Бахтін Андрій Олександрович (17.08.1987-14.03.2022)

 

Бахтін Андрій Олександрович народився 17 серпня 1987 року року в в смт Гощі Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району) в сім’ї вчителів.

У 2004 році закінчив Гощанську школу і вступив до Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії їмені Тараса Шевченка на загальнотехнічний факультет, який закінчив у 2009 році.

Після закінчення навчального закладу 3 роки працював вчителем інформатики і креслення рідної Гощанськоі школи.

Останнім часом працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Акріс арго» фахівцем з технічного забезпечення відділу моніторингу та технічного забезпечення.

З перших днів війни служив солдатом, старшим стрільцем 1-го відділення стрілецького взводу з охорони та оборони об’єкту № 9 Національної гвардії України.

Під час виконання обов’язків військової служби загинув 14 березня 2022 року внаслідок авіаційного ракетного удару по будівлі телевежі в селі Антопіль Рівненського району.

Похований на кладовищі у смт Гощі.

У Андрія залишилися батьки, брати, дружина та донька.

Указом Президента України від 17 квітня 2022 року № 255/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Бахтіна Андрія Олександровича  нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Кубай Юрій Сергійович,позивний “Куба” ( -10.06.2022 )

Юрій народився в селі Бабин Рівненської області. Навчався у Бабинській школі. Потім від служби зайнятості отримав направлення на навчання за фахом слюсар з ремонту та обслуговування газового устаткування. Згодом мав улюблену роботу на будівництві, де займався оздобленням фасадів. Збудував сім’ю, мав багато планів на життя. Захоплювався риболовлею. Був учасником АТО з 2015 року,  він боронив країну на Луганщині.

Працював на будівництві, займався оздобленням фасадів,  мав свою бригаду, Навесні 2022 року  знову отримав повістку з військкомату.

Під час повномасштабного російського вторгнення Юрій захищав Україну у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила ЗСУ. Обіймав посаду розвідника-снайпера. Брав участь в обороні Донбасу від окупантів..

Юрій  Кубай загинув   10 червня  у бою поблизу Комишувахи, на Луганщині. Поховали Героя у Бабині, де живуть рідні. Йому було 37.

Поховали Сергія у селі Бабин.

На території Бабинського ліцею встановлено меморіальну дошку на його честь.

Кубай Юрій Сергійович – почесний громадянин м.Рівного (Рішення Рівненської міської ради №2408 від 22.08.2022)

Публікації про Кубая Ю.
“Хотів помститися за все зло”.
Читати далі