Народився 20 грудня 1986 р. в м. Корець, Рівненської області. Навчався в Новокорецькій ЗШ №2, з 2000 року в Корецькому НВК «Школа – ліцей». Згодом навчався у Запорізькому коледжі радіоелектроніки. Закінчив Класичний приватний університет за спеціальністю програмування та інформаційні технології. З 2013 року служив контрактником.
Весною 28-річного юнака мобілізували до 30-тої механізованої бригади Новоград – Волинська, а потім відправили на АТО. Служив в 30-ій окремій механізованій бригаді заступником командира бойової машини.
Молодший сержант загинув 11 серпня 2014 р. у боях біля с. Степанівка, Шахтарського району, Донецької області. Похований на сільському кладовищі в селі Новий Корець, Корецького району, Рівненської області.
На фасаді місцевого ліцею відкрито пам’ятну дошку Тарасу Ляшуку.
Публікації про Т. Ляшука
Не плачте, мамо, так судилося…
Минула субота, 16 серпня, в книзі історії Кореччини назавжди залишиться до болю чорною сторінкою. Цього дня весь край проливав сльози жалю та скорботи за земляком Тарасом Ляшуком, серце якого зупинилося на двадцять сьомому році життя. Ще довго литиме сльози від невимовного болю мати загиблого героя, а навкруги у знак підтримки звучатимуть слова «так судилося»…
Народився юнак 20 грудня 1986 року. Свою шкільну дорогу розпочав із Новокорецької ЗШ І-ІІІ ступенів №2, а завершив у Корецькому НВК «Школа-ліцей». Згодом закінчив коледж радіоелектроніки у Запоріжжі та університет у цьому ж місті за спеціальністю програмування й інформаційні технології.
Життя лише розпочиналося… У сповненому сили та молодості серці було намічено чимало планів, мрій, та, перш за все, одвічне бажання жити, творити, радіти. Але доля розпорядилася по-іншому.
Спілкуючись із однокласниками, знайомими Тараса Ляшука, споглядаючи на фотографію, розумію, що у їхніх словах не має ніякого пафосу чи фальшивих емоцій. Те, що ці люди кажуть про хлопця – правда.
Ольга Грабовська, однокласниця хлопця, розповідає:
– Тарас у моєму сприйнятті був, перш за все, добрим, веселим, скромним хлопцем. Його внутрішній світ виявлявся у м’якості, толерантності, відкритості, добрих очах і дуже приємній посмішці. Тарас був справжнім співрозмовником: уважний і цікавий до того, чим займаються інші, і сам гарний оповідач. На будь-яку тему розмови мав свою думку. Перебувати у товаристві із ним було комфортно й затишно. Нещодавно ми зустрічалися із однокласниками, адже уже минуло десять років після того, як закінчили школу. На запрошення Тарас із сумом відповів: «Дуже хочу вас усіх побачити, та, на превеликий жаль, у мене служба. Тому думками я завжди з вами». Для нашого Тараса військовий обов’язок – понад усе.
Однокласниця Тараса Наталія Рой згадує:
– Тарас був доброзичливою та чуйною людиною. Він завжди усім допомагав, ніколи не залишав у біді. На нього можна було розраховувати. Тарас був першим, до кого зверталися за допомогою. Це була світла людина, яка своїми вчинками робила світ кращим. І те, що він загинув за Україну, свідчить про його прагнення змінити все на краще.
Однокласниця Ольга Боброва говорить про Тараса лише приємне:
– Тарас був хорошим, чуйним, відповідальним, сміливим, з хорошим почуттям гумору. Завжди був готовий допомогти. Він щиро усміхався, і в тій простій усмішці було щось таке, що кожного дня по-трішки змінювало світ. Дуже шкода, що так мало часу доля йому відміряла. Мені не віриться, що це саме він загинув. Все це як страшний сон. Співчуваю його рідним!
У військовому званні «молодшого сержанта-контрактника» весною хлопця мобілізували до 30-тої механізованої бригади Новоград-Волинська Житомирської області, а згодом відправили на Схід України. 11 серпня під час виконання бойових завдань у зоні АТО він загинув. Ця страшна звістка сколихнула весь край. У віці розквіту Тарас Ляшук віддав своє життя за нас, за нашу державу. Часто саме у цьому віці світлих людей Господь забирає до себе. Може, це випадковість, а, може, Тарас тепер покликаний там, на небі – до більших завдань? Нам, як земним людям, надзвичайно сумно. Хлопець міг би ще зробити багато цікавих і дуже важливих справ. Але тепер його образ долатиме час і простір у світлих думках кожного, залишиться символом патріотизму і буде нашою совістю до кінця наших днів.
Іванна ОМЕЛЬЧУК
Омельчук І. Не плачте, мамо, так судилося… // Вісник Кореччини : Районний інформаційний тижневик. – 2014. – № 34 (23 серп.). – С. 1,2
Аннотация: Про учасника бойових дій у зоні АТО на сході України Тараса Ляшука
Деркач Л. Увічнили пам’ять бійця АТО : у Корці відкрили пам’ятну дошку Тарасу Ляшуку, колишньому випускнику місцевого ліцею, який загинув у зоні АТО // Вісті Рівненщини : Газета обласної Ради. – 2014. – №48 (28 листоп.). – С. 5
У Корці вшанували пам’ять загиблих в АТО // Вісник Кореччини : Районний інформаційний тижневик. – 2014. – № 48 (29 листоп.). – С. 3
Аннотация: Про відкриття у Корці меморіальних дощок в честь воїнів, що загинули у війні на Сході України Тараса Ляшука та Анатолія Гаврилюка
Лящук Тарас Іванович // Вікіпедія : вільна енциклопедія
Лящук Тарас Іванович // Книга пам’яті загиблих
Рівненщина втратила ще одного героя // Антитеррористическая операция на востоке Украины
Ще одна втрата. В АТО загинув Тарас Лящук // Рівне 1 : телеканал