Головко Віктор народився 6 травня 1984 року на Херсонщині, але свою юність провів у м. Дубровиці Рівненської області. Закінчив Дубровицьку загальноосвітню школу № 2 (2001).
Старший лейтенант Віктор Головко майже двадцять років прослужив в Національній гвардії України. Неодноразово виконував бойові завдання в зоні ООС. З першого дня повномасштабної російської агресії він у складі підрозділу брав участь в обороні Києва і області. Боєць окремого загону спеціального призначення «Омега».
14 березня 2022 року, виконуючи бойове завдання, Віктор Головко загинув за Україну.
24 березня 2022 року похований у Дубровиці. У загиблого залишились дружина та діти.
Указом Президента України від 17 квітня 2022 року № 251/2022 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу старшому лейтенанту Головку Віктору Олександровичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Публікації про Головка В.
У бою з окупантами загинув уродженець Сарненщини
У боях із загарбниками загинув уродженець Рівненщини Віктор Головко.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Дубровицької ЗОШ №2, де навчався майбутній Герой.
Віктор був випускником школи 2001 року. Як зазначають автори посту, він був професійним юристом та військовим. У загиблого залишились дружина та діти. Воїн загинув на Київщині у бою з окупантами.
«Педагогічний та учнівський колективи Дубровицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 висловлюють щирі співчуття родині загиблого, розділяють скорботу і біль рідних, друзів – усіх, хто знав Віктора Головка. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у наших серцях», – йдеться у повідомленні.
Герой України з Дубровиці: на Рівненщині поховали загиблого військового
Йому було 37 років. На Рівненщині попрощалися з бійцем окремого загону спеціального призначення «Омега» Віктором Головком.
До 2014 «Омега» спеціалізувався на участі в поліцейських спецопераціях, зокрема, зі знешкодження терористів та звільнення заручників, захисті «перших осіб» держави, забезпеченні проведення важливих протокольних заходів тощо. Навесні 2014-го його бійці були одними із перших українських військових, які давали відсіч ДРГ рашистів на Донбасі.
З перших днів антитерористичної операції на Донбасі пліч-о-пліч із побратимами воював 37-річний боєць «Омеги» Віктор Головко. До штату його зарахували ще контрактником майже двадцять років тому.
«Постійно працював над підвищенням свого професійного рівня, особливу увагу приділяв професійній водолазній підготовці та загартуванню організму, працюючи інколи на граничних людських можливостях. Серед особового складу загону відрізнявся особливою витривалістю та уважністю», — так про Віктора Головка написали у характеристиці.
24 лютого, коли російські війська розпочали масовий наступ на Україну, лейтенант Головко та його спецзагін обороняли аеропорт «Київ». Якби диверсійні групи противника зайняли його і створили плацдарм для висадки ворожого десанту, могло статися непоправне — Хрещатиком би марширували окупанти. Бійці гвардійського загону спецпризначення утримували свої позиції вісім діб. Упродовж цього часу вони затримали десятки підозрюваних у диверсійній діяльності.
4 березня 2022 року спецпризначенців перекинули у Вишгородський район Київщини. У сусідніх населених пунктах та навколишніх лісах орудували ДРГ противника, окупанти шукали переправи через річку Ірпінь для розвитку подальшого наступу у бік столиці. Прочісуючи місцевість, наші спецпризначенці виявляли місця потенційних переправ та полювали на ворожих диверсантів.
14 березня група старшого лейтенанта Головка отримала інформацію, що підрозділ окупантів переправився через Ірпінь та закріпився на правому березі річки. Там гвардійці натрапили на засідку противника. Ворог відкрив шквальний вогонь і гвардійці потрапили в оточення. Вони побачили позаду себе два гелікоптери — транспортний вертоліт Мі-8 під прикриттям ударного Ка-52 висаджував десант.
Старший лейтенант Головко вирішив гідно зустріти новоприбулих окупантів — розгорнувши частину бійців і висунувшись у район висадки, він уміло керував діями підлеглих, які незабаром повністю знищили десант.
Під час бою з основним угрупованням противника з’явилися перші поранені. Старший лейтенант Головко надав одному з бійців домедичну допомогу та відстрілюючись, виніс його до евакуаційного автомобіля. Повертаючись на поле бою, Віктор побачив, як поблизу нього на галявину заходить іще один гелікоптер Мі-8 із ворожим десантом! Часу покликати кого-небудь на поміч не було, тож офіцерові довелося діяти самотужки. Щойно перший ворожий десантник торкнувся землі, старший лейтенант Головко відкрив вогонь. Коли трьох непроханих гостей було знищено, гелікоптер почав набирати висоту.
Так Віктор Головко не допустив повторної висадки ворожого десанту позаду наших позицій та ще й, оглянувши тіла мертвих окупантів, «затрофеїв» два РПГ.
Повернувшись до свого підрозділу, Віктор знову почав надавати допомогу пораненим. Під час накладання джгута одному з бійців старший лейтенант Головко побачив, як поряд падає граната та, не роздумуючи, прикрив собою побратима. Посічений осколками старший офіцер виніс товариша з поля бою до евакуаційного автомобіля. Однак ворожий постріл з РПГ знищив машину, старший лейтенант Головко та ще двоє поранених військовослужбовців загинули.
За особисту мужність і героїзм, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, 17 квітня президент нагородив старшого лейтенанта Віктора Головко званням Герой України з ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Без батька залишились двоє маленьких діток: на Рівненщині попрощалися із Героєм
Мешканці Дубровиці сьогодні попрощалися зі своїм земляком Віктором Головком, який героїчно загинув, обороняючи Батьківщину. Про це повідомили у Дубровицькій міській раді. Про смерть старшого лейтенанта Головка стало відомо 12 березня.
“Він був справжнім воїном, фаховим військовим, досвідченим бойовим офіцером, ніколи нікого не підводив, нічого не боявся і був великим патріотом України. На площі Злагоди лунали слова вдячності та підтримки близьким та рідним. Провели воїна всією громадою, ніхто не залишався байдужим”, – пишуть на сторінці міськради.
У Віктора залишилась мати, брат, жінка та двоє маленьких діток.
Спільна молитва за упокій душі Героя відбулась в церкві Різдва Пресвятої Богородиці, а поховали загиблого на новому кладовищі поряд з батьком.
Герой України Віктор Головко в останні хвилини життя виніс товариша з поля бою. Розмова з дружиною
“У день його загибелі донечці виповнилося пів року”, – каже дружина бійця.
За декілька днів до повномасштабної війни дружина старшого лейтенанта Національної гвардії України відчувала, що може статися щось лихе…
“Ми обговорювали з чоловіком ситуацію, яка тоді створилася, — розповідає 33-річна Катерина Головко. — Я йому казала: “Вітю, не дай Боже, почнеться, що будемо робити? У нас двоє маленьких діток… Я тобі ногу прострелю, але не пущу на війну!” Він лише посміявся, обійняв мене, заспокоїв.
А через два дні, 24 лютого, о п’ятій ранку пішов на виклик. Через 10 хвилин повернувся додому. Я думала, що відбій тривоги. Але, як виявилось, чоловік просто забув документи. Тоді я відчула, що більше він не повернеться…
Разом із дітьми я поїхала на Рівненщину, до батьків Віті. Він же у той час боронив аеропорт на Київщині. Згодом їх перекинули у Вишгородський район. У сусідніх населених пунктах орудували ДРГ противника, окупанти шукали переправу через річку Ірпінь для подальшого наступу в бік столиці.
Під час виконання бойового завдання підрозділ чоловіка потрапив у вогневу засідку. Пострілом із РПГ було пошкоджено перший наш БТР, противник відкрив шквальний вогонь. Розпочався бій. Через деякий час позаду групи Віті висадився десант окупантів…”
Під час бою з’явились перші жертви. Віктор Головко, відстрілюючись, виносив бійців із поля бою до евакуаційної машини…
“Накладаючи джгут одному з хлопців, Вітя побачив, що поряд впала ворожа граната, — каже Катерина. — І він, як завжди, ризикуючи собою, прикрив побратима й отримав поранення. Попри це, виніс товариша з поля бою до авта. А за декілька хвилин в авто влучила граната окупантського РПГ. Мій чоловік і ще два поранені бійці загинули на місці…
Востаннє ж ми говорили 12 березня, у день смерті Віті. Розмова тривала приблизно хвилину. Я скинула йому фото донечки, якій того дня якраз виповнилося пів року. Вже 13 числа моїм рідним зателефонували. Я якраз вклала дитину спати.
Зайшла до сусідньої кімнати, а в родичів — сльози на очах, і слова: “Віті більше нема”.
Я стала телефонувати до командування, вони дали хіба один відсоток, що він живий. До останнього сподівалась. Думала, нехай би вже поранений чи в полоні, аби лише живий. 21 березня здійснились усі найгірші побоювання — його тіло знайшли”.
Жінка досі не може оговтатись від втрати. І ділиться спогадами про покійного…
“Він був повен життя, — пригадує Катерина Головко, яка прожила в щасливому шлюбі понад десять років. — Любив рибалити на Київському морі, вболівав за “Динамо”, мріяв, аби син став відомим футболістом, і робив для того все, що міг. Із задоволенням куховарив: коли був удома, готував лише він. Це були і торти, і випічка, і десятки рецептів м’яса. Дуже любив нас потішити смачненьким. А коли мав трохи часу, завжди намагався проводити його з сином: водив на дитячі майданчики, в парки розваг тощо. З донечкою так погуляти не встиг”.
37-річному Вікторові Головку присвоїли звання Герой України. Посмертно.
Oksana Stusiak
Прощання з Героєм оборони України, нацгвардійцем Віктором Головком, який загинув звільняючи Київщину від московських окупантів.
Список публікацій
Клімчук Л. Журавлі повернулися до хати, та не повернутися мені… : загинули уродженці Дубровиччини [Віктор Головко з Дубровиці та Іван Курач з Грицьків Сарненського району] / Л. Клімчук // Дубровицький вісник. – 2022. – № 11/24 берез./. – С. 1.
Клімчук Л. Герой стане ангелом для сина та донечки / Л. Клімчук // Дубровицький вісник. – 2022. – № 12/31 берез./. – С. 2.
Загинули на війні: Сарненщина втрачає доблесних захисників // Сарненські новини : Регіональне видання. – 2022. – № 13/31 берез./. – С. 2.
Сімчук В. За мужність і героїзм / В. Сімчук // Вільне слово. – 2022. – № 16/21 квіт./. – С. 5.
Агібалова, В. “Омега” обирає обраних / В. Агібалова // Дубровицький вісник. – 2022. – № 17/5 трав./. – С. 3.
Герой України з Дубровиці // Вільне слово : Громадсько-політична газета. – 2022. – № 19/12 трав./. – С. 4.
Головко Віктор Олександрович // Вікіпедія : вільна енциклопедія
Головко, Віктор Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL
Історії Героїв. Віктор Головко, захисник Києва // Національна Гвардія України
У бою з окупантами загинув уродженець Сарненщини // Район.Сарни
Віктор Головко з Дубровиці отримав звання Героя України посмертно // Сайт Рівне 0362.ua
Герой України з Дубровиці: на Рівненщині поховали загиблого військового //Радіо Трек
Без батька залишились двоє маленьких діток: на Рівненщині попрощалися із Героєм //RIVNE.MEDIA