Іван Лемещук наро180280507дився 20 січня 1993 року в селі Гайки-Ситненські Радивилівського району Рівненської області. Не шкодувала його доля. Рано померла мама. Шестирічний хлопчина залишився на вихованні у бабусі  Лідії Корніївни.

Навчався в Ситненській ЗОШ І-ІІІ ступенів.  Іван був оптимістом, організатором шкільних свят, подорожей, екскурсій. Він був одночасно скрізь: у спортивному залі, на шкільному подвір’ї, у навчальному кабінеті. Біля нього завжди поруч були друзі, з якими він поспішав у походи, розпалював вогнище, щоб спекти картоплю. Завжди і в усьому Іван був першим.

Навчався у Кременецькому лісотехнічному коледжі. Проходив службу в армії, залишився на військовій службі контрактником. Десантник, сержант, командир взводу 80-ї аеромобільної бригади міста Львів. Підрозділ, у якому служив Іван, неодноразово брав участь в АТО на Донеччині та Луганщині.  Були перемоги і втрати, радість і сльози розпачу.

Загинув 5 вересня 2014 року біля міста Щастя під Луганськом в бою з російськими терористами, які влаштували засідку і обстріляли колону десантників, у якій служив Іван.

Указом Президента України №311/2015 від 4 червня 2015 р. «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Іван Михайлович Лемещук нагороджений орденом  «За мужність»  ІІІ ступеня (посмертно).

 

Публікації про Лемещука  І.  М.

 

«Будемо маками квітнути в полі»

 

«Коханий, як мені важко без тебе, не можу змиритися з тим, що тебе немає поряд, вже ніколи не подзвониш і не скажеш «Моя принцеса, моя кохана». Ти був для мене усім! Як я тебе кохаю, Ваня, ти кохання мого життя, ти найсвітліше, що було в моєму житті, я завжди тебе кохатиму, і ми завжди будемо разом!!! Ти найбільше моє ЩАСТЯ!»

1Ці слова – із сторінки дівчини полеглого в ході АТО Івана Лемещука – Галі зі Львова (на знімку). У цій же соціальній мережі залишилась і Іванова сторінка, яку він востаннє відвідав 31 серпня о 15 год. 42 хв., і уже є сторінка групи його пам’яті…

Наприкінці серпня Іван Лемещук разом з іншими військовослужбовцями із 80-ої аеромобільної бригади із Львова вкотре відправився на схід країни. До цього він, 21- річний десантник-контрактник, сержант, заступник командира взводу, уже чимало, як мовиться, сьорбнув у тому житті, похоронив бойових побратимів і друзів – командира старшого лейтенанта Івана Пасевича і Михайла Ставського, що полягли на сході смертю хоробрих. Загалом, життя змалку випробовувало Івана на міцність. У 6-річному віці померла мама, опікувалася ним спочатку бабуся у Радивилові, а затим інша бабуся – у Гайках-Ситенських, у цьому селі пройшли його шкільні роки. Зростав, як кажуть вчителі, чесним і відважним, відкритим і відвертим, щирим і добрим. Після закінчення 9 класу Ситненської школи навчався у Кременецькому лісотехнічному коледжі. Потім була строкова служба в армії, як справжній чоловік, захист своєї Вітчизни він зробив своєю роботою – залишився контрактником у 80-ій аеромобільній бригаді.

Починаючи з квітня, підрозділ, у якому служив Іван Лемещук, неодноразово брав участь в АТО на Донеччині. Десантники відважно і мужньо воювали з бойовиками. Була радість перемог і гіркота втрат. 5 вересня, за годину до припинення вогню (так званого перемир’я), терористи влаштували засідку і обстріляли колону десантників 80-ої аеромобільної бригади і батальйону “Айдар”. Як розповідали однополчани нашого земляка-героя, Іван у мить ворожої атаки не розгубився, зайняв позицію під танком і став відстрілюватися. Але ворожий снаряд вцілив у танк…

Минулого четверга відбулися велелюдні похорони Івана Лемещука. І юні, і дорослі жителі навколишніх сіл, Радивилова, Кременця, Рівного і Львова, військові із Дубна, Рівного, Львова приїхали у Гайки-Ситенські, щоб провести в останню путь відважного героя-десантника. Голова районної ради О. Пастух із заступником П. Ковальчуком, голова райдержадміністрації В. Кондик із першим заступником І. Школярем теж поклали вінок герою, висловили співчуття родині українського патріота. Хоронили Івана Лемещука, як і належить, з усіма військовими почестями – почесний ескорт, духовий оркестр, три- залповий салют. Встеляли дорогу квітами. Аби віддати останню шану земляку-герою, чимало людей стрічало похоронну процесію із Гайків-Ситенських до Ситного, спинилася вона у Ситному і навпроти школи, щоб вшанувати світлу пам’ять колишнього учня, про якого добре слово мовив директор Р. Войцеховський.

Відспівували Івана Лемещука у місцевому Свято – Дмитріївському храмі священики УПЦ КП.

А на кладовищі виголосив прощальне слово військовий комісар з Рівного, уродженець сусідньої Михайлівки М. Твердохліб. Якось подзвонили йому і кажуть, приїдь но розберися, один козак в армію не хоче йти. Приїжджаю. Виявляється, Іванові Лемещуку прийшла повістка в армію. А він хоче служити тільки у десантних військах, каже, тільки вони – справжня армія, здатна стати на захист держави. Ось так він і втрапив у 80-у аеромобільну бригаду, що у Львові. Потім лишився тут контрактником. Девіз у десантників – «Ніхто, крім нас!». Слідуючи йому, віддано служив своїй країні Іван Лемещук. Жодного разу не відмовився від участі в АТО. І загинув за усіх нас. За мир у нашому краї, за мир у нашій державі. За те, щоб кадировці не відрубували людям кінцівок, не здирали наживо татуювання з десантників, не гвалтували наших дівчат і жінок, а потім ззаду стріляли їм у голову, наголосив М. Твердохліб. І ми маємо це пам’ятати.

Іван Лемещук був неодружений, проводжали його в останню путь з короваєм і калачами, які наприкінці роздали шматочками присутнім.

А закінчити цю сумну оповідь про Івана Лемещука хочу словами теж із соціальних мереж: «…Ми будемо жити!!! …Будемо маками квітнути в полі, …Будемо птахами линуть на волі, …Будемо зорями падати з неба…»

Звичайно, жодні слова не можуть компенсувати втрати коханого. Красива історія палкого кохання Івана і Галі мала увінчатися весіллям. Але його, це весілля, перенесли, за наполяганням Івана, з минулої весни до спокійніших, мирних часів. Побажаймо мужності Галі – цій світлій і чарівній дівчині. Адже життя продовжується і необхідно знайти в собі сили йти далі. І пам’ятати!

Герої – не вмирають!

Василь Семеренко

фото

29 січня 2015 р. на будівлі  Ситненської ЗОШ І-ІІІ ступенів, яку свого часу закінчив Іван Лемещук, в урочистій обстановці відкрито меморіальну дошку.

 

 

 

 

 

 

 

Ридання матері

Душа тремтіла, наче крила,

Що пташенят несуть в політ:

– Під серцем я ж тебе носила,

Щодня молилась двадцять літ

За тебе, за твоє здоров’я,

За успіхи у навчанні,

Війна забрала! Безголов’я!

Ні! Не віддам! Ні! Ні! Ні! Ні!

Ти всім сусідам серцем чулим

На поміч йшов, косив, орав,

О, Господи! Ти мене чуєш,

Завіщо ж ти його забрав?

Сусіди тут – і дальні, й ближні,

І люду, люду – тисячі.

А я ж іще на тому тижні

Твій голос чула у ночі.

Я не віддам тебе могилі!

Не забирайте! Ні! Ні! Ні!

Не знести це мені! Несила!

Дай обніму тебе в труні.

Євген Гудима 10.11.2014 р., м. Радивилів

Освячено памятник загиблому в АТО десантнику
Івану Лемещуку

 

фото памятникМинулої суботи у селі Ситному відбулося освячення пам’ятника загиблому в зоні АТО 5 вересня 2014 року сержанту Збройних сил України Івану Лемещуку – заступнику командира взводу-командиру відділення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Вшанувати світлу пам’ять загиблогог родича прийшли родичі, друзі, бойові товариші, мешканці громади та батьки загиблих в зоні АТО воїнів Назара крохмаля та Івана Сови, а також заступник військового комісара Радивилівського районного військового комісаріату О. Плевако4

Освячення пам’ятника звершили священники Радивилівського благочиння Рівненської єпархії Української православної церкви Київського патріархату на чолі із благочинним протоієреєм Ігором Данилюком.

Нагадаємо, що Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Іван Лемещук нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

За матеріалами сайту Крупецької об’єднаної територіальної громади.

 

Список публікацій

1. Радивилівщина знову оплакує своїх героїв // Сурми Радзивілів. – 2014. – 12 верес. (№ 36). – С. 3

2. На Радивилівщині знову жалоба: загинули Іван Сова та Іван Лемещук // Радивилів POST/ – 12 верес. (№ 37). – С. 3

3. Семеренко В. Будемо маками квітнути в полі / В. Семеренко // Прапор перемоги. – 2014. – 19 верес. (№ 37). – С. 2

4. Гудима Є. Ридання матері : [вірш] / Євген Гудима // Сурми Радзивілів. – 2014. – 14 лист. (№ 45). – С. 3

5. Нагороджено посмертно // Сурми Радзивілів. – 2015. – 12 черв. (№ 23). – С. 2

6. Дмитрук В. Роковини світлої пам’яті героя України : [Лемещук Іван] / В. Дмитрук // Прапор перемоги. – 2015. – 18 верес. (№38). – С. 2

7. Хом’як Р. Вічна пам’ять воїну Івану (прощальний лист загиблого Івана Лемещука, учасника АТО на Сході України) : [вірш] / Р. Хом’як // Прапор перемоги. – 19 верес. (№ 37). – С. 6

8. Чупіна О. Герої не вмирають / О. Чупіна // Прапор перемоги. – 2015. – 20 лист. (№ 47). – С. 6

«Вас родили не для воєн», – написав після похорону в селі Михайлівка радивилівський поет: [вірші] // Радивилів. іnfo

10.Група пам”яті Івана Лемещука-друга, брата, ГЕРОЯ // В контакте

11. Іван Лемещук // Краєзнавчий гід : [блог Радивилівської центральної районної бібліотеки]

12. Імена полеглих героїв – на меморіальних дошках // Радивилів.іnfo

13. Лемещук Іван Михайлович // Радивилівська районна державна адміністрація

14. Лемещук Іван Михайлович // Вікіпедія: вільна енциклопедія

15. Лемещук Іван Михайлович // Книга памяті полеглих за Україну

16. Нагородження Івана Лемещука: [Відео] // Youtube

17. Нагородження Лемещука Івана орденом “За мужність”: [Відео] // Youtube

18. На Радивилівщині знову жалоба: загинули Іван Сова та Іван Лемещук // Радивилів. іnfo

19. Наші земляки-герої нагороджені орденами “За мужність” // Радивилів. info

20. Ніхто крім нас! Відео пісні «Плине кача» “: [Фото, Відео] // Радивилівське благочиння Рівненської єпархії. Українська Православна Церква Київського Патріархату

21. Як Рівненщина прощалася ще з двома героями АТО // Ого

22. 20 січня 1993 р. – народився Іван Лемещук // Місто : тернопілля , Україна, світ

23. Освячено пам’ятник загиблому в АТО десантнику Івану Лемещуку // Крупецька громада

Лемещук Іван Михайлович (20.01.1993 – 5.09. 2014)