Максимюк Олександр Олександрович народився 31 липня 2003 року в м. Рівне. Навчався в Острозький НВК «Школа І-ІІІ ступенів – гімназія». Після закінчення дев’яти класів, вступив до ДПТНЗ «Острозьке вище професійне училище» та отримав професію «Кухар. Кондитер», але з дитинства мріяв бути військовим. Після навчання в училищі влітку 2023 року пішов на війну добровольцем. Проходив навчання за кордоном, останні місяці воював на передовій.
Влітку 2023 року хлопець пішов добровольцем на війну. Він проходив навчання за кордоном, останні місяці воював на передовій.
Олександру у серпні мав би виповнитися 21 рік. Він служив у 3- й окремій штурмовій бригаді.
Ще напочатку липня міська громада та Рівненська єпархія УПЦ організовували збір коштів на РЕБ для підрозділу Олександра, але вже тоді він не виходив на зв’язок, за словами батька.
Загинув воїн 3 липня 2024 року поблизу Водяного, Харківський напрямок.
Героєві назавжди залишиться 20 років…
Поховали Олександра на Новому кладовищі на Алеї Героїв.
Батько втратив люблячого сина, сестра і брат – порадника, надійного друга, бабусі – турботливого онука.
Публікації про Максимюка О.
Війна забирає найкращих, але наша пам’ять про них буде жити вічно!
06 липня, на Майдані свободи відбулося прощання з молодим взірцем мужності, справжнім Героєм Олександром Максимюком.
Віддати останню шану українському воїну-земляку, який загинув за нас, за мирне небо над Україною та розділити біль утрати з родиною Героя прийшли рідні, друзі, військовослужбовці, представники влади, духовенство, мешканці громади.
Молодий хлопець був не лише воїном, а й людиною з великим серцем, люблячим сином, надійним другом і прикладом для наслідування для всіх, хто його знав. Його посмішка та доброта завжди гріли серця близьких.
Загиблого воїна, сина благочинного прот. Олександра Максимюка, благочинного Острозького благочиння, відспівали у Богоявленському кафедральному соборі Острога. Чин похорону очолив архієпископ Рівненський та Острозький Пимен.
Душа пече від усвідомлення, що таких, як він, ми більше не побачимо серед живих. Його місце у родині, серед друзів, у суспільстві тепер порожнє, і цю порожнечу не заповнять жодні слова втіхи.
“У ці скорботні хвилини щиро співчуваємо отцю Олександру та рідним загиблого воїна. Важко знайти слова втіхи, коли стається непоправне – загибель дорогої людини. Ми не в змозі змінити обставини, лише просимо Всевишнього дати вам сили перенести біль втрати…
Вічна і світла пам’ять та впокоєння його душі у Царстві Небеснім. І не забуваймо: пам’ять про Героїв має жити вічно! Слава Україні та її Героєві Олександру МАКСИМЮКУ!“- йдеться на сайті Острозької міської адміністрації
“Архієпископ Рівненський та Острозький Пимен, духовенство та чернецтво єпархії, миряни висловлюють співчуття прот. Олександру Максимюку з приводу загибелі сина Олександра, воїна 3- ої окремої штурмової бригади.
Хай Господь прийме душу загиблого воїна Олександра у своїх оселях та упокоїть разом з праведними.
У ці скорботні хвилини щиро співчуваємо отцю Олександру та рідним загиблого воїна. Важко знайти слова втіхи, коли стається непоправне – загибель дорогої людини. Ми не в змозі змінити обставини, лише просимо Всевишнього дати вам сили перенести біль втрати”», – йдеться у повідомленні.…
Архієпископ Пимен у надгробному слові сказав:
«Олександр сам пішов захищати Україну. І хто б там що не говорив – це плід виховання батька, це його труди, це вкладена батьківська любов так, що цей хлопець так любив свій народ, що пожертвував своїм життям. Хто ще може сказати про не таких наших священників нашої Церкви? Це син нашої Церкви, він вірою і правдою бажав блага своєму народу, він віддав життя за нас з вами».
Список публікацій
Йому назавжди буде 20: у боях за Україну загинув молодий захисник з Рівненщини. Фото // OBOZ.UA
Воїн Олександр Максимюк востаннє повертається додому // Район. Острог
ЗАГИНУВ ВОЇН ОЛЕКСАНДР МАКСИМЮК, СИН БЛАГОЧИННОГО ОСТРОЗЬКОГО БЛАГОЧИННЯ. СПІВЧУВАЄМО // Рівненська єпархія УПЦ