Лук’янчук Сергій Васильович («БТР») (27.05.1981-19.05.2020)

Сергій Лук’янчук народився 27 травня 1981 р. в селищі Мізоч Здолбунівського району Рівненської області.

В 1987-1998 роках навчався в Мізоцькій середній школі.

Після закінчення школи, у 1998 році вступив у залізничне ПТУ №2 в м. Здолбунові, де навчався  на помічника машиніста тепловоза і електровоза.

В 1999 році був призваний на службу в армію.  Спочатку потрапив у Хмельницький учбовий корпус І ракетної дивізії, де вчився на сержанта. Після отримання звання був відправлений в бойову частину у Білу Криницю на посаду – оператор ракетного комплексу «Точка «У».

Після служби в армії відновив навчання в залізничному ПТУ №2, яке закінчив у 2002 р.  З 2003 р. по 2009 рік працював в ТзОВ “Мехтрансбуд” на буровій установці. З 2010 р. працював в ТОВ “БУ-1 Прилуки”.

В 2014 році був призваний на службу в зону АТО. Коли закінчився термін служби – підписав контракт на службу в Збройних Силах України до кінця особливого періоду. 3 вересня 2019 р. старшина, головний сержант групи бойового управління військової частини А 1232 Лук’янчук Сергій Васильович брав участь в операції із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії у Донецькій та Луганській областях у складі сил оперативно-тактичного угруповання «Схід».… Читати далі

Жук Василь Володимирович (29.09.1991 – 24.01.2015)

   Василь Жук  народився 29 вересня 1991 року в м. Здолбунові Рівненської області.. Закінчив Здолбунівську ЗОШ № 1, навчався в Рівненському ВПУ. По закінченні навчання служив строкову службу в ЗСУ. По демобілізації два роки працював на будівельних роботах.

Мобілізований у серпні 2014-го в 93-тю окрему механізовану бригаду. Восени на кілька днів приїздив додому. 24 січня 2015 р. загинув у бою поблизу блокпосту на Бахмутській трасі внаслідок мінометного обстрілу терористами — від бронежилета зосталися лише знівечені пластини. В «Книзі Пам’яті» місцем смерті вказано Донецьк.

Вдома лишились батьки, старші брат і сестра. Тіло з передової привезли волонтери, похований герой у рідному місті. 27-28 січня 2015 р. у Здолбунові оголошено днями жалоби.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” В. Жук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам’яті», в щоденному ранковому церемоніалі 24 січня[3][4].… Читати далі

Брік Андрій Васильович (14.02.1987 – 08.06.2015)

Брік Андрій Васильович народився 14 лютого 1987 року у селі Дермань Друга Здолбунівського району.
Призваний до лав Збройних Сил України 5 лютого 2015 року як доброволець.

Старший сержант, розвідник 130-го окремого розвідувального батальйону. Загинув опівночі з 7 на 8 червня 2015 р., у районі села Гречишкине Новоайдарського району Луганської області в бойовому зіткненні розвідгрупи з диверсійно-розвідувальною групою бойовиків «ЛНР».

У нього залишилися мати, дружина і двоє малолітніх дітей.
Місце поховання: с. Дермань Друга Здолбунівського райоу Рівненської області.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 р. “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” А. Брік нагороджений медаллю “За військову службу Україні” (посмертно).… Читати далі

Дацюк Юрій Анатолійович (27.01.1987 – 20.01.2015)

Юрій Дацюк народився 27 січня 1987 року в с. Глинськ  Здолбунівського району Рівненської області.  Навчався в Глинській загальноосвітній школі,  яку  закінчив у 2003 році. Продовжував навчання в Квасилівському ліцеї, де отримав спеціальність “автомеханік”. У 2006 році мобілізований  до Збройних сил України.  З 1 серпня 2014 року в АТО, служив у 80-ій аеромобільній бригаді. Востаннє чоловік виходив на зв’язок 19 січня 2015 року.

Після експертизи тіл у морзі Дніпропетровська, виявили, що Юрій Дацюк загинув.  Солдат  був убитий 20 січня 2015 року в боях за Донецький аеропорт.  Похований Дацюк Юрій Анатолійович 16 квітня 2015 року в рідному селі Глинськ Здолбунівського району Рівненської області.

Указом Президента України № 461/2015 від 31 липня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Дацюк  Юрій Анатолійович  нагороджений орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

 Читати далі

Віднічук Роман Степанович (26.05.1989 – 31.08.2015)

Роман Степанович Віднічук народився 26 травня 1989 року в селі Богдашів Здолбунівського району.

Навчався в загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №4 м. Рожище, згодом – у Волинському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після закінчення вступив до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» на факультет, який нині називається “Гвардійський факультет військової підготовки”.  Службу проходив у танковому батальйоні смт Десна Чернігівської області.

12 червня 2012 року його переводять до Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного в місто Львів. Там він працював на кафедрі бронетанкового озброєння на посаді інженера бронетанкової служби озброєння академії.

12 серпня 2014 року для Романа Віднічука розпочалась антитерористична операція на Сході України на посаді заступника командира роти охорони з озброєння 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ої окремої мотопіхотної бригади оперативного командування «Південь». Взимку 2015 року він був поранений, після відпустки знову повернувся на передову.

Загинув у ніч на 31 серпня 2015 року під час виконання завдання між блокпостами сил АТО і сепаратистів в районі міста Горлівка Донецької області, о 3-й годині ночі виходив на зв’язок.… Читати далі

Микитюк Віктор Іванович (13.08.1964 – 28.06.2015

Віктор Микитюк народився 13 серпня 1964 р. у місті Здолбунові Рівненської області. Навчався в Ужгородському державному університеті, математик, викладач. В радянський час був депутатом Здолбунівської міської ради та першим секретарем Здолбунівського райкому. З 1991 року працював у ОВС, в 42 роки вийшов на пенсію в званні майора міліції.

  Старший лейтенант, командир взводу 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (30-та окрема механізована бригада, раніше — 2-ий БТО «Горинь»). Мав позивний “Лис.” До Збройних сил України був призваний 29 серпня 2014 року, учасник Антитерористичної операції. Під час проходження служби занедужав. 28 червня 2015 року помер під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО від ускладнення хвороби. Поховали офіцера в м. Здолбунові на Алеї Героїв. Залишилася дружина та двоє дітей.

Нагороджений відзнакою “За оборону рідної держави” (посмертно). Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)..

Читати далі

Палічук Руслан Степанович (5.07.1977 – 25.12.2014)

Руслан Палічук народився 5 липня 1977 р. у с. Глинськ Здолбунівського району Рівненської області. Після закінчення 9 класу ЗОШ вступив до ПТУ №11 м. Рівне, де здобув спеціальність фрезерувальника,  наладчика станків з програмним управлінням. Військову службу проходив у місті Рівне в спецрозділі із супроводу військового вантажу. Після закінчення військової служби здобув другу спеціальність – газозварювальник у ПТУ смт Квасилів. Працював газозварювальником на Здолбунівському авторемзаводі. У серпні 2014 року був призваний до лав Збройних сил України і, пройшовши військовий вишкіл на базі Яворівського полігону, направлений у зону антитерористичної операції. Службу ніс у складі 128-ої гірськопіхотної дивізії, яка захищала Україну на відрізку шляху між Артемівськом та Бахмуткою.

Руслан загинув 25 грудня 2014 р. поблизу м. Лисичанськ Луганської області.
Звання: молодший сержант.
Місце поховання: с. Глинськ Здолбунівського району Рівненської області.… Читати далі

Петренко Павло Іванович («Бані») (3.12.1989 – 29.08.2014)

Народився Павло Петренко 3 грудня 1989 року в м. Здолбунів. Навчався у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3. Після її закінчення вступив до Полтавського інституту бізнесу Міжнародного науково-технічного університету та отримав диплом менеджера. У 2010–2013 рр. проходив військову службу за контрактом у місті Хмельницький. 14 червня 2014 року був зарахований добровольцем до військової частини Національної гвардії України у батальйон «Донбас». У липні  під час виконання бойового завдання боєць був поранений. Після лікування повернувся в зону АТО. Потрапив під обстріл біля села Катеринівка Донецької області. Довгий час вважалося, що він зник безвісти.

Обставини загибелі: ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу “Зеленим коридором” з Іловайського котла, пожежна машина рухалася в автоколоні батальйону «Донбас» з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільське пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ої окремої танкової бригади збройних сил РФ і отримала пряме попадання. Павло стріляв з кулемету «Джесіка». Дістав 2 кулі в район серця та 1 в ногу. Тіло воїна було забране 29-го вересня 2014 р.… Читати далі

Рєпін Євген Вікторович «Геркулес» (18.08.1994 – 20.03.2015)

 

Рєпін Євген Вікторович народився 18 серпня 1994 р. у с. Коршів Здолбунівського району.  Пізніше  жив у м. Рівне по вулиці Івана Франка. Закінчив Рівненський технічний коледж Національного університету водного господарства та природокористування за спеціальністю «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної і нафтогазопереробної промисловості». Служив у 80-ій окремій аеромобільній бригаді м. Львів. Добровольцем пішов в АТО. З листопада 2014 р. – кулеметник-розвідник розвідроти Новоград-Волинської аеромобільної бригади.

Показав  виняткові здібності, за що його перевели на посаду снайпера розвідувальної групи,  пізніше він її очолив. Під його  командуванням був проведений не один вдалий рейд. Загинув 20 березня 2015 року. Трагедія сталася поблизу села Водяне (Ясинуватський район), неподалік Донецька. Євген разом з групою бійців пішов на виручку товариша, потрапив у засідку та був смертельно поранений. Поховали Євгена Рєпіна 25-го березня 2015 року в  м. Рівне  на Алеї Героїв кладовища «Нове».

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Є.… Читати далі

Сапожніков Олексій Юрійович (Сапог)(29.03.1989–15.05.2015)

       Сапожніков Олексій Юрійович, позивний «Сапог» народився 29 березня 1989 року в Здолбунів Рівненської області. Проживав у Здолбунові (мікрорайон залізничників). Навчався в здолбунівській ЗОШ № 5.  У 2007 році закінчив Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту. Боєць 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар».
До батальйону пішов добровольцем у листопаді 2014 року. Був снайпером в 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар».
8 травня 2015 року в селищі Новотошківка Попаснянського району Луганської області, на 29-му блокпості біля Бахмутки, отримав тяжке осколкове поранення. Відразу доставлений у м. Лисичанськ і прооперований, а пізніше переведений до шпиталю міста Харків. 15 травня, не приходячи до свідомості, помер від отриманих поранень у Харківському шпиталі. 16 травня з воїном попрощались на Майдані Незалежності у Києві, того ж дня бійця зустрічали у Здолбунові.
Був одружений, виховував двох дітей. У нього залишилися батьки та молодший брат.

 … Читати далі