Революція гідності. Війна. Рівненщина

Коли цей дим від пострілів та градів зникне?

Коли закінчиться безглузда ця війна,

Яка вбиває наших рідних

Ця хмара сонцю не дає повстать,

Ця хмара біль і сльози посилає.

Вона життя єдине у солдат… Читати далі

Коли так рано тато нас покинув,

Я поклялася стать для вас щитом.

А ти так швидко виріс, мій маленький сину,

І рішення прийняв: «Я, мамо,

Добровольцем йду в АТО»

Забракло слів, хоч: «Ні!» – душа волала,… Читати далі

Очі чорні, а погляд був світлим,

Посмішка щира та привітна.

Таким запам’ятався ще з дитинства,

А в школі був він непримітним.

Та після армії змужнів, змінився,

А погляд той і залишився.… Читати далі

Наступають зліва,
Атакують справа,
В лоб – свинцева куля…
Отака забава.
Скиглять міномети ,
Гавкають гармати.… Читати далі

І зовсім ми не будем м’ясом!
Ми – вільний переведений народ,
З добром, любов’ю, святим Спасом,
І нам не треба нагород.
За нами Божа свята віра,
Під нами – матінка земля.… Читати далі

Їм амуніції не треба,
Хоч не закінчилась зима.
Сьогодні Сотня йде на небо,
Без командира йде, сама.
На небі хмари- розійдіться,
Весна іще не почалась.… Читати далі

У скорботі рівняни, у горі.
У сльозах Україна – мати.
Олександр, Валерій, Георгій,-
Хто посміє Вас, рідненькі, вбивати!
Сатана в двадцять першим столітті
Віктор Фе, безумовно, що фе…… Читати далі