Андрій Самчук народився у Рівному, закінчив Великоолексинську середню школу. У 2002-2006 р.навчавсяу Рівненській Духовній Семінарії та священником так і не став.
У листопада 2021 року Андрій вирішив йти на контрактну службу в армію, хоч до того в армії не служив. Проходив навчанні на Волині. Звідти вирушилив на кордон, за тим на Житомирщині, а згодом і на Миколаївщину…В нього потрапила ворожа куля. На щастя врятував бронежилет.
29 березня він відбувся бій, з якого вже не повернувся…Андрій загинув під час мінометного обстрілу. Минуло кілька місяців, аж поки тіло нашого захисника змогли повернути додому.
Поховали Андрія на кладовищі в с Малий Олексин, де покояться його батьки
Публікації про Самчук А.
8 січня у Рівному в останню дорогу провели військовослужбовців Андрія Самчука та Богдана Рокицького, які загинули у боях з окупантом.
Родини двох Героїв Андрія Самчука та Богдана Рокицького місяцями жили з вірою в те, що, можливо, страшна інформація від побратимів про їх смерть не підтвердиться. Вірили, що побачать захисників у списках тих, хто в полоні, поранені… Але, не судилося…», — каже очільник Рівного Третяк.
“Без значного військового досвіду Андрій та Богдан без вагань стали на захист рідної землі, коли ворог прийшов на нашу землю. І здійснили найбільший подвиг – віддали власні життя за те, щоб ми з вами мали світле майбутнє в суверенній Україні”, – зазначив міський голова Рівного.
“Андрій був надзвичайно доброю людиною, м’якою. Нас у батьків двоє, то всі жартували, що характерами і вдачею ніби підмінили: я – наче хлопець, а він дуже тонкий, чуттєвий, готовий віддати все заради інших. Врешті, погана людина не піде в священники…” – розповідає сестра Героя Ольга.
Та священнослужителем Андрій так і не став. Життя приготувало йому свої випробування. Спершу померли батьки, потім особисті проблеми збивали з ніг…
“Врешті у листопада 2021 року Андрій свідомо вирішив йти на контрактну службу в армію. Ми з чоловіком теж військові, можливо це його надихнуло. І знаєте, він наче заново народився. Очі горіли, він знайшов сенс життя. До того він в армії не служив. У 2014 хотів іти добровольцем, але ще був живий тато і стримав його. А тепер він насправді змінився,” – продовжує Ольга.
Повномасштабна війна застала Андрія Самчука на навчанні на Волині. Звідти вже вчорашні воїни-початківці вирушили на кордон, за тим на Житомирщині, а згодом і на Миколаївщину…
“Андрій розповідав, що не все так легко, казав відверто, що було страшно. Але потім в нього потрапила куля. На щастя, врятував бронежилет. Тоді Андрій усміхався: “Мені старші кажуть, що то була моя куля. А якщо вона мене не взяла, то тепер нічого не страшно.” Він став насправді безстрашним після того,” – пригадує сестра.
Востаннє з братом Ольга говорила 29 березня. Він збирався іти в бій, з якого вже не повернувся…
“З того часу він значився зниклим безвісти. Я розпочала пошуки, писала в інтернеті. Тоді зі мною на зв’язок вийшли хлопці, які з ним служили. Вже вони розповіли, що Андрій загинув під час мінометного обстрілу. Але хлопці відступали і не могли забрати тіла,” – розповідає сестра Героя.
Іще кілька місяців минуло, аж поки тіло нашого захисника змогли повернути. Далі – тривала процедура опізнання та очікування аналізу ДНК. На жаль, він підтвердив найгірше…
37-річний солдат Андрій Самчук загинув 29 березня на Миколаївщині…
Рівненська міська рада
Список публікацій
На фронті загинув випускник духовної семінарії ПЦУ // Risu
Рівному провели в останню путь двох військових, які загинули на передовій // ITV
Вірили, що побачать захисників у списках тих, хто в полоні: У Рівному попрощалися з двома Героями //