“БИСТРИЧІ” Вірш присвячений загиблим односельчанам: Доценку Денису, Власюк Марії, Солончуку Миколі

Над могилами односельчан
На кладовищі – три сумні могили,
Над ними стяги гірко майорать!
Як рано діти України посивіли!
Герої наші мирно тут лежать!
Чиясь дочка , і батько тут і брат
Не дожили, не долюбили, не доспівали
Бо йшов на нашу землю ворог клят,
А вони вправно всі з ним воювали…
Промінчик сонця в маминому серці
Нажаль, погас на вічнії віки…
І лише очі наче два озерця,
І думи – світлі, радісні й стрімкі,
Із поля бою не втікали,
В руках стискали міцно автомат,
Безсилі- другому помагали.
Бо знали, що нема шляху назад.
Страшний кортеж доставив домовину…
І мамин зойк: «Боже, сину..!»
І ярить душу духовий оркестр …
А в доньки на могилі – тяжкий хрест…
О, Боже милий, всемогутній,
Прости ти нам усі гріхи,
Дай сили зло все побороти
І руки допомоги віднайти.
Нехай не плаче нині мати,
І батько хай чекає край воріт,
Нехай біліють українські хати
І журавлів не обривається політ.
Хай квітне щовесни калина в лузі,
Нехай барвінок у саду росте
Нехай стрічають кожного з нас друзі ,
І буде воля, вічне і святе!!!

  Наталія Амірова, вчитель Бистрицького ліцею.06.02.2023