Народився Генадій Іванович в селі Хиночі Володимирецького району, був найстаршим в сім’ї, де росло четверо синів. Закінчив школу, потім у ПТУ здобув професію електрика. Строкову військову службу проходив у Афганістані. Закінчив Івано-Франківську школу міліції, працював у Володимирецькому районі дільничним. Продовжив навчання в Національній академії внутрішніх справ, після закінчення якої працював у УБОЗі УМВС в Рівненській області, а затим дільничним в Рівненському районі.З 2001 року і до виходу на пенсію у 2011 жив і працював у Клевані.
15 березня 2022 року , Генадій добровільно вступив до лав ЗСУ. У квітні Пінчук Генадій Іванович воював на Авдіївському напрямку у 110 ОМБр ім. Генерал-Хорунжого Безручка.19 травня він отримав осколкове поранення ноги, Після лікування повернувся назад у Авдіївку, був старшим на позиції, де 26 грудня, на світанку, коли він розносив побратимам боєкомплект, його смертельно поранив снайпер.28 грудня вночі життя Пінчука Г.І. обірвалось.
Поховали Героя на кладовищі Клевань 1
Публікації про Пінчука Г.
Згадує дружина Тетяна ПІНЧУК:
Коли в управлінні виникла ідея створення першого в Україні будинку шерифа, то саме кандидатуру Генадія Івановича обрали на цю посаду, як принципового, досвідченого, відповідального фахівця своєї справи.
У 2008 році в сім’ї народився син, якого Генадій Іванович дуже чекав і любив понад усе. Під час служби у міліції отримав важке поранення.
З 2001 року і до виходу на пенсію у 2011 жив і працював у Клевані.
На пенсії він теж багато працював, любив роботу з деревом, виготовляв меблі, вирощував сад.
Коли почалася війна, було відразу зрозуміло, що Генадій Іванович не залишиться вдома, а вже 15 березня, він добровільно вступив до лав ЗСУ.
Як і в 2014 році його молодший брат Святослав. Який воював у 128 гірсько-штурмовій бригаді на Донецькому напрямку, пройшов Дебальцеве, а після ротації помер у 40 років через проблеми з серцем.
У квітні Пінчук Генадій Іванович (позивний він, звичайно, обрав Шериф) вже воював на Авдіївському напрямку у 110 ОМБр ім. Генерал-Хорунжого Безручка. Тоді там була складна ситуація, жорстокі бої.
19 травня він отримав осколкове поранення ноги, лікувався, а як тільки дозволили лікарі відразу повернувся назад у Авдіївку, був старшим на позиції, де 26 грудня, на світанку, коли він розносив побратимам боєкомплект, його смертельно поранив снайпер. Незважаючи на всі зусилля лікарів у Покровську, а потім у Дніпрі, поранення виявились надскладними і 28 грудня вночі життя Пінчука Г.І. обірвалось.
Він побудував будинок для сім’ї, посадив не один десяток дерев, виростив прекрасного сина, але мав ще так багато планів. Міг і хотів так багато зробити, але клята війна забрала його у рідних, у пам’яті яких Генадій Іванович залишиться назавжди рішучим, справедливим, вимогливим до себе і інших. Людиною з великої літери, який мав би жити і жити, ростити внуків, працювати на благо України, але віддав життя за її незалежність і нашу свободу.
Син, чоловік, батько…. Офіцер, наставник, товариш, колега. Він виховав не одне покоління молодих правоохоронців, ділячись порадами та передаючи їм свій досвід.
У нього залишилась дружина та 14-річний син.
Поліцейська родина Рівненщини у скорботі. Приносимо щирі співчуття рідним загиблого. Дякуємо за службу. Дякуємо за Ваш подвиг. Герої не вмирають.
На фронті загинув бойовий офіцер із Рівненщини
– Тут його знали, поважали і називали не інакше як Шериф. Принциповий, справедливий, відповідальний. Із перших днів повномасштабного вторгнення Геннадій Іванович не зміг залишатись осторонь та пішов захищати Батьківщину, — повідомляють колеги.
Вічна пам’ять!
Прощання із захисником відбулося 31 грудня, о 12 годині вдома. О 13-й годині – літургія в церкві Різдва Христового у смт Клевань 1.
Світлини із домашнього архіву
Список публікацій
Від отриманих на Донеччині поранень помер військовослужбовець із Рівненського району // Рівне 1
Втрата громади. У Хиночі знов прийшла похоронка матері – втратила другого сина, свою гордість // Володимирець Сity
На Донеччині загинув пенсіонер органів МВС з Рівненщини // ЧаРівне