Драчук Петро Ростиславович – старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої гвардійської механізованої Харківської двічі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 24 червня 1967 року в селі Плоске Острозького району Рівненської області. У 1984 році закінчив середню школу села Плоске Острозького району, потім – Шепетівське середнє професійно-технічне училище №20 (місто Шепетівка Хмельницької області).
З 1994 року працював слюсарем, потім – оператором дільниці контрольно-вимірювальних приладів, автоматики і телемеханіки нафтоперекачувальної станції «Новини» Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» (село Плоске Острозького району Рівненської області).
5 лютого 2015 року Острозьким районним військовим комісаріатом Рівненської області призваний на військову службу по частковій мобілізації до лав Збройних Сил України. З 20 лютого по 7 березня 2015 року проходив службу на 233-му загальновійськовому навчальному полігоні Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А4152 (польова пошта В1670), село Мала Любаша Костопільського району Рівненської області).
З 7 березня по 22 квітня 2015 року проходив службу в 73-му морському центрі спеціального призначення Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А1594, місто Очаків Миколаївської області).
З 22 квітня 2015 року – старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої гвардійської механізованої Харківської двічі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1302, селище міського типу Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області).
З 23 квітня 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
14.08.2015 року близько опівночі військовослужбовець 93-ої окремої механізованої бригади Петро Драчук був поранений внаслідок обстрілу «ГРАДами» біля села Опитне Ясинуватського району Донецької області. Петра госпіталізували до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечнікова. Помер 16 серпня 2015 р. Смерть настала в результаті отриманих поранень.
19 серпня 2015 року похований на кладовищі села Плоске Острозького району Рівненської області.
Указом Президента України № 722/2015 від 25 грудня 2015 року “за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі” Петро Драчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Публікації про Драчука П. Р.
В день похорон під враженням скорботної події військовий Гапанчак Сергій Борисович написав пісню, яку присвятив воїну-герою, Петру Ростиславовичу Драчуку.
Падають квіти…
Падають квіти на сірий асфальт,
червоні та жовті лягають під ноги…
Червоні – то кров, а жовті – печаль,
встеляють солдату останню дорогу…
Встаньте навколішки і помовчіть!
Хай це у страшному сні не присниться!
Не голосіть, не кричіть,
просто, за душу його помоліться…
Сліз не ховайте – це Божа роса,
що затуманила стомлені очі,
це опустились на нас небеса
і за солдатом заплакати хочуть.
Падають квіти на сірий асфальт,
червоні та жовті лягають під ноги…
Це наша любов, це наша печаль
Встеляють солдату у вічність дорогу…
Сергій Гапанчак
Нагороджений посмертно
Указом Президента України № 722/2015 від 25 грудня 2015 року П. Драчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 20 березня голова Острозької райдержадміністрації Віталій Ундір та військовий комісар Острозького РВК Олександр Шевчук у присутності односельчан вручили родині солдата 93-ої окремої механізованої бригади Петра Драчука почесну нагороду. Жителі села Плоске урочисто вшанували пам’ять односельчанина виконанням Державного гімну України та помолились за упокій душі свого героя-односельчанина. У загиблого залишилися мати, дружина та двоє дітей, син, 1992 р. н., і донька, 1998 р. н.
Нехай пам’ять про наших героїв залишиться назавжди світлою та вічною.
За матеріалами газети “Життя і Слово”
Пам’ять про Героїв житиме вічно
Двадцять п’ять років незалежності на Острожчині ми зустріли з піднесеним настроєм, урочистостями, святковими концертами та розважальними заходами. Але ніщо так не об’єднує людей, як пам’ять та біда. Сьогодні ж вона на всіх одна — неоголошена війна, хоч як би ми її не називали. Хтось бере до рук зброю і йде захищати рідну землю, а хтось допомагає фізично, фінансово чи морально. Найменше, чим нація може віддячити своїм героям, – зробити так, аби їхні світлі імена не пішли у забуття, а слугували наочним прикладом для прийдешніх поколінь.
Захід розпочався з декламування вірша «Захист Вітчизни» вчителя Сергія Гапанчака та пісні «Нашим героям» у виконанні ансамблю «Калинонька» (керівник – директор Будинку культури Олександр Кравцов), які з перших слів, перших акордів дійшли до сердець присутніх. У прагненні підтримати наших відважних вояків єднаються і дорослі, і діти. Так, у багатьох населених пунктах району, щоб віддячити своїм героям-землякам, напередодні свята організовували щирі, по-родинному теплі зустрічі, а в Плосківській сільській раді, де рік тому повернувся односелець, учасник АТО Петро ДРАЧУК, на жаль, у труні, (нагадаємо читачам, що 13 серпня 2015 р. поблизу с. Опитного він отримав смертельні поранення внаслідок обстрілу українських позицій «Градами»), відкрили меморіальну дошку земляку завдяки ініціативі сільської ради.
У церемонії відкриття меморіальної дошки взяли участь голова Острозької РДА Богдан Турович.
Зі словами подяки та гордості, з трепетом і хвилюванням говорила про нашого земляка директор Плосківської ЗОШ І-ІІІ ст. Зоя Гурко. Щирі слова вітань з нагоди 25-річчя Дня Незалежності та відкриття меморіальної дошки звучали від голови Острозької райдержадміністрації Богдана Туровича: «Допоки ми живі – житиме пам’ять про наших героїв. Вшанування його пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв. Указом Президента від 25 грудня 2015 Петро Драчук посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Пам’ять про нашого земляка, який віддав своє життя за мирне небо над Україною, навіки житиме в серцях рідних, близьких та знайомих йому людей».
На заході також були присутніми плосківський сільський голова Петро Галімський, начальник нафто-перекачувальної станції “Новини” Роман Ортинський, директор Плосківської ЗОШ І-ІІ ст. Зоя Гурко, представники ЗМІ, мама, дружина, діти, бойові побратими, однокласники, учні та вчителі школи, рідні, близькі та односельці героя.
Щирі слова подяки за підтримку, розуміння, допомогу та доземний уклін за подвиг батька прозвучали з вуст сина Сергія. Сльози на обличчях присутніх ніби говорили: «Герої не вмирають! Пам’ять житиме вічно!». Присутні вшанували загиблого односельця Петра Ростиславовича Драчука хвилиною мовчання. Настоятель храму Свято Різдва Богородиці, протоієрей о. Ярослав провів панахиду та освячення меморіальної дошки.
Насамкінець жителі громади поклали квіти до меморіальної дошки під звучання пісні у виконані ансамблю «Джерело».
Вшанування пам’яті Петра Драчука – це не просто наш святий обов’язок, це наша гордість за справжніх героїв. Нам лише хочеться, щоб бойові дії в зоні АТО закінчились якнайшвидше і нікому з наших земляків не потрібно було вирушати туди та залишати своїх рідних у страшній тривозі і постійних переживаннях. Допоки ми живі – житиме пам’ять про наших героїв.
Слава Україні! Героям слава!
Ольга Філіна
Список публікацій
Пам’ять про Героїв житиме вічно [Текст] / О. Філіна // Життя і слово : газета Острозької районної державної адміністрації. – 2016. – №69/70 /27 серп./. – С. 1
Вічна пам’ять героям – захисникам Вітчизни! // Укртранснафта
Нагороджений посмертно // Життя і слово
Герої не вмирають ! // Острозька районна державна адміністрація
Сьогодні на Рівненщині прощатимуться із загиблим в АТО Петром Драчуком // Рівне 1 : телеканал
Сьогодні на Острожчині прощатимуться із загиблим в АТО Петром Драчуком // Ого
Драчук Петро Ростиславович // Книга пам’яті загиблих
Драчук Петро Ростиславович // Вікіпедія : вільна енциклопедія