Тимофієв Віктор народився 16 березня 1971 року в селі Друхів Рівненської області Березнівського району в сім’ї колгоспників Тимофієва Миколи Наумовича та Тимофієвої Надії Федорівни. З малих років Віктор був приучений до праці: пас корів, заготовляв дрова, косив, обробляв поле.
У 1978 році пішов у перший клас Друхівської середньої школи. Отримав неповну середню освіту і продовжив навчання в Соснівському ПТУ, здобувши професію маляра-штукатура.
В листопаді 1989 року був призваний до лав Радянської армії. Проходив службу на Камчатці на Тихоокеанському флоті три роки. У 1992 році був демобілізований і повернувся в рідне село.
У 1993 одружився. Після демобілізації з армії працював у місцевому колгоспі, перебував на заробітках як в межах України, так і за її межами.
2 березня 2022 року пішов захищати Україну від російських загарбників.
Старший стрілець механізованого відділення Віктор Тимофєєв загинув 12 травня 2022 року під час виконання бойових завдань у районі смт. Тошківка Сєвєродонецького району Луганської області від поранення несумісного з життям.
Заупокійна служба за загиблим захисником відслужена в Церкві Різдва Богородиці села Друхів. Похоронили Героя на місцевому сільському кладовищі.
У Віктора Тимофієва залишилися дружина, троє дітей та п’ятеро онуків.
Публікації про Тимофієва В.
Попрощалися із захисником України
Минулого тижня Березнівську громаду сколихнула страшна звістка. У боях з російськими окупантами на Луганщині загинув ще один захисник України — Віктор ТИМОФІЄВ із Друхова. Болить серце від гіркої втрати. Без тата залишились донька та син, без любого чоловіка — молода
дружина. Горе сім'ї неможливо осягнути.
Гіркі сльози лилися над домовиною, яку огорнув синьо-жовтий стяг. Адже воїн своє життя віддав за волю та незалежність українців, окропив своєю кров’ю нашу свободу. Повільно рухалась похоронна процесія від рідного дому Героя до церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Тужливі піснеспіви та оркестрова музика летіли у небесну вись. Провести в останню путь воїна минулої п’ятниці прийшли сотні друхівчан, вони разом з рідними схиляли голови в скорботі. Сумні звуки церковного дзвону зустрічали процесію. Священники провели заупокійну службу в храмі. Свічки тривожно палахкотіли в руках, поки люди оплакували загиблого. Місцем вічного спочинку Героя стало сільське кладовище.
Ніколи не забудемо тих жертв, що принесли українці в ім’я свободи. Пам’ятатимемо кожного воїна, що віддав своє життя. Чекаємо звісточку про перемогу.
Слава Україні! Героям слава!
Яна Стахнюк
Список публікацій
Стахнюк Я. Попрощалися із захисником України [Віктором Тимофієвим в селі Друхів
Березнівської ТГ Рівненського району, загиблим у боях з російськими окупантами на
Луганщині] / Я. Стахнюк // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2022. – N
21/26 трав./. – С. 1.
У боях за Україну у Луганській області загинув наш земляк // Рівне вечірнє
У Березнівську громаду прийшла чорна звістка: у боях на Луганщині загинув земляк // Rivne Media