Сергій-Баранов-Орел-мініат    Народився Сергій Анатолійович Баранов-Орел 28 грудня 1983 року в смт. Клесів. Закінчив Клесівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи був призваний до лав Збройних сил України. Після строкової служби в армії пішов працювати на завод Клесівського кар’єроуправління.
На початку серпня 2014 року із цього ж заводу був призваний до 79 Миколаївської окремої аеромобільної бригади сухопутних військ Збройних Сил України та призначений в команду 4673 рядовим солдатом.
Звідти був відправлений у Донецький аеропорт. Сергій був одним із «кіборгів» – саме так почали називати захисників аеропорту, за їх стійкість і незламність. . Двоє десантників отримали смертельні поранення, коли під час виставлення секретів в районі нового терміналу потрапили у засідку та вступили у вогневе протистояння з російськими бойовиками. Сергій помер 8 листопада 2014 року близько 4-ї години ранку в аеропорту Донецька від важкого поранення і втрати крові.
12 листопада 2014 року все селище проводило  бійця в останню путь.
Після панахиди в соборі, вояка поховали на кладовищі смт. Клесів поряд із батьком.

Нагороджений нагрудним знаком “За оборону Донецького аеропорту” (посмертно)

Указом Президента України № 915/2014 від 4 грудня 2014 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

 

 

Публікації про Баранова-Орла С. А.
Упокой, Господи, душу невинно убієнного…

Упокой, Господи, душу невинно убієнного…    Не минуло й три місяці, як поховали двадцятилітнього бійця з села Карасин Ярослава Куришка, котрий загинув у боях під Донецьком. Юнак був стрілком 30 окремої механізованої бригади із Новоград-Волинського, де служив контрактником з 2013 року. І ось вдруге минулого тижня Сарненщина ховала земляка, клесівця, якого смертельно поранили під час проведення антитерористичної операції на сході держави. Сергій Баранов-Орел загинув, захищаючи Донецький аеропорт, розповіла військовий обліковець Клесівської селищної ради Валентина Кухарчук.
Молодий чоловік у мирний час працював у Клесівському кар’єроуправлінні. Саме звідти 2 серпня цьогоріч Сарненський райвійськкомат мобілізував його на службу в 79 Миколаївську окрему аеромобільну бригаду Сухопутних військ Збройних сил України. Згідно з Указом Президента України від 21 липня 2014 року № 607 «Про часткову мобілізацію» Сергія направили в команду 4673. Адже юнаком відбував строкову службу у військових частинах А-3026, А-2639, що належать до Північного територіального управління військової служби правопорядку, де освоїв фах стрільця та гранатометника. Саме в таких спеціалістах під час третьої хвилі мобілізації була велика необхідність. А в складі 79 бригади ще й став снайпером.
8 листопада під час обстрілу бойовиків у Донецькому аеропорту воїна не стало. За розповідями однополчан, отримавши поранення, самостійно перев’язав ногу й не залишив побратимів і бойову позицію. Якби ж Сергію вчасно надали кваліфіковану медичну допомогу. Якби… Його однокласники, очікуючи, коли тіло Героя доставлять на малу батьківщину, ставили свічечки по дорозі на кладовище, а в день похорон учителі та учні місцевих закладів освіти, жителі населеного пункту від його домівки, де проживав із єдиною ненькою, організували живий коридор із квітів.
Сергій Баранов-Орел декілька років тому втратив батька. На одній вулиці мешкали його дідусь, учасник Великої Вітчизняної війни, і бабуся, яка все життя трудилася медичною сестрою. Чи думали вони колись, що хоронитимуть свого годувальника, єдиного онука? Це важко сприйняти не лише душею, а й розумом. Вони так гордилися ним, а той клятий постріл ворога всім перевернув життя. Хто знав, що додому Сергій повернеться не для святкування перемоги, а в труні.
Коли болить душа – страшна, пекельна мука, і вгамувати той біль не зможе ніхто. Я розумію горе матері, яка втратила сина, й не доведи, Боже, щоб плакали сивочолі чоловіки, які пережили своїх онуків. У них одне запитання: «За що?» Справжнього сина України проводжали в останню путь тисячі мешканців селища й населених пунктів району. За особливу мужність і відвагу вояків з Донецького аеропорту, серед яких був Сергій Баранов-Орел зі своїми побратимами, назвали «кіборгами».
З благословіння керуючого єпархією, високопреосвященнішого Анатолія, митрополита Сарненського і Поліського, благочинний Сарненського благочиння протоієрей Олександр Кокора у співслужінні духовенства єпархії очолив чин відспівування загиблого воїна. Заупокійне Богослужіння відбулося у Свято-Благовіщенському храмі Клесова. Схиливши голови, стояли рідні, однокласники, ті, хто трудився поруч із Сергієм, односельці, військовослужбовці. Усіх поєднала біда, втрата рідними сина, котрий, виконуючи наказ і священний обов’язок, захищав Україну та рідну домівку.
Під вигуки «Слава Україні! Героям Слава!» бійця поховали на місцевому кладовищі.
Упокой, Господи, душу убієнного раба Твого Сергія! Хай сльози по тобі стануть квітами на землі, за яку боровся, сонце осяє луги, сади й безкраї простори ланів. Хай буде майбутнє в тих, хто живе тут сьогодні. Ти ж віддав найцінніше, що мав…

Марія Кузьмич

Пам’ятати героя

Пам’ятати героя    Клесівець Сергій Баранов-Орел загинув під час проведення антитерористичної операції на сході держави, захищаючи донецький аеропорт. 28 грудня йому виповнилося б 32 роки. Саме цього дня на території Клесівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів-ліцею зібралися жителі населеного пункту, учнівська юнь та їх наставники на відкриття меморіальної дош­ки на пам’ять про загиблого односельця. У заході взяли участь заступник голови райдержадміністрації Руслан Серпенінов, в.о. військового комісара Сарненського військового комісаріату Петро Луцишин, клесівський селищний голова Віктор Буйний.
Говорили про патріота Сергія Баранова-Орла як захисника ідеалів честі й правди, майбутнього нашої держави й українців. Пам’ять про мужнього героя з Клесова назавжди залишиться в наших серцях, він буде прикладом героїзму для майбутніх захисників – нинішніх школярів Сарненщини, а подвиг вихованця місцево­го закладу освіти не був марним.
Задушевні щирі слова на адресу свого учня сказали класний керівник Сер­гія Надія Абрамчук і Галина Сав­чук, яка не один рік очолювала на­вчальний заклад. Вони зазначили, що школа пишається своїм героєм-захисником.
Хвилиною мовчання присутні віддали шану загиблому воїнові. Мама героя, Ок­сана Володимирівна, зняла тканину з дош­ки, яку освятив настоятель Свято-Благовіщенського собору отець Роман. Школярі поклали до неї квіти. За місцевим звичаєм Оксана Володимирівна роздала дітям солодощі.

Марія Кузьмич
Фото Андрія Вєдрова

Бабуні

Бабуню ти моя рідна,
Пробач, коли тебе образив,
Але ти знаєш – я люблю тебе і діда.
Шкодую, що не я
Вас буду доглядати,
Пішов із вашої я хати
І навіть друзям не сказав,
Щоб вам могли допомагати.
Бо тут мені ще треба воювати,
Донбас і землю захищати.
І в снах не можу прилітати,
Господь покликав у дорогу,
Ти знаєш, я молюся Богу,
Щоб мир здобуть і перемогу.

Моїй неньці

Сьогодні, мамо, не буди,
Я їду від тебе назавжди.
Тобі не буду я казати,
Щоб ти ще мирно могла спати.
Прошу тебе: бабуні не кажи,
Діду проблему розв’яжи.
Мої рідненькі, я вас покину,
Скоріше всього я загину.
Але пойміть, мої рідненькі,
Моя ти одинока ненько,
Україна у вогні горить,
Хіба спокійно можу жить?
Там ворог нашу землю палить,
І смерч по мирних дітях смалить,
А я, ти знаєш, так люблю
Мою країну і сім’ю.
Я так люблю усю родину
І ту малесеньку дитину,
Що серце й душу мені гріла
Та говорити ще не вміла.
Я всіх покинув і пішов
У Богом суджену дорогу,
Щоб мир здобути й перемогу.
Не думай, мамо, я не вмер,
То вмерло тіло – не душа,
Стою на варті і тепер,
І довго буду ще стояти,
Поки Москва буде стріляти
По мирній тій селянській хаті.
Нам Бог велів бути солдатом,
Щоб тую хату захищати.

Сергій Баранов – Орел,
смт. Клесів

І назвали їх кіборгами…

Бої за Донецький аеропорт розпочалися 26 травня 2014 року. Летовище мало стратегічне значення для країни, тож українська армія та добровольці не могли допустити, аби терористичні збройні угруповання отрима­ли контроль над ним. Адже тоді сепа­ратисти мали б плацдарм для подальшого наступу на наші території.

242 виснажливих дня і ночі відважні бійці тримали оборону міжнародного аеропорту. Залізобетонні споруди не витримували масованих обстрілів, а мужні воїни непохитно захищали кожен сантиметр рідної землі. Це вороги назвали їх кіборгами, не розуміючи, як вдається солдатам вистояти під шквальним вогнем «Градів», під час танкових атак, розстрілів снайперами… За їх подвигом стежили мільйони громадян, і не тільки в нашій країні. Оборона Донецького аеропорту стала легендою про кіборгів, що ввійде в історію України.

Спроби взяти його бойовиками так званої ДНР не припинялися ні влітку, ні восени. Особливо жорстокі бої точилися тут після Нового року. 13 січня 2015 р. не встояла вежа, на якій майорів український прапор. Проте навіть тоді, коли впали будівлі старого та нового терміналів, кіборги утримували оборону в інших спорудах і прилеглих населених пунктах. І лише 21 січня 2015 року (за повідомленням Міноборони) вийшли з боями з Донецького аеропорту, оскільки їхні позиції зруйнували вщент, ворог прострілював їх прямим наведенням.

У різний час в аеропорту й прилеглих Пісках воювали бійці 95 та 79 десантних бригад, вояки 3 кіровоградського полку спецпризначення та батальйону «Дніпро-1», артилеристи й танкісти 93 бригади, добровольці з ДУК «Правого сектора» та батальйону «ОУН», військові з інших частин. Серед цих героїв були й наші земляки Василь Гриник і Володимир Рибачок. На щастя, вони повернулися живими до рідних домівок. Низький уклін вам, відважні солдати, за ваш ратний подвиг, міцного здоров’я та довгих років життя.

   Вічна пам’ять Героям, які залиши­лися в аеропорту назавжди. Вічна па­м’ять старшому прапорщику Сергію Баранову-Орлу з Клесова, який загинув 8 листопада 2014 р. При виставленні «секретів» поблизу нового терміналу двоє десантників зазнали смертельних поранень – потрапили в засідку та вступили в бій із російськими бойовиками. Сергій помер від важкого поранення. За особисту мужність і героїзм у боротьбі за незалежність України, її територіальну цілісність, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), а вдячні земляки на фасаді Клесівської ЗОШ на пам’ять про нього встановили меморіальну дошку.

Всього ж, за підрахунками військового експерта Олександра Кривоносова, за весь період перебування українських військових у Донецькому аеропорту загинуло понад 200 осіб, поранено понад 500.

Світлана Ляшко

 

Герої не вмирають!

Надворі, хоч і дощова, але золота осінь. Українці зайняті щоденними буденними  справами. А завтра святкуватимемо величне свято Покрови Пресвятої Богородиці, заступниці Полісся, та вшановуватимемо захисників України й українське козацтво. Тобто тих, завдяки кому зараз спокійно ходимо в школу чи на роботу, святкуємо дні  народження, влаштовуємо пишні весілля. Так, звичайно, життя не стоїть на місці.

Перебуваючи в безпеці, повинні щохвилини усвідомлювати, кому цим завдячуємо.

Не так і давно відбувся Євромайдан, а ми вже майже не згадуємо про нього. Дійсно, відтоді на нашій Батьківщині відбулися переломні й невтішні зміни, що змусили співвітчизників відстоювати суверенність, доводити, що ми господарі на своїй землі. Але ця і ситуація відкрила справжні обличчя багатьох українців. Шкода, але серед нас є боягузи, красномовні «диванні» оратори й ін. Та є і Герої, і їх, хвала Богу, більшість. Це солдати, волонтери, усі, хто допомагав і допомагає армії, переселенцям… І не так  важливо, хто й скільки зробив, головне, вони не байдужі. Доводячи, що є в Україні добрі й самовіддані люди, які борються за наше майбутнє.

Варто цього дня по-особливому вшанувати воїнів, які випробовували на собі жахіття антитерористичної операції, і хто досі ризикує на сході власним життям.

Окремо вшануймо Героїв Сарненщини, які полягли за Батьківщину, за нас і наше майбутнє.

Ярослава Куришка та Сергія Баранова-Орла

 Сергій Баранов-ОрелКуришко-Ярослав-Русланович-мініат

 Схилімо низько голови перед їх світлою пам’яттю. Помолімося за спокій їх душ у : царстві небеснім. Подякуймо батькам, родинам за ратний подвиг їх синів, чоловіків, батьків, братів, які пожертвували собою заради нас. Огорнімо їх турботою, увагою,  щоб розділити біль непоправної втрати їх рідних. Не залишаймо їх з бідою наодинці. І робімо це не лише у визначні дати, а щоднини пам’ятаймо і живих, і тих, хто, вже не з нами: солдатів і активістів Майдану, лікарів і волонтерів, старих і молодих… Їхні імена закарбовані в пам’яті вічності, ніколи не вмруть, а будуть завжди з нами. Хай у наших  серцях вони, герої, житимуть вічно.


За хоробрість і любов до України

У свято Миколая-чудотворця в  Клесівській селищній раді відбулася подія, що змусила всіх і присутніх на ній замислитися про  життя, сьогодення, війну, що  поруч. Й оцінити, як добре, що живемо під мирним небом, і як страшно, коли державні відзнаки  вручають рідним захисників  посмертно.

Гордість і біль переповняли серця, адже нагороджували учасників АТО і волонтерів. На жаль, і посмертно. За особисті мужність і героїзм, вагомий внесок у захист суверенітету й територіальної цілісності України медаллю Ради національної безпеки й оборони України «За оборону аеропорту» відзначений Сергій Баранов-Орел, який загинув у листопаді 2014 року під час обстрілу бойовиками Донецького литовища. Цю почесну відзнаку у зворушливій атмосфері отримала мама героя.

За матеріалом Ольги Лотоцької

Сарненські новини. – 2016. -27 груд. – С. 1 – 2.

Фото Василя Сосюка

 

Список публікацій

 

1. Підлісний І. У Донецьку загинув рівненський “кіборг” / І. Підлісний // Вільне слово. –  2014. – 13 листоп. – C. 3.
Про уродженця Клесова Сарненського району Сергія Баранова-Орла, який загинув, захищаючи донецький аеропорт

2. Кузьмич М. Пам’ятати героя / М. Кузьмич // Сарненські новини. – 2015. – 6 січ. – C. 3.
На території Клесівської ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцею відбулось відкриття меморіальної дошки Сергію Баранову-Орлу, який загинув під час проведення антитерористичної операції на сході.

3. Кузьмич М. Упокой, Господи, душу невинно убієнного… / М. Кузьмич // Сарненські новини. – 2014. – 18 листоп. – С. 6.
Про поховання земляка-клесівця Баранова-Орла Сергія, який загинув на сході, захищаючи донецький аеропорт.

4. Баранов-Орел С. Бабуні: [вірш] / С. Баранов-Орел // Сарненські новини. – 2014. – 11 груд. – C. 12.

5. Баранов-Орел С. Моїй неньці : [вірш] / С. Баранов-Орел // Сарненські новини. – 2014. – 11 груд. – C. 12.

 6.  Ляшко  С. І назвали їх кіборгами…// Сарненські новини. – 2016. – 21 січ. – С. 3.

7. Герої не вмирають! // Сарненcькі новини. – 2016. – 13 жовт. – С. 2.

8. Лотоцька О. За хоробрість і любов до України // Сарненcькі новини. – 2016. -27 груд. – С. 1 – 2

9.  Весь Клесів вийшов провести в останню путь “кіборга” з донецького аеропорту (фоторепортаж) // ЧаРівне

10. Сарненщина памя’тає своїх героїв : Баранов-Орел Сергій // Сарненська централізована система публічно-шкільних бібліотек

11. Сергій Баранов-Орел посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня //Сарненська районна державна адміністрація

12. Баранов-Орел Сергій Анатолійович //Книга пам’яті загиблих

13.Баранов-Орел Сергій Анатолійович //Фонд допомоги захисникам України та їх родинам

14. Сергій Баранов-Орел // NEKROPOLE : культурно-історична енциклопедія людей, подій і поховань

15. Сарненщина пам’ятає своїх героїв //Сарненська централізоівана система публічно-шкільних бібліотек

15. Героям України присвячується.. // Сарненська центральна районна бібліотека

Баранов-Орел Сергій Анатолійович (28.12.1983 – 08.11.2014)