Тарас Вікторович Прончук (позивний “Людоїд”) народився шостого серпня 1997 року у селі Хотин Рівненського району Рівненської області. Із 5 до 9 класу навчався у Городоцькій загальноосвітній школі, після чого вступив до Рівненського технічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування, який закінчив у 2015 р за фахом “електрогазозварювальник”.

До лав ЗСУ був призваний у листопаді 2015 року. Старший матрос служив на посаді кулеметника батальону морської піхоти.

16 лютого 2017 року старший матрос Прончук Тарас Вікторович загинув від ворожої кулі  в зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях під час виконання бойових завдань із захисту незалежності та територіальної цілісності України. У нього залишилася мати і троє братів.

Поховали бійця у селі Хотин Рівненського району.

Указом Президента України №104/2017 від 10 квітня 2017 р « за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку» молодший  сержант  Прончук Тарас  Вікторович  нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

 

 

Публікації про Прончука Т.В.
Вічна пам’ять нашому  бойовому побратиму

Сьогодні, 16 лютого 2017 року, в зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях під час виконання бойових завдань із захисту незалежності та територіальної цілісності України, від ворожої кулі загинув наш бойовий побратим – старший матрос Прончук Тарас Вікторович. Його смерть назавжди залишиться непоправною втратою у наших серцях.
Командування, весь особовий склад Військово-Морських Сил Збройних Сил України глибоко сумують і висловлюють щирі співчуття рідним і близьким загиблого.
Вічна пам’ять герою!

Командування
Військово-Морських Сил
Збройних Сил України.

 

У суботу, 18 лютого, в центрі Рівного прощалися із 19-річним старшим матросом Тарасом Прончуком, який загинув від кульового поранення під час виконання бойового завдання у селі Саханка Донецької області, 16 лютого.
До труни рівняни поклали квіти. Священики прочитали молитву, один зі священнослужителів звернувся із промовою про те, що, незважаючи на війну, люди продовжують веселитися та святкувати, а тим часом гинуть такі молоді воїни. Матері загиблого вручили військові та церковні нагороди.
Друзі сім’ї говорять, що Тарас завжди був доброзичливий та готовий прийти на допомогу.
Тарас Прончук народився 6 серпня 1997 року в селі Хотин Рівненського району. Зі шкільних років був паламарем. Здобув середньо-спеціальну освіту. У листопаді 2015 року був призваний до лав ЗСУ . Служив кулеметником батальону морської піхоти. У нього залишилася мати та троє братів.

 

Війна під назвою «АТО» забрала молоде життя

     16 лютого неподалік міста Маріуполя під час виконання бойового завдання від кулі ворожого снайпера загинув Тарас Прончук, уродженець села Хотин нашого району. Було йому лише 19-ть…

До лав Збройних Сил хлопець був призваний у листопаді 2015 року, а рік по тому підписав контракт і служив кулеметником батальйону морської піхоти.

Сотні мешканців Рівного прийшли 18 лютого на Майдан Незалежності попрощатися з полеглим за Україну. Приїхали з Хотина його рідні, близькі, друзі. Віддати останню шану Тарасу Прончуку також прибули голова Рівненської райдержадміністрації Володимир Пилипчук, його заступник Сергій Подолін.

Священики УПЦ КП відслужили поминальну літію за загиблим.

Представник військової частини передав матері героя нагороди, яких той був удостоєний – медалі «За оборону Маріуполя» і «За відвагу», а також орден «За мужність», яким командування ОК «Південь» посмертно нагородило Тараса Прончука. А представник Рівненської єпархії УПЦ КП – церковну відзнаку патріарха Філарета медаль «За жертовність і любов до України».

Стоячи на колінах зустрічали хотинці автомобіль із загиблим своїм земляком. Поминальна панахида за Тарасом Прончуком відбулася в Свято-Анно-Зачатіївській церкві села, в якій у шкільні роки Тарас виконував обов’язки паламаря-прислужника священика. Віддати останню шану герою зібралося майже все село, прибули жителі навколишніх населених пунктів, представники райдержадміністрації, Шпанівської сільської ради, всі, хто знав і пам’ятав героя.

Поховали його в рідному селі. Вічна пам’ять і слава мужньому захиснику України!

Василь ЛІСОВЕЦЬ

Йому було лише 19 років.

Останнє у його житті листування зі своєю дівчиною почалось так: “Два тижні тому мені запропонували поїхати до Миколаєва, оскільки мені нема 20 років, і мене повинні були вивести із сектора, але я відмовився. 6 діб тому я потрапив до госпіталя через легку контузію і мені знову сказали, щоб я не повертався, але я знову лишився, тому що повинен вас боронити. Тепер ти знаєш правду. Хто, якщо не я, боронитиме тебе, мою маму, братів та український народ?”

Це писала людина, якій було усього 19 років.

Тарас Вікторович Прончук (позивний Людоїд) народився 06.08.1997 року у селі Хотин Рівненського району Рівненської області.

З 5 по 9 класи навчався у Городоцькій загальноосвітній школі, після чого вступив до Рівненського технічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування, який закінчив у 2015 році за фахом “електрогазозварювальник”.

Дуже сильний характером, незламний духом, Тарас Вікторович знаходив вихід з будь – якої ситуації. Справжній господар вдома і помічник, майстер на всі руки, він був людиною, з якою завжди було спокійно, він приносив людям відчуття захищеності, він був стіною, яка оберігала інших від негараздів.

Завжди допомагав старшим людям, майже ніколи не бував сумним, дуже любив діток і приділяв їм багато уваги. Можливо, мріяв про те, як з’являться свої, адже коли тобі 19 – то мрії  яскраві та захоплюючі.

Він дуже хотів домогтися справедливості, тому, як тільки йому виповнилося 18 років, хлопець розпочав свій особистий шлях воїна, та у листопаді 2015 року підписав із ЗСУ контракт.

Старший матрос, кулеметник 2-ї роти 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.

За час служби отримав такі нагороди: медалі: “За жертовність та любов до України”, “Відвага і честь”, “Оборона Маріуполя”. Його основною метою була наша перемога. До неї він і прагнув. Але на війні руйнуються й молоді, здорові та міцні стіни, яким може бути лише 19.

Загинув 16 лютого від кулі снайпера у районі між селищами Водяне та Саханка Донецької області.

Поховають Тараса Вікторовича 19 лютого у Хотині. У нього залишилися мати та троє молодших братів.

Останнє у його житті листування зі своєю дівчиною завершилося так: “Не має значення те, що я молодий. Я хочу, щоб мої діти жили у вільній країні з мирним небом. Якщо моя доля – тут полягти, значить, так і буде, якщо ні – я повернусь і ми будемо жити разом у країні, де немає війни”.

Йому було лише 19 років. А коли 19 – в тебе гаряче, чисте та палке серце, яке, мов та квітка, розкривається назустріч почуттям, мріям та бажанням. Коли 19 – життя попереду, з усіма його фарбами та відтінками. Коли 19 – ти не повинен помирати, але війна не питає твій вік. Коли 19 – не думаєш про смерть, але інколи вона думає про тебе.

Він став для своєї дівчини Героєм. І для мене теж. І повинен ним стати для кожного, хто прочитав попередні рядки не очами, а серцем.

Ян Осока

Фото Надії Яреми-цибух

Меморіальну дошку загиблому в АТО 19-річному Тарасу Прончуку відкрили на фасаді місцевої школи в селі Городок Рівненського району. На подвір’ї школи з цієї нагоди зібралися рідні й друзі, учні, вчителі, учасники АТО, духовенство. До меморіальної дошки було покладено квіти, пам’ять Героя вшанували хвилиною мовчання.

Список публікацій

1. «Немає значення, що я молодий. Я хочу, щоб мої діти жили у вільній країні» //Вісті Рівненщини. – 2017. – №8. – С.5.

2. Лісовець В. Війна під назвою «АТО» забрала молоде життя//Слово і час. – 2017. – №9. – С.1.

3. Загинув від ворожої кулі: Україна втратила 20-річного морпіха-кулеметника (фото) //Патріот України

4. На Рівненщині втрата – в АТО загинув 20-річний військовий // 4четверта влада : інформаційно-аналітичний портал

5. Ким був Тарас Прончук: люди розповіли подробиці про полеглого в АТО героя (ВІДЕО) // РТБ

6. На Сході загинув морський піхотинець з Рівненщини //ВолиньPOST

7. На Рівненщині відкрили меморіальну дошку герою АТО // Радіо ТРЕК

 

 

 

Прончук Тарас Вікторович (6.08.1997 – 16.02.2017)