Защик Віктор Васильович ( “Шульга») (02.08.1967-4.08.2016)

Защик Віктор Васильович народився 2 серпня 1967 року в  с. Межиріч Острозького району Рівненської області. Мешкав у місті Нетішин Хмельницької області.

1974 року пішов в перший клас Межиріцької середньої школи. Після закінчення  у 1984 році місцевої школи навчатися  в Шепетівському в СПТУ №20. Здобув професію токаря. 11.11.1985 року був призваний на військову службу, яку проходив у повітряно-десантних військах (м. Ізяслав). Після демобілізації навчання в ВПТУ №28 м. Острога на автослюсаря.

Віктор працював водієм в автотранспортному підприємстві, пізніше 10  років  у професійному ліцеї столяром, сантехніком, електриком.

Член Нетішинського осередку Правого сектору. З грудня 2014 року, як боєць Української Добровольної Армії Правий сектор, перебував   у зоні АТО.

Віктор – позивний “Шульга”  на Донбасі пройшов бої за ДАП, Піски, Широкине, Авдіївку. У ніч із 3 на 4 серпня Віктор Защик   помер в зоні АТО від інсульту. Йому було  49 років.

Залишились дружина-вчителька та двоє синів.

Похований в с. Межиричі Острозького району Рівненської област.

Віктор Васильович отримав медалі «За оборону Донбасу» та Об`єднання Патріотів «Сильні духом”… Читати далі

Рильський Владислав Олександрович (20.07.1992 – 13.08.2014 )

Владислав Рильський народився 20 липня 1992 року в м. Вінниця в сім’ї військових; його батько – військовий, викладач Острозького військового ліцею. Владислав закінчив Острозький НВК «Школа І-ІІІ ступенів – гімназія». Навчався у Львівській академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2013 році закінчив її за спеціальністю «Управління діями підрозділів механізованих військ». Став офіцером. Поїхав у зону АТО як старший лейтенант, командир другого механізованого взводу 24-ої окремої механізованої бригади з Яворова.

Брав участь в АТО з 24 травня 2014 року. З перших днів у зоні проведення операції взвод під керівництвом офіцера ніс службу на блок-постах в Донецькій області. Уміле керівництво взводом та постійне вдосконалення навичок підлеглого особового складу дало змогу керівництву бригади створити зі взводу штурмову групу для знищення терористів у безпосередньому зіткненні з противником.

Загинув 13 серпня 2014 року від артилерійського обстрілу терористами під час виконання завдань в зоні бойових дій біля Новосвітлівки.

20 серпня на центральній площі Острога відбулось останнє прощання. Похований у м. Острог Рівненської області.

21 жовтня 2014 року  Указом Президента України № 817/2014 від 21.10.2014 року старший лейтенант Рильський В.О.… Читати далі

Кравченко Олександр Володимирович (2.04.1996 – 5.09.2016)

Кравченко Олександр Володимирович народився 2  квітня 1996 р. в с. Роздольне Зміївського р-ну Харківської обл. У 1998 року сім’я переїхала на Рівненщину в с. Тесів Острозького району, там юнак і закінчив 9 класів середньої школи І-ІІ ст.

У 2013 році Олександр закінчив Харківське професійно-технічне училище у м. Первомайськ. По закінченні училища працював у воєнізованій охороні в м. Рівне.

26.05.2016 підписав контракт до військової служби, а вже 31.05.2016 року вступив до Збройних сил України, був старшим навідником 1-ої гаубичної самохідно-артилерійської батареї 1-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. Брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Трагічно загинув 5 вересня 2016 р. в районі ст. Анадоль, Волноваський район, Донецька область.

Місце поховання: с. Тесів, Острозький район, Рівненська область.

У військовослужбовця залишилися батьки та старший брат.… Читати далі

Стрикун Іван Григорович (13.08.1967 – 29.06.2015)

Іван Григорович Стрикун народився 13 серпня 1967 року в с. Новомалин Острозького району Рівненської області. Закінчив місцеву середню школу. Після її закінчення відбував службу у радянській армії. Демобілізувався молодшим сержантом. Після демобілізації пішов працювати водієм у колгосп «Іскра», сусіднє село Михалківці. Там познайомився і в 1990 році одружився зі своєю майбутньою дружиною Оксаною. У них народилося двоє діток – син Іван та донька Ольга.

До  Збройних сил України Іван Григорович був призваний 12 березня 2015 року. Спочатку проходив військову підготовку на Рівненському полігоні, 20 квітня 2015 року  відправлений на проходження військової служби до військової частини В2830 старшим водієм (Дніпропетровська область). З 19 травня 2015 року на підставі наказу № 118 від 19.05.2015 року командира цієї ж військової частини брав безпосередню участь в антитерористичній операції.

Серце молодшого сержанта і старшого водія 93-ої окремої механізованої бригади Івана Стрикуна зупинилося 29 червня 2015 року по дорозі в лікарню в м. Новоградівка Донецької області.

3 липня 2015 року похований на кладовищі села Михалківці Острозького району Рівненської області.

Читати далі

Драчук Петро Ростиславович (24.06.1967 – 16.08.2015)

Драчук Петро Ростиславович – старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої гвардійської механізованої Харківської двічі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.

Народився 24 червня 1967 року в селі Плоске Острозького району Рівненської області. У 1984 році закінчив середню школу села Плоске Острозького району, потім – Шепетівське середнє професійно-технічне училище №20 (місто Шепетівка Хмельницької області).

З 1994 року працював слюсарем, потім – оператором дільниці контрольно-вимірювальних приладів, автоматики і телемеханіки нафтоперекачувальної станції «Новини» Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» (село Плоске Острозького району Рівненської області).

5 лютого 2015 року Острозьким районним військовим комісаріатом Рівненської області призваний на військову службу по частковій мобілізації до лав Збройних Сил України. З 20 лютого по 7 березня 2015 року проходив службу на 233-му загальновійськовому навчальному полігоні Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А4152 (польова пошта В1670), село Мала Любаша Костопільського району Рівненської області).

З 7 березня по 22 квітня 2015 року проходив службу в 73-му морському центрі спеціального призначення Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А1594, місто Очаків Миколаївської області).… Читати далі

Гулюк Сергій Миколайович (7.09.1981 – 31.07.2014)

Сергій Гулюк народився 7 вересня 1981 року в м. Рівному. Проживав у Луцьку. Свого часу проходив строкову службу у прикордонних військах, з 2002 року був призваний на контрактній основі. Гулюк Сергій Миколайович – молодший сержант Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

У зоні АТО Сергій Гулюк був із 28 червня 2014. 31 липня 2014 в районі Василівки було здійснено обстріл прикордонників російськими найманцями та російськими військовими з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули, 11 поранені. У цей день обірвалося життя сержанта Сергія Миколайовича. У Гулюка напівсиротами залишилося троє дітей: двоє синів, яким 12 і 6 років, та 4-річна донечка.

Похований 3 серпня 2014 року на Острожчині в селі Завизів.
Указом Президента України № 640/2014 від 8 серпня 2014 р. “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності УкраїниС. Гулюк нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Згідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 р.… Читати далі

Тишкун Віталій Олександрович (25.08.1991 – 11.10.2016 )

 

Тишкун Віталій Олександрович народився 25 серпня 1991 року в с. Бадівка Острозького району Рівненської області у сім’ї робітників: батько Тишкун Олександр Миколайович- залізничник, мати працювала у зеленому господарстві м. Острог. Тишкун В. навчався у початковій школі с. Бадівка, потім у Волосківській ЗОШ І-ІІ ст. Загальну середню освіту здобув у Вельбівненській ЗОШ І-ІІІ ст. Хлопець навчався на середньому рівні,  був активним учасником учнівського самоврядування, долучався до патріотичних заходів. Віталій мріяв стати військовим. Йому не була байдужа доля нашої держави. У період розвитку подій «революції Гідності» він працював поблизу м. Київ і, не вагаючись, долучився до учасників Майдану. Батьки дізналися про це лише коли його було поранено. У зв’язку з пораненням він не підлягав мобілізації, але дух патріотизму та велике бажання захищати рідну державу перемогли. У травні 2016 року Віталій підписав контракт на проходження військової служби. Загинув Віталій Тишкун 11 жовтня 2016 року під час виконання бойового завдання  У хлопця залишилися батьки, брат-інвалід та племінники. Пам’ять про Віталія залишиться назавжди в серцях рідних, друзів, односельчан.… Читати далі

Ус Сергій Володимирович (11.06.1989 – 09.01.2017)

Сергій Ус народився 11 червня 1989 року в с. Українка Острозького району Рівненської області. Навчався в Українській ЗОШ, яку закінчив у 2005 році. Після закінчення школи здобув спеціальність автослюсаря в Квасилівському ПТУ. Службу в Збройних силах України проходив в м. Дєвічкі Київської області, згодом протягом трьох років продовжив службу за контрактом  в м. Новоград-Волинський. 16 листопада 2014 року проходив перепідготовку на Яворівському полігоні. Молодший сержант  80-ї Львівської аеромобільної бригади з 11 листопада 2015 року був мобілізований до лав української армії, брав участь у бойових діях у межах Констянтинівки та Дружківки, здійснював прикриття визначеної ділянки державного кордону. У кінці вересня 2016 року був демобілізований.  Згодом почав службу у зенітно-ракетному полку в Шепетівці, за контрактом. Звідти був відкомандирований у 128 гірсько-піхотну бригаду. Загинув Сергій Володимирович 09.01.2017 року. Похований під час різдвяних свят у рідному селі.

 … Читати далі