Народився  Руслан Юрійович Клименко 8 вересня 1978 року в селищі Рокитне.  З 1985 до 1992 року навчався в Рокитнівській середній школі № 1.

Упродовж 1992-1994 рр. здобув професію столяра, будівельника, теслі у Рокитнівському професійно-технічному училищі. Працював різноробочим у приватних структурах.

20 липня 2015 року мобілізований до ЗСУ. Службу ніс в населеному пункті Єлизаветівка Донецької області. 12 березня 2016 року Руслан  помер у районній лікарні м. Курахове (Донецька область). Залишилися батько та дорослий син. Місце поховання – смт Рокитне, Рівненська область.

 

 

 

Публікації про Клименко Р. Ю.

 

 

 

У зоні проведення антитерористичної операції померли військові із Березнівського та Рокитнівського районів

Сьогодні, 14 березня, під час несення військової служби у зоні АТО помер військовий із села Совпа Березнівського району 41-річний Іван Мельник.

Старший сержант був призваний до лав ЗСУ по мобілізації у березні минулого року. З квітня ніс службу на Луганщині. На Березнівщині у захисника залишилася мати. Дата поховання поки не визначена, наразі вирішується питання про перевезення тіла військового на батьківщину.

У суботу, 12 березня, у Курахівській районній райлікарні, що на Донеччині, помер рокитнівчанин Руслан Клименко.

Військовий був мобілізований у липні 2015 року, служив у зоні АТО поблизу села Єлизаветівка Донецької області. Руслан Клименко народився 8 вересня 1978 року. Проживав у смт Рокитне. У нього залишилися батько та дорослий син. 15-16 березня в районі оголошено Днями жалоби. Панахида та поховання солдата відбудуться 16 березня в селі Рокитне.

Керівництво Рівненської обласної держадміністрації висловлює співчуття родинам захисників.

 

Ось і прийшла хвилина прощання:  цієї миті і назавжди більше ніколи ми
не побачим Тебе в цьому світі живим..

Весною 2016-ого Рокитнівщина знову отримала трагічні вісті зі сходу країни. 12 березня в зоні антитерористичної операції  пішов із життя наш боєць. Скорбота і смуток огорнули в ці дні усіх, хто знав Руслана Клименка. Я також його знала особисто. Він народився в селищі Рокитне, проте більшу частину життя мешкав у селі, в бабусі. Тут колись зустрів свою долю, тут його й хоронили…

В день поховання хоча й віяло холодом, проте було сонячно. Воно, кажуть, світить на добрих людей. Яким ми найбільше запам’ятали покійного, то це справді неймовірно добрим. Таким, вважають, у житті дуже важко. І в цьому є своя правда…

В зону антитерористичної операції Руслан Юрійович пішов служити добровільно. Влітку 2015-го він прибув до районного військкомату з твердим наміром захищати країну.  Його мобілізували 20 липня того ж року. Сім місяців наш земляк безперебійно ніс службу, сумлінно виконуючи завдання, покладені на нього. 12 березня Руслана Клименка не стало… А 16-ого з ним прощалося усе Рокитне. Його оплакувала родина, сусіди, бойові побратими, друзі, однокласники і бабуся, в якої він виріс, якій допомагав у всьому і з двору якої його хоронили. Не оплакувала мати, як усіх бійців. Вона померла два роки тому. І від цього покійного воїна було ще більше шкода…

…Під звуки духового оркестру похоронна процесія вирушила із двору. Уздовж дороги зупинявся транспорт, стояли люди, зі смутком проводжаючи в останню дорогу солдата, витираючи непрохані сльози. Труну з тілом покійного, згідно із військовими канонами, несли на руках.

А далі була зворушлива заупокійна служба, яку відправляв настоятель Свято-Успенського храму села Рокитне протоієрей Йосип. «Немає більшої любові, ніж загинути за друзів своїх, — говорив батюшка, — а наш воїн загинув за цілу країну, довівши свою любов не словами, а власним життям. І в цьому великий подвиг, бо сам Бог віддав життя за всіх нас».  А ще отець Йосип казав, що сьогодні покійний вже не своїми устами (як співається в похоронних піснеспівах) просить прощення у батька за те, що не послухав чи провинився коли. І що прощається із сином, який має ним пишатися, бо він захищав мир і спокій. Й усі ми маємо пишатися своїм полеглим земляком та завдячувати йому за тишу в нашому краї. І що найбільш необхідною для нього у ці дні буде наша молитва…

Із храму ми проводжали бійця у вічність. Якою ж довгою нам, живим, здається дорога до кладовища. А там останнє відспівування церковного хору, жалобна промова голови райдержадміністрації Миколи Кушніра, болісне прощання, Державний гімн, військові салюти і поховання…

Валентина Кириловець

 

Список публікації

Рівненщина втратила в зоні АТО одразу  двох захисникків // Рівне-Ракурс. – Рівне, 2016. – №10 /17 берез./. –  С. 6

Анотація: У зоні  АТО померли військові 41-річний Іван Мельник із села Совпа Березнівського району та Руслан Клименко, 1978 року народження, з смт Рокитне

Кириловець В. Вічна пам’ять воїну, полеглому за Україну! / В. Кириловець // Новини Рокитнівщини : районна громадсько-політична газета. – Рокитне , 2016. – №23/24 /24 берез./. –  С. 1

Анотація: 12 березня 2016 р. в зоні АТО пішов із життя Руслан Клименко з селища Рокитне

Кириловець В. Ось і прийшла хвилина прощання: з цієї миті і назавжди більше ніколи ми не побачимо тебе в цьому світі живим / В. Кириловець // Новини Рокитнівщини : громадсько-політична газета. – Рокитне, 2016. – №23/24 /24 берез./. – С. 1

Струс М. Після тривалої тиші на Рівненщині прийшли сумні звістки з фронту / М. Струс // ВОЛИНЬ : обласний народний часопис. – Рівне, 2016. – №12 /25 берез./. –  С. 2

Анотація: Про загиблих воїнів АТО – жителя села Совпа Березнівського району Івана Мельника, рокитнівчанина Руслана Клименко та мешканця Здолбунівщини Петра Єрошевича

У зоні проведення антитерористичної операції померли військові із Березнівського та Рокитнівського районів // Рівненська обласна державна адміністрація

Двоє мешканців Рівненщини померли в АТО // Радіотрек

Двоє бійців із Рівненщини загинули в зоні АТО // Рівне інформаційне

Пам’яті загиблих воїнів АТО Рокитнівщинни // Блог Бокеєвої Світлани Миколаївни з Нетребської ЗОШ

Клименко Руслан Юрійович // Книга пам’яті полеглих за Україну