Осійчук Олександр Іванович (03.09.1992-21.11.2022)

Олександр Осійчук народився 3 вересня 1992 року у селі Городище Березнівського району. Навчався у Березнівському ліцеї №3 (на той час Березнівська школа-інтернат) здобу середню освіту. Навчався у Рівненському вищому професійному училищі та здобув професію лицювальник-плиточник. В 2011 році Олександра призвали на строкову армійську службу. Після служби був на заробітках за кордоном.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф в Україну Олександр повернувся із за кордону і вже 30 жовтня 2022 року поповнив лави ЗСУ і став на захист Батьківщини.

Працьовитий, врівноважений, доброзичливий Олександр мріяв про спокійне мирне життя, на яке зазіхнули новітні ординці.
Олександр був неодружений. Стрілець-санітар десантно-штурмового батальйону загинув 21 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу с. Мар’їнка Донецької області.
Поховали Олександра на місцевому сільському кладовищі в урочищі Вороновка. Біля могили відважного воїна під виконання Державного Гімну України пролунали залпи військового салюту на честь назавжди молодого 30- річного земляка.

Читати далі

Новак Олександр Іванович (26.09.1979-21.03.2022)

Новак Олександр народився 26 вересня 1979 року в селі Малий Мидськ на Костопільщині. Він був єдиним сином у  сім’ї.

З 1985 році Олександр навчався  у Маломидській загальноосвітній    школі,  у 1994 році  закінчив 9 класів.   Згодом навчався в Костопільському ДОСААФІ  на тракториста. До війни працював трактористом у місцевому  сільськогосподарському підприємстві.Односельчани згадують його як добру, хорошу, працелюбну людину.

1 березня 2000 року був звільнений з роботи в КСП ім. Щорса у зв’язку з реформуванням КСП у СВК «Серпанок».

Олександр Іванович Новак , був мобілізований  2015р.  Проходив військову службу за контрактом у  ЗСУ  з 2017 р.

Загинув 21 березня 2022 року. Його вбивці – російські окупанти, які вчинили масовий артилерійський обстріл поблизу міста Попасна Луганської  області.

У захисника залишилися матір, дружина, дві доньки.

Поховали Героя у рідному селі, де народився, проживав і працював – у Малому Мидську. Чин похорону був звершений в Олександро-Невському храмі міста Костопіль.

  • Нагороджкений орденом  «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Читати далі

Лук’янчук Сергій Васильович («БТР») (27.05.1981-19.05.2020)

Сергій Лук’янчук народився 27 травня 1981 р. в селищі Мізоч Здолбунівського району Рівненської області.

В 1987-1998 роках навчався в Мізоцькій середній школі.

Після закінчення школи, у 1998 році вступив у залізничне ПТУ №2 в м. Здолбунові, де навчався  на помічника машиніста тепловоза і електровоза.

В 1999 році був призваний на службу в армію.  Спочатку потрапив у Хмельницький учбовий корпус І ракетної дивізії, де вчився на сержанта. Після отримання звання був відправлений в бойову частину у Білу Криницю на посаду – оператор ракетного комплексу «Точка «У».

Після служби в армії відновив навчання в залізничному ПТУ №2, яке закінчив у 2002 р.  З 2003 р. по 2009 рік працював в ТзОВ “Мехтрансбуд” на буровій установці. З 2010 р. працював в ТОВ “БУ-1 Прилуки”.

В 2014 році був призваний на службу в зону АТО. Коли закінчився термін служби – підписав контракт на службу в Збройних Силах України до кінця особливого періоду. 3 вересня 2019 р. старшина, головний сержант групи бойового управління військової частини А 1232 Лук’янчук Сергій Васильович брав участь в операції із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії у Донецькій та Луганській областях у складі сил оперативно-тактичного угруповання «Схід».… Читати далі

Семенюк Роман Олександрович (4.05.1984-10.11.2016)

Роман Семенюк народився 4.05.1984 року в м. Рівне. Навчався в загально-освітній школі, число 25, м.  Рівного, яку закінчив у 2001 році. Поступив у рівненський кооперативний економіко-правовий коледж  факультет”Товарознавство і комерційна діяльність”, спеціалізація “Товарознавство в митній справі”. Отримав диплом молодого спеціаліста, кваліфікація “Товарознавець-комерсант”.  23.04.2003 року призваний на строкову службу м. Рівного в/чА-26474 СБУ. 6.10. 2004 року звільнений в запас в Рівненський МВК. Працював  у м. Рівне – фабрика “Украса”. Пізніше у  складі-магазині оптової торгівлі САВ-сервіс”Карпати”.

29.01.2015 року (указ президента від 14.01.15 р.) призваний  до збройних сил України. Служив  в м. Гвардійськ  Дніпропетровської області в/чА-19-64. Брав  участь в АТО 24.03.201523.10.2015, з 11.07.2015-16.08.2015, 01.09.2015-04.11.2015) та отримав посвідчення учасника бойових дій 16.10.2015 серія АБ No232267. Семенюк Р.О. був командиром стрілецького відділення АК74, командиром відділення перевіряльнопускового та електросилового обладнання зенітних ракет.

Після тривалого лікування  Семенюк Роман Олександрович помер у Рівненський обласній клінічній  лікарні, 10.11.2016 р., причина смерті гостра серцева недостатність.Згідно протоколу №165 від 03 квітня 2017 року військово -лікарняної комісії західного регіону – захворювання  та причина смерті пов’язані із захистом Батьківщини.Читати далі

Смик Леонід Олексійович (5.08.1963- 6.08.2021)

Смик Леонід народився 5.серпня 1963 в селищі Рокитне.

З початку бойових дій на Сході він став на захист України у Луганській та Донецькій областях.

Помер 6 серпня 2021 р. під час несення служби в с. Мангуш Маріупольського району на Донеччині внаслідок гострої серцево-судинної недостатності.

Похований в смт Рокитне Рівненської області

 

 … Читати далі

Цибульський Олександр Володимирович (15.03.1989-5.08.2021)

Цибульський Олександр Володимирович народився 15 березня 1989 року в місті Дубровиця.

Закінчив 9 класів Дубровицької ЗОШ №1. Продовжив навчання в ДПТНЗ «Дубровицькому професійно-технічному ліцеї». Після навчання влаштувався на роботу у Волинський центр гідрометеорології.  Мобілізований  4 червня 2015 року та  зарахований в 301-ий ОДКБ  . Підготовку проходив на полігонах у селі Тучин, та в селі Переросля. 15 липня 2015 року  – виїзд та подальша дислокація на Схід України в зону проведення Антитерористичної операції. Виконував бойові завдання у Донецькій та Луганській областях. Після ротації 26 липня 2016 року повернувся в рідне місто.

19 вересня 2016 року, повертається в зону АТО вже на контрактній основі. Проходить службу в Луганській області в місті Сєвєродонецьк, де знаходиться місце дислокації. 29 квітня 2017 року, після ротації прибуває в Дубенський район, (село Привільне) у  військову частину.

З 2017 по 2021 роки періодично перебував у зоні ведення бойових дій на Сході України в Донецькій та Луганській областях.

5 серпня 2021 року старший солдат Олександр Цибульський загинув у місті  Бахмуті Донецької області.… Читати далі

Килюшик Василь Олегович (14.01.1998-20.02.2021)

 

Василь Килюшик  народився   14 січня 1998 року. Навчався у загальноосвітній школі №5. З березня 2016 року проходив навчання  у навчальному  центрі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (с. Старичі Львівська область). Після закінчення навчання направлений в в/ч 1376 –   окрему мотопіхотну бригаду імені гетьмана Івана Виговського (м. Конотоп  Сумська обл.). У липні 2017 року  Василь Килюшик проходив службу за контрактом  в в/ч А4590 –  16-й окремий мотопіхотний батальйон (м.Глухів Сумська обл.).

Василь Килюшик  воював у 58-ій окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Старший солдат був командиром бойової машини другого мотопіхотної взводу другої мотопіхотної роти.

20 лютого 2021 року військовослужбовець загинув у пожежі, що сталася рано вранці у приміщенні взводного опорного пункту. Для опізнання тіла   проведено експертизу ДНК. Через три місяці після смерті, 27 травня  прах воїна поховали  на кладовищі  у селі Стара Рафалівка.

У військовослужбовця залишилися матір та молодший брат.

 

 … Читати далі

Абрамович Максим Олександровича (17.03.1994-26.03. 2021)

Максим Абрамович народився 17 березня 1994 року. В 2001 році  пішов у перший клас Дубровицької школи №2. За спогадами вчителів та однокласників: «…Був гарним учнем, активним спортсменом, вихованцем школи «Бойового гопака», представляв Дубровиччину на різних змаганнях». В 2010 році після закінчення   дев’яти  класів , поступив у  Харківський університеті. Розумний, щирий, відповідальний, небайдужий,  Патріот України.

З 2017-го по 2020 рік проходив службу в Збройних силах – за контрактом брав участь у бойових діях в зоні АТО. У грудні 2020 року, підписавши новий контракт, продовжив обороняти Україну.

Максим загинув 26 березня 2021 року в районі селища Шуми під Горлівкою на Донеччині внаслідок прицільного обстрілу російсько-окупаційних військ із мінометів калібру 82 мм, станкових автоматичних гранатометів і великокаліберних кулеметів позицій 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ.

Максим Абрамович , старший сержант ЗСУ – нагороджений відзнакою президента України «Учасник АТО» та медаллю «За звитягу та вірність». Йому  виповнилося лише  27 років .

Поховали Максима Абрамовича  30 березня 2021 року. У нього  залишилась мати.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №149/2021 від 7 квітня 2021 року старшого сержанта ЗСУ АБРАМОВИЧА МАКСИМА ОЛЕКСАНДРОВИЧА, нагороджено орденом “ЗА МУЖНІСТЬ” ІІІ ступеня.… Читати далі

Шершак Сергій Миколайович («Шерхан») (14.04.1965 – 02. 05. 2019)

Сергій Миколайович Шершак народився 14 квітня 1965 р. в  с. Чернеча Слобода, Буринського району, Сумської області. З 1972 по 1982 рік навчався в Чернече-слобідській школі, де і здобув повну середню освіту. З жовтня 1982 року по квітень 1983 рік навчався в автошколі «ДОСААФ» , здобув  спеціальность водій-електромеханік. 17 квітня 1983 року був призваний на строкову службу до Збройних сил України.

25 квітня 1983 року – водій в/ч пп 95843, 21 лютого 1984 року – зам. командира взводу в/ч пп 95843. 18 квітня 1985 року зарахований на строкову службу,   посада  – начальник киснево-зарядної станції в/ч пп 95843.

12 квітня 1991 року – начальник пункту технічного обслуговування 313 МСП в/ч 26045

З 28го грудня 1992 по 10 жовтня 1993 року – курсант Школи прапорщиків в/ч 28651 за фахом командир взводу по ремонту засобів РАО.

З 20-го березня 1997 року  по 5 грудня 2003 року проходив службу в в/ч А 1671 на посадах начальника П-246 та старшого техніка ТЛФ центру.

Проходив службу в Полку зв’язку у Рівному, звідти 18 листопада 2003 року  був звільнений у запас .… Читати далі

Попенко Юрій Миколайович («Борода») (4.02.1976-20.11.2020)

Юрій Миколайович Попенко народився 4 лютого 1976 року в м. Рівне. Навчався в ЗОШ №9. Після закінчення школи навчався в ПТУ №10 , спеціальність – електрозварювальник. Проходив строкову службу в Перевальному  Сімферопольського  району Автономної Республіки Крим. Працював різноробочим, одружився. Пізніше 17 років працював у Чехословаччині,  декілька років на  підприємстві «Кромберг енд Шуберт Україна” в Луцьку.

Служив  з перших років війни на Донбасі. Розпочав свою службу в одному з добровольчих батальйонів, а згодом перейшов на контрактну службу у в/ч А1246 (дорожньо-комендантський батальйон). Майже п’ять років перебував  на сході. За цей період кілька разів продовжував контракт.

Загинув увечері 20 листопада 2020 р під час супроводження колони військової техніки від наїзду цивільного авто на проїжджій частині однієї з вулиць м. Сєвєродонецьк.

Поховали Юрія в місті Рівне, де проживає його мама.

 … Читати далі