Пляшко Федір Петрович (29.01.1966 – 22.08.2017) – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Федір Петрович Пляшко народився 29 січня 1966 року в селі Озерськ Дубровицького району, проживав у місті Дубровиця. Відслужив 15 років у прикордонних військах та вийшов на пенсію. У 2014 році став активним учасником Революції гідності і в цьому ж році пішов добровольцем на фронт, де перебував один рік.

У травні 2017 року пішов служити контрактником в 14 бригаду ОК «Захід» у Володимир-Волинському та попросив командування направити його на передову. Військовий ніс службу у першій лінії оборони – Щастя та Старий Айдар Луганської області.

У Федора Петровича залишилися дружина, троє дорослих синів та двоє онуків.

Похований у м. Дубровиця Рівненської області.

Пляшко Федор Петрович – помічник начальника прикордонної застави Північно-Західного напряму, прапорщик нагороджений медаллю “За військову службу Україні”

Публікації про Пляшко Ф. П.

Дубровиччина віддала останню шану захиснику, та солдату-патріоту своєї країни Пляшку Федору Петровичу. Вічна память славетному сину України. Герої не вмирають.

Федора Пляшка –захисника, патріота, земляка Дубровиччина зустріла на колінах спільною молитвою «Отче наш». Наші хлопці-захисники, голова РДА Микола Петрушко, голова районної Микола Кухарець, міський голова Богдан Микульський, секретар виконкому Оксана Краглевич, військовий комісар Анатолій Білаш віддали свою пошану пам*яті Захисника , зустрівши траурний “Вантаж -200” на кордоні Сарненського і Дубровицького районів.

З міста Щастя додому приїхава Федір Пляшко – син Дубровиччини, у супроводі своїх синів, куми та військових, аби спочити у рідній землі.

Далекий. болісний, важкий шлях…Чекала дружина чоловіка, мати -сина, хлопці -тата..Чекали з перемогою! Але перемога пишеться і так, й такими трагічними долями солдат. Як не прикро, саме й так рахує свій відлік ця страшна війна – забираючи найкращих. Траурна колона рухається селами Дубровиччини. Багато людей на узбіччях. Вони, як завмерли, вони не вірять цій трагедії і водночас так глибоко у серце стріляє цей надпис “Вантаж -200” Плакали всі: діти, дорослі, старенькі. Під колеса авто кидали квіти, у Кураші зустріли спочилогоу Бозіпатріота жовто-синіми та червоно-чорними прапорами. Як завжди, найбільше людей вийшли поклонитися Герою у Соломіївці, Орв’яниці, Бересті.
Велелюдно було у Дубровиці на Майдані Злагоди.
Звичайно найбільша втрата для родини: матері, дружини, синів, братів, сестер…Їх біль буде вічним.

Нам всім болить це непоправне горе , болить Україні, бо вона виплакала за синами-патріотами океан сліз. Україна так хоче, щоб її діти, народжували дітей, будувалися і ростили сади. Ми всі хочемо миру! А їй так часто доводиться одягати чорну вишиванку і молитися на могилах своїх синів. Ми теж будемо молитися. Молитва до Бога за упокій Федора Пляшка хай буде нашою спільною даниною Його світлій память. Пам’яті Людини, яка любила життя і ближнього свого як самого себе…

Отче наш, що є на небесах!

Нехай святиться Ім’я Твоє.
Хай прийде Царство Твоє,
нехай буде воля Твоя
як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні.
І прости нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
але визволи нас від лукавого.

Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь!

Люба Климчук

..В очікуванні траурної процесії, стала біля групи чоловіків, поруч із пам”ятником Тарасу Шевченку на майдані Злагоди.

Один із них схвильовано говорив: “А знаєте, скільки ми з Федєю колисок зробили?! Разом працювали в переробному цеху лісгоспу. Які руки в нього золоті! Були… І серце мав добре… Хату, вважай, власними руками звів. А от пожити у ній не встиг”, – написала у написала у Facebook Оксана Слободзян.

Мама Федора Пляшка крізь сльози каже: “Я просила не йти… А він Україну любив понад усе. Я новини щодня дивилася, вслухалася в кожне слово… Не стало…”

“Колишній прикордонник, учасник Майдану, батько, дідусь, чоловік, син, прекрасний столяр, різьбяр, картини малював. Пішов добровільно на війну у 2014. В травні 2017 підписав контракт, попросився на першу лінію. Ось так… Декілька рядків: був, жив, робив, служив. Не стало ЛЮДИНИ”, – відзначає Оксана Слободзян.

Федір Пляшко був із великої родини: шестеро синів та дві доньки виховали його батьки.Сам він виховав трьох синів, які вже мають своїх дітей.

Смерть бійців, що захищають нашу Батьківщину, – завжди величезна трагедія. Особливо важко сприйняти таку новину зараз – під час так званого перемир’я. Від імені керівництва Рівненської області та від себе особисто висловлюю щирі співчуття родині Федіра Петровича та його бойовим товаришам”, – відзначив голова Рівненської РДА Олексій Муляренко.

Співчуття родині висловив і народний депутат Василь Яніцький.

Спогади

Дружина Інна:

Ми прожили у щасливому шлюбі 30 літ. Зналися змалечку, бо виросли в одному селі, були однокласниками. Федя був прекрасним чоловіком – мудрим, стриманим, поміркованим. Це я така запальна іноді, а він завжди розмірковано і виважено підходив до вирішення всіх життєвих питань. За ним була, як за кам’яною стіною, у всьому відчувала опору і підтримку. Ми щиро раділи спочатку народженню синочків, а потім, як всі, піклувалися про своїх школярів, раділи випускникам, одружили своїх хлопчиків. Слава Богу, троє онучків у нас. Як батько мій чоловік був вимогливим і добрим, хотів, щоб сини були справжніми людьми. А як радів мій рідненький онукам. Це не передати. Як вже брав онучат на руки, то очі вмить починати горіти таким яскравим і теплим світлом. Це була особлива любов. Коли перший раз повернувся з АТО, то ми були щасливі. Слава Богу, прийшов додому живий і здоровий. Справили весілля сину, а потім у чоловіка помер тато. Важка втрата для нього, але життя продовжувалося. Федя, як і всі, мріяв про звичайне людське щастя: щоб родина була велика, будинок затишний, де всі могли б збиратися, сад хотів посадити. Не судилося. Вирване моє серце, бо світло у моє життя чоловік приносив три десятки років. Ми прожили гарно, а от обвінчалися лише рік тому. Хотіли зробити це й раніше, але все якось відкладалося. А тут син вінчався, то й запропонував, щоб і ми заразом склали обітницю Богові.

Останній раз говорили з чоловіком напередодні загибелі, вдень. Я і ввечері чекала на його дзвінок. Він традиційно телефонував у такий час. Побачила пропущений виклик. Почала набирати до нього, а відповіді не було. Лягла спати зі спокійним серцем, бо Федя все мене запевняв, що нема чого особливо хвилюватися. Телефон всю ніч біля мене лежав, а тут вранці постукали…

Мати Ганна Федорівна:

Я виростила восьмеро дітей, шестеро синів та дві доньки, мої рідні, мої дорогі кровинки. Маю онуків і правнуків. От не стало мого Феді, таке непоправне горе для нас всіх. Подивіться як жінка, синочки, сестри, брати, племінники тужать за ним, за моєю дитиною. Як ми ростили діток? Хіба ж було декретне, хіба ж було для них все, що є отепер? Багато вони не бачили, але добрими стали людьми. Федя дуже любив людей, спорт, був товариський і добрий до всіх. Бог такого хорошого сина у мене забрав. Чому забрав?

Любов Климчук, Дубровицький ВІСНИК

В Дубровиці вшанували воїна АТО

22 липня 2018 року в Дубровиці відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки загиблому воїну АТО Федору Пляшку, яку було встановлено на фасаді будинку в якому проживав боєць разом із сім’єю. Вшанувати пам’ять загиблого героя прийшли рідні, друзі, побратими, колеги, представники влади та просто небайдужі люди.Прочитав молитву та освятив пам’ятну дошку благочинний Дубровицького району УПЦ КП Данило Ковташ. Всі присутні вшанували пам’ять героя хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної дошки та на могилу Федора Пляшка.

Список публікацій

Неповторна втрата // Вісті Рівненщини : Газета обласної Ради. – Рівне, 2017. – №30/28 лип./. – С. 2

Анотація: Про загиблого воїна АТО, військовослужбовця за контрактом Федора Петровича Пляшко із міста Дубровиця

Клімчук Л. На три дні Дубровиччина одягнула траурне вбрання / Л. Клімчук // Дубровицький вісник : Громадсько-політична газета : Дубровицька районна рада та райдержадміністрація, 2017. – N 30 /28 лип./. – С. 3

Анотація: 26 липня 2017 року в місті Дубровиця пройшла церемонія прощання і поховання патріота Федора Пляшка, який служив по контракту на першій лінії оборони в селі Щастя та Старому Айдарі Луганської області

Ще одна втрата на Сході України серед військовослужбовців із Рівненщини. На передовій загинув 51-річний Федір Пляшко з Дубровиці // Волинь – нова : незалежна громадсько-політична газета. – Луцьк, 2017. – №80 /27 лип./. (Рівненський край: дод. газ. “Волинь – нова”). – С. 2

Машина з тілом бійця АТО // youtube

Клімчук Л. На три дні Дубровиччина одягнула траурне вбрання / Л. Клімчук // Дубровицький вісник

У зоні бойових дій загинув боєць з Рівненщини // Новини по-рівненськи

У зоні бойових дій загинув боєць з Рівненщини // online.ua

У зоні АТО рівненщина втратила ще одного бійця // ЧаРівне : сайт

У зоні АТО загинув боєць із Рівненщини Федір Пляшко // Zik : сайт

Дубровиччина попрощається із загиблим Героєм //Дубровицька районна державна адміністрації

…За крок до відважної смерті // Сарненські новини

“Одні знищують Полісся насосами у бурштиновій лихоманці – інші захищають його мир” – 51-річний воїн загинув в АТО // Gazeta.uа

Відкриття меморіальної дошки Пляшку Федору // Дубровицька міська рада

У Дубровиці відкрили меморіальну дошку загиблому воїну АТО Федору Пляшку (Фото) // uanews

У Дубровиці відкрили меморіальну дошку загиблому герою // ЧаРівне