою – орденом «За мужність» III ступеня та вручив його батькам. Сільський голова Микола Шкодич повідомив, що рішенням виконкому сільської ради на пам’ять про Ярослава започаткували спортивний турнір із міні-футболу. Щороку в першу неділю серпня на сільському стадіоні запрошені команди змагатимуться за право отримати кубок імені Ярослава Куришка. З гордістю прийняли запрошення взяти участь у першому турнірі спортсмени с. Глушиця Люхчанської сільської ради, повідомив сільський голова Олександр Сосюк, адже мама Ярослава, Наталія Миколаївна, народилася в селі Глушиця, а отже їхня землячка.

Минув рік… Цілий рік пройшов із того часу, як Ярослав загинув, захищаючи рідну землю. Наш обов’язок – пам’ятати, що завдяки таким хлопцям збудуємо вільну й незалежну Україну. У жалобі схиляємо голови перед світлою пам’яттю земляка Ярослава Куришка. Слава Україні! Героям слава!

Надія Яковець, завідувачка

бібліотекою с. Карасин.

На знак пам’яті про Героя АТО Ярослава Куришка започаткували спортивний турнір

 

У селі Карасин вшанували пам’ять односельця – солдата-контрактника 30 окремої механізованої бригади Ярос33лава Куришка, який загинув 8 серпня торік у селищі Степанівка Донецької області під час виконання бойових завдань у зоні проведення антитерористичної операції. Зранку відбувся поминальний молебень у місцевому храмі. Після спільної молитви заступник голови РДА Руслан Серпенінов, голова районної ради Микола Драганчук, військовий комісар Сарненського районного військового комісаріату Петро Луцишин разом із родичами та знайомими загиблого відвідали мо­гилу Героя. Цього ж дня відбулося також відкриття та проведення першого турніру з міні-футболу серед чоловічих команд, присвяченого пам’яті воїна АТО Ярослава Куришка. Переможець залишив кубок у Карасині

Марія Кузьменко

Герої не вмирають… Просто йдуть

куришко27 серпня жителі та гості села Карасин укотре зібралися біля меморіальноі дошки Ярослава Куришка, щоб вшанувати його пам’ять. Зараз Україна переживає важкі часи: гинуть люди, молоді хлопці  краса та сила нації.

Два роки тому наше село чорним крилом накрила страшна звістка – 8 серпня 2014 року в селищі Степанівка Донецької області під час виконання бойового зав­дання загинув Ярослав Куришко. Минуло два роки, а серце щемить, ніби ця трагедія сталася вчора, адже як забути Ярослава – молодого, веселого, вірного товариша? Він навчався в нашій школі, ходив вулицями рідного села, заходив до клубу. Не можемо й не маємо права його забути. Бо завдяки таким хлопцям, як Ярослав, ми з вами спимо спокійно та радіємо вранішньому сонцю. І завдяки їм відстоїмо вільну та незалежну Україну. Вони є героями нашого часу. Але не всі герої повертаються до рідних домівок – такі гіркі плоди пожинає ця неоголошена війна.

Зі словами подяки батькам за виховання сина-патріота виступили клесівський се­лищний голова Василь Гриник і староста села Карасин Світлана Тишковець. На сільському стадіоні відбувся другий турнір із міні-футболу, започаткований рішенням виконкому Карасинської сільської ради у 2015 році. За право отримати кубок імені Ярослава Куришка змагалися команди з сіл Великі Озера (Дубровицький район), Глушиця, Карпилівка, Карасин. Дякуємо всім, хто був присутній на заході та спортивних змаганнях. Усім, хто прийшов згадати Ярослава, а також депутату районної ради Олександру Серпенінову за спонсорську допомогу.

Присвячуємо Тобі вірші, даруємо квіти, низенько вклоняємося Тобі, Ярославе, і живемо, живемо на рідній землі, дякуючи таким, як Ти. А Ти… Ти можеш лише спостерігати за нами з небес. Світла пам’ять Тобі, Ярославе.

Слава Україні! Героям слава!

Надія Яковець, бібліотекар села Карасин

Герої не вмирають!

Надворі, хоч і дощова, але золота осінь. Українці зайняті щоденними буденними  справами. А завтра святкуватимемо величне свято Покрови Пресвятої Богородиці, заступниці Полісся, та вшановуватимемо захисників України й українське козацтво. Тобто тих, завдяки кому зараз спокійно ходимо в школу чи на роботу, святкуємо дні  народження, влаштовуємо пишні весілля. Так, звичайно, життя не стоїть на місці.

Перебуваючи в безпеці, повинні щохвилини усвідомлювати, кому цим завдячуємо.

Не так і давно відбувся Євромайдан, а ми вже майже не згадуємо про нього. Дійсно, відтоді на нашій Батьківщині відбулися переломні й невтішні зміни, що змусили співвітчизників відстоювати суверенність, доводити, що ми господарі на своїй землі. Але ця і ситуація відкрила справжні обличчя багатьох українців. Шкода, але серед нас є боягузи, красномовні «диванні» оратори й ін. Та є і Герої, і їх, хвала Богу, більшість. Це солдати, волонтери, усі, хто допомагав і допомагає армії, переселенцям… І не так  важливо, хто й скільки зробив, головне, вони не байдужі. Доводячи, що є в Україні добрі й самовіддані люди, які борються за наше майбутнє.

Варто цього дня по-особливому вшанувати воїнів, які випробовували на собі жахіття антитерористичної операції, і хто досі ризикує на сході власним життям.

Окремо вшануймо Героїв Сарненщини, які полягли за Батьківщину, за нас і наше майбутнє.

Ярослава Куришка та Сергія Баранова-Орла

 Сергій Баранов-ОрелКуришко-Ярослав-Русланович-мініат

 Схилімо низько голови перед їх світлою пам’яттю. Помолімося за спокій їх душ у : царстві небеснім. Подякуймо батькам, родинам за ратний подвиг їх синів, чоловіків, батьків, братів, які пожертвували собою заради нас. Огорнімо їх турботою, увагою,  щоб розділити біль непоправної втрати їх рідних. Не залишаймо їх з бідою наодинці. І робімо це не лише у визначні дати, а щоднини пам’ятаймо і живих, і тих, хто, вже не з нами: солдатів і активістів Майдану, лікарів і волонтерів, старих і молодих… Їхні імена закарбовані в пам’яті вічності, ніколи не вмруть, а будуть завжди з нами. Хай у наших  серцях вони, герої, житимуть вічно.

Список публікацій

1. Кузьмич М. Плач за Ярославом / М. Кузьмич // Сарненські новини. – 2014. – 19 серп. – С. 1-2.
Про поховання в Свято-Покровському кафедральному соборі м. Сарн –  Ярослава Куришка, жителя с. Карасин, Сарненського району, який загинув у битві під Донецьком у зоні АТО.

2. Мосійчук І. Куришку Ярославу присвячується…: [вірш] / І. Мосійчук // Сарненські новини. – 2014. – 25 листоп. – С. 6.

3.  Ярославу Куришку присвятили вірші // Сарненські новини. – 2015. – 12 лют. – С. 6.

4. Кузьменко М. На знак пам’яті про Героя АТО Ярослава Куришка започаткували спортивний турнір / М. Кузьменко // Сарненські новини. – 2015. – 11 серп. – С. 6.

5. Яковець Н. Він не хотів стати героєм, він просто любив Україну / Н. Яковець // Сарненські новини. – 2015. – 11 серп. – С. 3.  Річниця пам’яті Ярослава Куришка, який захища­в кордони України в зоні АТО.

6. Яковець Н. Герої не вмирають… Просто йдуть Сарненські новини. – 2016. – 16 серп. – С. 8.

7. Герої не вмирають! // Сарненcькі новини. – 2016. – 13 жовт. – С. 2.

8. Яковець Н. Сарненські новини. – 2017. – 14 лют. – С. 2

9.  В серцях земляків – вічна пам’ять про Ярослава Куришка  // Сарненська районна державна адміністрація

10. Завтра на Рівненщині прощатимуться з ще одним загиблим солдатом в зоні АТО : [Ярослав Куришко] // Рівне:Голосно

11. Рівненщина прощатиметься із Ярославом Куришко, який загинув у АТО // Ровно : новостной репортер региона.

11. Завтра поховають загиблого в АТО юнака із Сарн : [Ярослав Куришко] // ВСЕ : сайт чесних новин

12.  Сьогодні поховають 20-річного сарненчанина, що загинув у зоні АТО // Ого

13. Плач за Ярославом  / / Сарненські новини

14.  Сарни. Сльози і біль пронизали Полісся (Фото) // Сарненська єпархія УПЦ : офіційний сайт єпархії

15. Куришко Ярослав Русланович // Книга пам’яті загиблих

16. Куришко Ярослав Русланович  // Небесная гвардия : Сайт помощи семьям погиблих учасников АТО

17. Ярослав Куришко / NEKROPOLE : культурно-историческая энциклопедия людей событий и мест памяти

18. Куришко Ярослав Русланович // Фонд допомоги захисникам України та їх родинам доступу

19. Сарненщина памя’тає своїх героїв : Куришко Ярослав // Сарненська централізована система публічно-шкільних бібліотек

20. Роковини загибелі Ярослава Куришка // Сарненська районна державна адміністрація

21. В серцях земляків – вічна пам’ять про Ярослава Куришка // Сарненська районна державна адміністрація

22. Героям України присвячується.. // Сарненська центральна районна бібліотека

Куришко Ярослав Русланович (09.02.1994 –12.08.2014)