Богуславський Олексій Ігорович (18.07.1980 – 16.06.2015)

Богуславський Олексій Ігорович народився 18 липня 1980 року в місті Пенза, що в Російській Федерації.

У лавах Збройних сил України розпочав службу в 1997 році. У 1997 році закінчив Київський військовий інститут управління та зв’язку. Перебував на різних посадах.
Старший офіцер адміністративного відділу управління ОК «Захід» ЗСУ хоча й народився у Росії, але все життя провів в Україні, і вважав саме її своєю рідною землею. Захищав Батьківщину від російських окупантів у зоні АТО більше 100 днів.
Майор тривалий час виконував бойові завдання, та, будучи на сході, раптово захворів на тяжку форму пневмонії. Тривале лікування не допомогло. 16 червня 2015 року у військовому госпіталі Львова Герой помер.
У нього залишилося двоє діток і дружина.
Поховали героя 17 червня на Алеї Героїв міського кладовища «Нове».

Згідно рішення Рівненської міської ради від 17.09.2015 № 5756 Олексію Богуславському присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне»… Читати далі

Белоцький Тарас Миколайович (06.06.1979 -07.06.2017)

Белоцький Тарас Миколайович народився 6 червня 1979 року в місті Рівне. У 1994 році закінчив Рівненську ЗОШ №18, у 1998-му – Рівненський державний автотранспортний технікум за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів». Повну вищу освіту отримав у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем`янчука у 2003 році за спеціальністю «Фінанси». З серпня 2003 року працював у Головному управлінні статистики у Рівненській області на посаді головного спеціаліста-економіста відділу фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності.

З березня 2015 року до квітня 2016 року проходив військову службу в Збройних силах України по мобілізації. Від 31.07.2015 до 28.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Учасник бойових дій.

З 11 жовтня 2016 року проходив військову службу в Збройних силах України за контрактом. Тарас Белоцький загинув 7 червня  2017 року під час бойових дій біля Бахмутської траси, поблизу села Жолобок.

Похоронений у м. Рівне на Алеї  Героїв.… Читати далі

Лебідь Анатолій Миколайович (27.08.1978 – 9.03.2015)

Анатолій Миколайович Лебідь народився 27 серпня 1978 року в місті Рівне. Військовослужбовець. Старший прапорщик 55-ої окремої бригади зв’язку, проходив військову службу у військовій частині А1671.

За повідомленням прес-центру оперативного командування «Північ», Анатолій загинув 19 березня 2015 року в результаті необережного поводження зі зброєю під час виконання службових обов’язків у Сумській області. Cтаршому прапорщику було 36 років.

В нього залишилися дружина та двоє дітей.

25 березня 2015 року Анатолія поховали на Дубенщині  у селі Олибів.

Згідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 р. Лебідю Анатолію Миколайовичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».

 … Читати далі

Куліба Микола Михайлович («Батя», «Дядя Коля») (27.12.1960 – 23.05.2016 )

Куліба Микола Михайлович народився 27 грудня 1960 року в селі Срібне Радивилівського району Рівненської області.

Наймолодший з трьох дітей у матері. Колишній капітан міліції. До участі у бойових діях працював на різних дільницях спорудження будівельних гіпермаркетів «Епіцентр» країни, був завідувачем складу в Рівном і Луцьку.

Микола Куліба, позивний “Дядя Коля”, у минулому був учасником бойових дій в Нагорному Карабасі. Після початку російсько-української війни добровольцем пішов захищати Україну. Старшина, командир відділення 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар».

Загинув 23 травня 2016 року біля села Тарамчук Мар’їнського району, що на Донеччині. Авто, в якому їхав Микола у район падіння безпілотного літального апарата противника, підірвалось на протитанковій міні. Йому було 55 років.

Місце поховання: с. Срібне, Радивилівський район, Рівненська область.

Указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” М. Куліба нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Почесний громадянин міста Рівне.… Читати далі

Гулюк Сергій Миколайович (7.09.1981 – 31.07.2014)

Сергій Гулюк народився 7 вересня 1981 року в м. Рівному. Проживав у Луцьку. Свого часу проходив строкову службу у прикордонних військах, з 2002 року був призваний на контрактній основі. Гулюк Сергій Миколайович – молодший сержант Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

У зоні АТО Сергій Гулюк був із 28 червня 2014. 31 липня 2014 в районі Василівки було здійснено обстріл прикордонників російськими найманцями та російськими військовими з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули, 11 поранені. У цей день обірвалося життя сержанта Сергія Миколайовича. У Гулюка напівсиротами залишилося троє дітей: двоє синів, яким 12 і 6 років, та 4-річна донечка.

Похований 3 серпня 2014 року на Острожчині в селі Завизів.
Указом Президента України № 640/2014 від 8 серпня 2014 р. “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності УкраїниС. Гулюк нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».… Читати далі

Тарасюк Олег Андрійович (Тарас) (21.09.1968 – 10.08.2014)

Тарасюк Олег Андрійович (Тарас)
(21.09.1968 – 10.08.2014)

Тарасюк Олег Андрійович народився 21 вересня 1968 р. в с. Курозвани Гощанського району Рівненської області. Навчався у першому професійно-технічному училищі м. Рівне. Працював на «Азоті» муляром-монтажником,  більше  десяти років був успішним підприємцем. Торгував тракторами з Європи. За власні кошти облагородив озерце в рідному селі. Добровольцем пішов служити до Збройних сил України. Був командиром Рівненської розвідгрупи Добровольчого Українського Корпусу «Правого Сектору», мав псевдонім «Тарас». За цей час пройшов найгарячіші точки протистояння в Донецьку, Амвросіївці та Карлівці. Загинув від кулі снайпера о 17-й годині 10 серпня 2014 року, рятуючи побратимів у бою за Іловайськ.

У нього залишилися дружина, двоє дітей та двоє онуків. Поховали Олега Анатолійовича у м. Рівне на Алеї Слави міського кладовища «Нове».

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Тарасюка Олега Анатолійовича  нагороджено  орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Згідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».… Читати далі

Тимощук Михайло Петрович (“Професор”) (13.08.1987 – 13.08.2014)

Тимощук Михайло Петрович (Професор) (13.08.1987-13.08.2014)

Михайло  Петрович Тимощук  народився в місті Рівне 13 серпня 1987 року, а в 1996 році переїхав до Берегова Закарпатської області, за місцем проживання мами. Походив він зі змішаної українсько-угорської родини. Навчався у ЗОШ № 5 м. Берегово, потім продовжив навчання у Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ за спеціальністю «історія та географія» (з 2005 до 2009 р.). У 2010 році отримав диплом вчителя історії.

У 2012 році пішов служити за контрактом у Збройні сили України.  Старший солдат, старший механік-водій  128-ої окремої механізованої бригади, військова частина А1556, псевдо «Професор». Загинув у день свого народження під час обстрілу з РСЗВ «Град» підрозділів бригади в районі с. Новоганівка Краснодонського району Луганської області. Поховали Михайла 17 серпня 2014 р. у м. Берегово. Указом Президента України від 14 березня 2015 року року № 144/2015  «за особисту мужність  і  героїзм, виявлені у захисті державного  суверенітету  та територіальної цілісності України» М. Тимощук нагороджений  орденом «За мужність» III ступеня. Також герой нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).… Читати далі

Черніченко Олександр Анатолійович (19.04.1968 – 29.03.2015)

Черніченко Олександр Анатолійович
(19.04.1968 – 29.03.2015)

Олександр народився 19 квітня 1968 року в Підволочиську Хмельницької області в сім’ї військового. Згодом  родина переїхала до Одеси, де він навчався. Професійну освіту Олександр здобував у сільськогосподарському технікумі в Молдові. Далі його призвали на строкову службу до лав Збройних Сил. Закінчив школу прапорщиків та академію Державної прикордонної служби в Хмельницькому. Був поранений в 1993 році. Після лікування в госпіталях продовжив службу в Рівному. У 2008 році в званні капітана звільнений у запас. Після цього працював у Волочиському КП «ЖЕК».

У 2014 році Олександр добровільно пішов до Рівненського військового комісаріату, звідки був мобілізований та направлений до 72-ої окремої гвардійської механізованої Красноградсько-Київської ордена Червоного Прапора бригади. Мобілізували чоловіка за призовом з Рівненського об’єднаного районного військкомату. З січня 2015 року він перебував у зоні проведення антитерористичної операції. Капітан, заступник командира з озброєння 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72-ої окремої механізованої бригади (Біла Церква). Загинув, отримавши смертельне поранення в результаті мінометного обстрілу бойовиками позицій сил АТО, розташованих поблизу села Гранітне Волноваського району Донецької області, в неділю, 29 березня.… Читати далі

Цісарук Юрій Миколайович (12.03.1974 – 13.07.2015)

Цісарук Юрій Миколайович
(12.03.1974 -13.07.2015)

Юрій Миколайович народився 12 березня 1974 року в Ізяславі Хмельницької області. Закінчив Ізяславську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1.

Юрій Цісарук свою службу в Збройних силах України розпочав у 1992 році. За цей час він перебував на різних посадах від командира і до начальника розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування «Захід». Останні роки офіцер служив на Рівненщині. В зоні АТО був начальником розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування “Захід”. За період з липня 2014 року до липня 2015 року брав участь у бойових діях. 12 липня 2015 року під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО Юрій разом зі ще одним військовослужбовцем, коли прикривали своїх побратимів, підірвалися на розтяжці поблизу селища Новотошківське, що на Луганщині. Помер від отриманих поранень. У чоловіка залишилася дружина та неповнолітній 15-річний син. Поховали Юрія Миколайовича в Ізяславі на Хмельниччині, звідки він був родом. Указом  Президента України від 12 липня 2015 року «за  особисту мужність і високий професіоналізм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Юрія Цісарука – начальника розвідки управління ракетних військ та артилерії оперативного командування «Захід» нагороджено орденом Богдана Хмельницького IIІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Медведєв Максим Анатолійович (10.12.1983 – 23.03.2015)

 ÐœÐµÐ´Ð²ÐµÐ´Ñ”в Максим АнатолійовичМедведєв Максим Анатолійович народився 10 грудня 1983 р. у місті Рівне. Солдат-стрілець, десантник 95-ої окремої аеромобільної бригади. Служив за контрактом у 55-ій бригаді зв’язку м. Рівне, в складі якої був у зоні АТО. Відслуживши за контрактом у 55-ій бригаді зв’язку в зоні АТО після короткого відпочинку повернувся на службу вже добровольцем та був направлений на перепідготовку до 95-ої бригади. Під час перепідготовки на військовому полігоні у Житомирській області, напередодні відправлення до зони АТО, в  Максима стався серцевий напад, що стало причиною смерті.

Максим жив у Рівному, а дитинство провів у бабусі і дідуся в Мирогощі.

За бажанням Максима його поховали на кладовищі села Мирогоща Дубенського району Рівненської області. У загиблого бійця залишилися дружина і син.

Згідно рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р. Медведєву Максиму Анатолійовичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».

Читати далі