Петро Пилипчук народився 13 липня 1979 в с. Довгалівка Дубенського району (до 2021 року – Радивилівський район). Навчався у Довгалівській ЗОШ І-ІІІ ст. Завершив заклад на рівні дев’яти класів.
Закінчивши курси трактористів, Петро поповнив колектив механізаторів місцевого колгоспу.
З 2014 року брав участь у зоні проведення АТО, ООС. В 2021 році вступив на контрактну службу в ЗСУ. З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист своєї держави.
Загинув 14 травня 2022 року у с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області, під час виконання бойового завдання по захисту незалежності України.
У загиблого Героя залишилась сестра.
Поховали Героя у рідному селі Довгалівка.
Публікації про Пилипчука П. В.
Він віддав за Україну найдорожче – життя
«Добрий, чуйний серцем, готовий в числі перших прийти на підмогу товаришам по роботі, – так про нього відгукуються в рідному селі.
Економічну розруху в країні кінця 90-х років, занепад життя села сприймав боляче, як свою власну трагедію. Думав, аналізував, чому ж так сталося – адже стали незалежною самостійною державою, думав і не знаходив пояснення всьому тому, що відбувалося навколо.
Коли появилася загроза цілісності і суверенітету країни на східних її кордонах, Петро був призваний на службу до лав ЗСУ. Він швидко «перекував» свої професійні навички мирного життя на військовий лад, тому і в короткий час став достатньо професійним військовим, а в середовищі своїх бойових побратимів залишився добрим, щирим і надійним товаришем.
Після демобілізації та короткого перепочинку Петро за власним бажанням змінює спокійне життя в мирному селі на тривожну долю солдата-захисника. Добровільно у вересні 2021 року підписав контракт на службу в ЗСУ. Маючи за плечима бойовий досвід в АТО, йому було добре відомо, що війна без втрат не обходиться. Десь в глибинах своєї душі він ясно усвідомлював, що така доля може й чекати і на нього, але мужньо приймає рішення – боронити країну, боронити спокій у своєму селу і родині в ньому.
Бійців з таким достатнім бойовим досвідом, професійними навиками військового механіка-водія армія аж надто потребувала на ту пору. На фронті він орієнтувався, як і в мирному житті, швидко і оперативно оцінюючи обстановку і приймаючи необхідні рішення, що належно цінувалося побратимами та командирами механізованого загону, в якому служив солдат П. Пилипчук.
Виконував бойові накази, які в тих умовах тільки й він міг успішно виконати. Його надійність, впевненість в своїх діях, достатня безстрашність належно сприяли підтримці бойового настрою бійців взводу».
Список публікацій
Вічна слава нашим Героям! // Вісті Рівненщини. – 2022. – 27 трав. – С. 2
Гинуть наші краяни у боротьбі за мир в Україні // Вільне слово. – 2022. – 26 трав. – С. 5.
Казмірук М. Він віддав за Україну найдорожче – життя / М. Казмірук // Сурми Радзивілів. – 2022. – 27 трав. – С. 4.
Мащенко П. Дубенщина провела в останню путь своїх / П. Мащенко // Дзеркало плюс : (Дубно). – 2022. – 26 трав. – С. 3.
Минулого тижня Дубенщина попрощалась із загиблими військовослужбовцями // Замок. – 2022. – 26 трав. – С. 2.
На Дубенщині попрощалися з Героєм Петром Пилипчуком (ВІДЕО) // Рівне1
Крупецька територіальна громада знову прощається із захисником України, який віддав життя за свою державу // Крупецька громада