Петренко Павло Іванович («Бані») (3.12.1989 – 29.08.2014) – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Петренко Павло Іванович (3.01.1989 – 29.08.2014)

Народився Павло Петренко 3 грудня 1989 року в м. Здолбунів. Навчався у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3. Після її закінчення вступив до Полтавського інституту бізнесу Міжнародного науково-технічного університету та отримав диплом менеджера. У 2010–2013 рр. проходив військову службу за контрактом у місті Хмельницький. 14 червня 2014 року був зарахований добровольцем до військової частини Національної гвардії України у батальйон «Донбас». У липні під час виконання бойового завдання боєць був поранений. Після лікування повернувся в зону АТО. Потрапив під обстріл біля села Катеринівка Донецької області. Довгий час вважалося, що він зник безвісти.

Обставини загибелі: ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу “Зеленим коридором” з Іловайського котла, пожежна машина рухалася в автоколоні батальйону «Донбас» з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільське пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ої окремої танкової бригади збройних сил РФ і отримала пряме попадання. Павло стріляв з кулемету «Джесіка». Дістав 2 кулі в район серця та 1 в ногу. Тіло воїна було забране 29-го вересня 2014 р. у с. Червоносільському членами пошукової групи та передане до запорізького моргу. Ідентифікований на підставі тестів ДНК та похований 4 квітня 2015 р. у м. Здолбунів Рівненської області.

Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» П. Петренко нагороджений медаллю «За військову службу Україні», указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» П. Петренко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Остання шана мужньому воїну
Бійця, загиблого на Сході, оплакують на Здолбунівщині

Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі.

Дорош Н.В.,
від побратимів “Тараскіна”, “Тополі”, “Мовчуна”, “Бархана”, “Гайдамаки”

Страшне відлуння трагедії під Іловайськом минулого тижня гостро відчули у селищі цементників. Четвертого квітня тут прощалися з героєм-добровольцем Павлом Петренком. Важко уявити, що доводиться переживати нині рідним Павла, адже ім’я хлопця тривалий час значилось у списках зниклих безвісти. 29 серпня 2014 року боєць батальйону «Донбас» потрапив під обстріл у районі Катеринівки Донецької області, де героїчно загинув. Знайти тіло хлопця, щоб згодом поховати його на Батьківщині, вдалося завдяки проведеному аналізу ДНК.

Павло навчався у Здолбунівській ЗОШ № 3, згодом вступив до Полтавського Міжнародного науково-технічного університету, де отримав диплом бакалавра за спеціальністю “менеджер”. З червня 2014 року проходив службу у зоні АТО в батальйоні «Донбас». У липні минулого року боєць отримав поранення, проте, підлікувавшись, знову повернувся на Схід України – не міг не повернутися, бо прагнув гнати ворога з рідної землі. З красивим та мужнім юнаком, який героїчно загинув, захищаючи Україну від нахабної агресії чужоземних зайд, земляки прощались у міському клубі, що в селищі цементників. Відчай рідних бійця, скупі сльози побратимів, прощальні залпи салюту змушували вкотре трепетати серця усіх, хто віддавав Павлові останню шану. І над усе кожному хотілося, щоб більше наш край не приймав моторошних вантажів «200», щоб юні хлопці одружувалися, ростили дітей, зводили будинки, садили дерева…

Степанюк М.

У Здолбунові 5 сепня 2018 року (неділя) поховають останки бійця Павла Петренка, який загинув у 24-річному віці в один день із Миколою Гуменюком.

Говорить Здолбунівський районний військовий комісар Павло Плачинта:

Павло Петренко загинув 29 серпня 2014 року під час виходу через так званий «зелений коридор» з Іловайська. Виїжджав на пожежній машині і натрапив на засідку з танком Т-72 шостої танкової бригади агресора. Загинув у бою. Останки були ідентифіковані й захоронені у 2015 році. Їх кремували у Києві, а в неділю поховають. Молебень розпочнеться о 9 год. ранку в церкві УПЦ у селищі Здолбунів-2. А похорон буде об 11 год.

Радіо Трек

Экспертиза подтвердила: в могиле на Краснопольском кладбище покоится часть останков бойца батальона Национальной гвардии Украины «Донбасс» старшего солдата резерва Павла Петренко, который погиб в «коридоре смерти» под Иловайском 29 августа 2014 года и 4 апреля 2015-го был похоронен в родном Здолбунове Ровенской области – но тогда, как выяснилось, похоронили фрагменты тела Павла, которые были собраны поисковой группой через месяц после его гибели, переданы в запорожский морг и идентифицированы по тестам ДНК. Мама Павла, Ольга Ивановна, приняла решение эксгумировать останки из могилы в Днепре – сегодня их кремировали в столице для дальнейшего подзахоронения в могилу в Здолбунове. Сотрудник Национального военно-исторического музея Украины Павел Нетесов, который сейчас сопровождает Ольгу Ивановну, опубликовал на своей странице в соцсети «Фейсбук» слова матери: «Знаєте, скільки мене відмовляли від поїздки? Та я розумію, що треба усе зробити, хай Павлик там на небі, проте є тіло, яке треба гідно поховати, з’єднати частинки одна до одної. Тому вирішила, що пройду цей шлях сама. Перший раз Андрій, мій старший, їздив до Запоріжжя забирати Павла, повернувся – як на десять років постарішав. Подивлюся, чи зможу я…». Источник: https://censor.net.ua/b3079649

Життя і подвиг Павла Петренка // Іловайський котел через

призму життя і подвигу Павла Петренка – учасника антитерористичної операції.- Рівненська Мала академія наук учнівської молоді. Відділення історії. Секція «Історичне краєзнавство» завантажити файл в pdf

|Стояли соняхи у полі
Від куль вони не знали болі
Не відчували ті смертельні рани
Коли били «гради» й «урагани»…
Стояли соняхи у полі…
Червоні від святої крові!
А поряд клени і тополі
Свідки в тім нерівнім бої…
Оточено було все ворогами
Окупантами, підлими «братами»…
В низинах десь були тумани
…далеко десь, у сльозах мами…
Синам в цей час благали Долі!!!
Свободу Україні! Незалежності і Волі!
А десь над соняхами в полі
До Сонця в небо йшли Герої…

Від Наталії Харченко, мами “Реда”

У пам’ять про героїв

На фасаді Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 урочисто відкрили пам’ятну дошку загиблому бійцю Павлу Петренку, колишньому учню школи. Окрім громадськості захід відвідали також побратими загиблого, народний депутат України Олександр Дехтярчук, голова райдержадміністрації Сергій Кондрачук, депутати Здолбунівських районної та міської рад.

Дату відкриття меморіальної дошки герою обрали не випадково, адже саме 3 грудня воїнові мало б виповнитися 26 років.

– Молодим, веселим, усміхненим Павло залишиться назавжди у наших серцях, – розповідає директор школи Лариса Ковальчук. – Кажуть, люди безсмертні, бо душі не вмирають. Я щиро вірю, що душа Павла зараз літає високо у небі над нами, як і душі Героїв Небесної Сотні та інших загиблих воїнів. А тихими вечорами вони відгукуються до нас спалахами зірок.

Після того, як кращі учні школи відкрили дошку, під час хвилини мовчання, наче на доказ слів Лариси Ковальчук, почав крапати дрібний дощ. Так, ніби Павло подав звістку, що він у цю мить навідав рідних та близьких…

Дошку освятили місцеві священики. Школярі зачитували патріотичні вірші, заслужена артистка України Галина Топоровська у пам’ять про Павла Петренка, однокласника свого сина, заспівала під акомпанемент бандури ліричну композицію «Пісня про сивого лебедя». А маленька школярка Анастасія Семенчук до сліз розчулила всіх присутніх виконанням пісні «Нашим героям». Наприкінці заходу учні, вчителі, рідні та близькі героя поклали лампадки та квіти до меморіальної дошки….

Ірина Самчук

Список публікацій

Степанюк М. Остання шана мужньому воїну: бійця, загиблого на Сході, оплакують на Здолбунівщині / М. Степанюк // Нове життя [Здолбунів]. – 2015. – №26/27 /10 квіт./. – С. 2

Петренко Павло Іванович // Вікіпедія : вільна енциклопедія

Петренко Павло Іванович («Бані») // Книга пам’яті загиблих

Петренко Павло Іванович // Національна гвардія України

Стало відомо про похорони загиблого в зоні АТО Павла Петренка // Рівне 1 : телеканал

На Рівненщині прощатимуться із загиблим в АТО Павлом Петренком // ZIK : сайт

На Здолбунівщині прощатимуться із загиблим героєм Павлом Петренком // Національна гвардія України

У Здолбунові прощатимуться із загиблим Героєм // Здолбунівська сотня самооборони

У суботу Здолбунів прощатиметься зі ще одним Героєм // Здолбунів.Сity

У суботу Рівненщина прощатиметься із загиблим Героєм // Рівне 1 : телеканал

У Здолбунів привезли тіло загиблого в АТО Героя [ФОТО] // Рівне 1 : телеканал

Останки бойца батальона “Донбасс” Павла Петренко, погибшего под Иловайском, перезахоронили на Ривненщине. (ВИДЕО) // Цензор.Нет

У пам’ять про героїв. На фасадах навчальних закладів відкрили меморіальні дошки загиблим воїнам АТО Павлу Петренку та Андрію Бріку // Нове життя : Здолбунівська районна громадсько-політична газета