Сергій Головчак народився 17 липня 1991 року, жив у селі Пісків Костопільського району. Після закінчення загальноосвітньої школи, вступив до Рівненського вищого професійно-технічного училища, здобув спеціальність майстра гіпсо-картонних конструкцій. До Збройних сил України був призваний у 2009 році та зарахований у ряди пожежників. Після закінчення строкової служби працював на місцевому підприємстві – ТзОВ «Свіспан Лімітед». У зону проведення АТО мобілізований одним із перших у районі. Звання: старший солдат; підрозділ: 51-ша окрема механізована бригада.
З кінця серпня 2014 р. Сергій Головчак не виходив на зв’язок, тому вважався зниклим безвісти. Встановити особу загиблого вдалося лише за аналізом ДНК. Старший солдат загинув 27.08.2014 у бою під Іловайськом, його батальйон опинився в оточенні біля сіл Березне і Оленівка, під постійним артобстрілом.
Героя з Костопільщини поховали на Дніпропетровщині. Згодом рідні перевезли й поховали тіло Сергія на малій батьківщині, у с. Пісків Костопільського району Рівненської області.
У загиблого залишилася дружина та дворічний син Іванко.
Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” С.
Народився 11 листопада 1980 року в м. Корець Рівненської області. Навчався в Корецькій школі №1. Після закінчення середньої школи вступив до Мирогощанського аграрного коледжу. Отримавши диплом, пішов до війська. Там і подав рапорт на контрактну службу. Був миротворцем у Косово, Лівії, Іраку. За неповні п’ятнадцять років служби у війську встиг побувати у восьми «гарячих точках» світу, Донбас був дев’ятий. Воював у складі 80-ої окремої високо-мобільної десантної бригади. Загинув 5 вересня 2014 р. Сталося це в «Іловайському котлі», у бою з російським диверсійним підрозділом. Похований на міському кладовищі біля Свято-Георгіївського храму в м. Корець.
Народився Віталій Мазур 25 серпня 1979 року в с. Заслуччя Дубровицького району Рівненської області.
Маринич Віталій Петрович народився 2 лютого 1992 року в селі Рокитне Рокитнівського району Рівненської області. У 1998 – 2008 рр. навчався у Рокитнівському навчально-виховному комплексі «Школа І-ІІІ ст. – ліцей». У 2008 р. вступив до Рокитнівського професійного ліцею, який закінчив у 2010 році, здобувши спеціальність “муляр-пічник, штукатур”. У квітні 2010 р. був призваний на строкову службу, яку проходив у Києві. У квітні 2011 року звільнений в запас з посади механіка автомобільного відділення взводу МТЗ. З вересня 2012-го до лютого 2014 р. працював у Рокитнівській пожежній частині.
Медведєв Максим Анатолійович народився 10 грудня 1983 р. у місті Рівне. Солдат-стрілець, десантник 95-ої окремої аеромобільної бригади. Служив за контрактом у 55-ій бригаді зв’язку м. Рівне, в складі якої був у зоні АТО. Відслуживши за контрактом у 55-ій бригаді зв’язку в зоні АТО після короткого відпочинку повернувся на службу вже добровольцем та був направлений на перепідготовку до 95-ої бригади. Під час перепідготовки на військовому полігоні у Житомирській області, напередодні відправлення до зони АТО, в Максима стався серцевий напад, що стало причиною смерті.