Богуславський Олексій Ігорович (18.07.1980–16.06.2015)

Богуславський Олексій Ігорович народився 18 липня 1980 року в місті Пенза, що в Російській Федерації.

У лавах Збройних сил України розпочав службу в 1997 році. У 1997 році закінчив Київський Військовий Інститут управління та зв’язку. Перебував на різних посадах.
Старший офіцер адміністративного відділу управління ОК «Захід» ЗСУ хоча й народився у Росії, але все життя провів в Україні, і вважав саме її своєю рідною землею. Захищав Батьківщину проти російських окупантів у зоні АТО більше 100 днів.
Майор тривалий час виконував бойові завдання, та, будучи на сході, раптово захворів на тяжку форму пневмонії. Тривале лікування не допомогло. 16 червня 2015 року у військовому госпіталі Львова Герой помер.
У нього залишилося двоє діток і дружина.
Поховали героя 17 червня на Алеї Героїв міського кладовища «Нове».

Згідно рішення Рівненської міської ради від 17.09.2015 № 5756 Олексію Богуславському присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне»… Читати далі

Белоцький Тарас Миколайович (06.06.1979 -07.06.2017)

Белоцький Тарас Миколайович народився 06 червня 1979 року в місті Рівне. У 1994 році закінчив Рівненську ЗОШ №18. У 1998 році закінчив Рівненський державний автотранспортний технікум за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів». Повну вищу освіту отримав у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем`янчука у 2003 році за спеціальністю «Фінанси». З серпня 2003 року працював в Головному управлінні статистики у Рівненській області на посаді головного спеціаліста-економіста відділу фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності.

З березня 2015 року по квітень 2016 року проходив військову службу в Збройних Силах України по частковій мобілізації. В період з 31.07.2015 по 28.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Учасник бойових дій.

З 11 жовтня 2016 року проходив військову службу у Збройних Силах України за контрактом. Тарас Белоцький загинув 7 червня  2017 року під час бойових дій біля Бахмутської траси та поблизу села Жолобок.

Похоронений у м. Рівне на алеї  Героїв.… Читати далі

Лебідь Анатолій Миколайович (27.08.1978 – 9.03.2015)

Анатолій Миколайович народився 27 серпня 1978 у місті Рівне. Військовослужбовець. Старший прапорщик 55-ї окремої бригади зв’язку, проходив військову службу у військовій частині А – 1671.

За повідомленням прес-центру оперативного командування «Північ», Анатолій загинув 19 березня 2015 у результаті необережного поводження зі зброєю під час виконання службових обов’язків у Сумській області. Cтаршому прапорщику було 36 років.

В нього залишилися дружина та двоє дітей.

25 березня 2015 року Анатолія поховали на Дубенщині  у селі Олибів.

Згідно рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р Лебідю Анатолію Миколайовичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».

 … Читати далі

Куліба Микола Михайлович («Батя»/«Дядя Коля»)(27.12.1960-23.05.2016 )

Куліба Микола Михайлович народився 27 грудня 1960 року у селі Срібне Радивилівського району Рівненської області.

Наймолодший з трьох дітей у матері. Колишній капітан міліції. До участі у бойових діях працював на різних дільницях спорудження будівельних гіпермаркетів «Епіцентр» країни, був завідувачем складом у Рівному, Луцьку.

Микола Кулиба, позивний “Дядя Коля”, у минулому був учасником бойових дій в Нагорному Карабасі. Після початку російсько-української війни добровольцем пішов захищати Україну. Старшина, командир відділення 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар».

Загинув 23 травня 2016 року біля села Тарамчук Мар’їнського району, що на Донеччині. Авто, в якому їхав Микола у район падіння безпілотного літального апарата противника, підірвалось на протитанковій міні. Йому було 55 років.

Місце поховання: с. Срібне, Радивилівський район, Рівненська область.

Указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Почесний громадянин міста Рівне.… Читати далі

Гулюк Сергій Миколайович (07.09.1981- 31.07.2014)

Сергій Гулюк  народився 7 вересня 1981 року у м. Рівному. Проживав у Луцьку. Свого часу проходив строкову службу у прикордонних військах, з 2002 року був призваний на контрактній основі. Гулюк Сергій Миколайович – молодший сержант Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

У зоні АТО Сергій Гулюк був із 28 червня 2014. 31 липня 2014 в районі Василівки було здійснено обстріл прикордонників російськими найманцями та російськими військовими з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули, 11 поранені. В цей день обірвалося життя сержанта Сергій Миколайовича. У Гулюка напівсиротами залишилося троє дітей: двоє синів, яким 12 і 6 років, та 4-річна донечка.

Похований 3 серпня 2014 року на Острожчині у селі Завизів.
Указом Президента України № 640/2014 від 8 серпня 2014 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Почесний громадянин міста Рівне.… Читати далі

Тарасюк Олег Андрійович (Тарас) (21.09.1968 – 10. 08.2014)

Тарасюк Олег Андрійович (Тарас)
(21.09.1968 -10. 08.2014)

Тарасюк Олег Андрійович народився 21 вересня 1968 в с. Курозвани Гощанського району Рівненської області. Навчався у першому професійно-технічному училищі м. Рівне. Працював на «Азоті» муляром-монтажником,  більше  десяти років був успішним підприємцем. Торгував тракторами з Європи. За власні кошти облагородив озерце в рідному селі. Добровольцем пішов служити до Збройних сил України. Був командиром Рівненської розвідгрупи Добровольчого Українського Корпусу «Правого Сектору», мав псевдонім «Тарас». За цей час пройшов найгарячіші точки протистояння у Донецьку, Амвросіївці та Карлівці. Загинув від кулі снайпера о 17-й годині 10 серпня 2014 року, рятуючи побратимів у бою за Іловайськ.

У нього залишилися дружина, двоє дітей та двоє онуків. Поховали Олега Анатолійовича у м. Рівне на Алеї Слави міського кладовища «Нове».

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Тарасюка Олега Анатолійовича  нагороджено  орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Згідно рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».… Читати далі

Тимощук Михайло Петрович (Професор) (13.08.1987 – 13.08.2014)

Тимощук Михайло Петрович (Професор) (13.08.1987-13.08.2014)

Михайло  Петрович Тимощук  народився у місті Рівне 13 серпня 1987 року, а в 1996 році переїхав до Берегова Закарпатської області, за місцем проживання мами. Походив він із змішаної українсько-угорської родини. Навчався у ЗОШ №5, м. Берегово,   потім продовжив навчання у Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ за спеціальністю «історія-географія» (з 2005 по 2009 рр.). У 2010 році отримав диплом вчителя історії.

У 2012 році пішов служити за контрактом у Збройні сили України.  Старший солдат, старший механік-водій  128-ї окремої механізованої бригади, військова частина А1556, псевдо «Професор». Загинув у день свого народження під час обстрілу з РСЗВ «Град» підрозділів бригади в районі с. Новоганнівка (Краснодонський район) Луганської області. Поховали Михайла 17 серпня 2014 р. у м. Берегово. Указом Президента України від 14 березня 2015 року року № 144/2015  «за особисту мужність  і  героїзм, виявлені у захисті державного  суверенітету  та територіальної цілісності України»,  нагороджений  орденом «За мужність» III ступеня. Нагородженим нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту»  (посмертно).… Читати далі

Черніченко Олександр Анатолійович (19.04.1968 – 29.03.2015)

Черніченко Олександр Анатолійович
(19.04.1968 – 29.03.2015)

Олександр народився 19 квітня 1968 року в Підволочиську Хмельницької області в сім’ї військового. Згодом  родина переїхала до Одеси, де він навчався. Професійну освіту Олександр здобував у сільськогосподарському технікумі вже в Молдові. Далі його призвали на строкову службу до лав Збройних Сил. Закінчив школу прапорщиків та академію Державної прикордонної служби в Хмельницькому. Був поранений в 1993 році. Після лікування в госпіталях продовжив службу в Рівному. У 2008 році в званні капітана звільнений в запас. Після цього працював у Волочиському КП «ЖЕК».

У 2014 році Олександр добровільно пішов до Рівненського військового комісаріату, звідки був мобілізований та направлений до 72-ї окремої гвардійської механізованої Красноградсько-Київської ордена Червоного Прапора бригади. Мобілізували чоловіка за призовом з Рівненського об’єднаного районного військкомату. З січня 2015 він перебував у зоні проведення антитерористичної операції. Капітан, заступник командира з озброєння 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Загинув отримавши смертельне поранення в результаті мінометного обстрілу бойовиками позицій сил АТО, які розташовані поблизу села Гранітне Волноваського району Донецької області, в неділю, 29 березня.… Читати далі

Цісарук Юрій Миколайович (12.03.1974 -13.07.2015)

Цісарук Юрій Миколайович
(12.03.1974 -13.07.2015)

Юрій Миколайович народився 12 березня 1974 року в Ізяславі Хмельницької області. Закінчив Ізяславську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1.

Юрій Цісарук свою службу в Збройних силах України розпочав ще  в 1992 році. За цей час він перебував на різних посадах від командира і до начальника розвідки управління ракетних військ і артилерій, управління оперативного командування «Захід». Останні роки офіцер служив на Рівненщині. В зоні АТО був начальником розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування “Захід”. За період з липня 2014 року по липень 2015 року брав участь у бойових діях. 12 липня 2015 року під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО Юрій разом зі ще одним військовослужбовцем, коли прикривали своїх побратимів, підірвалися на розтяжці поблизу селища Новотошківське, що на Луганщині. Помер від отриманих поранень. У чоловіка залишилася дружина та неповнолітній 15 – річний син. Поховали Юрія Миколайовича в Ізяславі на Хмельниччині, звідки він був родом. Указом  Президента України від 12 липня 2015 року «за  особисту мужність і високий професіоналізм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Юрія Цісарука – начальника розвідки управління ракетних військ й артилерії оперативного командування «Захід» нагороджено Орденом Богдана Хмельницького IIІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Медведєв Максим Анатолійович (10.12.1983–23.03.2015)

 ÐœÐµÐ´Ð²ÐµÐ´Ñ”в Максим АнатолійовичМедведєв Максим Анатолійович народився 10 грудня 1983 у місті Рівне.  Мав звання солдат, посада стрілець, десантник 95-ї окремої аеромобільної бригади м. Житомир. Служив за контрактом у 55-й бригаді зв’язку м. Рівне, в складі якої був у зоні АТО. Відслуживши за контрактом у 55-ій бригаді зв’язку в зоні АТО після короткого відпочинку повернувся на службу вже добровольцем у порядку часткової мобілізації та був направлений на перепідготовку до 95-ї бригади. Під час перепідготовки на військовому полігоні у Житомирській області, напередодні відправлення до зони АТО, в  Максима стався серцевий напад, що стало причиною смерті.

Максим  жив у Рівному та   дитинство провів у бабусі і дідуся в Мирогощі.

За бажанням Максима його поховали на кладовищі в селі Мирогоща Дубенського району, Рівненської області. У загиблого бійця залишилися дружина і син.

Згідно рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р. Медведєву Максиму Анатолійовичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».

Читати далі