Володимир Озарчук народився 2 лютого 1975 року в багатодітній родині Василя й Тамари Озарчуків із села Жалянка Гощанського району. Був третьою із п’яти дітей в сім’ї.
Шкільні роки Героя пов’язані з Садівською школою. Після її закінчення, вступив до вищого ПТУ №1 м. Рівне, де здобув фах штукатура, лицювальника-плиточника.
Травень 1998 року став одним із найщасливіших у його житті – Володимир змінив статус парубка на одруженого чоловіка. З майбутньою дружиною Валентиною познайомився у Малятині, де вона працювала землевпорядником тодішньої Малятинської сільської ради. Уже за рік, 1999 року, щасливе молоде подружжя раділо появі на світ синочка Романа. Певний час родина жила в селі Милятин Острозького району разом із мамою Валентини. . Згодом сім’я переїхала в Гощу.
Володимир Озарчук любив свою сім’ю, свою роботу. Аби забезпечити гідне життя родині, працював плиточником у різних країнах. Весь світ був його робочим місцем.
Він любив Україну. Тож коли російські орки увірвалися в мирне життя українців, чоловік у перші дні березня добровольцем поповнив ряди Нацгвардії. Разом з ним з власної волі пішли боронити рідну землю гощанці, друзі-сусіди Віталій Калінчук, Михайло Маснюк, а згодом Андрій Тимощук.
У перший рік широкомасштабної війни Володимир Озарчук перебував на Рівненщині. У березні 2023-го перевівся до батальйону «Свобода» бригади швидкого реагування Нацгвардії «Рубіж». Відтак потрапив на полігон у Гостомелі, де пройшов додаткові військові навчання. З травня 2023-го перебував у районі села Спірне Бахмутського району Донецької області.
Військовий приклад батька-захисника зіграв визначальну роль і в житті його єдиного сина. Після закінчення Гощанської гімназії Роман уступив до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій. У березні 2023-го Роман поповнив ряди Нацгвардії, безапеляційно заявивши матері: «Країна в біді. Наука не тепер». Пройшовши відповідну підготовку, Роман став стрільцем-санітаром Нацгвардії.
Востаннє Володимир Озарчук був удома цьогоріч перед святом Пасхи. Усього два дні життя на відносно мирній території України і знову повернувся до побратимів. З дружиною зв’язувався телефоном практично щодня. У телефонному режимі відсвяткували 17 березня срібне весілля – 25 років подружнього життя.
Перед виходами на завдання завжди попереджав, що буде без зв’язку. Телефонував при першій нагоді, одразу після повернення із завдань. Так було й цього разу. Розмова недільного вечора 6 серпня була останньою у їхньому житті. А далі мовчання. Уже 8 серпня Валентина отримала сповіщення про загибель свого чоловіка. 8 серпня у районі села Спірне що на Донеччині. До моменту планової ротації в Гостомель Володимир не дожив усього кілька днів.
У Володимира Васильовича залишилася мати Тамара Іванівна, дружина Валентина, син Роман, брати Микола і Віталій, сестра Ірина.
Поховали Героя на гощанському кладовищі 12 серпня 2023р.
Публікації про Озарчука О.
Гощанська громада провела до місця вічного спочинку воїна-Захисника, головного сержанта Володимира Васильовича Озарчука з Гощі.
Ушанувати вірного сина України прийшли рідні, близькі, керівництво громади, духовенство, військовослужбовці, громадськість.
Поховали Героя на гощанському кладовищі під триразовий салют і Державний Гімн України. Жовто-синій стяг, який огортав домовину полеглого, військові передали дружині Героя, як вічну згадку про подвиг Захисника України.
Щирі співчуття рідним і близьким Володимира Озарчука.
– Мій найкращий друг – це мій татусь. Він усе вміє, все може. У нього золоті руки, – уривок із шкільного твору Романа на тему «Хто твій найкращий друг?».
– Чесний, справедливий, надійний друг і побратим, який завжди стояв за правду. Добряк, пам’ять про якого завжди житиме в серцях рідних і друзів, –
згадують односельчани.
Спогади:
Оксана Іванова Вічна пам’ять Герою України, нашому Герою ! Царство Небесне тобі Вова, хорошому другу, прекрасній людині і нашому захиснику. Низький уклін і щира вдячність ! Пам’ятатимемо назавжди ! Валя, Рома, мої співчуття..
Наталія Калінчук-Пашкова Щиро співчуваємо родині. Царство Небесне та вічна пам’ять Герою, стійкості дружині, сину та всім рідним. Це був чудовий сім’янин, сусід і просто хороша людина. Вічна пам’ять.
Фурманець Віталій Царство Небесне і Вічна пам’ять ,друже…До останнього не вірив що ти загинув..Ромчик,тримайся дитино….Валюша ,щирі співчуття…Миколі,Віктору,Ірині дай Боже сил перенести втрату брата…Мамі ….бракує слів . Біль….
Герою Володимиру Озарчуку Гощанщина в скорботі. Втрата знову. Не стало патріота і бійця. Сержант скропив степи на Сході кров’ю, Сміливо йшов до самого кінця. А в планах-Україна переможна- Так свято вірив перемоги ждав. Ішов вперед, хоч навіть і не можна, Життя своє на нас усіх віддав. Патріотизму в нього не відняти, Понад усе країну він любив. Як наслідок, назавжди сина мати Утратила в жнива серед хлібів. Хустина чорна і під колір стрічка, Журба і в серці невимовний біль. О господи! Загой цю рану швидше! Тепер лиш біль і сльози звідусіль… Спочивай з миром, хай свята землиця Лиш пухом стане і небесний рай Хай твоїм буде, а на наших лицях Хай зникнуть сльози… З миром спочивай… Олеся Жданюк
Список публікацій
На передовій загинули двоє військових з Рівненщини — Євген Радчук та Володимир Озарчук // Суспільне : новини
У Гощі пролунав військовий салют – поховали героя-нацгвардійця // Рівне вечірнє
На сході загинув Володимир Озарчук із Гощі // Район in.ua