Палічук Руслан Степанович (05.07.1977–26.12.2014)

Руслан Палічук народився 5 липня 1977 р. у с. Глинськ Здолбунівського району Рівненської області. Після закінчення 9 класу ЗОШ вступив до ПТУ №11 м. Рівне, де здобув спеціальність фрезерувальника,  наладчика станків з програмним управлінням. Військову службу проходив у місті Рівне в спецрозділі із супроводу військового вантажу. Після закінчення військової служби здобув другу спеціальність – газозварювальник у ПТУ смт Квасилів. Працював газозварювальником на Здолбунівському авторемзаводі. У серпні 2014 року був призваний до лав Збройних сил України і, пройшовши військовий вишкіл на базі Яворівського полігону, направлений у зону антитерористичної операції. Службу ніс у складі 128-ої гірськопіхотної дивізії, яка захищала Україну на відрізку шляху між Артемівськом та Бахмуткою.

Руслан загинув 25 грудня 2014 р. поблизу м. Лисичанськ Луганської області.
Звання: молодший сержант.
Місце поховання: с. Глинськ Здолбунівського району Рівненської області.

Публікації про Палічука Руслана Степановича
Пам’яті загиблих воїнів…

На момент загибелі Руслану Палічуку було 37. Чотири місяці Руслан знаходився в зоні АТО під Дебальцево. Пішов воювати заради племінників. Адже знав, що брата Сергія – батька двох дітей – на війну не пустить. Жодного разу Руслан не поскаржився на труднощі солдатських буднів, лише жартував «Будемо живі – не помремо». Захищав рідну країну, незважаючи на те, що напередодні війни пережив важку хворобу. Ось таким – позитивним, чуттєвим та сором’язливим запам’ятали Руслана односельці.

На жаль, Руслан одружитись так і не встиг. Хоча дуже любив дітей. Зокрема, часто розповідав племіннику про чудеса природи. Дитячі листи підтримували Руслана і під час перебування на війні. Серед небагатого солдатського багажу, що повернувся з бійцем додому, були військовий квиток, записничок і згорнутий, зашурований конверт з дитячими листами.

Руслан мав дві середні спеціальні освіти. Боєць без проблем прокидався о четвертій ранку. Без проблем сам обробляв гектари господарської землі. Був у близьких стосунках з братом. Саме Сергій подарував йому саморобну картину з написом: «Чекай мене, я повернусь, усім смертям назло…». Вона й досі у його кімнаті…

Ми – не маємо права забути. Ми – не маємо права робити вигляд, що нічого не відбувається. Вшановуючи пам’ять загиблих, не забувайте і про живих. Їм потрібна ваша допомога і небайдужість. Слава Україні!

Юліана Тет, Ігор Прокопчук

 

Пам’яті загиблого в зоні АТО солдата Руслана Палічука

Новий рік. Люди чекають його з трепетом і сподіваннями, що кожен наступний буде кращим за попередній, просять у Бога миру, спокою і здоров’я для себе і своєї сім’ї. Просила цього і мама солдата Руслана Палічука із с. Глинськ, Здолбунівського району, Рівненської області. Протягом чотирьох з половиною місяців син знаходився в зоні АТО, під Дебальцево. Він захищав нашу землю, нашу державу, свою родину і тисячі родин українців. Жодного разу не скаржився на труднощі солдатських буднів, лише говорив жартуючи «Будемо живі – не помремо.» Мріяв і чекав солдат, що 1 січня буде вдома, адже у кінці грудня сподівався на ротацію. На жаль,не дочекався. Недільного ранку сповістили мамі новину, від якої її серце стиснулося від болю: «Ваш син помер на посту…» Летіла б на крилах – далеко! Та все ж дочекалася. 31 грудня повернувся Руслан додому. Та не сміявся, не жартував. Його тіло лежало в домовині склавши на грудях чорні солдатські руки. А вже 1 січня сотні людей прийшли провести його в останню дорогу. Яким він був у житті? Звичайною людиною. Радів кожному новому дню, сміявся і плакав, зустрічав схід сонця і проводжав його. Жив на землі, яка прийняла його тіло. Небагатий солдатський багаж повернувся з Русланом додому: військовий квиток, записничок і згорнутий, зашурований конверт з дитячими листами. Саме вони зігрівали серце солдата до останнього подиху. Саме їх буде перечитувати безсонними ночами мама, яка втратила сина, але знає, що є на Україні у с.м.т. Велика Димерка Броварського р-ну Київської області восьмикласниця Маслієва Тетяна, лист якої підтримував її дитину. Хочу звернутися до усіх, хто читатиме ці рядки, особливо до матерів. Дорогі мами! Де б ви не жили – у Львові чи Одесі, в Донецьку чи Сумах – моліться за мир у нашій державі. Нехай розум повернеться у голови тих, хто посіяв цю війну.

«Хай кожен син повернеться додому, Хай кожен батько обійме родину, Дай Боже, не дізнатися нікому, Як на війні утратити дитину.»

Миру всім і нехай ім’я Руслана Степановича Палічука залишиться в людській пам’яті як ім’я ГЕРОЯ!

р. б. Тамара с. Глинськ

У Глинську відкрили меморіальні дошки загиблим героям АТО

Двадцять восьмого травня відбулось урочисте відкриття встановлених на фасаді Глинської ЗОШ І-ІІІ ст. меморіальних дощок на честь загиблих в АТО випускників цього навчального закладу Руслана Палічука та Юрія Дацюка. У виготовленні пам’ятних знаків посприяв народний депутат України Олександр Дехтярчук, йому й надали право їх відкрити. На заході також були присутні батьки загиблих, учні та вчителі Глинської школи, представники сільської і районної рад, райдержадміністрації, небайдужі мешканці села та району. На згадку про героїв-односельців школярі декламували зворушливі вірші. Представники влади висловили співчуття сім’ям загиблих. Усі присутні вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання, а потім разом поклали квіти та запалені лампадки до меморіальних дощок. Завершився захід спільним виконанням гімну нашої держави.

 На Здолбунівщині вже відкрито чотири меморіальні дошки у пам’ять про загиблих земляків-героїв АТО. Планується також невдовзі встановити меморіальні дошки полеглим за Україну здолбунівчанам Павлу Петренку та Олексію Сапожнікову.

Ірина Самчук

Список публікацій

Самчук І. У Глинську відкрили меморіальні дошки загиблим героям АТО / І. Самчук // Нове життя. – 2015. – № 42/43 /5 черв./. – С. 2

37-річний Руслан Палічук з Глинська пішов воювати заради племінників // Youtube

Серія “Пам’яті героїв”. Руслан Палічук  // Рівне 1 : телеканал

В зоні АТО загинув житель Глинська // Здолбунів Сity

У Глинську попрощались із воїном  // Здолбунів Сity

На Рівненщині поховали воїна АТО [Фото] // OGO.UA

Палічук Руслан Степанович // Український меморіал

Чергова втрата. У зоні АТО загинув мешканець Рівненщини Руслан Палічук // Рівне 1 : телеканал

Руслан Палічук // Здолбунівська державна районна адміністрація

Пам’яті загиблого в зоні АТО солдата Руслана Палічука // Рівненська єпархія. Свято-Катеринівський храм Здолбунова

Відкриття меморіальних дощок героям АТО в Глинську // Здолбунівська сотня самооборони

У Глинську відкрили меморіальні дошки загиблим героям АТО // Нове життя. Здолбунівська районна громадсько-політична газета

Меморіальні дошки героям з Глинська // Здолбунів Сity

Пам’яті загиблого в зоні АТО солдата Руслана Палічука // Українська православна церква, рівненська єпархія Свято, Катеринівський храм м. Здолбунів