Кириченко Руслан Володимирович народився 10 лютого 1997 року в селі Жуківка Буринського району Сумської області. Після закінчення 9 класів Жуківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, продовжив навчання в Конотопському індустріально-педагогічному фаховому коледжі Сумського державного університету за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель та споруд». За спогадами однокурсників та викладачів, Руслан був відповідальним, самостійним, вимогливим до себе, здатним приймати правильні рішення і в той же час щирим, відкритим, дружелюбним, готовим прийти на допомогу. Після закінчення навчального закладу, проходив строкову військову службу у танкових військах.

Після повномасштабного вторгнення російських агресорів на територію України, у жовтні 2022 року, не вагаючись, як справжній чоловік, став на захист незалежності та суверенітету рідної країни, поповнивши лави Збройних Сил України. Під час війни, у грудні 2022 року, Руслан одружився зі своєю коханою дівчиною – дубенчанкою. Молода родина певний час проживала у Дубні. Одруження під час війни для них – це непохитна віра в те, що кохання переможе війну, його не заглушити ворожими вибухами, не спалити в пожежах, не зламати, це віра в близьку перемогу українського народу над російськими загарбниками.

У січні 2023 року в бою з російськими окупантами, відстоюючи населений пункт Кліщіївку Донецької області, Руслан був важко поранений, але після лікування в госпіталі повернувся до бойових товаришів, мужньо та сміливо, до останнього подиху відстоював незалежність України. 
03 січня 2024 року військовослужбовець Збройних Сил України, головний сержант групи охорони військової частини А4219, молодший сержант Руслан Кириченко загинув при виконанні бойового завдання в ході російсько-української війни поблизу населеного пункту Веселе Донецької області, потрапивши під ворожий артилерійський обстріл та отримавши осколкові поранення, несумісні з життям.
Мужній, сміливий, хоробрий, справжній патріот української землі – таким залишиться Руслан у пам’яті рідних, бойових товаришів, друзів та всіх, хто його знав.

Поховали Руслана на Алеї слави в місті Конотоп.

У захисника залишились дружина, батьки і старша сестра.

Публікації про Кириченко Р.

«Мій брат був патріотом своєї країни. Він не боявся віддати життя за нас з вами. Прагнув змінити на краще історію нашої країни. Він назавжди залишиться гідним сином і турботливим братом», – написала двоюрідна сестра загиблого воїна Альбіна Божко.