Турик Максим Васильович народився 4 листопада 1981 року. На військову службу призваний під час мобілізації Володимирецьким об’єднаним районним військовим комісаріатом 14 березня 2015 року. Військовослужбовець ЗСУ брав участь в антитерористичній операції та захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Проходив службу в зоні АТО на території Донецької та Луганської областей. У березні 2016 року, після року служби по мобілізації, підписав короткостроковий шестимісячний контракт. 2 липня 2016 року Максим Турик був госпіталізований у Харківський військовий госпіталь, де помер 7 липня. Поховали військовослужбовця на Старорафалівському кладовищі. У нього залишилися матір та сестра.
Публікації про Турика М. В.
Місто попрощалося з Героєм
«10 липня місто попрощалося з учасником АТО – Туриком Максимом Васильовичем. 34-річний військовослужбовець був призваний на військову службу під час мобілізації Володимирецьким об’єднаним районним військовим комісаріатом 14 березня 2015 року. Проходив службу в зоні АТО на території Донецької та Луганської областей. У березні 2016 року, після року служби по мобілізації, підписав короткостроковий шестимісячний контракт. 2 липня Максим Турик був госпіталізований у Харківський військовий госпіталь, де помер 7 липня.
На в’їзді до міста та в місті бійця на колінах зустрічали рідні та близькі, бойові побратими, керівництво міста, небайдужі містяни, депутати міської ради, військовослужбовці в/ч 3045, представники Кузнецовського міського військового комісаріату, громадської організації «Ветеранська Спілка учасників АТО та захисників Вітчизни», громадських організацій «Пласт» та «Ольбери», автомобілісти. Під звуки пісні «Плине кача» та вигуки «Герої не вмирають» всі вони колоною провели Максима до рідного будинку, де настоятель Свято-Покровського храму УПЦ КП отець Віталій Боднар звершив заупокійну літію. Далі траурна процесія вирушила пішою ходою до палацу культури, де мешканці міста попрощалися з Героєм. Відспівували Максима у Свято-Покровському храмі. Поховали військовослужбовця, який поклав своє життя за свободу, незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави з усіма військовими почестями на Старорафалівському кладовищі. Світла йому пам’ять!», – пишуть на сайті міської ради.
Герої не вмирають – вони повертаються на небо
Уже вдруге у місто прийшла страшна звістка про смерть земляка, який захищав незалежність та територіальну цілісність України у зоні проведення антитерористичної операції. Вдруге люди на в’їзді у місто живим ланцюгом зустрічали померлого військовослужбовця Максима Турика та під сумну мелодію рухалися колоною за автомобілем із написом «вантаж 200». Військовослужбовець 1981 року народження був призваний на військову службу під час мобілізації Володимирецьким об’єднаним районним військовим комісаріатом 14 березня 2015 року.
Проходив службу в зоні АТО на території Донецької та Луганської областей. У березні 2016 року, після року служби по мобілізації, підписав короткостроковий шестимісячний контракт.
2 липня Максим Турик був госпіталізований у Харківський військовий госпіталь, де помер 7 липня. У нього залишилися матір та дві сестри.
Знову зі сльозами на очах, з живими квітами та лампадками стояли мешканці міста вздовж вулиць Рівненської, Соборної, Лесі Українки, майдану Незалежності, Паркової аж до будинку, де жив Максим. Вихідні затьмарилися для багатьох людей, незалежно чи знали вони особисто полеглого воїна. І навіть небо у суботу, 9 липня, пролилося дощем-сльозами разом із рідними, чекаючи повернення додому 34-річного чоловіка, який ще багато не встиг у цьому житті. Але Максим Турик зробив для нас і для усієї України набагато більше – віддав своє життя, щоб могли жити мирно і спокійно мільйони інших українців. Тож багато мешканців міста 10 липня, у неділю, прийшли до будинку по м-ну Будівельників, до Палацу культури, до Свято-Михайлівського храму, щоб попрощатися із земляком та віддати йому належну данину шани. Чоловіки і жінки, навіть діти ставали на коліна, коли виносили тіло героя після прощання у Палаці культури та після відспівування у церкві. А дорога, по якій пройшла багатолюдна траурна процесія від Свято-Михайлівського храму до Спасо-Преображенського собору, була встелена живими квітами. Поховали Максима Турика на кладовищі у с. Стара Рафалівка поруч з могилою ще одного нашого героя Сергія Тарасюка.
Усі заходи, пов’язані з похованням Максима Турика, відбулися за кошти небайдужих мешканців міста та меценатів, у тому числі працівників структурних підрозділів виконавчого комітету міської ради, окремих організацій та підприємств міста, місцевих депутатів, підприємців. Крім того, для родини загиблого військовослужбовця передбачена державна допомога та виплата з місцевого бюджету.
Після побаченого і пережитого на подібних заходах стає страшно від думок, що неоголошена війна на Сході України триває вже 3-й рік і ми починаємо до неї звикати. Певно, це не остання втрата, а ми переважно думаємо: може, нас не зачепить і якось воно буде. Багатьох вже не вражають смерті чиїхось синів та дочок і совість дозволяє святкувати, коли поруч біда. Але насправді війна триває не тільки на Донбасі та Луганщині, де наші військові з усіх сил стримують агресора. Тиха і непомітна, на перший погляд, війна за кращі зміни в державі проходить по всій Україні. Боротьба з корупцією на всіх рівнях влади та в усіх сферах життя, боротьба з безвідповідальністю, нечесністю, байдужістю, та аморальністю, на жаль, ще не приносить великих та відчутних перемог. І боєць на цьому фронті – кожен з нас, а наша активність, злагодженість, принциповість – початок успіху. Адже зміни на краще варто починати із себе, зі свого ставлення до життя і деяких речей у ньому.
Любов Кондратюк
У Бахмуті судять офіцера, якого обвинувачують у смерті солдата з Рівненщини (26 лютого 2020р)
Військовослужбовця обвинувачують у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого та перевищенні влади військовою службовою особою (ч. 2 ст. 121 та ч. 4 ст. 426-1 Кримінального кодексу України).
Слідство встановило, що в липні 2016 року командир одного із військових підрозділів під час виконання завдань на території проведення ООС (на той час АТО) у Донецькій області, через невдоволення порушенням військової дисципліни підлеглим застосував до нього фізичне насилля під час шикування особового складу. В результаті так званого “виховного процесу”, потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер у військовому шпиталі, повідомляє прес-служба ДБР.
Оксана, сестра МАксима, розповідає, що вони впродовж трьох років добивались розслідування справи смерті Максима. Каже, задля цього вдалося потрапити на прийом до президента і генпрокурора.
6 грудня 2018 року на будівлі загальноосвітньої школи №2 у Вараші відбулося відкриття меморіальної дошки на честь військовослужбовця, учасника АТО Турика Максима Васильовича.
Список публікацій
Місто попрощалося з Максимом Туриком // Енергія [Кузнецовськ].- 2016. – № 28 /14 лип./. – С. 3
Прощалися з героєм // Вісті Рівненщини : Газета обласної Ради. – Рівне, 2016. – № 28/15 лип./. – С. 2
Анотація: У Кузнецовську (Вараш) прощалися з 34-річним учасником АТО – Туриком Максимом Васильовичем
Слава Україні! Героям слава! // Вараш [Кузнецовськ].- 2016.- №1 /22 лип./. – С. 1
Помер наш земляк, воїн АТО Турик Максим Васильович // Вараш-інфо : новини улюбленого міста
Помер наш земляк, воїн АТО Турик Максим Васильович // Вараська міська рада
Сьогодні у Вараші попрощались із 35-річним воїном АТО // – ERVE.UA
Поховання полеглого військовослужбовця Турика Максима Васильовича відбудеться 10 липня // Вараш-інфо : новини улюбленого міста
У зоні АТО загинув колишній учень школи // Офіційний сайт Кузнецовської ЗОШ №4
Місто попрощалося з Героєм [фото+відео] // Полісся-net
Місто попрощалося з Героєм [фото+відео] // 34400.net
В Донецкой области расследуют гибель солдата, убитого, со слов очевидцев, его командиром // Факти.
Командиру підрозділу, який вбив військового Максима Турика, загрожує до 10 років за ґратами // Волинь.UA
У Бахмуті судять офіцера, якого обвинувачують у смерті солдата з Рівненщини // РадіоТрек