(23.08.1993-31.08.2016)
Владислав Віталійович народився в місті Радивилів Рівненської області 23 серпня 1993 року. Навчався в Радивилівській середній школі. У 2011 році закінчив Радивилівське ПТУ №26. Був активним учасником Революції Гідності. Боєць 18-го загону територіальної оборони, відряджений до 8-го батальйону. Брав участь в блокаді Криму в складі «Правого сектора». Загинув Владислав при виконанні бойового завдання 31 серпня 2016 року біля населеного пункту Широкине Волноваського району Донецької області. Похований у рідному місті Радивилів Рівненської області.
Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Публікації про Шемуровського В. В.
З почестями провели в останню путь Владислава Шемуровського
П’ятниця 2 вересня в Радивилівському районі була оголошена Днем жалоби – в Радивилові цього дня хоронили українського героя – 23-річного Владислава Шемуровського, який загинув 31 серпня при виконанні бойового завдання поблизу села Широкине Донецької області.
Як повідомила прес-служба Національного Руху «ДІЯ» Рівненщини, Владислав Шемуровський був активним учасником Революції Гідності та блокади Криму, став у ряди захисників незалежності і територіальної цілісності України проти російської агресії та підтримуваних Москвою терористичних формувань.
На похорони патріота приїхали бойові побратими, прийшли керівники Радивилівського району і Радивилівської міської об’єднаної територіальної громади, депутати, партійні і громадські активісти, друзі, всі ті, в серцях котрих гострим болем озвалася звістка про загибель Владислава. Він народився в місті Радивилів 1993 року. Навчався в Радивилівській середній школі № 2. Похоронна процесія пройшла під державними прапорами України і червоно-чорним прапором. Поховали на міському кладовищі Радивилова. Люди вздовж вулиці, де проходила похоронна процесія, ставали навколішки і не стримували сліз та ридань.
До речі, 2 вересня в Рівненській обласній раді відбулося засідання постійної комісії з питань місцевого самоврядування, розвитку територій та європейської інтеграції. На початку засідання на пропозицію голови постійної комісії Валентина Кроки присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблого в АТО військового Владислава Шемуровського.
“Він був вільний як вітер”
Він пішов на війну добровольцем. Його називали «Маестро». Був відчайдушним, і часом здавалося, що не мав страху. Побратими згадують, як він виносив поранених під час обстрілів. Владиславові Шемуровському було 23 роки. Він загинув 31 серпня під час виконання бойового завдання поблизу села Широкине Донецької області. Його поховали в рідному Радивилові, що на Рівненщині. В останню путь бійця проводили, ставши навколішки.
«Він був спритним хлопчаком. А ще не любив стояти осторонь і хотів заявити про себе», — розповідає Лариса Надорожна, головний спеціаліст Радивилівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Вона знала Влада з дитинства. Жінка пригадує, як одного разу під час таборування, коли треба було розпалити багаття, Влад знайшов і приніс частину сухого дерева, ще й сам порубав його, тож дров більше шукати не потрібно було.
«Влад був вільним як вітер. А ще запальним і безстрашним. Це вже бойові побратими розказували, як під час обстрілів все говорили Владові, щоб не висовувався. Бувало, всі ще чекають, доки вогонь припиниться, а він вже тягне пораненого…» — згадує пані Лариса.
Влад був активним учасником Майдану. А ще брав участь у блокаді Криму. «Це там його почали називати «Маестро». Річ у тім, що Влад вмів куховарити. Там, у Криму, його попросили це зробити. Він зготував їсти вперше, вдруге… Тим, хто там був, їжа сподобалася. Тому його й прозвали «Маестро». Таким було його псевдо й на війні, — розповідає Олександр, друг Владислава. — Ми з дитинства були як брати. Траплялося, що сварилися. Але такого, щоб ображалися один на одного, не було. Коли він сказав, що збирається в АТО, його відмовляли. Говорили, що всяке може трапитися, що це небезпечно. Але Влад казав: «Ось я не піду, і той не піде, й інший. Так не можна». А ще переконував, що все складеться добре… Він був позитивний, веселий. Дуже любив солодке. Розповідав: вже коли був у АТО, чекав, коли волонтери привезуть якісь ласощі… Взагалі Влад жив ніби одним днем. А ще шукав себе. Кажуть, що війна змінює. То, мабуть, так воно і є. Влад став іншим… Напевно, дорослішим…».
Ільницька Т.
Він сказав: «Я хочу захищати…»
Кожна епоха виховує своїх героїв. Житель нашого міста, учень НВК «школа № 2 – ліцей» Шемуровський Владислав у свої неповних 23 роки став героєм нашого часу, пожертвувавши за спокій на рідній землі найдорожчим, що лише дано людині Всевишнім. Власним життям.
…2014 рік. Зима. Така, як і сьогодні за вікном: сніжна, вітряна, морозна. Владислав тоді – активний учасник Революції Гідності на Майдані. А коли осмислене прагнення українців вирватися з-під кремлівського гніту обертається анексією Криму, гібридною війною та вторгненням російських військ на прикордонні з Росією, східні області, Владислав попрямував добровольцем у найгарячіші точки Луганщини та Донеччини. «Друг Маестро» – так назвуть його бойові побратими. «Юнак з широкою душею та гарячим серцем – вчителі й однокласники міської другої школи, де він навчався».
Цьогорічний першовересень у НВК «школа № 2 – ліцей» надовго залишить відбиток смутку в пам’яті його педагогів та вихованців: в останній серпневий день куля снайпера обірвала життя молодого патріота-добровольця з Радивилова – Владислава Шемуровського. Він загинув при виконанні бойового завдання поблизу села Широкине Донецької області.
… Другого вересня усім містом ставши навколішки, і діти, й молодь, і люди похилого віку провели свого відважного земляка у вічний спочинок.
«…Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна».
А цієї середи, 30 листопада, учні й вчителі навчально-виховного комплексу, а також голова Радивилівської міської об’єднаної територіальної громади М. Карапетян, народний депутат Верховної Ради України від нашого виборчого округу О. Дехтярчук, помічник народного депутата України Р. Коваль, а також рідні та близькі загиблого, його бойові побратими, зібрались на засніженому шкільному подвір’ї. Тут відбулись заходи з нагоди відкриття меморіальної дошки Владиславу Віталійовичу Шемуровському, встановленої на фасаді школи.
Після хвилини скорботи за всіма загиблими за час проведення антитерористичної операції на сході України, директор школи Д. Денисюк надав слово для виступу народному депутату О. Дехтярчуку, який реалізував задум виготовлення й встановлення дошки пам’яті:
– Щоразу, йдучи до школи, діти будуть бачити мужнє обличчя свого земляка, вчорашнього товариша, майже однолітка, і, може, хтось із них подумки поставить собі запитання, чи гідним сином для своєї країни він підростає? Бажаю усім нам якнайшвидшого досягнення миру, але тільки не ціною відділення українських земель, – наголосив у своєму зверненні народний депутат О. Дехтярчук, який виділив кошти на виготовлення та усіляко сприяв встановленню дошки пам’яті загиблого земляка.
Торкнулась учнівських сердець своїм проникливим виступом мама загиблого героя Оксана Леонідівна:
– Любіть своїх батьків, діти. А ви, батьки, своїх дітей. Якби біблійна істина «Полюби ближнього свого, як самого себе» більше осмислювалась людьми, мабуть, воєн на землі було би менше.
Спогадами про останню зустріч із Владиславом поділився й помічник народного депутата Р. Коваль:
– Цей безстрашний юнак служив у батальйоні Української добровольчої армії, кілька сотень хлопців – бойових побратимів Владислава – нині утримують обстрілювану російськими найманцями Мар’їнку, Широкіне, Авдіївку. Багатьом, як зізнаються, дуже не вистачає позитивного та відважного «Друга Маестро»…
Учні школи тримали в руках запалені лампадки, читали жалобні вірші. До усміхненого образу «Друга Маестро», (бойовий псевдонім Владислава Шемуровського – авт.), викарбуваному на гранітній плиті, поклали живі квіти.
Вічна пам’ять героям.
Янчин Н.
В пам’ять про загиблого героя
На фасаді Радивилівського НВК «школа № 2 – ліцей» у середу, 30 листопада, було встановлено меморіальну до
шку колишньому учневі Шемуровському Владиславу Віталійовичу. У свої неповних 23 роки він став героєм нашого часу, бо пожертвував за спокій на рідній землі найдорожчим, що лише дано людині Всевишнім. Власним життям.
30 серпня цього року куля снайпера обірвала життя справжнього патріота, бійця добровольчого батальйону Української добровольчої армії. Другого вересня з почестями, як і належить проводжати полеглого в бою захисника, Владислава Шемуровського було поховано на міському кладовищі. Участь в урочистому відкритті взяли голова Радивилівської об’єднаної територіальної громади М.Карапетян, народний депутат ВРУ від виборчого округу №154 О. Дехтярчук, помічник народного депутата Р.Коваль, мама Владислава – Оксана Леонідівна, близькі загиблого, бойові побратими.
До роковин світлої пам’яті
Цьогоріч Владиславу Шемуровському виповнилося б всього 24… Про такий вік кажуть: тільки б жити і радіти, творити своє щасливе майбутнє і ростити синів. Натомість, сліпа ворожа куля назавжди обірвала молоде, сповнене надій життя під час бойових дій на сході України.
Минув рік: довгий і нелегкий, найперше, для родини. Рік сліз, скорботи та розлуки. Друзі, хто знали Владислава – енергійного, життєрадісного юнака, із нестримною жагою до життя, його батьки, представники органів місцевого самоврядування, зокрема, секретар Радивилівської ОТГ І.Герасимчук, голова районної ради В.Кондик, в.о.голови райдержадміністрації В.Табакера, начальник мобілізаційного відділення районного військового комісаріату О.Плевако, а також бойові побратими радивилівського добровольця у понеділок, після звершення поминальної панахиди у храмі Святого Олександра Невського, зібралися пліч-о-пліч на міському кладовищі, щоб разом помолитися за Царство Небесне для душі полеглого.
– Наш побратим Друг Маестро, як і сотні інших патріотів, одним із перших відважно став на захист потривоженого спокою своєї Батьківщини. На жаль, навіть поплатившись за це власним життям, такі герої не мають ні статусу, ні відповідного захисту від держави. У свої молоді роки цей юнак йшов до кінця, будучи вірним присязі, своєму народу та щирим патріотом своєї Батьківщини, за яку загинув. Ми усі будемо пам’ятати Друга Маестро, відважного українського героя, – виголосив скорботну промову Роман Коваль, керівник “Правого сектора” Рівненщини.
Указом Президента за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові Орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагороджено добровольця української добровольчої армії Владислава Шемуровського.
Відзнаку отримала його матір Оксана під час обласних урочистостей з нагоди Дня Державного Прапора України та 30-річчя незалежності України.
Список публікацій
Похорон героя Владислава Шемуровського // Радивилів POST : громад.-політ. газета, 2016. – № 37 (8 верес.). – С. 2
З почестями провели в останню путь Владислава Шемуровського // Прапор перемоги : громадсько-політична газета, 2016. – № 36 (9 верес.). – С. 3
Янчин Н. Перед пам’яттю героя схилились на коліна / Н. Янчин // Сурми Радзивілів : районний інформаційно-аналітичний часопис, 2016. – № 36 (9 верес.). – С. 2
Ільницька Т. Він був вільний як вітер / Т. Ільницька // День : всеукраїнська газета. – Київ, 2016. – №185-186
Янчин Н. На честь полеглих воїнів-земляків спорудили пам’ятник / Н. Янчин // Сурми Радзивілів : районний інформаційно-аналітичний часопис. – Радивилів, 2016. – №42/21 жовт./. – С. 2
Анотація: Про відкриття в м. Радивилів пам’ятника землякам, полеглим у зоні АТО
Янчин, Н. Він сказав: “Я хочу захищати Україну…”/ Н. Янчин //Сурми Радзивілів : районний інформаційно-аналітичний часопис, 2016. – №48 (2 груд.). – С. 2
Янчин Н. Хотів, щоб мама ним гордилась. А вийшло – гордимось ми всі…” / Н. Янчин // Сурми Радзивілів : районний інформаційно-аналітичний часопис. – Радивилів, 2016. – №48/2 груд./. – С. 3
Анотація: Про Владислава Шемуровського – героя АТО, жителя м. Радивилова
Шевчук Л. Відкриття пам’ятної дошки на честь загиблого героя / Л. Шевчук // Радивилів POST : громад.-політ. газета. – Радивилів, 2016. – №50/8 груд./. – С. 2
Анотація: Про відкриття меморіальної дошки Владиславу Віталійовичу Шемуровському у Радивилівському НВК “школа №2-ліцей”
Пам’ятна дошка на честь подвигу героя // Прапор перемоги. – 2016. – № 49 (9 груд.). – С. 6
Хотів, щоб мати ним гордилась. А вийшло, гордимося всі…” // Ого : регіональна щоденна газета. – Рівне, 2016. – №51/14 груд./. – С. 6
Анотація: Про загиблого воїна АТО з міста Радивилова Шемуровського Владислава Віталійовича, 1993 року народження
Владислав Шемуровський [з Радивилова, загиблий в зоні АТО]. До роковин світлої пам’яті героя //Радивилів Post : районний тижневик. – Радивилів, 2017. – №36/7 верес./. – С. 3
Анотація: Подається список Героїв України з Радивилівщини, які загинули в зоні АТО, з короткою інформацією про них: А. В. Бєлкін, Н. І. Крохмаль, М. М. Куліба, І. М. Лемещук, А. Д. Нечипорук, І. В. Сова, І. В. Черняк, В. В. Шемуровський
Меморіальні дошки – від українців із Італії // Сурми Радзивілів: районний інформаційно-аналітичний часопис. – Радивилів, 2017. – №41/20 жовт./. – С. 2
Анотація: На честь загиблих воїнів, жителів Радивилівського району, які брали участь в антитерористичній операції – Владислава Шемуровського та Миколи Куліби, школам, де навчалися Герої, представники української діаспори в Італії виготовили та передали настінні барельєфи
Воїна з Дубенщини [Владислава Шемуровського, уродженця Радивилова, добровольця української добровольчої армії] нагородили Орденом «За мужність» посмертно [Текст] // Дзеркало плюс [Дубно]. – 2021. – No 35/2 верес./. – С. 5.
Шемуровський Владислав Віталійович (“Маестро”) // Книга пам’яті полеглих
Владислав Віталійович Шемуровський // “Краєзнавчий гід” : блог Радивилівської міської бібліотеки
Владислав Віталійович Шемуровський – “Маестро” // Незборима нація : газета
Семеренко В. Похорон героя Владислава Шемуровського // Радивилів.info
У зоні АТО загинув радивилівець… Сумуємо // Радивилів.info
В АТО загинув 23-річний герой з Рівненщини // ОГО : рівненський інформаційний портал
На колінах прощалися з «Другом Маестро» // Рівне Вечірнє
Рівненщина – у жалобі: сьогодні похорон молодого воїна-добровольця // РадіоТрек
Люди ставали на коліна і плакали: на Рівненщині поховали бійця Маестро (ФОТО) // PRESS Центр
Шемуровський Владислав Віталійович // Радивилівська районна державна адміністрація
Їм у віках судилося безсмертя // Радивилівська ЦСПШБ
Ім’я героя з Радивилова – Владислав Шемуровський // Радивилів. info
Відкриття меморіальної дошки Шемуровському Владиславу // Радивилівський НВК школа № 2 ім. П. Г. Стрижака