Маринич Віталій Петрович народився 2 лютого 1992 року в селі Рокитне Рокитнівського району Рівненської області. У 1998 – 2008 рр. навчався у Рокитнівському навчально-виховному комплексі «Школа І-ІІІ ст. – ліцей». У 2008 р. вступив до Рокитнівського професійного ліцею, який закінчив у 2010 році, здобувши спеціальність “муляр-пічник, штукатур”. У квітні 2010 р. був призваний на строкову службу, яку проходив у Києві. У квітні 2011 року звільнений в запас з посади механіка автомобільного відділення взводу МТЗ. З вересня 2012-го до лютого 2014 р. працював у Рокитнівській пожежній частині.
10 квітня 2014 року був призваний до лав Збройних сил України. Солдат-розвідник 51-ої окремої механізованої бригади.
Обставини загибелі: біля 6-ої години ранку між Ольгинкою та Володимирівкою поблизу міста Волноваха стався напад диверсійно-терористичної групи на загін українських військових. За словами очевидців, бойовики приїхали на двох інкасаторських машинах та двох позашляховиках, відкрили масований вогонь з гранатометів і кулеметів. Під час обстрілу один зі снарядів влучив у бойову машину, що перебувала на блокпосту. Це спричинило вибух боєкомплекту БМП. Внаслідок бою 17 військових загинуло, багатьох було поранено
Загинув 22 травня 2014 року в бою з терористами під Волновахою.
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” В. Маринич нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Публікації про Маринича В. П.
Горе наше спільне
Весняний день 22 травня розпочався для мешканців Волноваського району Донецької області жахливою новиною. За 10 кілометрів від міста Волноваха, неподалік села Ольгінка, сталася кривава трагедія. У мирному районі, де не захоплювалися адміністративні установи, банки, виборчі дільниці, де тривалий час висіли жовто-блакитні прапори і білборди з написом «Єдина Україна», де місцевій владі вірять люди, загинули молоді хлопці. Загинули не в бою, ні на кого не нападаючи, а під час охорони мирних жителів на одному з блокпостів. Це були бійці 51-ої механізованої бригади 13-го армійського корпусу Збройних сил України, яка дислокувалася у м. Володимир-Волинський Волинської області.
На світанку по військовій частині було відкрито вогонь зі стрілкової зброї, ручних протитанкових гранатометів і мінометів. Бойовики приїхали на джипах і жорстоко розправилися із солдатами. Під час обстрілу один із зарядів влучив у бойову машину, яка знаходилась на блокпосту, що спричинило вибух боєкомплекту.
Коли все скінчилося, налякані жителі навколишніх сіл боялися виходити зі своїх хат, але знайшлися сміливці, які на скутерах і автомобілях приїхали на місце бою і заходилися рятувати поранених. З Волновахи тим часом мчалися машини швидкої допомоги, які разом із місцевими мешканцями на власному транспорті почали доправляти постраждалих до лікарень.
Волноваська центральна районна лікарня прийняла одразу 28 поранених і 6-ох доставили у вузлову лікарню станції Волноваха. Почалася справжня боротьба за життя, які в багатьох вже були на волосинці. Поранення в голову, у внутрішні органи, кінцівки рук і ніг, втрата крові, шоковий стан бійців – усе це лікарі і медсестри самовіддано прийняли на себе.
Лікарі-хірурги і травматологи, анестезіологи – з першої хвилини прибуття важкопоранених до відділень почали робити операції та інші дії з урятування поранених. Це медики: В.Г. Новіков, Є.М. Ільїнов, І.І. Лісовий, І.О. Вервейко, О.Ф.Стронова та багато інших. Терміново було викликано спеціалістів із Донецька, які найтяжчих бійців забрали в нейрохірургічне відділення обласної лікарні. Завдяки високому професіоналізму і милосердю волноваських лікарів, медсестер, санітарок багатьох солдатів удалося врятувати. У наступні два дні вони були відправлені у більш спеціалізовані заклади – військові госпіталі Дніпропетровська і Харкова. Небайдужими залишилися і мешканці Волновахи. Кров, медикаменти, одяг, постільну білизну, їжу почали одразу ж привозити до лікарень підприємці, вчителі, залізничники, пенсіонери.
Шістнадцять бійців полягли на донецькій землі. З глибоким сумом я дізналася, що серед загиблих є й мої земляки. Андрій Нечипорук, водій-санітар із с. Бронники Рівненського району та розвідники Леонід Озеранчук з Осницька та Віталій Маринич із села Рокитне.
Чи думали молоді хлопці, що загинуть так далеко від рідного Полісся? Чи хтось із нас хоче, щоб тривала ця безглузда війна, яка забирає все більше і більше людських життів?
Простіть нас, волноваських матерів, що не вберегли ваших синів. Простіть, що ми такою ціною платимо за життя чужих людей. Волноваха у скорботі. Ми не забудемо хлопців із Рівненщини і Волині. Ви завжди будете в наших серцях. Вічна пам’ять героям.
Мамочко, вибач за чорну хустину.
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю і люблю Україну,
Вона, як і ти, була в мене одна…
Ніна Богданець,
учитель української мови та літератури
Волноваського ліцею Донецької області
У Рокитному встановили меморіальну дошку — рятувальнику, який загинув під Волновахою
Віталію Мариничу було лише 23 роки.
23-річний Віталій Маринич більше року працював на посаді пожежного-рятівника у 10-ій державній пожежно-рятувальній частині Рокитнівського району. Звільнившись у лютому цього року, хлопець вирішив виконати свій громадянський обов’язок — прийшов у місцевий військкомат та незабаром був відправлений на схід України у складі 51-ї окремої механізованої бригади.
Віталій загинув під час виконання бойового завдання в ніч з 21 на 22 травня під Волновахою Донецької області. Нагадаємо, що між Ольгинкою та Володимирівкою поблизу міста Волноваха стався напад диверсійно-терористичної групи на загін українських військових. За словами очевидців, бойовики приїхали на двох інкасаторських автомашинах та двох позашляховиках, відкрили масований вогонь з гранатометів і ПЗРК, кулеметів. Під час обстрілу один із зарядів влучив у бойову машину, яка перебувала на блокпосту, що спричинило вибух боєкомплекту. Внаслідок бою 17 військових загинуло та багато поранено.
Працівники Рокитнівського районного сектору ДСНС власними зусиллями встановили на фасаді 10-ї державної пожежно-рятувальної частини cмт Рокитне меморіальну дошку колезі-рятувальнику — молодшому сержанту служби цивільного захисту Віталію Мариничу. За дорученням головного рятувальника області полковника служби цивільного захисту Сергія Крука, колеги-рятувальники усіляко допомагають родині загиблого героя у вирішенні соціально-побутових проблем.
Про це повідомляє ГУ ДСНС у Рівненській області.
22 травня 2014 року неподалік Волновахи у результаті нападу терористів загинули 18 військовослужбовців 51-ої окремої механізованої бригади. Серед них був Маринич Віталій Петрович. У Волновасі встановили пам’ятну дошку загиблим бійцям 51-ї бригади.
Список публікацій
Богданець Н. Горе наше спільне… / Н. Богданець // Новини Рокитнівщини : громадсько-політична газета. – Рокитне, 2014. – №41/42 (29 трав.). – С. 1
Анотація: Пам’яті загиблих земляків Маринича Віталія та Озеранчука Леоніда, які загинули в бою з терористами під Волновахою
Іщук Л. Рокитнівщина в жалобі… / Л. Іщук // Новини Рокитнівщини : громадсько-політична газета. – Рокитне, 2014. – №41/42 (29 трав.). – С. 3
Анотація: Рокитнівщина прощалася із загиблим у зоні АТО воїном Мариничем Віталієм із села Рокитне Рокитнівського району.
Ющук Н. Від щирого серця… / Н. Ющук // Новини Рокитнівщини : громадсько-політична газета. – Рокитне, 2014. – №101/102 (18 груд.). – С. 3
Анотація: У Рокитнівському НВК “Школа І- ІІІ ст.- ліцей” відбулося відкриття куточка пам’яті випускника школи Маринича Віталія, який загинув у зоні АТО та загальношкільна акція “Допоможи солдату”
Садовник А. У сни не приходять… / А. Садовник // Рівне Експрес : Обласна газета. – Рівне, 2016. – №26 (30 черв.). – С. 1, 4
Анотація: Про загиблих воїнів АТО Андрія Нечипорука із с. Бронники Рівненського району, Віталія Маринича із Рокитного та Леоніда Озеранчука із Осницька Рокитнівського району
Маринич Віталій Петрович // Вікіпедія : вільна енциклопедія
Маринич Віталій Петрович // Український меморіал
Маринич Віталій Петрович // Книга пам’яті полеглих
Горе наше спільне // Новини Рокитнівщини
У Рокитному рятувальнику, який загинув під Волновахою, встановили меморіальну дошку //Рівне вечірнє
Рятувальники пом`янули колегу, якого вбили терористи (+ФОТО) // TakeInfo.net
Їхній блокпост розстріляли рівно рік тому. Пам’яті 18 героїв 51 ОМБ // Волинські новини
Д/ф “Хрест перший. Блокпост під Волновахою” // YouTube.Ua