yarmolch      Олександр Ярмоліч народився 9 березня 1991 року в с. Велюнь Дубровицького району. У 2008 році Олександр закінчив Велюнську ЗОШ І-ІІІ ст. та вступив на перший  курс Рівненського вищого професійного училища при МВС України. У квітні 2012 року був призваний на строкову службу, (служив у 80-й аеромобільній частині м. Львова). 9 жовтня 2012 року Олександр – старший навідник та командир відділення. Закінчивши строкову службу повітрянодесантних військ (ВДВ) 80-ї аеромобільної частини м. Львова, він продовжив службу за контрактом.
У серпні 2013 року Олександру присвоєно звання старшого сержанта. Саме у цей час 80-а аеромобільна частина вирушила на Схід захищати цілісність України.
Олександр Ярмоліч отримав тяжкі поранення під час обстрілу незаконними збройними формуваннями з БМ-21 «Град»  Луганської ТЕС у м. Щастя.

Помер 31 січня 2015 року у лікарні м. Щастя Луганської області внаслідок отриманих травм.
Указом  Президента України Петра Порошенка №331/2015 від 4 червня 2015 року  «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

 

Публікації про Ярмоліча О. М.
Прощання з Олександром Ярмолічем

   Вранці, коли тіло Захисника України з Дубровицького району, везли додому, то від села Загребля до села Велюнь, звідки родом Олександр, люди утворили живий коридор і зі свічками, стоячи на колінах зустрічали односельця. Церемонія прощання почалась із простенької поліської хати, в котрій виріс Сашко, всі бажаючі, навіть незнайомі з небіжчиком люди, заходили та вклонялись, прощаючись з Олександром. Попрощавшись із рідною хатою, домовину Олександра на руках понесли солдати-побратими, до сільської Свято-Покровської церкви, а після служби в храмі, при почесній військовій варті, відбулось прощання перед школою в котрій навчався Олександр. Під час прощального слова голова Дубровицької районної ради Сергій Киркевич подякував батькам за хорошого сина, зауваживши, що це не тільки їхня втрата, це втрата Дубровицького району, всієї України. На очах у дорослого чоловіка виступили сльози. Директор Велюнської школи Охмак Світлана Омелянівна під час свого прощального слова до Сашка, сказала, що захисник України був для неї, як син, котрий казав своїй мамі, що Ви будете мною гордитись!…

Ми гордимося тобою Сашко! Світлана Омелянівна повідомила присутнім на майдані, що у керівництва є бажання назвати Велюнську школу іменем випускника, Захисника України Олександра Ярмоліча. Далі траурна процесія рушила на сільський цвинтар, де отець Олександр провів заупокійну службу та сказав, що найсвятіша справа – своє життя віддати за ближніх своїх. Під державний славень у виконанні військового оркестру та військовий салют, Олександра Ярмоліча віддали рідній землі…
Слава Героям!

Дубровицька РДА. «Новини РДА»

 

Його неможливо забути

  10 березня у Велюнському НВК Дубровицького району відбулася година пам’яті на честь загиблого військовослужбовця – односельчанина Олександра Ярмоліча. Прибули на захід віддати шану воїну-герою голова райдержадміністрації Сергій Киркевич, начальник відділу освіти райдержадміністрації Ніна Стасюк, представники райдержадміністрації та громадськості району.
Нікого байдужим не залишила та атмосфера скорботи, болю і жалю, яка вітала в залі під час проведення цього заходу. На оyarmolch2чах у присутніх бриніли сльози, і слова ведучих до щему в серці перевертали свідомість кожного. Кадри армійської хроніки, останні  відео-записи солдата лягли в основу невеличкого фільму про нього, який змонтували педагоги місцевої школи. Рідна для батьків дитина і знайомий всім односельчанам Сашко дивився, сміявся і говорив з екрану монітора, ніби нічого не сталося. Розум відмовлявся зрозуміти і збагнути реалії життя, реалії смерті. Чому у вічність відходять найкращі?!
Діти, яким не властиво сидіти на місці, не бешкетуючи, принишкли без вчительської вказівки на стільцях наче зачаровані і дивилися на екран відкритими і щирими оченятами, втирали сором’язливо непрохані сльози.
Герої не вмирають! Не помре і не згасне у велюнців і всіх дубровичан хороший спомин про Олександра Ярмоліча! Слава і вічна пам’ять тобі, Герою!
Слава Україні!

Оксана Пугач

 

На Дубровиччині освятили три пам’ятні дошки загиблим в АТО

У селі Велюнь відкрили меморіальну дошку загиблому військовослужбовцю Олександру Ярмолічу.

yarmolch_doshka      yarmolch_doshka2

Відразу у трьох закладах Дубровиччини відкрили меморіальні дошки воїнам-землякам, які загинули під час АТО. Пам’ятні знаки встановили на навчальних закладах, де навчалися захисники держави.

Пам’ятаємо,  любимо, сумуємо…

Під таким гаслом проходили заходи у Велюнському НВК

«ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ» ім. О. Ярмоліча 31 січня 2017 року.

 Сховалися очі в холоднім граніті,

Заходимо в школу, в очах його сірий портрет.

Він справжній десантник, в якого, мов небо, берет –

Простий українець, що так хотів жити на світі.

Саме цього дня, два роки тому, загинув в зоні АТО випускник нашої школи, односельчанин, син, брат, коханий, друг Ярмоліч Олександр Миколайович. Загинув, як герой. Бог забирає до себе найкращих, але світла пам’ять про Олександра вічно житиме в наших серцях.

Вшанувати пам’ять нашого славетного земляка прибули гості: мама, сестра та родина Олександра Ярмоліча, начальник управління освіти, молоді і спорту Дубровицької РДА Ніна Іванівна Стасюк, керівник пресцентру Дубровицької РДА Оксана Михайлівна Голяка, волонтери «Руєвиту» – Степан Жданюк та Василь Хвалько, голова сільської ради Олена Михайлівна Наумець, голова батьківського комітету Людмила Володимирівна Главацька, односельчани, друзі, учні, вчителі.

Після вшанування Героя біля його пам’ятника на сільському кладовищі гості завітали до нашого НВК. Розпочалися заходи з екскурсії біля «Алеї слави» загиблим воїнам АТО нашого району. Юні екскурсоводи ознайомили гостей з історією короткого, але героїчного життя солдатів нашого району, які не повернулися з неоголошеної, несправедливої війни на Сході. В цей день пройшла година пам’яті «Пам’ятаємо, любимо, сумуємо…». В своїх віршах, піснях учні школи передали нотки суму, жалю та болю не тільки за нашим Сашком, але й за всіма загиблими воїнами України. Слова вдячності мамі Олександра, Інні Василівні, його сестрі Катрусі звучали з вуст директора школи С.О. Охмак. У відповідь Інна Василівна  подякувала всім присутнім за вшанування та увіковічнення пам’яті її єдиного рідного синочка.

З теплими слова до родини, учнів та всіх присутніх звернулася начальник управління освіти, молоді та спорту Н.І. Стасюк. Слова настанови до учнів бути патріотами своєї Батьківщини, наслідувати хороший приклад Сашка Ярмоліча, пам’ятати про тих, хто віддав своє життя за наше щасливе, мирне дитинство, прозвучали від сільського голови О.М. Наумець.

Хвилюючим моментом виховного заходу був виступ волонтера С. Жданюка, який був очевидцем загибелі нашого Героя: «31 січня 2015 року. Ніщо в цей день не віщувало біди, хоча в місті Щастя то тут, то там диміло, чулися гучні постріли. По рації нам передали, що через 20 хвилин розпочнуться ворожі обстріли градами. Перечекавши півгодини, обстрілів не було, ми вирішили зустрітися з Олександром, щоб передати передачу від рідних. З прохідної вийшов високий, синьоокий красень з чарівною посмішкою. Познайомилися з Олександром. Він був дуже радий зустріти земляків, навіть пообіцяв пригостити чаєм, кавою. Та не судилося…

Сашко повернувся до прохідної, а ми вирушили до «бусика», щоб під’їхати ближче для передачі допомоги воїнам. Мить… секунда… друга і осколок ворожого граду забрав життя молодого, життєрадісного поліського хлопця назавжди… Це дуже важко описати словами… Два роки не наважувалися приїхати до Велюня, щоб розповісти правду мамі та родині». Волонтери вручили книги для школи та рідних Сашка.

Паралельно з годиною пам’яті проходив іммений турнір з шахів та шашок між батьками, хлопцями та дівчатами школи. Першість серед батьків здобув Федоров Микола Миколайович, серед юнаків переміг випускник Пасько Олександр та серед дівчаток – Булачок Анастасія, учениця 6 класу. Переможці були нагороджені грамотами НВК, які вручали почесні гості та директор школи. Всі присутні низько схилили голови перед пам’яттю і подвигом славних синів України. Героям Майдану, героям АТО, які померли за світле майбутнє України, мирним жителям, які полягли в неоголошеній війні на Сході України, присвятили хвилину мовчання.

На завершення хочеться сказати: «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх! Пам’ятайте своїх Героїв!»

Катерина Охмак,

головний редактор шкільної газети «Темп».

 

 

Закладено парк на честь Олександра Ярмоліча

Олександр Ярмоліч з Велюня був першим з Героїв АТО, яких оплакала Дубровиччина. Відтоді минуло вже три роки. Та пам’ять про загиблого в боях за Україну солдата живе у хороших спогадах, у вихованцях його рідної школи, що віднедавна носять ім’я Сашка, у назві вулиці на Його честь у рідному Велюні. А у вівторок, 21 березня, у селі було закладено також парк на честь героїчного воїна.

З самісінького ранку вся небайдужа громадськість села, бать­ки воїна-героя Інна та Микола Ярмолічі вийшли, щоб прибрати територію майбутнього парку. Працювали злагоджено й опе­ративно, щоб розібрати та вивезти залишки повалених старих будівель, вирубати чагарники, згребти сміття та розрівняти пло­щу для посадки дерев поблизу сільського торговельного центру.

Долучилися до цієї благородної акції й керівники району. Го­лова райдержадміністрації Микола Петрушко разом з мамою Олександра Ярмоліча Інною посадив перше деревце парку.

Посадив декілька дерев в новому парку і голова районної ради Микола Кухарець.

А організатором та натхненником акції, як годиться, ста­ла сільська рада, особисто сільський голова Олена Наумець. Саджанці для парку виділило ДП «Висоцький лісгосп».

«Мені випала велика честь взяти участь в такому заході, адже Сашко загинув за те, щоб росли дерева, світило сонце і в Україні щасливо жили люди. Ми маємо про це пам’ятати і робити все, щоб пам’ять про наших загиблих хлопців-патріотів жила вічно», – так відгукнувся про ініціативу велюнців голова райдержадміністрації.

У планах сільського голови щодо облаштування парку – ство­рення гарної зони відпочинку з аркою та альтанкою, доріжками для прогулянок, лавочками та альпійською гіркою. Її заклали цього ж дня, засадивши гарними вічнозеленими екзотами.

Людмила Родіна.

 

 

Список  публікацій

1. Помер захисник Луганської ТЕС // Дубровицький вісник : Громадсько-політична газета. – 2015. – №6/6 лют. – С.1

2. Пугач О.  Його неможливо забути / О. Пугач // Вісті Рівненщини : Газета обласної Ради. – 2015. – №10/13 берез. –  С. 3

3. Слободзян О. Вибач, мамо, за чорну хустину… / О. Слободзян // Вільне слово : Громадсько-політична газета. – 2015. – №22/28 трав.. – С. 13

4. Слободзян О. Дубровиччина попрощалася зі своїми героями / О. Слободзян // Вільне слово : Громадсько-політична газета. – 2015. – №7/12 лют. – С. 2

5.Родіна Л. Закладено парк на честь Олександра Ярмоліча //Дубровицький вісник: Громадсько-політична газета, -2017.-№5,-3 лютого,-с.1,3

6. Бондар В. Загиблого бійця з Рівненщини вшанували двохкілометровим «живим» коридором // Голосно. Інформаційний сайт

7. Від ран помер захисник Луганської ТЕС з Рівненщини Олександр Ярмоліч // ZIK

8. На Рівненщині орден захисника Луганської ТЕС вручили матері бійця // ОГО. Новини Рівного. Оголошення

9. Президент нагородив Олександра Ярмоліча з Дубровиці – посмертно // Поліські новини. Інформаційний новинний сайт

10. Прощання з Олександром Ярмолічем // Ровно. Новостной репортер региона

11. У зоні АТО загинув 23-річний військовослужбовець з Рівненщини // ОГО. Новини Рівного.

12. Охмак К. Пам’ятаємо,  любимо, сумуємо…//Дубровицький вісник

13.Через два роки волонтери розповіли, як загинув десантник з Полісся // Piwnich.info

14. На Дубровиччині заклали парк на честь загиблого Героя // Новини по-рівненськи

15. У поліському селі заклали парк на честь загиблого воїна // Piwnich. info

16. Ярмоліч Олександр Миколайович //Вікіпедія : вільна енциклопедія

17. Ярмоліч Олександр Миколайович //Книга памяті загиблих

 

Ярмоліч Олександр Миколайович (9.03.1991-31.01.2015)