Гергелюк Олександр народився 4 листопада 1997 року в селі Тучин Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району) в сім’ї робітників.
У 2014 році Олександр продовжив навчання у Соснівському професійному ліцеї.
У 2016 році підписав контракт на службу в Збройних Силах України.
Після закінчення контракту з 2019 року працював у місті Рівне в ТЗОВ «Компанія управління будівництвом «Моноліт».
27 квітня 2022 року Олександра мобілізували до ЗСУ, на захист Батьківщини від країни агресора, де він прослужив всього два місяці.
7 липня 2022 року старший солдат Олександр Гергелюк загинув внаслідок артилерійського та танкового обстрілів противником позицій спостережних постів та ротного опорного пункту під час виконання бойового завдання в районі села Івано-Дар’ївка, що на Донеччині.
14 липня 2022 року його поховали в селі Тучин.
За особисті заслуги перед Батьківщиною, мужність і відвагу під час виконання своїх обов’язків, самовідданість і стійкість під час проходження військової служби був нагороджений: відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», нагрудним знаком «Учасник АТО» від Генерального штабу ЗСУ, нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій», відзнакою «За заслуги» від Правління Фонду ветеранів воєнної розвідки, відзнакою «За службу державі» від ВГО «Спілки ветеранів та працівників силових структур України «ЗВИТЯГА» та подяками.
Публікації про Гергелюка О.
Сьогодні, в Гощанській громаді віддали шану та попрощалися з мужнім та відданим патріотом України Олександром Гергелюком, мешканцем села Тучин.
Красивий, сильний, чесний, розумний, працьовитий та відданий своїй Батьківщині – саме таким залишиться в нашій пам’яті Олександр.
Йому було лише 24 роки… Старший солдат Олександр Гергелюк загинув внаслідок артилерійського та танкового обстрілів противником позицій спостережних постів та ротного опорного пункту, під час виконання бойового завдання в районі села Івано-Дар’ївка, що на Донеччині.
Героя, який віддав своє життя за Україну, живим коридором пошани зустрічали рідні, близькі, друзі, волонтери, побратими та жителі нашої громади.
Для рідних і близьких це надзвичайно велика втрата, тому висловлюємо свої щирі співчуття. Він віддав своє життя за нашу свободу і мирне небо, якого нажаль більше ніколи не побачить…
Вічна слава тобі, мужній Герою!
Світла пам’ять усім загиблим захисникам!
З Facebook-сторінки Гощанська селищна рада
Спогади про Олександра
Богданна, сестра:
Це був звичайний хлопчик, який любив гратися, ловити з татком рибу, а також допомагати мамі по господарству. Сашко любив ходити до церкви, де він з раннього дитинства прислужував священику.
Коли Сашку виповнилося п’ять років, в сім’ї на світ з’явилася я, сестричка Богданна. Семирічному Сашку довелося допомагати мамі доглядати за сестрою – тому, що мама була вимушена була піти на роботу. У шкільні роки він допомагав мамі по господарству, збирав лікарські рослини та здавав у пункти прийому, щоб хоча б якось допомагати мамі. Любив дарувати квіти мамі та сестричці, зазвичай це були польові квіти: кульбаба, фіалки, ромашки, маки. А одного разу на 8 березня він подарував їм троянди, купив він за ті гроші, що мама давала на булочки.
У жовтні 2020 року Олександр зустрів своє справжнє кохання, це була його односельчанка Влада. Згодом молода пара вирішила проживати разом. Влада згадує, що це був найщасливіший рік в її житті.
Адже Сашко був уважним, спокійним, життєрадісним, приязним, подільчивим та люблячим чоловіком. Він любив приготовляти різні страви, допомагав молодій дружині по господарству. Та недовго вони раділи своєму щастю. 24 лютого 2022 року розпочалася війна і забрала їхнє щастя.
Олеся Жданюк
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!
Три роки Олександр уже в Героях,
Душа його над Тучином кружляє.
Останній подих обірвався з боєм,
Село Івано-Дар’ївка все знає…
З шістнадцятого року в збройних силах.
Відзнак багато мав Герой за службу.
А проявляв любов у різних мірах,
Та надто відданим він був у дружбі.
Прикрасило життя перше кохання,
Жили у щасті, та, на жаль, недовго.
Лишилися лиш сльози і зітхання.
Не бачити й рідні Героя свого.
24 роки, саме жити.
А як дбайливо ставивсь до роботи.
Усім і скрізь старався догодити,
На свої плечі брав любі турботи.
На превеликий жаль, під небесами
Душа вже упокоїлась навіки.
Не стріне сонця вже ніколи з нами,
Не буде вже коханим чоловіком.
Нехай же земля рідна пухом буде,
Душа знайде спочинок в садах раю.
Твій край Тебе ніколи не забуде,
А військо знищить вщент ворожу зграю.
Зі щирими співчуттями Олеся Жданюк
Список публікацій
Рівненщина попрощалася з Героями // Вісті Рівненщини. – 2022. – 22 лип. – С. 2.
Гощанщина втратила ще одного сина – захищаючи Україну загинув Олександр Гергелюк // Horyn.info
У боротьбі з окупантом загинув житель Гощанської громади // Район.Рівне