Рівненський район

Муравйов Іван Сергійович (16.07.1986-31.10.2026)

Іван Сергійович Муравйов народився 16 липня 1986 року в місті Кривий Ріг. Навчався у місцевій школі № 60, згодом здобув фах авіамеханіка у Криворізькому авіаційному коледжі. Після навчання працював на Криворізькому турбінному заводі.

У 2015 році Іван брав участь в антитерористичній операції у складі Національної гвардії України.

У 2017 році був демобілізований, після чого переїхав до Рівного, створив сім’ю, працював на Рівненському домобудівному комбінаті. У березні 2022 року добровільно долучився до лав Національної гвардії України.

Іван пройшов дві ротації на сході України. Після важкої травми плеча, операції та тривалої реабілітації повернувся до служби. Через обмеження за станом здоров’я перевівся до роти прикриття повітряного простору. На початку жовтня вирушив на Сумщину, де виконував бойові завдання.

Рідні згадують Івана як мужнього чоловіка з загостреним почуттям справедливості. У вільний час він збирав і ремонтував дрони, які йому передавали військові. Був турботливим чоловіком, надійною опорою для дружини, люблячим батьком, який дуже любив свою донечку, який поважав і шанував матір.

На жаль, 40-річний молодший сержант Іван Сергійович Муравйов загинув 31 жовтня 2026 року на Сумському напрямку, під час виконання бойового завдання.… Детальніше

Вахрамєєв Ілля Дмитрович (19.02.2006-01.11.2026)

Ілля Дмитрович Вахрамєєв народився 19 лютого 2006 року в Рівному.До першого класу пішов до Рівненської школи № 28. Згодом родина переїхала до Броварів, де Ілля продовжив навчання у школі № 10. У 2021 році закінчив дев’ять класів.

Згодом вступив до Рівненського кооперативного економіко-правничого коледжу за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування».

Також Ілля любив футбол. Спочатку займався у ФК «Каскад», потім перейшов до ФК імені В. Ващука, а згодом — до FC «TIGERS».

Пізніше Ілля вирішив пов’язати своє життя з військовою справою. У 2024 році вступив до Військової академії в Одесі, обрав факультет десантно-штурмових військ. До вступу цілеспрямовано готувався: займався у спортивному залі, тренувався з наставником, відвідував заняття з єдиноборств. Під час вступних випробувань показав високі результати з фізичної підготовки.

Мама згадує, що Ілля був слухняним, добрим, завжди готовим допомогти іншим. Його знали й любили люди, які його оточували.

У 2026 році він за власним бажанням припинив навчання та продовжив військовий шлях. У серпні того ж року розпочав службу у війську.… Детальніше

Миронов Олександр (01.10. 1974-13.10.2026)

Олександр Миронов народився 1 листопада 1974 року в Рівному. Навчався у школі № 1, після чого закінчив ПТУ № 10. Свого часу проходив строкову військову службу, а згодом служив за контрактом. Був гранатометником, також навчався на розвідника.

До війни працював інкасатором, а згодом влаштувався в охоронну фірму. Певний час жив і працював у Тернополі.

У 2022 році Олександр отримав повістку в Тернополі, де на той час працював. Після оформлення необхідних документів у Рівному його призвали до війська через Тернопільський ТЦК.

Наприкінці 2023 року Олександр зазнав тяжкого поранення ноги. Близько півтора року лікувався, а згодом проходив реабілітацію. Через тривале лікування у нього виникли проблеми із серцем. Після поранення захисника демобілізували. Він повернувся до роботи в Тернополі та долучався до діяльності ветеранських спілок.

Син згадує Олександра, як людину з твердим характером, позитивну та щиру. Він умів пожартувати, але водночас завжди відповідав за свої слова.

На жаль, 13 жовтня 2026 року Олександру Миронову стало зле на роботі, і він раптово помер через проблеми із серцем.

… Детальніше

Семенюк Роман Васильович (04.08.1992-13.10.2026)

Народився 4 серпня 1992р. у селі Колоденка. Навчався в Колоденському ліцеї.

По закінченню школи вступив у Квасилівський професійний ліцей на спеціальність електрогазозварювальник, рехтувальник кузовів.

Після закінчення навчання і протягом всього періоду працював підсобним робітником на будівництві, виконував стяжкові роботи на об’єктах по Україні, за недовгий період став бригадиром.

У травні 2023 року отримав повістку, пройшовши комісію відразу поїхав на полігон в м.Житомир.

З 01 червня 2023р по 05.липня 2023р. отримав загальновійськову підготовку на території у Великій Британії .

Роман любив грати у волейбол і не проводив свій день без музики, був завжди душою компанії і безмежно любив спілкування, завжди був за справедливість. Був сонячним, життєлюбним, життєрадісним, мужнім та хоробрим.

В останній день свого життя Роман, поговорив із найближчими – батьками та братом. Він говорив найближчим людям про свої почуття.

15 жовтня 2023 року в результаті ворожого артилерійського обстрілу, поблизу населеного пункту Вербове, Запорізької області під час виконання бойового завдання загинув старший розвідник-гранатометник другого розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти Роман Васильович СЕМЕНЮК, 1992 року народження, житель села Колоденка.

… Детальніше

Миронець Заман Матлабович, позивний «Джин» (23.09.1997-23.10.202)

Молодший сержант Миронець Заман Матлабович народився 23 вересня 1997 року в Рівному. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення школи вступив до ВПУ № 1 м. Рівне, де здобув професію опоряджувальника-будівельника. Працював за фахом.
З дитинства Заман захоплювався козацькими боями, займався спортом, брав участь у змаганнях. Любив футбол, цікавився кулінарією, мріяв стати кухарем. Особливо любив тварин. Умів знаходити радість у звичайних речах, а найбільше цінував час, проведений із близькими.
У Сарнах знайшов своє сімейне щастя. Разом із дружиною Іриною виховував доньок Аделіну та Ярославу. Для своєї родини він прагнув створити все найкраще, дбав про добробут дівчат і мріяв, щоб їхнє дитинство було щасливим. Був турботливим чоловіком і батьком, людиною, яка не чекала особливого приводу, щоб зробити добру справу. Допомагав тим, хто опинився у скруті, підтримував немічних, відгукувався на прохання про допомогу. Навіть коли самому було непросто, знаходив можливість подбати про інших.
З початком повномасштабного вторгнення, Заман не залишився осторонь. Уже 25 лютого 2022 року добровільно став на захист України.… Детальніше

Нагородний Олександр Петрович (03.10.1981- 08.11.2024)

Олександр Петрович Нагородний народився 3 жовтня 1981 року у Здолбунові.

Навчався у Рівненському ліцеї № 26, де закінчив дев’ять класів. Згодом вступив до Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП, де здобув професію зварювальника п’ятого розряду.

Працював на різних підприємствах, зокрема КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР та ТОВ «Рівненський льонокомбінат».

24 червня 2024 року Олександр склав військову присягу та розпочав службу у війську, до якого долучився добровільно.

Рідні згадують Олександра як добру, щиру та відповідальну людину, яка ніколи не відмовляла іншим у допомозі. Особливе місце в його житті посідала молодша сестра Тетяна та її сини, яких він любив як рідних дітей.

На жаль, 43-річний солдат Олександр Нагородний загинув 8 листопада 2024 року на Донецькому напрямку. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Нині захисник повертається додому на щиті…

У нього залишилися батьки, сестра та двоє племінників.

… Детальніше

Ликов Руслан Іванович (26.08.1975-25 .07.2023)

Руслан Іванович Ликов народився 26 серпня 1975 року в Хабаровському краї Росії. Коли хлопцеві було три роки, його родина повернулася до Рівного. Тут він навчався у 18-й школі, а згодом закінчив із відзнакою Рівненський економіко-технологічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП) за спеціальністю технолога-налагоджувача.

Згодом Руслан вступив до Рівненської філії Київського інституту права, однак після смерті батька через складні сімейні обставини залишив навчання та почав працювати, щоб допомагати родині.

Працював у будівельній сфері, займався внутрішніми оздоблювальними роботами й був справжнім майстром своєї справи.

Руслан захоплювався читанням, особливо історією України, яку знав надзвичайно глибоко. Міг годинами розповідати про історичні постаті. Щиро пишався тим, що є громадянином України.

У перший день повномасштабного вторгнення Руслан прийшов до територіального центру комплектування, щоб долучитися до захисту країни. Тоді йому запропонували зачекати. У січні 2023 року його мобілізували до лав Збройних сил України.

Під час служби Руслан зазнавав важких поранень, однак завжди повертався до побратимів і продовжував виконувати бойові завдання. За мужність і відданість військовому обов’язку його відзначили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий Хрест».

… Детальніше

Шинкарук Андрій Володимирович (07.12.1985-06.11.2022 )

Андрій Володимирович Шинкарук народився 7 грудня 1985 року. Навчався у рівненській школі № 13, після її закінчення вступив до Рівненського автотранспортного фахового коледжу НУВГП.

Після завершення навчання працював автослюсарем на підприємстві КТП-1728. Згодом долучився до роботи фірми «Агровест», яка займається ландшафтним дизайном. Пізніше працював у будівельній сфері разом зі старшим братом.

За словами брата Олексія, Андрій був добрим і чуйним, завжди готовим допомогти. Водночас мав запальний характер. У серпні 2022 року Андрій добровільно долучився до лав Збройних сил України. Перед відправленням на фронт проходив навчання в Англії.

2 листопада 2022 року Андрій повідомив братові, що вирушає на Донецький напрямок. 6 листопада того ж року він зник безвісти. На жаль, 36-річний солдат Андрій Шинкарук загинув 6 листопада 2022 року на Донецькому напрямку.

В Андрія залишилися три брати.

… Детальніше

Зень Дмитро Сергійович, позивний ” Друг Дєд” (30.11.2004-07.07.2026)

Дмитро народився у Здолбунові. Закінчивши навчання у міській ЗОШ І-ІІІ ст. №3, вступив до НУВГП. Дмитро захоплювався музикою. В університеті разом з друзями створили музичний гурт.

На час початку повномасштабної війни Дмитро ще навчався у школі, проте дуже хотів стати до лав тероборони.

Згодом був серед активних членів патріотичної ГО «Центурія». Проводив курси тактичної медицини для членів організації та цивільних. Водночас працював програмістом та купував спорядження, готуючись іти на фронт. У 2023 році одружився.

У жовтні 2025 року Дмитро уклав контракт та пішов до війська. Був розвідником у третій окремій штурмовій бригаді. Воював на Харківщині, Луганщині.

У липні 2026 року рідні отримали сповіщення, що Дмитро зник безвісти. Вони вірили у краще. Та, на жаль, надію обірвала важка звістка. Солдат Дмитро Зень, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув 7 липня 2026 року на Луганщині.

Йому був лише 21 рік. У Дмитра залишилися батьки, дружина, сестра та брат.

Поховали Дмитра Зеня на кладовищі в с. Ільпіні (м-н Дубки)

… Детальніше

Ярмолюк Андрій Панасович (13.11.1972 – 20. 04.2025)

Ярмолюк Андрій Панасович народився 13 листопада 1972 року в селищі Клевань Рівненського району Рівненської області. Закінчив середню школу № 18 міста Харків, а потім Українську державну академію залізничного транспорту.

З 2014 року стояв на захисті незалежності України в районах проведення АТО на території Донецької та Луганської областей. З початком повномасштабного вторгнення воював на різних передових ділянках фронту.

Внаслідок отриманих поранень, за станом здоров’я у вересні 2024 року був виключений з військового обліку.

Помер 20 квітня 2025 року.

Нагороджений: орденом «За мужність» ІІІ ступеня; медалями «Учасник АТО», «Захиснику Вітчизни», пам’ятними нагрудними знаками «92-га окрема механізована бригада», «Сталевий Хрест».

Поховали Героя на місцевому кладовищі рідного селища.

… Детальніше