Борсук Іван Іванович народився 9 липня 1986 року в селі Лютинськ Дубровицького району. Навчався на правознавчому відділенні Березнівського Західноукраїнського коледжу, який закінчив 2006 року.

Строкову службу проходив в період з 2006 до 2007 роки у 80-тій аеромобільній бригаді.  Під час мобілізації в особливий період був призваний до лав Збройних сил України. Військову службу проходив в період з  серпня 2014 до січня 2016 року в 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. При виконанні бойових завдань виявив мужність та героїзм під час операцій в Дебальцевому, за що Указом Президента України від 26.02.2015 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. І. Борсук нагороджений також  медаллю «Захисник  Вітчизни»,  пам’ятною медаллю  «128-ма  ОГПБ військова розвідка», нагрудним знаком «Ветеран війни – УБД».

У травні 2018 року підписав контракт для проходження військової служби в 14-ій ОМБР.

Під час обстрілу позицій 29 червня 2018 року в районі населеного пункту Попасна Донецької області  отримав кульове поранення голови, внаслідок чого 8 липня 2018 року  від отриманих поранень помер у Харківському військовому госпіталі.

10 липня з воїном попрощались у Дубровиці на Майдані Злагоди. Похований на кладовищі рідного села.

Залишилися батьки, старша сестра, дружина та донька Христина, 2009 р. н.

 

Герої  не вмирають:

«Мамочко, вибач за чорну хустину»

Війна чорним страшним птахом знову залетіла на Дубровиччину. Знову, як і минулого року (ховали Федора Пляшка), вона стукнула у шибку посе­ред літа, коли природа співає оду життю.

8 липня у Харківському військовому госпіталі від отриманих у районі Попасної поранень помер наш земляк, боєць 14-ої окремої механізованої брига­ди Іван Іванович Борсук. Страшна звістка облетіла район і чорні стрічки, як змії, переплелися з блакиттю державних прапорів. Ще одна мати одягла чорну хустку і як крилами-руками обіймала останню домівку сина – крича­ла, плакала, молилася.

Хто він, Іван Борсук? Син батьків-трударів, представник ша­нованого працьовитого роду. Звичайний сільський хлопець, якому судилося стати Героєм. Ні, не звичайний. Бо хіба ж вдруге пішов би воювати кожен пересічний, який живе поряд з нами? А ще назву Івана Борсука багатою людиною – бага­тою на патріотизм у душі, на почуття обов’язку, на силу духу! Господь біля себе хоче бачити таких, особливих. Тому, думаю, і забирає.

Народився солдат 9 липня 1986 року в Лютинську, закінчив місцеву школу, навчався в Західноукраїнському коледжі. Відслужив в армії. Під час мобілізації в третій хвилі Іван Бор­сук, в особливий період, був призваний до лав ЗСУ. Військову службу проходив в період з 2 серпня 2014-го до 25 січня 2016 року в 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. При виконанні бой­ових завдань проявив мужність та героїзм під час операцій в Дебальцевому, Указом Президента України був нагороджений орденом «За мужність» III ст. Солдат був відзначений і ме­даллю «Захисник Вітчизни», пам’ятною медаллю «128 ОГПБ військова розвідка», нагрудним знаком «Ветеран війни – УБД».

Повернувся додому з АТО. Здається, тут, на мирній території, вже міг значно спокійніше будувати своє майбутнє. Але хіба ж заспокоїться серце, коли там ще залишилися побратими, коли земля українська ще у вогні?

31 травня цього року Іван Борсук підписав контракт для проходження військової служби в 14-ій ОМБР.

29 червня під час обстрілу позицій у районі містечка Попасна Луганської області наш земляк отримав кульове по­ранення у голову. Лікарі намагалися зробити все можливе, щоб врятувати бійця. На жаль, витягти захисника з кліщат цієї трагедії лікарям не вдалося. Родина почула страшну звістку про втрату дорогої людини.

У загиблого залишилися батьки Іван Кирилович та Раїса Василівна, сестра Вікторія Іванівна, дружина Яна Петрівна та дев’ятирічна донечка Христинка.

10 липня «Вантаж-200» прибув на рідну землю. Сотні людей з квітами зустрічали Героя по дорозі в Дубровицю. На майдані Злагоди зібралося дуже багато жителів району, які вважали за свій обов’язок прийти і помолитися за упокій Іванової душі. Це люди різного віку, які не стримували сліз. Відспівали Героя біля пам’ятника Шевченка священики церков УПЦ Київського патріархату та УПЦ, на чолі з благочинними – отцем Данилом та отцем Миколаєм. Слово про Івана Борсука, про єдність українського народу сказали голова РДА Микола Петрушко, міський голова Богдан Микульський, бойові побратими Івана, народний депутат Тарас Пастух, наш земляк Павло Радько, представники бригади, у якій служив Герой. Взагалі з усіх куточків України приїхали воїни, щоб пошанувати свого побра­тима. Ці мужні чоловіки не стримували сліз. Багато добрих і особливих слів казали вони про сміливість і героїзм Івана Бор­сука.

Ще один Син поліської землі віддав життя за Україну. Пла­чемо, але Богу видніше, душі яких солдат забрати, щоб інші повернулися живими. Ще раз скажу, що Господу треба світлі і добрі душі.

Іване, Героє, Воїне – стань у небі захисником наших хлопців, які служать. Ти ж їх всіх так любив, Ти життя за них поклав!

У кожної війни є останній постріл і останній день. Ми чекаємо цієї дати, всі чекаємо, але багато Героїв побачать її вже з неба!

Люба Клімчук 

 

   Мужньому захиснику, воїну-Герою, нашому земляку І. І. Борсуку з Лютинська посмертно: 

         Похорон Героя

Черговий раз, у розпал літа земля Героя прийняла,

І сльози падали на квіти, і туга селами пливла.

Тебе зустріли на колінах, та зустріч ця – в останній раз.

До неба біль і смуток лине – Тебе не буде серед нас.

За всі свої геройські вчинки Ти вже медалі й орден мав,

Але не вибрав Ти спочинку, бо свій обов’язок Ти знав.

Були тут друзі і родина, а тамвиснажлива війна,

Та за спиноюУкраїна. Вона ж, як мати, в нас одна.

Ридав оркестр несамовито, крізь односельців – тихий плач:

Ми не змогли Тебе спинити, за це Ти, друже, нам пробач.

В скорботі змучилася мама, Ти вже її не обіймеш,

Хіба що довгими ночами до неї в сон колись прийдеш.

До місця вічного спочинку ми квіти будемо нести.

Туди протопчемо стежинку, і не дамо їй зарости.

Марія Мосійчук, с. Селець.

 

Сьогодні Дубровиччина провела в останню дорогу кавалера ордена “За мужність” ІІІ ст. ІВАНА БОРСУКА
8 липня 2018 року він помер у Харківському військовому госпіталі від отриманих поранень в районні населеного пункту Попасна Донецької області.
Боєць проходив службу за контрактом в 14-ій ОМБР.
Дубровиччина згуртувались у біді, зустрічали Героя в усіх населених пунктах, повз які рухалася траурна колона з автівок, а це села Бережниця, Кураш, Соломіївка, Орвяниця, Берестя, місто Дубровиця, села Ясинець та Селець. Квіти лягали до ніг Героя…
Попрощатися з Іваном Борсуком до його рідного села Лютинськ з’їхалися побратими зі 128-ої та 14-ої бригад, воїни АТО з Дубровицького та інших районів, друзі, багато людей, які просто знали і навіть ті, які не знали Івана Борсука.
Люди ставали на коліна, клали квіти, молилися і плакали…
“Ще одного нашого земляка забрала війна, ще один мужній патріот нашої країни віддав своє молоде життя за незалежну Україну, за те, щоб ворог не нищив нашу землю. Іван був справжнім бійцем, сміливим воїном, який не міг жити по іншому. Нам усім є ким гордитися, адже Іван на своєму прикладі довів, як треба любити і цінувати мир. Дякую батькам за такого сина-героя, та схиляю голову. Слава Україні”, – з такими словами до усіх присутніх на скорботному заході звернувся голова Дубровицької райдержадміністрації Микола Петрушко.
Дякуємо усім, хто прийшов пройти разом з Іваном його останній земний шлях, дякуємо всім, хто займався організацією поховання нашого Героя, духовенству, усім службам та жителям району. Особлива вдячність за допомогу в питаннях оперативнрго оформлення відповідних документів для отримання тіла загиблого бійця народному депутату України Тарасу Пастуху.
Ще раз висловлюємо слова підтримки та співчуття родині загиблого воїна.
Слава Україні!

 

Список публікацій

Клімчук Л. Герої не вмирвють: « Мамочко, вибач за чорну хустину» / Л. Клімчук // Дубровицький вісник.- 2018.- №28 /13 лип./. – С. 2

Мосійчук М. Похорон героя / М. Мосійчук // Дубровицький вісник. – 2018. – № 28 /13 лип./. – С. 2

Помер військовий з Рівненщини, який біля Попасної отримав кульові поранення // Новини по-рівненськи

Дубровиччина знову в жалобі // Дубровицька  районна державна адміністрація

Від отриманих поранень помер боєць 14-ої ОМБР // Вісник+К

Військовий з Рівненщини помер від поранень // Волинь.Post

Рівненщина втратила Героя // varta 1 : сайт

У Харкові помер військовий з Рівненщини // РадіоТрек

У Харкові помер український військовий, тяжко поранений на Донбасі // ТСН : сайт

У харківському госпіталі помер поранений під Попасною боєць // 5. Перший. Український. Інформаційний

Загинув військовий з Дубровицького району // Рівне вечірнє

В харьковском госпитале от полученных ранений умер военный 14 ОМБр // 24 канал : сайт

Невимовний біль ятрить душі, – 14-та ОМБр про бійця, який помер за день до 32-річчя // ВолиньPost

Воїн 14-ої ОМБр Іван Борсук із Полісся помер унаслідок поранення під Попасною // Новинарня

Воїна 14-ої ОМБр Івана Борсука провели в останню путь на Рівненщині. ФОТОрепортаж // Цензор.Нет

На Рівненщині навколішки попрощались із загиблим на Сході земляком // Голосно

Провели в останню путь воїна волинської бригади // Волинь 24 : сайт

Борсук Іван Іванович // Вікіпедія : вільна енциклопедія