АТО/ООС – Сторінка 15 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Дусь Іван Петрович ( 6.07.1984 – 18.05.2016)

Дусь Іван Петрович народився 6 липня 1984 року в селі Велика Купля Березнівського району Рівненської області в багатодітній сім’ї. Мама – Басюк Лідія Іванівна – виховувала сина сама. У 1990 році Іван пішов до першого класу Замостищенської ЗОШ. Після закінчення школи (1999 рік), вступив до Костопільського технічного коледжу, де навчався 2 роки. У 2001 році закінчив коледж, здобувши спеціальність “муляр-штукатур”.

22 квітня 2015 року на підставі УП України «Про часткову мобілізацію» призваний у Збройні сили України. Від 25.05.15 до 17.08.15 перебував у секторі «М» (м. Маріуполь), від 18.08.15 до 17.10.05 – у секторі «Б» (м. Куракове), від 10.11.15 до 18.05.16 – у н/п Станиця Луганська. Був бійцем 28-го механізованого батальйону (колишній 18-ий батальйон Одеси).

18 травня 2016 року, під час несення служби, отримав смертельне поранення у голову внаслідок снайперського обстрілу взводного опорного пункту поблизу села Малинове Станично-Луганського району з боку окупованого села Христове. Івана доставили в Станицю Луганську до районної лікарні, але врятувати його життя не вдалося, він помер під час операції.… Читати далі

Мукомелець Руслан Аркадійович (23.03.1974 – 16.01.2016)

Мукомелець Руслан Аркадійович народився 23 березня 1974 року в багатодітній сім’ї в селі В. Селище Березнівського району. Закінчив В. Селищанську загальноосвітню школу, професійно-технічне училище № 8. Відбув строкову службу в армії. Після армії працював в Соснівському ДЛГ (державне лісове господарство).

Влітку 2015 року призваний на військову службу в зону АТО. 16 січня 2016 року життя трагічно обірвалося. Куля снайпера влучила у воїна.

Похорон Руслана Аркадійовича відбувся 20.01.2016 року в селі В. Селище.

Мельник Іван Іванович (3.04.1974 – 14.03.2016)

Мельник Іван Іванович народився 3 квітня 1974 року в селі Війниця Млинівського району. Мати-Мельник Галина Петрівна, 1948 року народження, пенсіонерка, все трудове життя працювала бухгалтером у місцевому колгоспі. Батько – Мельник Іван Юхимович, 1948 року народження, працював вчителем Соснівської гімназії. У 1976 році сім’я переїхала в село Совпа Березнівського району. 1980 року Іван пішов у перший клас Соснівської гімназії, яку закінчив в 1991 році. Хлопець зростав у багатодітній сім’ї, мав три брата та дві сестри.

1992 року був призваний в ряди Збройних сил України, де служив до 1994 року. При проходженні служби був нагороджений грамотою за сумлінне виконання військових обов’язків та здобутки в бойовій підготовці. Служив у Кам’янець-Подільській військовій частині.

З 1994 до 2008 року працював водієм обласного департаменту житлового господарства.

10 березня 2015 року за наказом Березнівського військомату призваний на військову службу для участі в бойових діях АТО. Служив на 29-му блокпосту в Луганській області на Бухмутській трасі. Мав звання старшого сержанта, командував відділенням. Під час служби в АТО був нагороджений орденом та медаллю за оборону рідної держави.… Читати далі

Саюк Микола Олександрович (позивний “Француз”) ( 22.12.1987 – 1.11.2016)

Микола Олександрович Саюк (позивний “Француз”) народився 22.12.1987 р. в м. Дубно Рівненської області. Після смерті батька, Миколі в той час виповнилося чотири роки, сімя переїхавла жити до села Адамівка Березнівського району. Юнак закінчив 9 класів Соснівської школи і того ж року вступив до вищого професійного училища № 7, де здобув дві спеціальності – муляра та повара.
Мати виховала чесну, справедливу та добру людину. Хлопця любили та поважали односельці. Коли Микола підріс, працював на будівництві. З 2012 року був директором ТОВ «ТВК «Меркурій» у Києві. Захоплювався полюванням та риболовлею.
Коли повстала Україна, Микола Олександрович не зміг спокійно сидіти вдома. Від січня 2015 р.– активний учасник Майдану, брав участь в боях, зокрема на Грушевського та Інститутській у кривавий четвер. Неодноразово на Майдані був поранений (в обидві ноги гумовими кулями від Беркуту та у шию ножем від тітушки).

В АТО з самого початку, пішов добровольцем. У грудні 2014 року підписав контракт до закінчення особливого періоду.
Сержант, командир відділення зв’язку взводу управління мінометної батареї 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 10-ої окремої гірсько – штурмової бригади.… Читати далі

Василець Олександр Кузьмич (8.05.1978 – 28.07.2014)

Олександр Кузьмич народився 8 травня 1978 р. в с. Богуші Березнівського району Рівненської області. У листопаді 1996 р. був мобілі-зований до лав Збройних сил України. Службу проходив у внутрішніх військах у м. Володимир-Волинський (Волинська область). У квітні 1998 р. демобілізований у званні молодший сержант.

Проживав у Білій церкві. Одружився, влітку 2003 р. молода сім’я переїхала до с. Колонщина що на Макарівщині. Тут його запам’ятали як майстра «з золотими руками» зі встановлення опалення в приватних будинках.

21 березня 2014 р. молодший сержант О. Василець був мобілізований Макарівським районним військовим комісаріатом. Спочатку перебував поблизу Донецька, потім перевели ближче до Луганська, а востаннє – у Червонопартизанськ. 28 липня 2014 року молодший сержант Василець загинув у нічному бою з терористами під час мінометного обстрілу у районі пропускного пункту «Червонопартизанськ» Луганської області.

Протягом кількох днів тіло загиблого не могли вивезти з місця бою. 5 серпня 2014 р. Олександра поховали у рідному с. Богуші Березнівського району Рівненської області.

Вдома залишилося двоє маленьких дітей.

Указом президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р.… Читати далі

Вперед »