Зарічнюк Олександр Дмитрович (03.04.1982-22.02.2022)
Олександр народився 3 квітня 1982 року в селі Пашуки. Навчався у Русивельській школі, а відтак уступив до Рівненського професійно-технічного училища, де здобув професію будівельника. Працював у місцевому колгоспі за спеціальністю. Їздив на заробітки за кордон.
У вересні 2022 року Олександр Зарічнюк був призваний на військову службу. Воював у складі десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону, стрілець.
13 вересня 2022 року Олександра Зарічнюка призвали на військову службу.
Олександр загинув 22 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області.
Вірний військовій присязі до останнього подиху в бою за нашу Батьківщину Герой виявив стійкість і мужність.
Похований Герой на місцевому кладовищі у селі Пашуки.
У загиблого залишилися сестри Жанна та Галина, брат Юрій.
Публікації про Зарічнюка О.
У СЕЛІ ПАШУКИ ПОХОВАЛИ ВОЇНА ОЛЕКСАНДРА ЗАРІЧНЮКА
Гощанська громада з гірким сумом і болем попрощалася з мужнім захисником Олександром Зарічнюком, який віддав своє життя, оберігаючи рідну землю від московських окупантів. З військовими почестями провели воїна-захисника до місця земного спочинку родина, друзі, мешканці Гощанщини. У знак особливої шани востаннє для Героя прозвучали Державний Гімн України та військовий салют.
Відспівування звершили священнослужителі Української Православної Церкви на чолі з протоієреєм Георгієм Гапончуком- настоятелем місцевого храму Святої великомучениці Параскеви.
Віктор Паламарчук: "Знав ще коли був маленьким, жвавим, веселим хлопчиком, всім похожим на свого дідуся Якова...... Вічна пам'ять Герою!"
Олександр Форманчук
Ще б тобі, Брате, жити й жити,
Кохати, мріять, будувати.
На хліб у землю сіять жито
І лан пшеничний терпеливо доглядати.
Тобі б ще, Брате, йти до храму,
Щоб поруч йшла й та, що кохає.
Тобі б на старість тішить маму
Яка завжди і все прощає...
Тобі б мій, Брате.. А ти вже линеш у свій край,
На кілька років старший мого сина...
Плач, Українонько, ридай
Пливе до дому чорна домовина..
У ній дитина і наш біль, і серце матері, і квіти,
Забрав життя московський звір
Ну як нам після цього жити?
Із ким й який підписувати мир?
Тобі б ще, Брате, жити й жити...
Колись закінчиться й війна.
Як стану в полі сіять жито
Перші зернини буду сіять за Сашка...
Заупокійна Олександру Зарічнюку.
Три роки смерть тому Гощанщину накрила...
У траурі весь час всі Пашуки --
Це Саша Зарічнюк на Сході втратив крила...
На жаль, безповоротно, навіки...
А так любив свій край, ці батьківські простори,
Боліла Україна і йому.
На жаль, уже нема. Страшне родинне горе
Час списує на мачуху-війну.
Та кулю наш Герой отримав від убивці.
Саме від нього прийняла наказ.
О Боже, зупини нещадних кровопивців!
Всі просим, відверни війну від нас!
Наша подяка щира для Героя й слава.
Душа у Вічне Царство відійшла.
Життя віддав заради матері-держави.
На жаль, зарано смерть його знайшла...
Вже краплі крові з часом проросли у маках.
Сліди Героя рясно вже цвітуть.
Коли ми, Боже, врешті перестанем плакать?!
Наміть всім ворогам зворотний путь!
Зі щирими співчуттями Олеся Жданюк
Список публікацій
Молодий захисник із Рівненщини загинув на війні // ITV
Рівненщина втратила ще одного Героя: на Донеччині загинув військовий // Рівне 1
Загинув під час бою з окупантами солдат з Рівненщини // Рівне вечірнє