Похорон сина

Присвячується мужнім  українським захисникам Вітчизни та їх згорьованим і гідним матерям

Затьмарене хмарами небо,

Не плаче – голосить земля:

«В могилу холодну не треба,

Ховати синів в небуття!»

Знесилена мати так тужить!

За сином-героєм своїм,

Не сила цей біль їй подужать

Утішити душу нічим!…

Герої не вмирають

Куришко Ярославу Руслановичу присвячується

Коли побачиш росу на траві –
Це сльози матерів
Отих синів, які не вернулися із бою,
Залишивши лиш пам’ять за собою.
Хто скаже: Де? Коли? За що?
Кому це вигідно? Ніщо…
Ніщо й ніхто не допоможе.
Та ми всіх молимо: «О Боже!
Почуй слова наші, молю.
Я рідний край свій так люблю,
Що серце й душу віддаю
За неньку рідную свою».

Катерина Тверда, 9 клас…

Іван завжди живий

Рідна мамо і любий мій тату,

Я звертаюсь до вас, як живий.

Ви пробачте, що я уже вбитий.

Що загинув у нерівнім бою.

Моє тіло привезли додому,

Тут дитинство і юність пройшли.

Мої друзі і братик рідненький

В домовині мене принесли.…

Вічна пам’ять воїну – Івану

Загиблому Лемещуку Івану присвячується

Простіть мене бабцю, за те, що загинув,

Коли захищав рідну землю свою,

Тепер рідний край я навіки покинув

В жорстокім, безглуздім, страшеннім бою.

Простіть мене рідні, що ріс сиротою,

Не знав я від мами любові й тепла.…