Олексій Войтюк народився 18 березня 1985 року в селі Іващуки Дубенського району. Навчався у Козинській загальноосвітній школі, а згодом здобув вищу освіту історика у Рівненському інституті слов’янознавства. Ще у студентські роки активно долучався до археологічних досліджень.
Після навчання працював у Науково-дослідному центрі «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук. З 2009 року професійна діяльність Олексія Войтюка пов’язана з Рівненським обласним краєзнавчим музеєм, де він працював науковим співробітником, а згодом очолював відділ археології та реставрації.
Олексій Войтюк брав участь у роботі багатьох археологічних експедицій на території Рівненської та Волинської областей. Понад 10 років був керівником гуртка Рівненської Малої академії наук учнівської молоді. Його вихованці неодноразово ставали переможцями всеукраїнських конкурсів. Також був викладачем у НУВГП та реставратором в Археологічному центрі «Пересопниця».
На початку повномасштабного вторгнення Олексій Войтюк добровольцем приєднався до захисту України.
Поєднуючи військову службу з науковою та педагогічною діяльністю, він залишався вірним своїм цінностям – служінню Україні, збереженню її історичної спадщини та вихованню молодого покоління. Навіть в умовах війни Олексій Войтюк не припиняв працювати з учнями, підтримуючи їхній науковий розвиток і заохочуючи до дослідження історії рідного краю.
На жаль, 38-річний солдат Олексій Войтюк загинув 24 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Тривалий час військовослужбовець вважався зниклим безвісти – лише нещодавно за результатами ДНК-експертизи було підтверджено його загибель.
В Олексія залишилися дружина, донька, мама та брат.
 Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
Публікації про Войтюка

«З глибоким сумом повідомляємо про підтверджену загибель захисника України, уродженця села Іващуки – Олексія Войтюка. Воїн вважався зниклим безвісти із 2023 року. Лише тепер родину сповістили про його загибель під час виконання бойового завдання в районі Бахмута», – зазначається у дописі Козинської сільської ради.

«Висловлюємо щирі співчуття дружині, яка самотужки виховує малолітню доньку, усій родині, колегам, друзям і всім, хто знав Олексія. Це непоправна втрата для України, науки і культури», – висловили співчуття у Козинській громаді.

“Рівненський обласний краєзнавчий музей із глибоким болем повідомляє: наша гордість і наш лицар — археолог від Бога, талановитий реставратор, захопливий музейник, відомий науковець, вірний колега й друг, мужній і сміливий Захисник України Олексій Войтюк повертається на щиті”. 

Прощання з Олексієм Войтюком

Прощання з Олексієм Войтюком відбулося у п’ятницю, 16 січня, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійна служба відбулася у греко-католицькій церкві Святого Миколая Чудотворця.

 

Відео

https://www.facebook.com/share/r/1Bt3JzmcQX

Рівне сьогодні у скорботі: на центральному майдані провели в останню земну дорогу археолога та науковця, щирого патріота,

Відео

https://www.facebook.com/share/r/1Dk73j7tyS/

Ігор Лучечко Дуже шкода що фахівці із зовсім різних напрямків діяльності, науки та творчості гинуть на війні…”

Загинув, тримаючи оборону Бахмута: у Рівному попрощалися з видатним археологом Олексієм Войтюком

Його називали одним із найкращих реставраторів України. Він мріяв про нове бачення української археології та повну відмову від радянських підходів. Проте на початку повномасштабного вторгнення Олексій Войтюк відклав інструменти дослідника та взяв до рук кулемет. Від 2023 року він вважався зниклим безвісти, і лише тепер, після ДНК-експертизи, громада змогла провести героя в останню путь.

Більше про втрату світового масштабу — у матеріалі кореспондентки ТСН Анни Махно.

Повернення через два роки невідомості

На колінах, схиливши голови, Рівне прощається з Олексієм Войтюком. Він загинув, тримаючи оборону Бахмута, ще 2023 року. Тоді науковцю було лише 38. Весь цей час родина та колеги жили надією, поки не надійшло підтвердження від експертів.

Колеги кажуть: країна втратила не просто військового, а одного з найталановитіших реставраторів та досвідченого археолога, який мав за плечима унікальні відкриття.

Рука, що торкалася вічності

У Рівненському краєзнавчому музеї чи не кожного експоната в залі Давньої Русі торкалася рука Олексія. Він майстерно реставрував кераміку та метал, даруючи артефактам друге життя. Чимало знахідок він виявив особисто.

Проєкти Олексія Войтюка:

  • Могильник мідного віку. Олексій знайшов поховання, яке дозволило стверджувати, що поселення в регіоні існували щонайменше на тисячу років раніше, ніж вважалося до того.
  • Усипальниця князів Чарторийських. Під час розкопок у Благовіщенському костелі, який за радянських часів перетворили на смітник, Олексій виявив останки знатного роду. Зокрема, ймовірно, самого князя Юрія. Саме рід Чарторийських свого часу фінансував написання Пересопницького Євангелія, на якому нині присягають президенти України.
  • Боротьба з контрабандою. Олексій залучався як експерт СБУ для оцінки перехоплених старожитностей — від наконечників списів залізного віку до рідкісних прикрас.

Ольга Морозова, заступниця директора музею: «Реставраторів в Україні сьогодні дуже мало. Фактично з усієї країни до нього були звернення. Він міг, він горів цим, але не сталося».

Від «човна вікінгів» до кулемета

Олексій не лише копав землю — він відтворював історію. Разом із клубом історичної реконструкції «Оствиця» він майстрував точну копію дракара — човна вікінгів — за стародавніми технологіями. Проводив дитячі табори та мріяв про реформу науки.

Юрій Ойцюсь, керівник клубу «Оствиця»: «Він хотів археологію не радянського типу. Наша наука ніяк не вийде з цього замкнутого кола, а Олексій бачив шлях. Ми вже мали це будувати разом».

Попри перенесене онкологічне захворювання та складну операцію, 2022 року Олексій пішов на фронт добровольцем. Став кулеметником у теробороні. Навіть із окопів він продовжував дистанційно проводити заняття для своїх учнів із Малої академії наук.

Непоправна втрата

Колеги-науковці у розпачі: археологія — надто вузька галузь, де фахівці такого рівня готуються десятиліттями.

«Зараз має бути хтось, хто вчитиме наших дітей ставати наступними археологами. На жаль, не знаю, хто це тепер робитиме», — каже Юрій Ойцюсь.

“Учасники експедиції, зокрема Олексій Войтюк, 24 лютого пішли до військкомату і стали військовослужбовцями Збройних сил України. Тому, власне, сьогодні [11 квітня 2025 року — ред.] виставку відкривали без керівника експедиції, оскільки у 2023 році він зник безвісти. Приємно, що не дивлячись на це, справа продовжує жити, археологія розвивається, колеги продовжують роботу і виставка сьогодні таки була відкрита”, — зазначила історикиня, дружина Олексія Войтюка Лідія.

Список публікацій 

На війні загинув археолог і реставратор Олексій Войтюк з Козинської громади: айже три роки він вважався зниклим безвісти // Район. Дубно

Вважався зниклим безвісти майже два роки. Згадаймо Олексія Войтюка //Главком

Загинув, тримаючи оборону Бахмута: у Рівному попрощалися з видатним археологом Олексієм Войтюком // ТСН

Підвіски, натільний хрестик та амфора, якій 5 тисяч років: виставку артефактів презентували у Рівному // Суспільне Рівне

Войтюк Олексій (18.03.1985-24.03.2023)