(03.12.1974 -13.07.2015)
Юрій Миколайович народився 3 грудня 1974 року в Ізяславі Хмельницької області. Закінчив Ізяславську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1.
Юрій Цісарук свою службу в Збройних силах України розпочав у 1992 році. За цей час він перебував на різних посадах від командира і до начальника розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування «Захід». Останні роки офіцер служив на Рівненщині. В зоні АТО був начальником розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування “Захід”. За період з липня 2014 року до липня 2015 року брав участь у бойових діях. 12 липня 2015 року під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО Юрій разом зі ще одним військовослужбовцем, коли прикривали своїх побратимів, підірвалися на розтяжці поблизу селища Новотошківське, що на Луганщині. Помер від отриманих поранень. У чоловіка залишилася дружина та неповнолітній 15-річний син. Поховали Юрія Миколайовича в Ізяславі на Хмельниччині, звідки він був родом.
Указом Президента України від 12 липня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Юрія Цісарука – начальника розвідки управління ракетних військ та артилерії оперативного командування «Захід» нагороджено орденом Богдана Хмельницького IIІ ступеня (посмертно).
Згідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 р. Юрію Миколайовичу Цісаруку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».
Рішенням Ізяславської районної ради розвіднику Юрію Цісаруку присвоєне звання почесного громадянина Ізяславського району
Рішенням сімнадцятої сесії Ізяславської міської ради сьомого скликання від 11 листопада 2016 року № 4 вулиці Лєрмонтова присвоєно ім’я вулиця Юрія Цісарука,
Публікації про Цісарука Ю. М.
.
Професійний офіцер, хороша людина, люблячий чоловік і батько… Таким запам’ятався своїм товаришам по службі загиблий у зоні АТО 41-річний начальник розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування «Захід», полковник Юрій Миколайович Цісарук. 12 липня офіцер загинув під час виконання бойових завдань у Луганській області. Нині ж у рівненській військовій частині з тривогою і сумом чекають прибуття «вантажу-200» і сьогодні з 15-ої години розпочнуть прощання із загиблим. А вже завтра Юрія Цісарука поховають у його рідному місті Ізяслав, що на Хмельниччині.
Як розповів начальник прес-центру ОК “Захід” Анатолій Прошин, Юрій Цісарук свою службу в Збройних силах України розпочав 1 серпня 1992 року. За цей час він перебував на різних посадах від командира і до начальника розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування «Захід». 12 липня Юрій Цісарук загинув заради миру, захищаючи свободу та незалежність своєї Батьківщини. Він був хорошою людиною, комунікабельним, добрим, професійним офіцером. Ми назавжди запам’ятали його таким. Весь особовий склад оперативного командування «Захід» висловлює глибокі співчуття родині Героя. Він до кінця з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у наших серцях. У загиблого залишилася дружина і 15-річний син, який також мріяв стати офіцером, щоб захищати свою Батьківщину. Думаю, тепер він стане військовим ще й для того, щоб покарати ворога за смерть свого батька, – зазначив Анатолій Прошин. Сайт «ВСЕ» також висловлює свої співчуття родині загиблого офіцера. Герої не вмирають!
Сайт «ВСЕ»
Полковник Юрій Цісарук шість разів був у відрядженні в зоні проведення АТО. За період з липня 2014 року до липня 2015 року багато разів брав участь у бойових діях. 5 липня 2014 року особисто здійснював управління вогнем артилерійського дивізіону 26-ї артилерійської бригади в районі Сокільників Луганської області, в результаті чого було знищено танк, два БМП противника та понад 15 терористів. 6 листопада 2014 року керував самохідним артилерійським дивізіоном 80-ої ОАМБ в районі Пришибу Луганської області. У результаті бою було знищено понад 20 терористів. 8 листопада 2014 року здійснював управління артилерійською батареєю 24-ої ОМБ в районі Фрунзе Луганської області. У результаті бою було знищено 2 міномети та 8 терористів. 12 липня 2015 року під час перевірки рубежів оборони полковник Юрій Цісарук підірвався на невідомому вибуховому пристрої та помер в результаті отриманих поранень. Військовослужбовець народився в місті Ізяслав Хмельницької області, де у 1992 році був призваний на військову службу. Останні роки офіцер служив на Рівненщині.
Рівненська обласна державна адміністрація
3 листопада 2015 року у День ракетних військ і артилерії Збройних сил України командувач військ ОК «Захід» генерал-майор Ігор Довгань разом із сином полковника Віталієм відкрили меморіальну дошку на приміщенні управління ракетних військ і артилерії оперативного командування «Захід», де працював загиблий.
Рівне прощається з розвідником оперативного командування “Захід” Ю.Цісаруком
14 жовтня 2015 року в центрі Рівного поруч зі Свято-Воскресенським собором та оберегом міста – колоною Богородиці – відкрили Дошку пам’яті. На дошці – світлини шістнадцятьох загиблих рівненських бійців АТО та трьох Героїв Небесної сотні
Спогади дружини Наталії:
Юрія мама сама виховувала. З батьком його розлучилася, коли сину10 років було. Він всього сам досягнув у житті. Школу з медаллю закінчив. Дві вищих освіти отримав. Закінчив Одеське артилерійське училище з червоним дипломом, після чого йому пропонували вступати в ад’юнктуру (одна з форм підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих військових навчальних закладах і науково-дослідних установах збройних сил), але він відмовився, обрав війська. Потім військову академію у Львові закінчив.
Першим у своїй родині військовим став. Був цілеспрямованим. Захотів стати військовим і в артилерійське училище вступив.
Ми з одного міста – з Ізяслава на Хмельниччині, але, хоч місто й невелике, одне одного не знали. Познайомилися, коли мені 23 роки було, а йому — 25. Я з друзями в кафе відпочивала і Юрій з другом прийшов. Він симпатичним, спокійним був, навіть дещо флегматичним. З тієї зустрічі все й почалося. За кілька місяців одружилися.
Любив квіти мені дарувати. Півкуща обірве, щоб мені принести. Подарунки любив робити. На всі свята — обов’язково подарунок. Купував недешеве і те, що треба у господарстві.
Мріяв дуже про доньку. Але радів і сину. Довго назвати його не могли. Врешті, я запропонувала назвати Віталієм. На тому й зупинилися. Нині сину 15 років.
Завжди казав: “Прорвемося!” Ніколи про роботу і про проблеми не розповідав, хоча знаю, що тяжко йому було. Але духом ніколи не падав.
Господарем був. Все вмів зробити, полагодити. Адже ми по орендовавних квартирах жили, як військові. Майже всю Західну Україну об’їздили. На орендованих квартирах меблі – не завжди справні. Але ніколи мені майстрів не доводилося викликати, щоб їх відремонтувати.
В Олексія хобі було — рибалка. Постійно пропадав на ній з друзями. А ще любив ліс, гриби, ягоди збирати. І баня у нього — це святе. З компанією ходив і сина з собою брав.
Ніколи нікому не відмовив, як просили про допомогу. Друзям завжди допомагав.
Роботящим був. Ніколи не лежав на дивані перед телевізором, як інші чоловіки. Завжди роботу собі знаходив.
Я раділа, що у чоловіка військова кар’єра вгору йде. Через півроку після одруження капітаном став, потім — майором. А як в академію військову вступив — звання підполковника отримав.
Життя з військовим нелегке було. Бо військовий, як артист, “гастролює” по країні. А в чужих містах ти нікому не потрібен. Але колектив військових друзями ставав. Тепер друзів по всій Україні багато.
Часто у відрядженнях у Львові бував. Їздив туди у військову академію. Був членом екзаменаційної комісії там.
У зону АТО поїхав 1 червня 2014 року. Перед цим прийшов і сказав, що їде. Я постійно на телефоні жила, постійно на нервах.
“Не їдь туди, бо у мене погане передчуття”, – просила, коли востаннє приїжджав зі сходу. “Що ти заживо мене ховаєш!”, – зреагував він. Завжди скрізь першим мав бути. От і вскочив у халепу.
Майже щодня телефонував зі сходу. Нічого не розповідав про те, що там відбувалося. Казав: “Все добре у мене. Все нормально.”
Як загинув чоловік — точно не знаю. Казали, що підрвався на розтяжці і крові багато втратив. У нас же не Америка, що на вертольоті миттю до лікарні довезуть. Розповідали його колеги, що Юрій не мав іти на те завдання. Казали, що не кожен би пішов на таке. Їх двоє тоді підрвалося. Один — легко поранений, а мій – втратив багато крові і не змогли врятувати.
Шкода, що такі люди так рано вмирають. Йому був 41 рік. Шкода, що життя таке коротке.
Син стримано відреагував на смерть батька. Я — в істериці була, місяць на таблетках жила. А він не плакав. Сказав лишень: “Моє дитинство закінчилося”.
Не віриться, що його немає. Здається, що досі в АТО, і що прийде колись. Інакше думати було б важко.
Мирослава Опанасик Радіо ТрекРівне попрошалося ще з однією жертвою війни [Юрієм Цісаруком] // Сім днів. – 2015. – 16 лип. – С. 2
Кравець А. Ангели, мечі чи курган? Яким буде меморіал [героям “Небесної сотні” та загиблим воїнам в АТО] – скажуть рівняни / А. Кравець // Рівне вечірнє. – 2015. – 16 лип. – C. 4
Місто [Рівне] тепер має 16 нових Почесних громадян // Сім днів. – 2015. – 24 верес. – С. 2
Про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Рівного” : рішення Рівненської міської ради №5756 від 17 вересня 2015 р. // Сім днів. – 2015. – 1 жовтн. – C. 18
Мошняга Л. Їх слава знайшла після смерті / Л. Мошняга // Сім днів. – 2015. – 15 жовт. – С. 1, 2
У центрі Рівного – 19 Героїв АТО та Майдану // ОГО. – 2015. – 22 жовт. – С. 11
Щубєц В. Меморіальну дошку пам’яті батька відкрив син / В. Шубєц // Сім днів. – 2015. – № 45 (5 листоп.). – С. 2
Цісарук Юрій Миколайович // Книга пам’яті загиблих
У зоні АТО загинув полковник з Рівненщини // ЧаРівне
На свято Петра і Павла у зоні АТО загинув полковник з Рівненщини // ОГО
Погиб начальник разведки ракетных войск и артиллерии ОК «Запад» // Цензор.НЕТ
Рівне прощається із загиблим в АТО офіцером // Все : сайт чесних новин
У Рівному попрощалися з розвідником оперативного командування “Захід” Юрієм Цісаруком [Відео] // 5 Перший. Український. Інформаційний
Президент нагородив орденом полковника ОК «Захід» // РадіоТрек
Рівнянина посмертно нагородили орденом Богдана Хмельницького // ЧаРівне
Орден Героя АТО замість батька отримав син // РадіоТрек
Цісарук Юрій Миколайович // Вікіпедія : вільна енциклопедія
Цісарук Юрій (Ізяслав) // Memory.ye.ua