Олександр-Шолудько   Олександр Шолудько народився 16 червня 1988 року в с. Уїздці  Здолбунівського району Рівненської області. До лав Збройних Сил України Олександра призвали 10 березня 2015 року. Служив у 24-й окремій механізованій бригаді. 12 жовтня 2015 року підірвався на міні-розтяжці під час виконання бойового завдання в районі 29-го блокпоста на Луганщині.

20 жовтня 2015 р. від отриманих ран, не приходячи до свідомості, Олександр  помер у Харківському військовому шпиталі. У нього залишилась дружина та маленька донечка.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

 

 

Публікації про Шолудька О. М.

“Світлий хлопчик”

Олександр Шолудько загинув на Луганщині – підірвався на розтяжці.

    За час неоголошеної війни Україна втратила вже понад 2260 військовослужбовців. І в ці дні позиції наших захисників – під ворожим обстрілам з мінометів, гранатометів та інших видів зброї. Війна триває і обриває життя людям, які люблять і боронять свою країну. Наш моральний обов’язок – залишати живими у пам’яті чоловіків і жінок, які полягли за всіх нас. «День» продовжує публікувати історії загиблих військових. Сьогодні розповідаємо про воїна 24-тої окремої механізованої бригади Олександра Шолудька, бійця полку особливого призначення «Азов» Дмитра Коряка та воїна 13-го мотопіхотного батальйону Валерія Бочарнікова.

Олександр Шолудько став тринадцятим бійцем у Здолбунівському районі, що на Рівненщині, який не повернувся із зони АТО. А в рідному селі Уїздці він – перший загиблий на цій війні. За Олександром Шолудьком сумувало все село. Жінки, які були на похоронах, пригадують побратимів, один із яких кусав руку, щоб не ридати, матерів, які прийшли провести бійця в останню путь, бо і їхні сини там загинули, а ще біленьку шапочку донечки Олександра Шолудька.

До лав Збройних сил його призвали у березні 2015 року. Олександр Шолудько проходив службу у 24-й окремій механізованій бригаді. У районі 29-го блокпосту на Луганщині молодий чоловік підірвався на розтяжці й отримав важкі травми. У результаті вибуху йому відірвало руку. До того ж боєць втратив багато крові. Олександра Шолудька у важкому стані відправили до госпіталю у Харків.

Коли односельці дізналися про біду, що трапилася з ним, почали збирати допомогу. До пораненого в госпіталь поїхала дружина та сестра. Лікарі намагалися врятувати життя бійця, однак Олександр Шолудько помер, так і не прийшовши до тями.

Його поховали навпроти рідної хати – саме там знаходиться кладовище.

Олександр був світлою людиною, а ще спокійною і простою, кажуть ті, хто його знав. Він завжди турбувався про свою сім’ю. Навіть перебуваючи у зоні АТО, дбав про рідних. Олександр надсилав їм гроші, щоб замінили вікна у хаті. А ще дуже хотів, щоб від його імені подарували донечці золоті сережки.

«Для мене Саша назавжди залишиться хлопчиком, – каже його колишній класний керівник Людмила Гедзюк. – Саша був спокійним, виваженим і вихованим. Коли ми дізналися, що він загинув, плакала вся учительська. Тоді хтось із педагогів сказав, що Саша Шолудько ніколи і нікого не образив. І це правда. А ще на нього ніколи не сварилися вчителі – не було за що. Усі з ним дружили. І взагалі клас був дружним. Пригадую, як перед випускним з’ясувалося, що Саша на нього йти не збирався. Тоді однокласники сказали, що приведуть його. І він таки прийшов.

Саша був працьовитим, батькам допомагав. Пригадую, якось його декілька днів не було в школі. Коли прийшов на урок, я запитала про це. Він тоді голову опустив і сказав, що гроші заробляв – орав односельцям городи. Саша взагалі коней любив. І у шкільних творах про це писав.

Коли закінчив школу, то сюди майже й не заходив більше. А одна із учительок розповіла, що бачила Сашу перед від’їздом у зону АТО. Вони зустрілися в маршрутці. Саша її гукнув. Розпитував, як справи, а потім сказав, що їде на Донбас…

Тепер у школі є його портрет. А мої теперішні учні, які навчаються у тому ж кабінеті, розпитують про Олександра Шолудька. Їм цікаво, за якою партою він сидів, яким був. Діти пишаються, що в їхній школі навчався герой».

Тетяна Ільницька, м. Рівне

 

Відзначено державними нагородами

Президент нашої країни Петро Порошенко 16 січня підписав Указ № 9/2016 “Про відзначення державними нагородами України”. Згідно з цим документом посмертно нагороджено й чотирьох загиблих в АТО військовослужбовців з Рівненщини. Двоє з цих воїнів зі Здолбунівщини – Андрій Васильович Брік, який мешкав у селі Дермань Друга, та Олександр Михайлович Шолудько з Уїздець.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Украї­ни, вірність військовій присязі посмертно орденом «За мужність» III ступеня нагороджено Олександра Шолудька, медаллю «За військову службу Україні» – Андрія Бріка.

Боєць 130-го розвідувального батальйону Андрій Брік загинув у ніч з 7 на 8 червня 2015 року в результаті зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою ворога у Новоайдарівському районі на Луганщині.

Олександр Шолудько ніс службу у 24-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ, помер від ран, отриманих 12 жовтня 2015 року в результаті підриву на розтяжці під час виконання бойового завдання в районі 29 блокпоста на Луганщині.

Вічна пам’ять і слава героям!

 

Щоб пам’ятали про відважних бійців

Сумні урочистості налаштовують на світлі спогади. Під час відкриття меморіальних дощок воїнам АТО, які загинули на Сході України, промовці говорили про жорстокість війни та героїзм наших бійців. А ті, хто знав загиблих хлопців особисто, згадували їхнє життя і втирали сльози. Тепер у нашому житті так багато цих сліз…

У четвер, 19 травня, на будівлі Уїздецької ЗОШ I-III ст. відкрили меморіальну дошку воїну АТО Олександру Шолудьку. Вшанувати пам’ять бійця прийшли його рідні та друзі, представники влади, побратими… Відкрили пам’ятну дошку найрідніші люди для Олександра – його мама, дружина та донеч­ка. Благочинний Здолбунівського благочиння Рівненської єпархії УПЦ КП протоієрей Павло Джура відслужив панахиду та освятив меморіальну дошку.

Олександр Шолудько 12 жовтня 2015 року під час виконання бойового завдання підірвався на розтяжці на Луганщині. Двадцять першого жовтня, від отриманих ран помер, не приходячи до свідомості. Тепер про випускника Уїздецької загальноосвітньої школи пам’ятатимуть усі покоління школярів, котрі навчатимуться у цьому закладі.

Марина Степанюк

 

 

Список публікацій

1. Здолбунівщина втратила ще одного героя// Нове життя. – 2015. – 23 жовт. – (№85/86). – C. 3

2. Пилипчук О. Сину, вернись!../ О.Пилипчук // Нове життя. – 2015. – 13 листоп. – (№91/92). – C. 7

3. Степанюк М. Щоб пам’ятали про відважних бійців /М.Степанюк  // Нове життя. -2016.-27 трав. – (№40/41). – С.2

4. Боєць з Рівненщини у критичному стані, людей просять допомогти (+ФОТО) // ТакeInfo.net

5. Боєць зі Здолбунівщини помер від ран // В кулуарах

6. Як на Здолбунівщині ховали загиблого бійця [Фото] // Ого

7. Степанюк М. Щоб пам’ятали про відважних бійців [ Фото] // Нове життя : Здолбунівська районна громадсько-політична газета

8. Ільницька Т. “Світлий хлопчик” // Газета “День”

 

 

Шолудько Олександр Михайлович (16.06.1988 – 20.10.2015)