Кондратюк Руслан Васильович (2.10.1981 – 15.02.2019)

Кондратюк Руслан  народився 2 жовтня 1981 року в с. Війниця Млинівського району Рівненської області, де й постійно жив. У 1988 році розпочав навчання у Війницькій неповній середній школі, яку закінчив 1997 року. Мав добрі та відмінні знання, любив алгебру, біологію, захоплювався спортом.  Вступив до Мирогощанського аграрного коледжу, що в Дубенському районі Рівненської області, який закінчив у 2002 році.

Трудовий шлях розпочав у місцевому сільськогосподарському підприємстві СВК «Нове життя», де працював помічником комбайнера, водієм, комбайнером, слюсарем та бригадиром тракторної бригади. У 2003 році одружився, у шлюбі народилося двоє діток: син Святослав та донька Діана.

У 2015 році влаштувався на заводі «Кромберг енд Шуберт Україна», що у селі Рованці Волинської області.

2 листопада 2018 року заключив контракт зі Збройними силами України. Військову службу проходив у мотопіхотному батальйоні 24-ої окремої механізованої бригади.

У п’ятницю, 15 лютого 2019 року,  в зоні проведення операції Об’єднаних сил під час виконання бойового завдання в Донецькій області Руслан Кондратюк з 24-ої окремої механізованої бригади імені Короля Данила загинув.

Залишились батьки, сестра, дружина і двоє дітей.… Читати далі

Кірись Олексій Сергійович (30.03.1981 – 27.12.2015)

Олексій Кірись народився 30 березня 1981 року в селі Смордва Млинівського району. У 1998 році закінчив Млинівську гуманітарну гімназію. Навчався у Рівненському інституті інженерів водного господарства. Працював продавцем-консультантом у ПП «Технодім». З жовтня 2012 року – охоронець у Млинівському районному центрі туристично-краєзнавчої творчості учнівської молоді. Брав участь у подіях на Майдані під час Революції Гідності. Доброволець батальйону «Айдар» з лютого 2014 року.

27 грудня 2015 року поблизу селища Новогородське Донецької області, перебуваючи на чергуванні на спостережному посту, отримав під час обстрілу осколкове поранення. Отримані рани виявилися смертельними. Похований 30 грудня в  смт Млинів Млинівськиого району Рівненської області. Залишилися мати та молодший брат, який теж воював у зоні АТО.

Указом Президента України № 216/2016 від 18 травня 2016 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” О. Кірись нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 … Читати далі

Ляшук Максим Володимирович («Яр») (18.05.1989 – 29.08.2014)

Ляшук Максим Володимирович народився 18 травня 1989 року в м. Луцьку. Згодом сім’я Ляшуків переїжджає в с. Острожець Млинівського району Рівненської області, де він продовжує навчання в Острожецькій середній школі. Після закінчення школи вступив до Луцького інституту розвитку людини на спеціальність «Фізична реабілітація». Відслужив строкову службу в ЗСУ, по демобілізації – міліціонер спеціальної роти судової міліції «Грифон». У січні 2011 року розпочав педагогічну діяльність у Радянській ЗОШ І-ІІ ступенів.  Для участі в АТО зголосився добровольцем у роту особливого призначення МВС «Світязь» Луцького загону.   Працював помічником оперуповноваженого відділу швидкого реагування «Сокіл». Після того — командир взводу № 2, рота «Світязь». Брав участь у боях за Іловайськ. Загинув 29 серпня у «зеленому коридорі» поміж селами Новокатеринівка та Горбатенко. В автобус «Світязя» влучив снаряд, загинуло 6 бійців, серед них Мирослав Столярчук. 2 вересня 2014-го тіла 88 полеглих привезені до запорізького моргу. Як невпізнаний герой тимчасово похований на цвинтарі Запоріжжя.

Пізніше тіло героя вдалося ідентифікувати за тестами ДНК. Максима поховали на малій батьківщині в Острожці.… Читати далі

Полицяк Петро Петрович (“Чорний”) (5.07.1992 – 20.01.2015)

Петро Петрович Полицяк народився 5 липня 1992 року в селі Борбин на Млинівщині. Навчався в Борбинській середній школі. Жив у місті Дубно, звідки й був мобілізований до Збройних сил України. Кіборг, служив у 80-ій аеромобільній бригаді. Герой, мав позивний “Чорний”.
До поїздки у зону АТО Петро працював будівельником, збирався одружитись.
Довгий час рідні хлопця не мали про нього жодної інформації. Зв’язок із ним перервався після вибуху і завалів у Донецькому аеропорту. У списку полонених його  не було.
Згодом стало відомо, що тіло бійця з-під руїн аеропорту доставлено у морг однієї з лікарень Дніпропетровська. Загинув Петро Полицяк 20 січня 2015 року.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” П. Полицяк нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Також Герой нагороджений знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). Посмертно став почесним громадянином Острожецької громади та колишнього Млинівського району Рівненщини.

“За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Полицяку Петру Петровичу – солдату присвоєно  звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”  (посмертно)”.… Читати далі

Галас Роман Євгенович (1.12.1975 – 8.08.2015)

Галас Роман народився 1 грудня 1975 року в Сокалі на Львівщині. Сокальську ЗОШ №1 закінчив із золотою медаллю. Навчався на географічному факультеті Львівського Національного університету ім. Івана Франка. Після одруження переїхав у Млинів,  працював у Луцьку на заводі. Під час четвертої хвилі мобілізації у лютому 2015 року призваний до служби. На жаль, його офіцерський шлях виявилася коротким.

8 серпня 2015 р. під час бойових дій поблизу Артемівська командир взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону, старший лейтенант, уродженець Сокаля, 39-річний млинівчанин Роман Галас загинув.

Уранці 11 серпня труну з тілом Романа Галаса скерували до оселі в Млинові, де останні 17 літ у сімейному гніздечку він разом із рідними будував життєві плани, реалізовував їх. Після прощання у Млинові труну з тілом Романа перевезли у м. Сокаль  на Львівщину.

Поховали Романа Галаса на новому цвинтарі в Сокалі поряд із двома іншими сокальськими героями, які полягли у зоні проведення АТО, Віктором Сиваком та Романом Ланом.

Залишилися дружина та донька

Нагороджений відзнакою за оборону  рідної держави  (посмертно)

Рішенням одинадцятої сесії 7-го скликання Млинівської селишної ради  № 409 від 22 грудня 2016 р.

Читати далі

Іткалюк Юрій Герасимович (23.04.1966 – 4.02.2015)

 Юрій Іткалюк народився 23 квітня 1966 року в селі Рудлеве Млинівського району Рівненської області. Закінчив Вовницьку восьмирічну школу, Демидівське СПТУ-25, де здобув спеціальність тракториста-машиніста. Виріс без батька. На дитячі плечі лягла важка робота сільського господаря.

Після служби в армії вирішив стати військовим. Закінчив школу прапорщиків, служив у Чехословаччині, Калінінграді, Одесі. Згодом Юрій повертається до рідної домівки, працює водієм у колгоспі, пізніше стає механіком автопарку. У щасливій сім’ї виховав синів Івана та Бориса справжніми українцями, старанними, працелюбними господарями. Працював трактористом у Вовницькій сільраді.

Як військовий, як патріот Юрій Іткалюк був мобілізований. Після підготовки і перепідготовки у Яворові на Львівщині і в Кривому Розі – передова у складі сил антитерористичної операції в Луганській області. Він боровся заради синів, дружини. Боровся заради спокою та миру. Боровся до останнього.

48-річний танкіст Юрій Іткалюк з Млинівщини загинув 4 лютого 2015 р. Танк Юрія потрапив під артобстріл під час виконання бойового завдання..

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Ю.… Читати далі

Мельник Іван Іванович (3.04.1974 – 14.03.2016)

Мельник Іван Іванович народився 3 квітня 1974 року в селі Війниця Млинівського району. Мати-Мельник Галина Петрівна, 1948 року народження, пенсіонерка, все трудове життя працювала бухгалтером у місцевому колгоспі. Батько – Мельник Іван Юхимович, 1948 року народження, працював вчителем Соснівської гімназії. У 1976 році сім’я переїхала в село Совпа Березнівського району. 1980 року Іван пішов у перший клас Соснівської гімназії, яку закінчив в 1991 році. Хлопець зростав у багатодітній сім’ї, мав три брата та дві сестри.

1992 року був призваний в ряди Збройних сил України, де служив до 1994 року. При проходженні служби був нагороджений грамотою за сумлінне виконання військових обов’язків та здобутки в бойовій підготовці. Служив у Кам’янець-Подільській військовій частині.

З 1994 до 2008 року працював водієм обласного департаменту житлового господарства.

10 березня 2015 року за наказом Березнівського військомату призваний на військову службу для участі в бойових діях АТО. Служив на 29-му блокпосту в Луганській області на Бухмутській трасі. Мав звання старшого сержанта, командував відділенням. Під час служби в АТО був нагороджений орденом та медаллю за оборону рідної держави.… Читати далі