(20.07.1975 – 25.06. 2015)
Сергій Швець народився 20 липня 1975 року в м. Дубно. Закінчив дубенські ЗОШ № 6 та професійно-технічне училище, працював на різних роботах. 13 травня 2015 р. був мобілізований, хоч і залишався єдиним сином у матері. Старшого сина і чоловіка жінка вже поховала раніше. Але прослужив недовго. Військовослужбовець 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (раніше – 2-й БТО «Горинь»), зв’язківець, загинув під селищем Луганське Артемівського району Донецької області. Сергій Швець не дожив три тижні до свого сорокаріччя. Помер в ніч на 25 червня 2015 р. Увечері розмовляв з мамою, Галиною Федорівною, яка й не подумала, що розмовляє з ним востаннє. Вранці 26 червня однополчани привезли його тіло батальйонною санітарною машиною в Дубно. Похорони військовослужбовця відбулися 27 червня о 12.00 в місті Дубно.
Публікації про Швеця С. О.
Як помер боєць «Горині» дубенчанин Сергій Швець
Війна забрала нашого земляка. 25 червня в місті дислокації батальйону «Горинь» помер боєць цього підрозділу – Сергій Швець. Чоловік не дожив кілька тижнів до свого сорокаріччя. Сергій Швець помер в ніч на 25 червня. А вранці 26 червня, однополчани привезли батальйонною санітарною машиною спочилого захисника України в Дубно. Хлопці постаралися чимшвидше доставити померлого товариша у рідне місто. Тож про прибуття скорботного «вантажу-200» мало хто знав. Попри це вшанувати пам’ять воїна зійшлися сотні дубенчан. Панахида на центральній площі розпочалася опісля одинадцятої години. Військові понесли труну з тілом Сергія Швеця від військкомату до майдану Незалежності. Багато хто став на коліна, коли бійця проносили поруч.
Труну з солдатом поставили в центрі майдану. Поруч вишикувалися прапороносці та вояк з хрестом. Запала напружена тиша. Усі очікували на прибуття священиків та мами Сергія. Їх довго не було. Видно, звістка про прибуття померлого бійця застала всіх зненацька.
Міський голова Василь Антонюк просить всіх набратися терпіння і зачекати. Та ось привозять маму Сергія в супроводі родичів. Побачивши труну з тілом сина, мати заливалася слізьми. «Руки, мої ручки!», – здригаючись, причитала вона, торкаючись синових рук. Багато хто з присутніх чужих людей, чуючи її надривне волання, також плакав.
Священики на чолі з благочинним Василем Лозинським починають відправу. Поки панахида триває, людей на площі прибавляється. Служба завершується, над майданом розноситься голос священика «Вічная пам’ять». Жінки голосно плачуть. Благочинний дубенського благочиння УПЦ КП Василь Лозинський виголошує проникливу проповідь. Він наголошує, що спочилий воїн Сергій, як і інші захисники України, не загинули марно. Вони своєї нагороди не загублять. Для тих, хто душу свою поклав за інших, в оселях небесних вготовані місця. А нам – пам’ятати і шанувати пам’ять про тих, хто віддали своє життя за мирне небо над нашими головами.
Після панахиди розпочинається прощання з бійцем «Горині», на яке прийшло місцеве керівництво – міський голова Василь Антонюк, голова Дубенської РДА Сергій Парфенюк, в. о. голови районної ради Олександр Козак. Десятки дубенчан, більшість з яких, мабуть, ніколи не знали Сергія, принесли йому квіти. Через кілька хвилин труна з тілом солдата потопала у квітах. Прощання було тривалим, десь зо півгодини. Навіть суворі з вигляду однополчани Сергія, підходячи до труни, не стримувати сліз. А коли черга людей скінчилася, і прощання завершилося, військові підняли труну з покійником і урочисто знесли його східцями з майдану до катафалка, що чекав на дорозі.
Сергія відвезли в його квартиру, що у будинку №170 по вулиці Грушевського. Він ще одну ніч переночував у рідній оселі. А в суботу Сергія Олександровича Швеця поховали на «семидубському» кладовищі. Похорон, як і панахида, був велелюдним. Провести в останню путь солдата прийшли рідні, військовослужбовці, сусіди, а також багато небайдужих дубенчан.
Тих, хто в п’ятницю і в суботу приходив попрощатися з військовослужбовцем, чи не найбільше цікавила причина смерті солдата. Багато хто звернув увагу на великий шов на тім’і Сергія і пляму, схожу на синець на його обличчі. Тому дехто вирішив, що шов залишився після зашивання рани від осколка. Однак чи так це і від чого насправді помер Сергій Швець?
Начальник штабу батальйону «Горинь» капітан Віктор Філімоненко повідомив наступне: «Сергій Швець помер не від поранення. Він не отримав жодних осколкових чи інших поранень. Все сталося в ніч на 25 червня. А перед тим вдень Сергій виконував бойове завдання. Він зв’язківець і тягнув лінію зв’язку того дня. Тягнув під обстрілами. В четвер ворог обстрілював наші позиції. Обстріли були хаотичними. То там впала міна, то там. Часом обстріл був інтенсивніший, часом – всього декілька пострілів і затишшя. Але ж ніколи не знаєш коли і де впаде міна. Обстріл – це стрес. А особливо, якщо робиш роботу в польових умовах. У хлопців сильні нерви, по них не видно, що вони переживають. Не показують. Але ж стрес б’є по організму. І я переконаний, що Сергій помер через бойові дії. Експерт причиною смерті визначив серцевий напад. А серце чого не витримало? Бо чоловік стрес пережив. Ввечері після служби Сергій був такий, як і завжди, ні на що не жалівся і по ньому не видно було, щоб щось його мучило. На ніч ліг спати у підвішеному гамаку у кабіні 66-го ГАЗона. Його командир ліг спати в цьому ж ГАЗоні. Як на ранок прокинувся, Сергій ще спить. Говорить до нього, а він не підводиться. Як він до нього, а той вже холодний. Думали, що інсульт, а виявилося, що серце спинилося».
Сергій Швець не дожив три тижні до свого 40-річчя. Він народився 20 липня 1975 року. Як розповіла нам його мама Галина Федорівна, син холостякував, тож нащадків не залишив. Свого часу він закінчив наше професійно-технічне училище. Працював на різних роботах, бо тепер такий час, що постійної роботи немає. А в травні цього року його забрали в армію (за даними військкомату Сергій був мобілізований 13.05.2015року). Жаль, не довго служив. Галина Федорівна каже, що розмовляла з сином увечері перед його смертю. Казав їй, що цілий день траншеї копав. Змучився, але на здоров’я не скаржився, говорив бадьоро. Хто б міг подумати, що це остання розмова матері із сином. Він в машині спав. То треба здоров’я мати, в таких умовах жити, а він серце слабке мав. Написали, що спазм серцевий і набряк легень. А чи так воно, чи ні, мати не знає. Галина Федорівна одразу ж звернула увагу на синець на обличчі Сергія. «Певне десь падав», – зробила висновок мама. «А що там було насправді, я не знаю. Мені кажуть, що серце, то мушу вірити, – згорьовано каже Галина Федорівна. – Був у мене син і немає. Старший син теж помер від операції. Чоловіка теж поховала. Сама тепер віку доживати мушу».
Гірко і прикро, коли вмирають молоді чоловіки. А тим паче вмирають на війні. Хай навіть не в бою. Одне діло, коли людина вмре вдома і зовсім інше – в чужій стороні, невідомо як і чому. На жаль, рук не підкладеш. Але ми можемо молитися за душу Сергія. Він там помер, щоб ми тут жили. Хай з Богом спочиває. Наші найщиріші співчуття мамі солдата Сергія Швеця.
Мащенко П.
Дубенчани попрощалися з померлим у зоні АТО земляком-Героєм
26 червня 2015 року об 11.00 годині на майдані Незалежності відбулось прощання з бійцем батальйону «Горинь» дубенчанином Сергієм Швецем, який помер від серцевого нападу 25 червня в зоні АТО під селищем Луганське, що на Луганщині. Він був одним із тих, хто добровільно пішов служити в Збройні сили України і до кінця виконав свій обов’язок захисника Вітчизни. Віддати шану Герою прийшли міський голова міста Дубно Василь Антонюк, голова Дубенської райдержадміністрації Юрій Парфенюк, заступник голови районної ради Олександр Козак, командир батальйону “Горинь” Олег Бондар, бойові побратими з батальйону “Горинь”, військовослужбовці в/ч А1519 м. Дубно, громадськість, представники ЗМІ, сотні небайдужих людей. Священики Дубенського міського благочиння УПЦ КП на чолі з благочинним о. Василем Лозинським відслужили заупокійну молитву. Люди підходили, аби покласти квіти та просто доторкнутися до домовини з тілом Героя. Траурну процесію проводжали, ставши на коліна, з квітами, національними прапорами та свічками в руках.
Воїна поховапи 27 червня о 12.00 на “семидубському” кладовищі. Усі витрати з поховання взяла на себе Дубенська міська рада. На знак пам’яті про померлого земляка-Героя міський голова Василь Антонюк підписав розпорядження про оголошення в місті 26 та 27 червня Днями жалоби. Пам’ять про захисника України вічно житиме в наших серцях. Вічна пам’ять Герою! І вічна слава! Герої не вмирають!
Сайт Дубенської міської ради
Меморіальна дошка Герою Швецю Сергію Олександровичу
На будівлі Дубенської ЗОШ № 6 відкрито меморіальну дошку на честь її випускника Сергія Швеця, який загинув на Донбасі, захищаючи незалежність України. На урочисту лінійку-реквієм з нагоди відкриття меморіальної дошки прийшли рідні загиблого воїна, друзі та бойові побратими, представники міської влади та громадськості, учнівський та педагогічний колективи. Присутні запалили лампадки та свічки, поклали квіти.
Список публікацій
Як помер боєць «Горині» Сергій Швець // Дзеркало плюс. – 2015. – 2 липня. – С. 8-9
Меморіальні дошки двом бійцям [Олегу Романовичу та Сергію Швецю з Дубна] // Замок : обласна громадсько-політична газета. – Дубно, 2016. – № 1/1 січ./. – С. 3
Струс В. На стіні школи у Дубно освятили відразу дві пам’ятні дошки полеглим героям / В. Струс // Волинь : обласний народний часопис. – Рівне, 2016. – №1 /6 січ./. – С. 2
Анотація: Про відкриття в Дубно двох меморіальних дошок мешканцям, загиблим на сході України – Олегу Романовичу та Сергію Швецю
Швець С. Сергій Швець: “Куля багато що змінює в голові, навіть коли поціляє в зад” / С. Швець // Рідний край : громадсько-політична газета / Гощанська районна рада, райдержадміністрація, колектив редакції. – Гоща, 2016. – № 36/3 верес./. – С. 2, 5
Анотація: Розмова з рясниківцем Сергієм Швецем, який третій рік поспіль бере участь в антитерористичній операції на сході України
В зоні АТО загинув військовий з міста Дубно // Ритм.ТВ
Завтра ховатимуть бійця із Дубна // ОГО
Дубенчани попрощались з померлим в зоні АТО земляком-Героєм // Українська православна церква Київського патріархату. Рівненська Єпархія
26-27 червня у Дубні День жалоби за померлим в АТО Сергієм Швецем // Дубно : офіційний сайт Дубенської міської ради
Під обстрілами у зоні АТО загинув військовий з Дубно // Рівне вечірнє
Сьогодні у Дубно прощались з героєм АТО // 03656.com.ua : інформаційний портал
Сергій Швець // Nekropole
Відкрито пам’ятні дошки Героям, які віддали життя за Україну // Дубно : сайт Дубенської міської ради
Швець Сергій Олександрович // Книга пам’яті загиблих
Швець Сергій Олександрович // Вікіпедія : вільна енциклопедія
Ми пам’ятаємо наших героїв! // Дубенське вище художнє професійно-технічне училище
Герої-дубенчани, які загинули в АТО // Дубенська міська центральна бібліотека