Брік Андрій Васильович (14.02.1987 – 08.06.2015)

Брік Андрій Васильович народився 14 лютого 1987 року у селі Дермань Друга Здолбунівського району.
Призваний до лав Збройних Сил України 5 лютого 2015 року як доброволець.

Старший сержант, розвідник 130-го окремого розвідувального батальйону. Загинув опівночі з 7 на 8 червня 2015 р., у районі села Гречишкине Новоайдарського району Луганської області в бойовому зіткненні розвідгрупи з диверсійно-розвідувальною групою бойовиків «ЛНР».

У нього залишилися мати, дружина і двоє малолітніх дітей.
Місце поховання: с. Дермань Друга Здолбунівського райоу Рівненської області.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 р. “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” А. Брік нагороджений медаллю “За військову службу Україні” (посмертно).

Публікаціії про Бріка А. В.

Здолбунівщина навколішки зустріла загиблого земляка Андрія Бріка

Такої емоційної і драматичної зустрічі загиблого земляка Здолбунівщина ще не бачила. Біда прийшла до старовинного повстанського Дерманя. Село, яке в роки Другої світової війни дало Українській Повстанській Армії більше тисячі відважних патріотичних вояків, в середу зустріло востаннє свого захисника, свого нового Героя. Ворог той самий, що і сімдесят років тому. І сльози людей були ті ж самі, якими оплакували своїх оборонців і сотні, і десятки років тому матері, дружини, сестри… І в Здолбунові, і в Здовбиці, і в Уїздцях, і в Кунині тіло Андрія Бріка люди зустрічали на колінах. На узбіччях доріг і біля воріт будинків, у високій траві чи на скошеному різнотрав’ї – скрізь зі сльозами, молитвою і горем стояли навколішки жителі району. Старенькі дідусі і бабусі, молоді хлопці і дівчата, дітлахи – часто ще на руках у молодих батьків… В Уїздцях біля хати стояла родина з прапорцями України і Азербайджану – це якнайкраще свідчення того, що перемога у війні з Росією важлива не лише для українців, а й для представників інших народів, що живуть на нашій землі.

Але, звісно, найбільше горе спіткало дерманців… Коли траурна колона під’їхала до рідного села Андрія, вже було доволі темно, люди запалили свічечки. Біля школи стояли учні, а біля монастиря – черниці. Треба віддати належне монашкам, які разом з усіма навколішках зустріли Героя, – адже монастир підпорядкований Московському Патріархату.

Здолбунівщина: сотні людей провели в останню путь загиблого бійця 130 окремого розвідувального батальйону (фото)

У розкішному буянні червневої зелені прощався Дермань зі своїм Героєм… Біля сільського клубу зібрались односельці, приїхали хлопці зі «стотридцятки», з якими служив Андрій. З усього району приїхали люди віддати шану захиснику України. На жаль, не обійшлося без релігійної складової – цілий день скрізь точились розмови про те, чому українського бійця ховає церква, підпорядкована державі-агресору. Проте певний оптимізм вселяє те, що ще зранку до клубу прийшла громада УПЦ Київського Патріархату, помолились за душу полеглого бійця. Там, де громади не єдині, це правильне рішення – бо захищав Андрій усіх своїх односельців, до якого б патріархату вони не належали.

Поетичним рядком

Стискає серце біль пекучий,
Бо гірш за все – втрачати молодих,
І чим зарадиш їй, вдові у двадцять років,
Яка ховає від сиріток очі, повні сліз.
Як їм поясниш, чого мама плаче,
Чому від татка в хаті лиш портрет
І чорна стрічка, що на його рамі,
Й навіщо за порогом в рушникові хрест?
Як розказать, чому мовчить дідуньо,
І їх бабуня посивіла враз,
Як свічку перед фото татка запалила
І в чорній хустці стала голосити раз у раз?
Як їм сказать, що татко вже за видноколом,
І відтепер прийде до них лише у снах,
Що у далекім Н-ську він поліг героєм,
Рятуючи в бою АТО товаришам життя?
Тріпочуть серденька, у слізках оченята.
А на обійсті повно вже людей.

…Їм так хотілось обійняти тата.
Натомість домовина в двір пливе.
Як вам, катюги-супостати,
Стає снаги губити молодих,
Чи вам накраденого мало,
Чи Бог вам розум вже відняв?
Чого приперлись в Україну,
Навіщо нищите поля й міста?
Ну а своїх синів на смерть сюди послати,
Як, нелюди, вам піднялась рука?
Постане правда, бо у нас є воля,
Є віра і любов в серцях. Нас не скорить –
У кожного в душі в нас Батьківщина,
Одна, яку Господь нам дав.

Олена Сніжна

6 грудня 2015 року в селі Дермань Друга на фасаді Дерманського НВК “Загальноосвітня школа І ступеня – гімназія” було відкрито меморіальну дошку пам’яті загиблому Герою АТО Андрію Бріку.
З нагоди відкриття меморіальної дошки учні та вчителі місцевої школи, представники районної влади, громадськість поклали квіти та вшанували пам’ять полеглого за незалежність України героя.

Меморіальна дошка на честь Бріка Андрія Васильовича (14.07.1987, с. Дермань Друга, Здолбунівський район, Рівненьська область), 130-й окремий розвідувальний батальйон

Встановлена: Первомайська ЗОШ, вул. Ювілейна, 12, смт Первомайське, Вітовський район Миколаївської області.

Список публікацій

Знову попрощалися з героєм // Нове життя. – 2015. – №44/45 /12 черв./. – С. 2

Сніжна О. «Стискає серце біль пекучий…» / О. Сніжна // Нове життя. – 2015. – №44/45 /12 черв./. – С. 2

Цимбалюк Є. Проводжали навколішках того, хто зупинив агресорів / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2015. – №25 /18 черв./. – С. 2

Президент посмертно нагородив чотирьох Героїв з Рівненщини [які загинули в зоні АТО – В’ячеслава Мірошника, Олександра Черніченка, Олександра Шолудька та Андрія Бріка] // Ого : регіональна щоденна газета. – Рівне, 2016. – №4 /21 січ./. –  С. 3

Відзначено державними нагородами // Нове життя :  громадсько-політична. – Здолбунів, 2016. – №4/5 /22 січ./. –  С. 1

Анотація: Президент України Петро Порошенко нагородив посмертно двох воїнів зі Здолбунівщини – Андрія Васильовича Бріка із села Дермань Другий медаллю “За військову службу Україні”, Олександра Михайловича Шолудька із села Уїздці орденом “За мужність” ІІІ ступеня

У пам’ять про загиблих воїнів // Нове життя : громадсько-політична. – Здолбунів,  2016. – №44/45 /10 черв./. –  С. 2

Анотація: Меморіальну дошку на честь загиблого у зоні проведення АТО на Сході України Романа Віднічука відкрито 5 червня 2016 р. у Богдашеві Здолбунівського району, вшановано пам’ять інших загиблих воїнів – Андрія Бріка з Дермані Другої Здолбунівського району та здолбунівчанина Андрія Ярошенка

Чергова втрата. У зоні АТО загинув боєць із Здолбунова  // Рівне 1 : телеканал

Тіло загиблого героя Дермань Друга зустрічатиме сьогодні   // Здолбунів.COM

Андрій Брік АТО Здовбиця Дермань коридор 10 06 2015 [Відео]  // YouTubeUa

Здолбунівщина навколішки зустріла загиблого земляка Андрія Бріка  // Здолбунів.СОМ

Здолбунівщина прощалась із дерманським розвідником  // Здолбунів.СІТІ

Пішоходи і водії навколішки прощались із дерманським героєм  // Здолбунів.СІТІ

Рівненщина попрощалася з 28-річним героєм АТО А. Бріком [Відео]  // 5 Перший. Український. Інформаційний

Здолбунівщина: сотні людей провели в останню путь загиблого бійця 130 окремого розвідувального батальйону (Фото)  // Демарш

Військових зі Здолбунівщини посмертно нагородили державними нагородами  // Здолбунів.СОМ

Брік Андрій Васильович  // Книга пам’яті загиблих

Брік Андрій Васильович  // Вікіпедія : вільна енциклопедія

Брік Андрій Васильович // wikiwand

Меморіальна дошка Андрію Бріку // Здолбунівська сотня самооборони

Відзначено державними нагородами  // Нове життя : сайт