Народився Сергій Баранов-Орел 28 грудня 1983 року в смт. Клесів. Закінчив Клесівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи був призваний до лав Збройних сил України. Після строкової служби в армії пішов працювати на завод Клесівського кар’єроуправління.
На початку серпня 2014 року із цього ж заводу був призваний до 79 Миколаївської окремої аеромобільної бригади сухопутних військ Збройних Сил України та призначений в команду 4673 рядовим солдатом.
Звідти був відправлений у Донецький аеропорт. Сергій був одним із «кіборгів» – саме так почали називати захисників аеропорту, за їх стійкість і незламність.
8 листопада 2014 року військовий загинув під час обстрілу в аеропорту Донецька. 12 листопада 2014 року, щоб провести бійця в останню путь, вийшло все селище.
Після панахиди в соборі, вояка поховали на кладовищі смт. Клесів поряд із батьком.

Вдома лишились мама, дружина та двоє маленьких дітей.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.12.2014, посмертно)

Публікації про Баранова-Орла С. А.
Упокой, Господи, душу невинно убієнного…

Не минуло й три місяці, як поховали двадцятилітнього бійця з села Карасин Ярослава Куришка, котрий загинув у боях під Донецьком. Юнак був стрілком 30 окремої механізованої бригади із Новоград-Волинського, де служив контрактником з 2013 року. І ось вдруге минулого тижня Сарненщина ховала земляка, клесівця, якого смертельно поранили під час проведення антитерористичної операції на сході держави. Сергій Баранов-Орел загинув, захищаючи Донецький аеропорт, розповіла військовий обліковець Клесівської селищної ради Валентина Кухарчук.

Молодий чоловік у мирний час працював у Клесівському кар’єроуправлінні. Саме звідти 2 серпня цьогоріч Сарненський райвійськкомат мобілізував його на службу в 79 Миколаївську окрему аеромобільну бригаду Сухопутних військ Збройних сил України. Згідно з Указом Президента України від 21 липня 2014 року № 607 «Про часткову мобілізацію» Сергія направили в команду 4673. Адже юнаком відбував строкову службу у військових частинах А-3026, А-2639, що належать до Північного територіального управління військової служби правопорядку, де освоїв фах стрільця та гранатометника. Саме в таких спеціалістах під час третьої хвилі мобілізації була велика необхідність. А в складі 79 бригади ще й став снайпером.

8 листопада під час обстрілу бойовиків у Донецькому аеропорту воїна не стало. За розповідями однополчан, отримавши поранення, самостійно перев’язав ногу й не залишив побратимів і бойову позицію. Якби ж Сергію вчасно надали кваліфіковану медичну допомогу. Якби… Його однокласники, очікуючи, коли тіло Героя доставлять на малу батьківщину, ставили свічечки по дорозі на кладовище, а в день похорон учителі та учні місцевих закладів освіти, жителі населеного пункту від його домівки, де проживав із єдиною ненькою, організували живий коридор із квітів.

Сергій Баранов-Орел декілька років тому втратив батька. На одній вулиці мешкали його дідусь, учасник Великої Вітчизняної війни, і бабуся, яка все життя трудилася медичною сестрою. Чи думали вони колись, що хоронитимуть свого годувальника, єдиного онука? Це важко сприйняти не лише душею, а й розумом. Вони так гордилися ним, а той клятий постріл ворога всім перевернув життя. Хто знав, що додому Сергій повернеться не для святкування перемоги, а в труні.

Коли болить душа – страшна, пекельна мука, і вгамувати той біль не зможе ніхто. Я розумію горе матері, яка втратила сина, й не доведи, Боже, щоб плакали сивочолі чоловіки, які пережили своїх онуків. У них одне запитання: «За що?» Справжнього сина України проводжали в останню путь тисячі мешканців селища й населених пунктів району. За особливу мужність і відвагу вояків з Донецького аеропорту, серед яких був Сергій Баранов-Орел зі своїми побратимами, назвали «кіборгами».

З благословіння керуючого єпархією, високопреосвященнішого Анатолія, митрополита Сарненського і Поліського, благочинний Сарненського благочиння протоієрей Олександр Кокора у співслужінні духовенства єпархії очолив чин відспівування загиблого воїна. Заупокійне Богослужіння відбулося у Свято-Благовіщенському храмі Клесова. Схиливши голови, стояли рідні, однокласники, ті, хто трудився поруч із Сергієм, односельці, військовослужбовці. Усіх поєднала біда, втрата рідними сина, котрий, виконуючи наказ і священний обов’язок, захищав Україну та рідну домівку.

Під вигуки «Слава Україні! Героям Слава!» бійця поховали на місцевому кладовищі.

Упокой, Господи, душу убієнного раба Твого Сергія! Хай сльози по тобі стануть квітами на землі, за яку боровся, сонце осяє луги, сади й безкраї простори ланів. Хай буде майбутнє в тих, хто живе тут сьогодні. Ти ж віддав найцінніше, що мав…

Марія КУЗЬМИЧ.

Пам’ятати героя

На фасаді Клесівської ЗОШ в пам’ять про нього вставлено меморіальну дошку. Клесівець Сергій Баранов-Орел загинув під час проведення антитерористичної операції на сході держави, захищаючи донецький аеропорт. 28 грудня йому виповнилося б 32 роки. Саме цього дня на території Клесівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів-ліцею зібралися жителі населеного

пункту, учнівська юнь та наставники на відкриття меморіальної дош­ки на пам’ять про загиблого односельця. У заході взяли участь заступник голови райдержадміністрації Руслан Серпенінов, в.о. військового комісара Сарненського військового комісаріату Петро Луцишин, клесівський селищний голова Віктор Буйний.

Говорили про патріота Сергія Баранова-Орла як захисника ідеалів честі й правди, майбутнього нашої держави й українців. Пам’ять про мужнього героя з Клесова назавжди залишиться в наших серцях, він буде прикладом героїзму для майбутніх захисників -нинішніх школярів Сарненщини, а подвиг вихованця місцево­го закладу освіти не був марним.

Задушевні щирі слова на адресу свого учня сказали класний керівник Сер­гія Надія Абрамчук і Галина Сав­чук, яка не один рік очолювала на­вчальний заклад. Вони зазначили, що школа пишається своїм героєм-захисником.

Хвилиною мовчання присутні віддали шану загиблому воїнові. Мама героя, Ок­сана Володимирівна, зняла тканину з дош­ки, яку освятив настоятель Свято-Благовіщенського собору отець Роман. Школярі поклали до неї квіти. За місцевим звичаєм Оксана Володимирівна роздала дітям солодощі.

Марія Кузьмич

 

Бабуні

Бабуню ти моя рідна,
Пробач, коли тебе образив,
Але ти знаєш – я люблю тебе і діда.
Шкодую, що не я
Вас буду доглядати,
Пішов із вашої я хати
І навіть друзям не сказав,
Щоб вам могли допомагати.
Бо тут мені ще треба воювати,
Донбас і землю захищати.
І в снах не можу прилітати,
Господь покликав у дорогу,
Ти знаєш, я молюся Богу,
Щоб мир здобуть і перемогу.

Моїй неньці

Сьогодні, мамо, не буди,
Я їду від тебе назавжди.
Тобі не буду я казати,
Щоб ти ще мирно могла спати.
Прошу тебе: бабуні не кажи,
Діду проблему розв’яжи.
Мої рідненькі, я вас покину,
Скоріше всього я загину.
Але пойміть, мої рідненькі,
Моя ти одинока ненько,
Україна у вогні горить,
Хіба спокійно можу жить?
Там ворог нашу землю палить,
І смерч по мирних дітях смалить,
А я, ти знаєш, так люблю
Мою країну і сім’ю.
Я так люблю усю родину
І ту малесеньку дитину,
Що серце й душу мені гріла
Та говорити ще не вміла.
Я всіх покинув і пішов
У Богом суджену дорогу,
Щоб мир здобути й перемогу.
Не думай, мамо, я не вмер,
То вмерло тіло – не душа,
Стою на варті і тепер,
І довго буду ще стояти,
Поки Москва буде стріляти
По мирній тій селянській хаті.
Нам Бог велів бути солдатом,
Щоб тую хату захищати.

Сергій Баранов – Орел,
смт. Клесів

Список публікацій

Підлісний І. У Донецьку загинув рівненський “кіборг” / І. Підлісний // Вільне слово. –  2014. – 13 листоп. – C. 3
Анотація: Про уродженця Клесова Сарненського району Сергія Баранова-Орла, який загинув, захищаючи донецький аеропорт

Кузьмич М. Упокой, Господи, душу невинно убієнного… / М. Кузьмич // Сарненські новини. – 2014. – 18 листоп. – С. 6
Анотація: Про поховання земляка-клесівця Баранова-Орла Сергія, який загинув на сході, захищаючи донецький аеропорт.

Баранов-Орел С. Бабуні: [вірш] / С. Баранов-Орел // Сарненські новини. – 2014. – 11 груд. – C. 12

Баранов-Орел С. Моїй неньці : [вірш] / С. Баранов-Орел // Сарненські новини. – 2014. – 11 груд. – C. 12

Кузьмич М. Пам’ятати героя / М. Кузьмич // Сарненські новини. – 2015. – 6 січ. – C. 3
Анотація: На території Клесівської ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцею відбулось відкриття меморіальної дошки Сергію Баранову-Орлу, який загинув під час проведення антитерористичної операції на сході.

Лотоцька О. За хоробрість і любов до України / О. Лотоцька // Сарненські новини. – Сарни, 2016. – №95 (27 груд.). –  С. 1 – 2

Анотація: Про нагородження медаллю “За оборону Донецького аеропорту” Сергія Баранова-Орла посмертно, яке відбулось в селищі Клесів Сарненського району

Баранова-Орел Г. Поповнив ряди Небесної гвардії… / Г. Баранова-Орел // Сарненські новини. – Сарни, 2017. – №79 (7 листоп.). –  С. 4

Анотація: Про уродженця Клесова Сарненського району Сергія Баранова-Орла, який загинув, захищаючи донецький аеропорт

Баранов-Орел Сергій Анатолійович // Вікіпедія : вільна енциклопедія

Баранов-Орел Сергій Анатолійович // Книга пам’яті загиблих : сайт

Баранов-Орел Сергій Анатолійович // Wikiwand

Рівненщина: мамі загиблого Героя АТО вручили орден сина “За мужність” // ОГО

Матері загиблого військового дали орден “За мужність” // Рівне вечіпнє

Сарненщина памя’тає своїх героїв : Баранов-Орел Сергій  //  Сарненська централізована система публічно-шкільних бібліотек

Сергій Баранов-Орел посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня  // Сарненська районна державна адміністрація