14202522_1285862638093378_918362780147964559_nВладислав Віталійович народився в місті Радивилів, Рівненської області 23 серпня 1993 року. Навчався в Радивилівській середній школі. У 2011році закінчив Радивилівське ПТУ №26.  Був активним учасником Революції Гідності. Ьоєць 18 загону територіальної оборони прикомандирований до 8 батальйону Комбат «Червень». Брав  участь в Блокаді Криму у складі «Правого сектора».

Загинув Владислав при виконанні бойового завдання 31 серпня 2016 року, біля населеного пункту Широкине Волноваського району Донецької області.

Похований  в рідному місті Радивилів, Рівненської області.

 

 

 

 Публікації про Шумеровського В. В.
З почестями провели в останню путь Владислава Шемуровського

Пятниця 2 вересня в Радивилівському районі була оголошена Днем жалоби – в Радивилові цього дня хоронили українського героя – 23-річного Владислава Шемуровського, який загинув 31 серпня при виконанні бойового завдання поблизу села Широкине Донецької області.

14222102_1775609562653505_552038145096015971_nЯк повідомила прес-служба Національного Руху «ДІЯ» Рівненщини, Владислав Шемуровський був активним учасником Революції Гідності та Блокади Криму, став у ряди захисників незалежності і територіальної цілісності України проти російської агресії і підтримуваних Москвою терористичних формувань.

На похорони патріота приїхали бойові побратими, прийшли керівники Радивилівського району і Радивилівської міської об’єднаної територіальної громади, депутати, партійні і громадські активісьти, друзі, всі ті, в серцях котрих гострим болем озвалася звістка про загибель Владислава. Він народився в місті Радивилів  1993 року. Навчався в Радивилівській середній школі № 2.14225541_1775609105986884_6233065751598110658_n

Похоронна процесія пройшла під державними прапорами України і червоно-чорним прапором.

Відспівували героя в церкві святого Олександра Невського. Поховали на міському кладовищі Радивилова. Люди вздовж вулиці, де проходила похоронна процесія, ставали навколішки і не стримували сліз та ридань.

До речі, 2 вересн23 серпняpochoron_heroja-2я у Рівненській обласній раді відбулося засідання постійної комісії з питань місцевого самоврядування, розщвитку територій та європейської інтеграції. На початку засідання на пропозицію голови постійної комісії Валентина Кроки присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблого в АТО військового Влдислава Шемуровського.

pochoron_heroja-5 pochoron_heroja-7

pochoron_heroja-8a
pochoron_heroja-5a

 

 

“Він був вільний як вітер”

11Він пішов на війну добровольцем. Його називали «Маестро». Був відчайдушним, і часом здавалося, що не мав страху. Побратими згадують, як він виносив поранених під час обстрілів. Владиславові Шемуровському було 23 роки. Він загинув 31 серпня під час виконання бойового завдання поблизу села Широкине Донецької області. Його поховали в рідному Радивилові, що на Рівненщині. В останню путь бійця проводили, ставши навколішки.

«Він був спритним хлопчаком. А ще не любив стояти осторонь і хотів заявити про себе», — розповідає Лариса Надорожна, головний спеціаліст Радивилівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Вона знала Влада з дитинства. Жінка пригадує, як одного разу під час таборування, коли треба було розпалити багаття, Влад знайшов і приніс частину сухого дерева, ще й сам порубав його, тож дров більше шукати не потрібно було.

«Влад був вільним як вітер. А ще запальним і безстрашним. Це вже бойові побратими розказували, як під час обстрілів все говорили Владові, щоб не висовувався. Бувало, всі ще чекають, доки вогонь припиниться, а він вже тягне пораненого…» — згадує пані Лариса.

Влад був активним учасником Майдану. А ще брав участь у блокаді Криму. «Це там його почали називати «Маестро». Річ у тім, що Влад вмів куховарити. Там, у Криму, його попросили це зробити. Він зготував їсти вперше, вдруге… Тим, хто там був, їжа сподобалася. Тому його й прозвали «Маестро». Таким було його псевдо й на війні, — розповідає Олександр, друг Владислава. — Ми з дитинства були як брати. Траплялося, що сварилися. Але такого, щоб ображалися один на одного, не було.  Коли він сказав, що збирається в АТО, його відмовляли. Говорили, що всяке може трапитися, що це небезпечно. Але Влад казав: «Ось я не піду, і той не піде, й інший. Так не можна». А ще переконував, що все складеться добре…  Він був позитивний, веселий. Дуже любив солодке. Розповідав, вже коли був у АТО, чекав, коли волонтери привезуть якісь ласощі… Взагалі Влад жив ніби одним днем. А ще шукав себе. Та кажуть, що війна змінює. Мабуть, так воно і є. Влад став трохи іншим… Напевно, дорослішим…»

Ільницька Т.

Під час блокади Криму, 2015 р.

На блокпості під час блокади Криму 29.11.2015

Владислав Шемуровський - учасник блокади Криму. 11.10.2015

В боях під Широкино, 2016 р.

Під час оборони Широкиного. 29.04.2016

В боях під Широкино. 9.07.2016Під час оборони Широкиного . 9.07.2016
Владислав Шемуровський серед побратимів. 23.07.2016

 

 

 

 

 

 

Він сказав: «Я хочу захищати…»

Кожна епоха виховує своїх героїв. Житель нашого міста, учень НВК «школа №2-ліцей»Шемуровський Владислав у свої неповних 23 роки став героєм нашого часу, пожертвувавши за спокій на рідній землі найдорожчим, що лише дано людині Всевишнім. Власним життям.

…2014 рік. Зима. Така, як і сьогодні за вікном: сніжна, вітряна, морозна. Владислав тоді – активний учасник Революції Гідності на Майдані. А коли осмислене прагнення українців вирватися з-під кремлівського гніту обертається анексією Криму, гібридною війною та вторгненням російських військ на прикордонні з Росією, східні області, Владислав попрямував добровольцем у найгарячіші точки Луганщини та Донеччини. «Друг Маестро» – так назвуть його бойові побратими. «Юнак з широкою душею та гарячим серцем – вчителі й однокласники міської, другої школи, де він навчався.»

Цьогорічний першовересень у НВК «школа№2-ліцей» надовго залишить відбиток смутку в пам’яті його педагогів та вихованців: в останній серпневий день куля снайпера обірвала життя молодого патріота-добровольця з Радивилова – Владислава Шемуровського. Він загинув при виконанні бойового завдання поблизу села Широкине Донецької області.

… Другого вересня усім містом ставши навколішки, і діти, й молодь, і люди похилого віку провели свого відважного земляка у вічний спочинок.

«…Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я любив. I любив Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.»

А цієї середи, 30 листопада, учні й вчителі навчально-виховного комплексу, а також голова Радивилівської міської об’єднаної територіальної громади М. Карапетян, народний депутат Верховної Ради України від нашого виборчого округу О. Дехтярчук,  помічник народного депутата України Р. Коваль, а також рідні та близькі загиблого, його бойові побратими, зібрались на засніженому шкільному подвір’ї. Тут відбулись заходи з нагоди відкриття меморіальної дошки Владиславу Віталійовичу Шемуровському, встановленій на фасаді школи.

Після хвилини скорботи за всіма загиблими за час проведення антитерористичної операції на сході України, директор школи Д. Денисюк надав слово для виступу народному депутату О. Дехтярчуку, який реалізував задум виготовлення й встановлення дошки пам’яті:

–   Щоразу,  йдучи до школи,  діти будуть бачити мужнє обличчя свого земляка, вчорашнього товариша, майже однолітка, і, може, хтось із них подумки поставить  собі запитання, чи гідним сином для своєї країни він підростає? Бажаю усім нам якнайшвидшого досягнення миру, але тільки не ціною відділення українських земель, – наголосив у своєму зверненні народний депутат О. Дехтярчук, який виділив кошти на виготовлення та усіляко сприяв встановленню дошки пам’яті загиблого земляка.

Торкнулась учнівських сердець своїм проникливим виступом мама загиблого героя Оксана Леонідівна:

– Любіть своїх батьків, діти. А ви, батьки, своїх дітей. Якби біблійна істина «Полюби ближнього свого, як самого себе» більше осмислювалась людьми, мабуть, воєн на землі було би менше.

Спогадами про останню зустріч із Владиславом поділився й помічник народного депутата Р. Коваль:

– Цей безстрашний юнак служив у батальйоні Української добровольчої армії, кілька сотень хлопців-бойових побратимів Владислава на даний час утримують обстрілювану російськими найманцями Мар’їнку, Широкіне, Авдіївку. Багатьом, як зізнаються, дуже не вистачає позитивного та відважного Друга Маестро… .

Учні школи тримали в руках запалені лампадки, читали жалобні вірші. До усміхненого образу Друга Маестро, (бойовий псевдонім Владислава Шемуровського – авт..), викарбуваному на гранітній плиті, поклали живі квіти.

Вічна пам’ять героям.

Янчин Н.

 

 

В пам’ять про загиблого героя

На фасаді Радивилівського НВК «школа№2-ліцей» у середу, 30 листопада, було встановлено меморіальну дошку колишньому учневі Шемуровському Владиславу Віталійовичу. У свої неповних 23 роки він став героєм нашого часу, бо пожертвувавши за спокій на рідній землі найдорожчим, що лише дано людині Всевишнім. Власним життям.

30 серпня цього року куля снайпера обірвала життя справжнього патріота, бійця добровольчого батальйону Української добровольчої армії. Другого вересня з почестями, як і належить проводжати полеглого в бою захисника, Владислава Шемуровського було поховано на міському кладовищі. Участь в урочистому відкритті взяли голова Радивилівської об’єднаної територіальної громади М.Карапетян, народний депутат ВРУ від виборчого округу №154 О.Дехтярчук, помічник народного депутата Р.Коваль, мама Владислава  – Оксана Леонідівна та близькі загиблого, бойові побратими.

 

 Список публікацій

1. З почестями провели в останню путь Владислава Шемуровського // Прапор перемоги : громадсько-політична газета, 2016. – № 36 /9 верес./. – С. 3

2.  Янчин Н. Перед пам’яттю героя схилились на коліна / Н. Янчин // Сурми Радзивілів : районний інформаційно-аналітичний часопис, 2016. – № 36 /9 верес./. – С. 2

3.  Похорон героя Владислава Шемуровського // Радивилів POST : громад.-політ. газета, 2016. – № 37 /8 верес./. – С. 2

4. Ільницька Т. Він був вільний як вітер / Т.Ільницька // День: Всеукраїнська газета. – Київ, 2016. – №185-186.

5. Янчин, Н. Він сказав: “Я хочу захищати Україну…”/ Н.  Янчин //Сурми Радзивілів : районний інформаційно-аналітичний часопис, 2016. – №48/2 груд./. –  С. 2 .

6. Пам’ятна дошка на честь подвигу героя // Прапор перемоги. – 2016. – № 49/9 груд./. – С. 6.

7.  Семеренко В. Похорон героя Владислава Шемуровського  // Радивилів. info

8.  У зоні АТО загинув радивилівець… Сумуємо  // Радивилів. infol

9. В АТО загинув 23-річний герой з Рівненщини // ОГО : рівненський інформаційний портал

11 На колінах прощались з другом Маестро  // Рівне Вечірнє

12. Рівненщина – у жалобі: сьогодні похорон молодого воїна-добровольця  // РадіоТрек

13. Люди ставали на коліна і плакали: на Рівненщині поховали бійця Маестро (ФОТО) // PRESS Центр

14. Шемуровський Владислав Віталійович // Радивилівська районна державна адміністрація

13. Їм у віках судилося безсмертя //Радивилівська ЦСПШБ

15. В пам’ять про загиблого героя // Радивилівська міська рада. Обєднана териториальна громада

16. Виступ Романа Коваля біля пам’ятної дошки добровольця Шемуровського Владислава, друга “Маестро” [Відео] // YouTube

 

Шемуровський Владислав Віталійович (23.08.1993-31.08.2016)