Народився Микола 23 грудня 1990 року в селі Городище, що на Березнівщині. В 2004 році закінчив 8 класів Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Повну середню освіту здобув у Березнівському ліцеї-інтернаті спортивного профілю. У 2013 році закінчив Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» в місті Рівне, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Фізична реабілітація» та здобув кваліфікацію магістр фізичної реабілітації, викладач вищої школи.
У спортивному житті Микола наполегливою працею досяг рівня майстра спорту України з веслування на байдарках і каное. Неодноразовий чемпіон спортивних змагань та кубків Рівненської області, призер чемпіонатів і кубків України з веслування на байдарках і каное.
В мирному житті Микола був гарною людиною, надійний, життєрадісний і завжди усміхнений, турботливий і люблячий син, брат. Після повномасштабного вторгнення російських окупантів на рідну землю Микола відразу повернувся на Україну із-за кордону, і добровільно 02 березня 2022 року став на захист рідної країни від рашиських загарбників. Служив Микола сержантом, командиром танку танкового батальйону.

13 червня 2023 року 33-річний український воїн загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Герой вважався зниклим безвісти. Лише 08 квітня 2024 року Березнівщина у скорботі його зустріла.
Поховали Луцика Миколу Анатолійовича на кладовищі села Городище в урочищі «Вороновка»

Публікації про Луцика М

“Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про українського воїна Миколу Луцика назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів та бойових побратимів.

Сумуємо разом, низько схиляємо голови у скорботі за нашим захисником, який доєднався до лав Небесного війська. Вічна пам’ять і слава Миколі Луцику, який захищав Батьківщину і кожного з нас!”,- йдеться на сторінці в фейсбуці Березнівської міської ради

У селі Городище попрощалися із захисником України Миколою Луциком

08 квітня 2024 року у Березнівській громаді віддали останню шану військовому Миколі Луцику.

У супроводі почесної варти та колони прапороносців живим коридором шани Героя провели дорогою, встеленою квітами до храму Різдва Пресвятої Богородиці міста Березне, де відбулася заупокійна служба.

Громадське прощання із захисником продовжили на міському майдані Незалежності. Зі словами скорботи та підтримки до рідних звернулися Березнівський міський голова Руслан Пилипчук, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці міста Березне отець Назарій.

За матеріалами фейсбук-сторінки Березнівської міської ради

Любов і мужність душі


Як же довго, з яким нетерпінням чекали його повернення додому рідні,друзі. Він був надійною опорою батьків, турботливим, люблячим сином і братом, завжди усміхненою, життєрадісною, привітною людиною, його любили всі. А сам він мав так багато планів, мрій про спортивні, професійні досягнення. Це все про майстра спорту України з веслування на байдарках і каное, неодноразового чемпіона, призера спортивних змагань Рівненської області та України, магістра фізичної реабілітації, викладача вищої школи, чудового хлопця з Городища Миколу Луцика.
Як наголосив у прощальному поминальному слові настоятель храму Святих Апостолів Петра і Павла ПЦУ отець Олександр, в його душі поєдналися віра у Божественне начало світу, надія на світлу зорю України, любов до неї, батьків, рідних, друзів, усіх людей з мужністю, готовністю захищати все те, що дороге йому. Тому вже 2 березня 2022 року Микола повернувся з-за кордону, де працював, і добровільно вдягнув військові обладунки, став командиром танку танкового батальйону. 13 червня 2023 року в одному із запеклих боїв з рашистами 33-річний звитяжець загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області.
Протягом тривалого часу герой вважався зниклим безвісти. І всі ці нестерпно довгі дні, тижні, місяці у серцях батьків жевріла надія: а раптом живий, а раптом станеться чудо і син, як завжди усміхнений, стане на порозі. Після тривалих розшуків Микола і справді повернувся додому, але, на жаль, на щиті.
8 квітня траурний кортеж з тілом звитяжця зустрічали жителі населених пунктів громади. Рідні, друзі, побратими, колишні однокласники з Городищенської ЗОШ, Березнівського ліцею спортивного профілю, вчителі, тренери, представники влади, духовенства, односельчани прийшли до батьківської оселі героя, щоб висловити йому безмежну вдячність за його жертовну звитягу.

Заупокійна служба відбулася у Березнівському храмі Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ. Прощання із воїном продовжилося на міському майдані Незалежності. Хоч і скорботні, але наповнені щирою вдячністю, повагою і любов’ю, слова знайшли, звертаючись до мами загиблого Марії Іванівни, батька Анатолія Юхимовича, сестер Валентини та Ольги, племінників Максима і Катерини міський голова Руслан Пилипчук, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці військовий капелан Назарій Момотюк.
Поховали Луцика Миколу Анатолійовича на кладовищі села Городище в урочищі Вороновка зі всіма військовими почестями. Тіло звитяжця віддали рідній землі під виконання Державного Гімну України, залпи військового салюту.
Рідним вручили Державний Прапор України.
Вічна пам’ять і слава герою!


Надія Ярмолюк

На війні, виконуючи бойове завдання, загинув випускник факультету здоровʼя фізичної культури і спорту ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» Микола Луцик.  Неодноразовий чемпіон спортивних змагань та кубків Рівненської області, призер чемпіонатів і кубків України з веслування на байдарках і каное.

Список публікацій

Ярмолюк Н. Любов і мужність душі / Н. Ярмолюк // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2024. – N 15/11 квіт./. – С. 3.

Загинув воїн із Березнівщини Микола Луцик // Район. Рівне

Тіло шукали 10 місяців: у боях з окупантами на Донеччині загинув воїн з Рівненщини Микола Луцик // Еспресо

На війні загинув випускник МЕГУ // Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка Степана Демянчука

.

Луцик Микола Анатолійович (23.12.1990-13.06.2023)