Волошин Ігор Анатолійович (17.11.1985-21.07.2014)

Ігор Волошин народився 17 листопада 1985 року в місті Рівне. Навчався у рівненській школі «Центр Надії». Закінчив Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж та економічний факультет Національного університету водного господарства та природокористування. Працював економістом у банку.

Ігор був призваний до армії згідно з указом Президента України від 6 травня 2014 року №454/2014 року «Про часткову мобілізацію» в добровільному порядку Красногвардійсько-Кіровським ОРВК м. Дніпропетровськ 16 травня 2014 року. Старший сержант Збройних сил України, кулеметник 39-го батальйону тероборони Дніпропетровська «Дніпро-2».

Загинув 28-річний Ігор Волошин на блокпосту під селом Кам’янка Донецької області 21 липня 2014 року. Того дня о 19.40 до блокпосту сил АТО під’їхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався. Внаслідок вибуху тоді загинуло п`ять військових.

Похований герой 26 липня 2014-го в Рівному на кладовищі «Нове», поруч із героями Небесної сотні.

Вдома залишились батько Анатолій Андрійович, мати Наталія Олексіївна та наречена.

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р. “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Волошин Ігор Анатолійович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 27 січня 2015 року нагороду вручили батькам Героя.

Згідно рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р Волошину Ігорю Анатолійовичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».

Публікації про  Волошина І.

Рівне прощається зі старшим сержантом Ігорем Волошиним, який загинув в АТО [ФОТО]

26 липня в головному корпусі Рівненського державного гуманітарного університету на вулиці Степана Бандери відбулося прощання із загиблим рівненським військовослужбовцем.

Пізніше труну з тілом Ігоря пронесли жалобною ходою до Свято-Покровського кафедрального собору.

Поховали Ігоря Волошина на кладовищі “Нове” у Рівному, на алеї поряд із героями Небесної Сотні.

Ігорю Волошину у листопаді було б 29 років. На його сторінці у соціальній мережі ВК зберігся статус: «Подих Смерті придає смак Життю. Celebrate Life!». Друзі та знайомі хлопця пишуть на його стіні слова співчуття.

Ігор Волошин

Це останнє фото на сторінці Ігоря у ВК. Хлопець – посередині. Він підписав світлину: “Вірні сини Петлюри та Бандери стоять на сторожі рідної землі!”

Ігор Волошин навчався у рівненській школі “Центр Надії”, закінчив Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж та економічний факультет “водника”.

Ігор Волошин, 28 років, загинув під час АТО 21 липня 2014 року

Із 15 травня Ігор Волошин записався добровольцем до 39-го батальйону тероборони Дніпропетровська «Дніпро-2». Виконуючи бойове завдання, 21 липня загинув під час теракту від вибуху. Поховали його 26 липня в Рівному на кладовищі «Нове», поруч із героями Небесної сотні. Рівненський міськвиконком виділив родині загиблого матеріальну допомогу та оплатив усі витрати на його поховання.

Вдячне слово

Наш син пішов, щоб повернулись інші

Ми, батьки загиблого бійця, висловлюємо щиру подяку всім, хто нас підтримав у цей тяжкий час і розділив наше горе, а саме: органам обласної та міської влади м. Рівне, Рівненському обласному та міському військкоматам; правлінню Рівненської облспоживспілки; голові Рівненської обласної профспілкової організації працівників споживчої кооперації; директорові та профспілковому комітетові Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу; всім небайдужим рівнянам.

Значну частину коштів ми надали на підтримку бойових побратимів сина – бійців 39-го батальону «Дніпро-2», які продовжують воювати за Україну в надскладних умовах. Завдяки підтримці благодійного фонду «Руєвит», місцевих підприємців та бізнесменів, друзів Ігоря, уже в четвер, 7-го серпня 2014 року в зону АТО відправили військову форму, продукти, воду, а також інші необхідні батальйону речі.

Ми, батьки Ігоря, переконані, що сьогодні саме той час, коли кожен із нас має перейнятися долею країни та виявити свою громадянську позицію: підтримати армію коштами, стати волонтером чи просто зробити свій посильний внесок до волонтерського кошика заради миру.

Допоможемо живим!

Мати загиблого Героя АТО стала волонтером: «Зроблю все, щоб сини інших матерів не загинули»

28-річний командир відділення батальйону «Дніпро-2» Ігор Волошин загинув на блокпосту під селом Кам’янка Донецької області. За повідомленнями ЗМІ, терорист-смертник підірвав себе, коли до нього підійшли українські солдати для перевірки документів.

Нагадаємо, під час терористичної атаки на наш блокпост загинуло п’ятеро солдатів батальйону «Дніпро-2». Журналісти повідомили, що це був самопідрив смертника. Але товариші по службі і друзі Ігоря Волошина у це не вірять. Кажуть, швидше за все, водія вантажівки використовували «в темну». Попросили перевезти вантаж, де була захована вибухівка: вели машину до блокпосту, а потім дистанційно натиснули кнопку.

– Ігор був людиною слова, його поважали, – розповідає кращий друг загиблого солдата Іван Чебукін. – Він дзвонив мені із зони АТО, розповідав, як там у них справи. Одного разу попросив передати своїй дівчині Каті квіти – волошки, а 20 липня за день до своєї смерті, сказав, що дають на три дні відпустку. Хотів познайомитися з батьками Каті, говорив, що досить йому вже холостякувати. А наступного дня його вбили…

Попрощатися з хлопцем прийшли сотні городян Рівного. Труну, вкриту українським прапором, несли на руках бойові побратими.

– Складно було без сліз дивитися на маму Ігоря – це була її єдина дитина, – згадує Іван Чебукін. – Але вона дуже сильна жінка і Ігоря виховала таким – не скаржився, не боявся, не зраджував. Справжній друг, яких мало. Досі важко усвідомити, що ми з ним більше не побачимося. І що йому навіть не подзвониш…

До війни Ігор працював економістом у банку. На фронт пішов добровольцем. Мати загиблого Героя розповідає про сина з посмішкою крізь сльози: немов у розмові знову і знову проживає щасливі моменти, коли він був ще живим.

– Кожен мій день народження я розплющувала очі і бачила букет квітів: син тихенько встане вранці, сходить і занесе до мене в кімнату, – каже вона. – Це той тип людей, які економлять на собі, віддаючи все найкраще близьким. Скільки разів, пам’ятаю, потягну його на базар, щоб йому якусь обновку купити, а він мене умовить – і купуємо мені якусь кофточку. А він задоволений – посміхається, очі щасливі.

Мати Ігоря Волошина до останнього не знала, що син воює проти терористів у найгарячіших точках Донецької області: він розповідав, що стоїть зі своїм підрозділом на кордоні із Запорізькою областю.

– Я питаю: «Як там, синку?», а він: «Нудно, мамо, нічого не робимо. Дуже спокійно». Я не знала, що він на першому блокпосту від Донецька, – розповідає Наталя Олексіївна. – Він ніколи не скаржився, говорив, що дуже добре все. Тільки одного разу проговорився, коли зрадів, що їхньому підрозділу привезли намети і берци. Сказав: «Тепер заживемо!». Я запитала, мовляв, а де ж ти синку до цього спав? Він зітхнув, зрозумів, що вже треба говорити правду: «На землі, мамо».

У зону АТО хлопець екіпірувався за свої гроші, взяв трохи готівки з собою – на провізію. Але перша покупка, яку зробив, витративши практично всі гроші, – український прапор.

– Двадцятого липня він мені дзвонив, сказав, що дають відпустку на три дні, – згадує Наталя Олексіївна. – Я ж зраділа – свято! Син приїжджає… Я нікого так не чекала, дивилася на годинник щохвилини. Щоб себе зайняти і до приїзду підготуватися, кухню побілила, голубців наготувала, їжі, яку він любить. Дзвонити йому не стала – у нас була домовленість, що він дзвонить, коли є можливість. Думаю, напевно, вже їде, скоро буде. А потім чоловік сказав, що нашого сина вбили. Йому повідомив комбат батальйону…

Наталія Олексіївна, каже, що тепер її завдання – допомагати хлопцям, українським солдатам на фронті. Займається волонтерством. Разом зі своїми однодумцями вже відправила три машини з провізією, формою, засобами захисту на фронт.

– Якщо наша допомога врятує хоч одного синочка і він приїде додому до матері живим – я буду знати, що я робила те, що треба, – каже вона. – Буду робити все, що можу, щоб сини інших матерів не загинули, а повернулися додому…

Кирилл Железнов

Наш син жив звичайним хлопцем, а повернувся героєм, – батьки загиблого рівненського бійця

Батьки загиблого українського воїна старшого сержанта Ігоря Волошина Анатолій Андрійович та Наталія Олексіївна отримали орден «За мужність» ІІІ ступеня, яким нагороджений їхній син посмертно.

Слова співчуття з приводу втрати дитини та вдячність за виховання патріота і оборонця України висловили ТВО військового комісара Рівненського обласного військового комісаріата полковник Михайло Твердохліб та міський голова Рівного Володимир Хомко, повідомляє Олександр Гайн.

14 жовтня 2015 року в самісінькому центрі Рівного поруч зі Свято-Воскресенським собором та оберегом міста – колоною Богородиці – відкрили стелу пам’яті дев’ятнадцятьом Героям Рівного. Дошку пам`яті Героям АТО та Майдану облаштували на перехресті вулиць Соборної та 16 Липня. На дошці – світлини шістнадцятьох загиблих рівненських бійців АТО та трьох Героїв Небесної сотні.

На будівлі “Центру надії” рівненському Герою відкрили меморіальну дошку (відео)

На будівлі cпеціалізованої школи І-ІІІ ступенів “Центр надії” загиблому в АТО рівнянину Ігорю Волошину відкрили меморіальну дошку.

У Рівному далеко не вперше встановлюють пам`ятні знаки Героям. Кошти на пам`ятку та, власне, ініціатором її встановлення є організація – Спілка офіцерів України. Право відкрити меморіальну дошку надали міському голові Володимиру Хомку, мамі загиблого військового Наталії Олексіївні та голові обласної організації Спілки офіцерів України Анатолію Матвійчуку.

– Дуже прикро, що з життя йдуть такі молоді люди. Для мене вони ще діти, – каже мер Рівного Володимир Хомко. – Їх вже не повернеш. Але наша молодь прекрасна. Хочу висловити співчуття мамі, адже вона втратила найдорожче у своєму житті. І хочу їй подякувати, що виростила такого сина.

– За час існування нашої школи ми вдруге збираємось на скорботну хвилину, – ділиться директор “Центру надії” Олена Володимирівна. – Кілька років тому ми прийшли, щоб вшанувати першого директора Надію Франківну Миронович. А тепер ми вшановуємо її учня – Ігоря Волошина. Я впевнена, коли Ігор стояв на Майдані, і коли він поїхав на Схід, він керувався громадянським обов`язком.

Нагадаємо старший сержант Ігор Волошин проходив військову службу в 39-му батальйоні територіальної оборони «Дніпро-2». Загинув воїн 21 липня 2014 року поблизу села Кам’янка на Донеччині. Того дня о 19.40 до блокпосту сил АТО під’їхав мікроавтобус, начинений вибухівкою. Внаслідок вибуху тоді загинуло п`ять військових, серед яких був рівнянин Ігор Волошин.

 Денис ГРИЩУК

Список публікацій

Ігор Волошин, 28 років, загинув під час АТО 21 липня 2014 року // Сім днів. – 2014. – 14 серп. – C. 2.

Лозовий Г. Рівненщина прощалася зі своїми героями [мешканці краю провели в останню путь своїх героїв Ігоря Волошина, Ігоря Черняка та Тараса Якимчука] / Г. Лозовий // Вільне сл. – 31 лип. – C. 1-2.

Місто [Рівне] тепер має 16 нових Почесних громадян // Сім днів. – 2015. – 24 верес. – С. 2.

Мошняга Л. Їх слава знайшла після смерті / Л. Мошняга // Сім днів. – 2015. – 15 жовт. – С.1,2.

Садовник А. Поховали трьох загиблих [в зоні АТО на Сході вояків з Рівненщини – Ігоря Волошина, Ігоря Черняка та Тараса Якимчука] / А. Садовник // Рівне вечірнє. – 2014. – 29 лип. – C. 1.

У центрі Рівного – 19 Героїв АТО та Майдану // ОГО. – 2015. – 22 жовт. – С.11.

Усі загиблі герої АТО та Небесної сотні з Рівненщини // ОГО. – 2014. – 27 листоп. – С. 8 -9.

Про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Рівного” : рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р. // Сім днів. – 2015. – 1 жовтн. – C. 18

Батькам загиблого рівнянина [Ігоря Волошина] вручили орден «За мужність» // ОГО . – 2015. – 29 січ. – С.7.

Брежицький М. Родини учасників АТО отримали перші страхові поліси / М. Брежицький // Льонокомбінат : рівненський тижневик. – Рівне,  2016. – №17 /22 квіт./. –  С. 4

Анотація: Співачка Оксана Білозір вручила перші поліси страхової медицини родині загиблого в зоні АТО бійця Ігоря Волошина

Собкович О. Достойний син своєї матері / О. Собкович // Рівненський кооператор : газета споживчої кооперації . – Рівне, 2017. – №22 /17 листоп./. –  С. 3

Анотація: Про загиблого воїна АТО Ігоря Волошина та його матір Наталію Олексіївну

Омелянчук І. «Ні, не однаково мені!», – каже мама захисника України Ігоря Волошина – першого рівнянина, який поклав життя за нашу незалежність [Текст] / І. Омелянчук // Рівненський кооператор. – 2021. – No 16/20 серп./. – С. 2.
Про загиблого воїна АТО Ігоря Волошина та його матір Наталію Волошину –викладачку Рівненського кооперативного економіко–правового коледжу

Під час виконання бойових завдань у зоні АТО загинув 29-річний рівнянин [І. Волошин] // Телеканал Рівне 1

На Сході загинув 28-річний рівнянин // Рівне вечірнє

У Рівному попрощалися з українським бійцем Ігорем Волошиним [Відео]// Радіо Свобода

Рівне прощається зі старшим сержантом Ігорем Волошиним, який загинув в АТО (ФОТО) // Рівне вечірнє

«Наш син жив звичайним хлопцем, а повернувся героєм», – батьки загиблого рівненського бійця [І. Волошина]  // ЧаРівне інфо : інтернет портал

Грищук Д. На будівлі “Центру надії” [загиблому в АТО рівнянину Ігорю Волошину] відкрили меморіальну дошку / Д. Грищук // ЧаРівне інфо : інтернет-портал

Відкриття меморіальної дошки загиблому Герою АТО Ігорю Волошину. Молитва, пам’ять і віра у мирне майбутнє… // Центр Надії : сайт

Меморіальні дошки, вулиці на честь Героїв Небесної Сотні та Героїв, загиблих в зоні АТО // Управління культури і туризму

Волошин Ігор Анатолійович // Вікіпедія : вільна енциклопедія

Волошин Ігор Анатолійович // Книга пам’яті загиблих

Волошин Ігор Анатолійович // Дерево пам’яті

Волошин Ігор Анатолійович // Небесна гвардія : сайт