Революція гідності. Війна. Рівненщина

ШЕРЕМЕТ Богдан Олексійович народився 21 лютого 1990 року в місті Дубно.

Після закінчення Дубенської гімназії № 2 (нині – Дубенський ліцей № 8 ) він вступив до Національного університету «Львівська політехніка», де здобував фах пожежника. Богдан Олексійович захоплювався спортом, зокрема легкою атлетикою. Деякий час працював за кордоном.

На початку повномасштабної війни Герой повернувся в Україну і вже у березні 2022 року долучився до лав Збройних Сил України.

У війську Богдан Шеремет служив командиром взводу утримання антидронового захисту 2 дорожньо-комендантської роти військової частини, був старшим лейтенантом. Воїн мужньо захищав Батьківщину від російських окупантів. За час служби захисник отримав низку відзнак та нагород.

На жаль, життя Богдана Олексійовича обірвалося 3 листопада 2026 року в лікарні Києва внаслідок важких поранень.

Церемонія прощання відбулася 7 листопада на майдані Незалежності Дубна. Чин поховання було звершено у Свято-Миколаївському монастирі. Поховали мужнього воїна на Алеї Слави.

У захисника залишилися дружина, син, батьки та сестра.

… Детальніше

МАНЕЛЮК Ігор Васильович народився 11 червня 1970 року у місті Дубно. Навчався у Дубенській школі №8, після закінчення якої здобув професійну освіту у Млинівському технікумі ветеринарної медицини. Працював переважно на будівництві в Україні та за кордоном. 
З початком повномасштабної війни, уже 3 березня 2022 року, Ігор Васильович добровольцем став на захист Батьківщини. Боровся за мирне Українське небо на різних напрямках фронту. Був призначений командиром відділення засекреченого зв’язку інформаційно-телекомунікаційного вузла. Брав участь у бойових діях на Покровському напрямку, захищав місто Курахове, нагороджений низкою почесних військових відзнак. Згодом продовжив службу у складі 21 окремої механізованої бригади. Отримав звання сержанта, став командиром стрілецького відділення. За час проходження служби зарекомендував себе як вірний, добрий, спокійний, врівноважений та відповідальний командир. Мав повагу серед побратимів. У вільний час чоловік полюбляв займатися риболовлею, за що отримав позивний “Рибак”. 

Воїн загинув 3 січня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Курщині. Поховали Героя на кладовищі по вулиці Кременецькій.

… Детальніше

Гладовський Олександр Ананійович народився 19 січня 1973 року в місті Дубно. Тут зростав, навчався у загальноосвітній школі № 6, плекав мрії та будував плани на майбутнє. Його знали як людину честі, щирого друга та надійну опору для близьких. 
Коли над Україною нависла загроза, мужній чоловік не зміг стояти осторонь. Ще у 2016 році Олександр долучився до лав Збройних Сил України, ставши учасником АТО. 
З перших днів повномасштабного вторгнення, вже 27 лютого 2022 року, Олександр добровільно та без вагань знову став на захист Батьківщини. У складі військової частини А7082 він пройшов найважчі випробування війни: разом із побратимами боронив Харківщину, згодом мужньо тримав оборону на рубежах Миколаївського, Сумського та Запорізького напрямків.

Протягом усієї служби його мужність, дисциплінованість, відданість справі та відповідальність неодноразово відзначалися грамотами й подяками від вищого армійського командування. 

Воїн загинув 14 липня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Тернувате Запорізького району внаслідок ворожого мінометного обстрілу.

СТЕЦЮК Олександр Олександрович народився 5 квітня 1983 року в селі Вишневе Демидівської громади. Захисник навчався в Демидівському ліцеї, після закінчення якого вступив у Житомирський аграрний університет, де здобув фах менеджера-економіста.
Олександр Олександрович працював заступником директора у ТОВ “КАСІ-Україна”. Він любив готувати,  багато читав, був дуже доброю та чуйною
людиною.
В березні 2022 року Олександр Стецюк долучився до лав Збройних Сил України. Воїн служив у 91-му окремому протитанковому батальйоні. Був командиром 1 гармати 3 артилерійського взводу артилерійської батареї, головним сержантом. Герой боронив Україну на найгарячіших напрямках фронту.

За час служби Олександр Стецюк був нагороджений низкою військових відзнак, серед яких «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних Сил України.
Життя воїна обірвалося 27 травня внаслідок важкої хвороби у лікарні Львова.
Поховали захисника на місцевій Алеї Слави.

… Детальніше

Дмитрук Руслан Васильович народився 18 лютого 1989 року в селищі Демидівка Рівненської області. Тут минули його дитячі та юнацькі роки.
З 1995 року по 2023 рік навчався у Демидівському ліцеї. Був завжди веселим, життєрадісним, щирим і дуже любив спорт, тому після закінчення 8
класу пішов навчатися у Рівненський обласний науковий ліцей. Згодом вступив до Рівненського аграрного коледжу та Рівненського інституту
слов’янознавства, паралельно здобуваючи освіту у двох закладах – за денною формою та заочною формами навчання, наполегливо працюючи над своїм майбутнім.
Після закінчення навчальних закладів працював експедитором в Рівненській філії СП «Вітмарк Україна» та більше десяти років старшим
менеджером з логістики ТОВ «ГАРДЕН КЛАБ» у місті Рівне, зарекомендувавши себе відповідальним і сумлінним працівником. 15 липня 2022 року Руслан був мобілізований до лав Збройних Сил України. Військову службу проходив у військових частинах та був стрільцем відділення охорони взводу, охорони батальйону управління військової частини А5056 – 68 окремої Єгерської бригади ім. Олекси Довбуша.
9 листопада 2025 року Руслан помер в с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.… Детальніше

Мельниченко  Олександр Володимирович народився 19лютого 1982 року у селі Павлівка Перша Тальнівського району Черкаської області. Його життєвий шлях був тісно повязаний із селищем Демидівка, куди він переїхав із батьками, Володимиром Олексійовичем та Галиною Василівною, у 1989 році.
Навчався у місцевій школі в Демидівці, після чого здобув професію тракториста-машиніста у ВПУ-25. У цивільному житті працював робітником у приватного підприємця, був працьовитою та відповідальною людиною.

Його бойовий шлях розпочався ще у 2015–2016 роках, коли він брав участь в антитерористичній операції (АТО) виконуючи свій військовий обовязок у районі Авдіївки. У березні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Бойову службу розпочав на Харківщині, згодом на Запорізькому напрямку де отримав поранення та після відновлення продовжив службу.
МЕЛЬНИЧЕНКО Олександр, солдат,  кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, виконуючи бойовий наказ, загинув 27 липня 2024 року у бою за незалежність України поблизу села Вербове Пологівського району Запорізької області. З цієї дати Олександр вважався вважався зниклим безвісти, поки не надійшло офіційне підтвердження його 
загибелі.

Похований  Герой 23 вересня 2024 року на кладовищі в селищі Демидівка.… Детальніше

Леонід народився 24 березня 1993 року в місті Дубно Рівненської області. Навчався у школі №6.   В 1999  р. пішов в перший клас ЗОШ 6, яку закінчив в 2010 р.

Згодом уклав контракт із місцевою військовою частиною. У 2013-му перевівся на службу до міста Сарни.

30. 07.2011р. проходив навчання та склав присягу у військовому навчальному центрі ” Десна”.

У 2013 р. перевівся та служив у м. Сарни. З початком російсько-української війни у 2014 році брав участь в АТО/ООС.  Воював на території Донецької та Луганської областей. З 2017-го служив у військовій частині А 1246. Пройшов підготовку за фахом «спеціаліст з розмінування».

Мав звання старший солдат, перебував на службі у військовій частині А 1246 з 2017 р. . Пройшов підготовку у військовій частині А2641 (центр розмінування) за спеціальністю “спеціаліст з розмінування першого рівня”

Леоніда Панащука нагородили почесним нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, відзнакою «Учасник АТО», медалями «10 років сумлінної служби», а посмертно – медаллю «За військову службу Україні».

Старший солдат Леонід Панащук поліг 6 квітня 2022 року в селі Степове на Луганщині.… Детальніше

… Детальніше

Шум Віталій Андрійович народився 14 червня 1999 року  у місті Дубно.  Зростав у родині, був єдиною дитиною. Навчався в Дубенському вищому художньо-професійному училищі, де здобув професію зварювальника.

Після закінчення навчання пройшов строкову військову службу в Національній гвардії України. Саме під час служби здобув перший військовий досвід, опанував основи військової підготовки, дисципліни та відповідальності.

Після демобілізації працював у Києві та за кордоном, зокрема в Польщі. Планував створити сім’ю, облаштувати власний дім і працював задля досягнення цієї мети.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну перебував на Київщині. Уже 25 лютого 2022 року повернувся додому та добровільно звернувся до військкомату, щоб стати на захист України.

Спочатку проходив службу в роті охорони міста Дубно, а згодом був переведений до 14-ї окремої механізованої бригади.

16 червня 2022 року у складі бригади вирушив до району виконання бойових завдань на Донеччині. Згодом виконував бойові завдання на Харківському напрямку.

Військову службу розпочав як піхотинець. Пізніше опанував спеціальність оператора безпілотних літальних комплексів, зокрема FPV-дронів. Завдяки професійним якостям, відповідальному ставленню до служби та набутому досвіду був призначений командиром відділення — командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів.… Детальніше